Ухвала суду № 95660579, 19.03.2021, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Кам`янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

буд. 93 м. м. Кам`янка-Дніпровська Кам`янсько-Дніпровський район Запорізька область Україна 71304

Справа № 318/486/21

Номер провадження №1-кс/318/74/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2021м. Кам`янка-Дніпровська

Слідчий суддя Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Васильченко В.В.; секретар Александров М.І.; учасники провадження: прокурор Чапліна Н.М., слідчий Євтушенко А.С., підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Чулановський В.О.,

розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ відділення поліції № 1 Василівського РУП ГУ НП в Запорізькій області звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , зазначаючи, що у них на досудовому слідстві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021082260000058 від 19.03.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В судовому засіданні слідчий і прокурор клопотання підтримали, просять його задовольнити. Підозрюваний та його захисник просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження приходить до наступного висновку.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , відносно якого до Кам`янсько-Дніпровського районного суду направлено обвинувальний акт за вчинення корисливих злочинів, а саме: ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, на шлях виправлення не став, відповідних висновків не зробив і знову вчинив умисний корисливий злочин за наступних обставин. Так, 18 березня 2021 року, приблизно о 19 год. 00 хв., перебуваючи у наметі кафе «Пауло», розташованого поблизу буд. № 193 по вул. Калиновій в м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області, він маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, із застосуванням насилля, що не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого ОСОБА_2 , та виразилось в нанесенні йому ударів руками в область обличчя та тулуба, відкрито викрав мобільний телефон «Tecno Spark BB4K», в корпусі червоного та синього кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , вартістю 2000 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_3 , вартістю 100 грн.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 , залишив місце злочину разом із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 , матеріальну шкоду на суму 2100 грн.

Наявність підозри ОСОБА_1 орган досудового розслідування обґрунтовує зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: - протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_2 ; - протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пояснив, що 18.03.2021 р., приблизно з 17:00 год., розпивав разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 спиртні напої в кафе «Пауло» по вул. Калиновій в м. Кам`янка-Дніпровська Василівського району Запорізької області. В ході розпивання спиртних напоїв, між ним та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 став наносити йому удари руками в обличчя та по тулубу, після чого, забрав його мобільний телефон «Tecno Spark BB4K», в корпусі червоного та синього кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , вартістю 2000 грн., з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_3 , вартістю 100 грн.; - протоколом слідчого експерименту за участю потерпілого, в ході якого, останній підтвердив раніше надані ним свідчення, продемонстрував обставини події на місці події; - протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підтвердив надані потерпілим свідчення, пояснивши, що він, потерпілий та ОСОБА_1 розпивали спиртні напої за вказаних потерпілим обставин. В ході розпивання спиртних напоїв, між потерпілим та ОСОБА_1 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 наносив потерпілому удари руками по обличчю та тулубу, після чого забрав мобільний телефон потерпілого; - протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_6 , в ході якого, останній підтвердив раніше надані ним свідчення, продемонстрував обставини події на місці події; - протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що є матір`ю неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 . Останній мав мобільний телефон «Tecno Spark», в корпусі червоного та синього кольору, з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_3 . 18.03.2021 р., приблизно о 17 год., ОСОБА_2 пішов гуляти, мобільний телефон у нього був при собі. Приблизно о 22 год. 30 хв., ОСОБА_2 повернувся додому, з її мобільного телефону викликав поліцію та розповів їй про те, що ОСОБА_1 побив його та відібрав у нього вищевказаний мобільний телефон; - протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , який пояснив, що у його власності перебував мобільний телефон «Tecno Spark BB4K», в корпусі червоного та синього кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , який він придбав у серпні 2021 року за 2599 гривень. В подальшому, в якості відшкодування боргу, він віддав вказаний мобільний телефон в якості відшкодування боргу ОСОБА_2 . Жодних вимог про повернення вказаного мобільного телефону він до потерпілого не звертався, сприяння у його поверненні ні у кого, включаючи ОСОБА_1 , він не просив; - протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, а саме ОСОБА_1 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон «Tecno Spark BB4K», в корпусі червоного та синього кольору, IMEI 1 - НОМЕР_1 , IMEI 2 - НОМЕР_2 , з сім-картою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «ВФ Україна», абонентський номер НОМЕР_3 .

З огляду на викладене слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. В ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогою про судимість ОСОБА_1 раніше засуджений: - 02.02.2017 року Великобілозерським районним судом за ч. 1 ст. 316 КК України, до позбавлення волі строком на 3 роки, звільнений згідно ст. 75 КК України від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців; - 30.03.2017 року до Кам`янсько-Дніпровського районного суду направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 187 КК України; - 25.02.2021 року до Кам`янсько-Дніпровського суду направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України.

Злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

Таким чином, звертаючись з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , слідчим та прокурором на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 розуміючи те, що за вказаний злочин КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі може ухилятись від органів досудового розслідування та суду. Отже, ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і послідуючого покарання, знаходячись на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що являється ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 може: переховуватися від органу досудового розслідування та /або/ суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, а тому не має постійного доходу, не одружений та неповнолітніх дітей не має, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, знову вчинив злочин проти власності, що свідчить про, те що він на шлях виправлення не став, а тому є підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, впливати на свідків та потерпілих, анкетні дані та місце проживання йому відомі, що свідчить про неможливість запобігання вищевказаних ризиків застосуванням більш м`яких запобіжних заходів.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , є тяжким злочином, за який передбачено покарання на строк від 4 до 8 років позбавлення волі. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні. Підозрюваний раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин повторно, будучи особою, раніше судимою за вчинення умисного кримінального правопорушення, не має постійного місця роботи, не має стійких соціальних зв`язків, що вказує на те, що останній може у будь-який момент залишити територію Запорізької області та переховатися від органу досудового розслідування та суду, чим перешкоджати виконанню процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р., «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р. та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р., оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених процесуальних обов`язків.

Виходячи з наведеного, підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, немає, тому, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним вище ризикам.

Враховуючи викладені вище обставини, можна зробити висновок, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України та виконання покладених на ОСОБА_1 обов`язків, тому слідчий суддя вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти наведеним вище ризикам.

Разом з цим, відповідно до приписів ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим (підозрюваним) обов`язків, передбачених цим Кодексом. Отже, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному відповідно до його майнового становища мінімальний розмір застави передбачений ст. 182 КПК України, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 187, 194, 202 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, по 17 травня 2021 року включно, який обчислювати з 19 березня 2021 року.

Встановити заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 26316700, призначення платежу: застава ОСОБА_9 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися за межі м. Кам`янка-Дніпровська Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання. Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Суддя В. В. Васильченко