Рішення № 95658653, 19.03.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8313/20

Провадження № 2/263/364/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кияна Д.В., за участю секретаря судового засідання Рябова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

07.07.2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовною заявою до Маріупольської міської ради Донецької області, про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був чоловіком позивачки ОСОБА_1 та батьком позивача ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина, яка складається з 1/3 частки двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Позивачі зазначають, що заповіту ОСОБА_3 не залишив, та вони є єдиними спадкоємцями першої черги за законом після його смерті та прийняли спадщину у встановленому законом порядку. 05 листопада 2019 року позивачі звернулись до приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Борисевич Таїсії Степанівни із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 та при зверненні до нотаріуса виявили втрату оригіналу Біржового контракту № 26473 (договір купівлі-продажу) від 22.01.2000 року, посвідченого Маріупольською універсальною товарною біржею та зареєстрованого МКП «Маріупольське БТІ» 31.01.2000 року за реєстраційним № 36376, та який підтверджує право власності спадкодавця на 1/3 частку квартири. Постановами нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2019 № 384/02-31 та від 05.11.2019 № 385/02-31, позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_2 , з причини відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно. Відсутність документу, що підтверджує право власності спадкодавця на квартиру перешкоджає позивачам в оформлені спадщини, в зв`язку з чим вони вимушені звернутись до суду з цим позовом. Позивачі просять суд визнати за кожним з них право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

03.09.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області позовна заява залишена без руху, позивачам наданий строк для усунення недоліків.

08.09.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області відкрито провадження по справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено по справі підготовче судове засідання.

09.09.2020 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області витребувана від ККП «Міське бюро технічної інвентаризації – Маріупольська нерухомість» копія Біржового контракту від 22.01.2000 року № 26473, на підставі якого МКП «Маріупольське БТІ» 31.01.2000 року за № 36376 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , та відомості про власників квартири.

17.11.2020 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Борисевич Таїсії Степанівни витребувана копія спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

27.01.2021 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області, закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Гуленко Тамара Вікторівна, до суду не з`явились, та надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача Маріупольської міської ради Донецької області Кравченко О.О. до суду не з`явилась, надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності та вирішити справу на розсуд суду.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2. ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 12.03.2019 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 виданого 11.02.1984 року, 11.02.1984 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, після реєстрації якого остання змінила своє прізвище на прізвище « ОСОБА_5 ».

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого 14.08.1984 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьком якого є ОСОБА_3 , а матір`ю - ОСОБА_1 .

Відповідно до копії Біржового контракту № 26473 (договір купівлі-продажу) від 22.01.2000 року, посвідченого та зареєстрованого на Маріупольській універсальній товарній біржі, ОСОБА_6 (продавець) передав у власність ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (покупцям), а останні прийняли у власність двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , корисною площею 46,70 кв.м., житловою площею 30,00 кв.м.

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа квартири складає 47,5 кв.м., житлова площа 30,0 кв.м.

Відповідно до реєстраційного свідоцтва, виданого МКП «Маріупольське БТІ» 31.01.2000 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на підставі Біржового контракту № 26473 від 22.01.2000 року за реєстровим № 36376.

Згідно листів ККП «Міське бюро технічної інвентаризації – Маріупольська нерухомість» від 12.06.2019 та від 16.09.2020 р. № 1543, квартира АДРЕСА_1 належить: 1/3 частка ОСОБА_3 ; 1/3 частка ОСОБА_1 ; 1/3 частка ОСОБА_2 , на підставі біржового контракту від 22.01.2000 р. № 26473, зареєстрованого у МКП «Маріупольське БТІ» 31.01.2000 р. № 36376.

Відповідно до інформаційної довідки № 201047897 від 20.02.2020 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відомості за адресою: АДРЕСА_2 – відсутні.

Згідно матеріалів спадкової справи № 32/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , розпочатої 27.05.2019 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Борисевич Т.С., 27.05.2019 року, ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після померлого чоловіка ОСОБА_3 . Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 56309510 від 27.05.2019, заповіти, спадкові договори ОСОБА_3 не укладались. За інформацією Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 14.06.2019 року, станом на 11.03.2019 р. за адресою АДРЕСА_2 , були зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Останній знятий з реєстрації місця проживання 26.03.2019 року у зв`язку зі смертю. Постановами приватного нотаріуса Маріупольського міського нотаріального округу Боричевич Т.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.11.2019 № 384/02-31, від 05.11.2019 № 385/02-31, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину квартири АДРЕСА_1 з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. ч. 5 ст. 1268 ЦК України визначає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки позивачі, у встановленому законом порядку прийняли спадщину, ними було здійснено всі необхідні дії задля оформлення своїх спадкових прав, однак внаслідок втрати правовстановлюючого документу вони позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно, право власності позивачів на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений ст. 392 ЦК України.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно, потрібно встановити час і підстави винекнення права власності на майно у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час винекнення права власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно з ст. 224 ЦК Української РСР, затв. Законом Української РСР «Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР» від 18.07.1963 року, за договором купівлі – продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року № 1956-XII, в редакції, чинній на дату укладання біржового контракту, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. ч. 4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», визначає, що угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Згідно з Додатком 1 до Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затв. наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.98 року № 121, до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, відносяться, зокрема, договори купівлі-продажу, міни, зареєстровані біржею.

Оскільки право власності спадкодавця на 1/3 частку квартири було зареєстроване МКП «Маріупольське БТІ» 31.01.2000 року за реєстраційним № 36376, суд приходить до висновку, що спадкодавець правомірно набув право власності на майно, відповідно до вимог законодавства, діючого на час виникнення такого права.

Зі змісту п. 23 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» випливає, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачі не наполягали на стягненні з відповідача сплаченого ними судового збору за подання позовної заяви до суду, тому суд вважає недоцільним вирішувати питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.

Керуючись ч. 1 ст. 328, ст. 392, ч. 1 ст. 1216, ч. 1 ст. 1217, ч. 1 ст. 1218, ст. 1223, ч. 1 ст. 1261, ч. 1 ст. 1267, ч.ч. 1, 5 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV, ст. 224 ЦК Української РСР, затв. Законом Української РСР «Про затвердження Цивільного кодексу Української РСР» від 18.07.1963 року, ч.ч. 2, 4 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року № 1956-XII, ст.ст. 12, 13, 76 - 78, 81, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , право власності на 1/6 частку квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 47,5 кв.м., житловою площею 30,0 кв.м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: https://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .

Маріупольська міська рада Донецької області, код за ЄДРПОУ: 33852448, місцезнаходження: пр. Миру, буд. 70, м. Маріуполь, Донецька область, 87555.

Суддя Д.В. Киян