Ухвала суду № 95660948, 18.03.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2736/21 2/335/1594/2021

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 березня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Стеценко А.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

15.03.2021 в провадження Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ознайомившись з поданими матеріалами, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає наступним вимогам Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Чинним процесуальним законодавством встановлено вимоги, за умови дотримання яких докази є допустимими, при цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частиною ч. 4 ст. 95 ЦПК України передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України).

Всупереч вищезазначеним вимогам законодавства позивачем до позовної заяви додано не засвідчені в установленому порядку копії доказів на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог.

Верховний Суд у постанові в справі № 810/719/18 від 17.07.2019 зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як допустимого доказу у справі є її належне засвідчення. Не засвідчені в установленому законом порядку копії письмових доказів виключають можливість їх використання на підтвердження обставин, що входять до предмету доказування в справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, в порушення вищевказаних вимог закону, позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 04,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Натомість, позивач звернувся до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі та є особою, що постраждала від вчинення кримінального правопорушення, внаслідок якого було оформлено оскаржуваний виконавчий документ.

Вивчивши клопотання представника позивача, суд доходить висновку, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Підстави відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначені ст. 8 Закону України «Про судовий збір», у відповідності до якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Звертаючись до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, позивач не надав суду документів, що підтверджують перевищення розміру судового збору (908,00 грн.) 5 відсотків річного доходу позивача або документів на підтвердження існування обставин, визначених п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Предметом позову ОСОБА_1 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Право на звернення до суду не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. За таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна дотримуватися порядку (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.12.1975 року).

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки мають бути усунені позивачем протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду оригіналів або завірених належним чином доказів на які позивач посилається у своєму позові, наданням документів, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись, ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні представника позивача про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Котула Артем Михайлович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – залишити без руху.

Надати позивачу строк – десять днів з дня вручення цієї ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Стеценко