Вирок № 95658016, 18.03.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/2653/21

Провадження №1-кп/127/122/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Печенюк Т.О.,

сторони обвинувачення: прокурора Синчука Б.В.,

сторони захисту: адвоката Бевз О.І., обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 12 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2020 за № 12020020030000921, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жмеринка Вінницької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, в невстановленому місці, в невстановлений час 29.10.2020 незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які незаконно зберігав з метою збуту.

В подальшому 30.10.2020 приблизно о 17.30 год. поблизу будинку № 6 по провулку Зеленому в місті Вінниці працівниками патрульної поліції екіпажу «Юнкер-ТОР» Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції було зупинено ОСОБА_1 . На запитання працівників поліції про те, чи є у нього заборонені в обігу речі, ОСОБА_1 повідомив, що в його одязі та у рюкзаку, який знаходився на спині, міститься психотропна речовина. Після цього ОСОБА_1 затримано й останній дістав із зовнішньої кишені своєї кофти чотири полімерних пакети, у яких знаходились фрагменти паперу, ззовні схожі на марки, надалі, із рюкзака останній дістав дві коробки, в одній із яких знаходились 10 полімерних пакетів із кристалічною речовиною фіолетового кольору, а в іншій коробці - 5 полімерних пакетів із фрагментами паперу, ззовні схожими на марки. Крім цього, у рюкзаку виявлено 5 полімерних пакетів із фрагментами паперу, зовні схожими на марки. Вказані пакети було вилучено та належним чином опечатано.

В кристалічній речовині фіолетового кольору, масою 0,4792 г міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено, - PVP, масою 0,3073 г.

В кристалічних речовинах фіолетового та темно-фіолетового кольорів, які знаходяться в 3 прозорих полімерних пакетах, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP.

В кристалічні речовині темно-фіолетового кольору, масою 0,4390 г, маса PVP становить 0,2571 г.

В кристалічні речовині темно-фіолетового кольору, масою 0,4585 г, маса PVP становить 0,2614 г.

В кристалічні речовині фіолетового кольору, масою 0,4459 г, маса PVP становить 0,2276 г.

В кристалічних речовинах фіолетового кольору, загальною масою 2,6430 г, які знаходяться в 6 прозорих полімерних пакетах, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,6276 г.

У фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

На фрагменті паперу, масою 0,0285 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0010 г.

В 3 фрагментах паперу виявлено 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

На фрагменті паперу, масою 0,0311г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006г, маса 25D-NBOMe - 0,0010г.

На фрагменті паперу, масою 0,0304 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006г, маса 25D-NBOMe - 0,0010г.

На фрагменті паперу, масою 0,0288 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006г, маса 25D-NBOMe - 0,0010г.

В наданих на експертизу 10 фрагментах паперу виявлено 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

На фрагменті паперу, масою 0,0292 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003 г, маса 25D-NBOMe - 0,0006 г.

На фрагменті паперу, масою 0,0289 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003г, маса 25D-NBOMe - 0,0005г.

На фрагменті паперу, масою 0,0286 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004г, маса 25D-NBOMe - 0,0007г.

На фрагменті паперу, масою 0,0288 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004г, маса 25D-NBOMe - 0,0007г.

На фрагменті паперу, масою 0,0286 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003г, маса 25D-NBOMe - 0,0006г.

На фрагменті паперу, масою 0,0286 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004г, маса 25D-NBOMe - 0,0007г.

На фрагменті паперу, масою 0,0290 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004г, маса 25D-NBOMe - 0,0007г.

На фрагменті паперу, масою 0,0295 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004г, маса 25D-NBOMe - 0,0007г.

На фрагменті паперу, масою 0,0294 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004г, маса 25D-NBOMe - 0,0007г.

На фрагменті паперу, масою 0,0292 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003г, маса 25D-NBOMe - 0,0005 г.

Отже у ОСОБА_1 вилучено: особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 2,681 г, особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 25B-NBOMe загальною масою 0,0060 г та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 25D-NBOMeзагальною масою 0,0104 г.

Відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 (в редакції наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010 зі змінами) великими розмірами PVP є маса від 1,5 г до 15,0 г.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час незаконно придбав особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які незаконно зберігав при собі з метою збуту у полімерному згортку із клейкої стрічкою.

В подальшому, ОСОБА_1 у невстановлені дату та час, зберігаючи при собі вищевказані психотропні речовини, діючи повторно, направився в малолюдне місце, а саме до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, яка розташована за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108 у м. Вінниці на територію Лісопарку, де біля одного із дерев поклав вищевказаний полімерний згорток із особливо небезпечними психотропними речовинами, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначені психотропні речовини, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для їх збуту.

Надалі, 30.10.2020 співробітниками Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - Вишенського ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області) в період часу з 21.45 год. по 21.51 год. в присутності ОСОБА_1 в ході проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості Лісопарку, яка розташована неподалік приймального відділення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108 у м. Вінниці між бетонним стовпчиком та корінням дерева було виявлено поліетиленову пачку з-під вологих серветок, всередині якої було вилучено 1 згорток, обмотаний полімерною клейкою стрічкою, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет із пазовою застібкою з вмістом фрагменту паперу.

В наданому на експертизу фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

На фрагменті паперу, масою 0,0294 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0011 г.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час незаконно придбав особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено -

25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які незаконно зберігав при собі з метою збуту у полімерному згортку із клейкої стрічкою.

В подальшому, ОСОБА_1 у невстановлені дату та час, зберігаючи при собі вищевказані психотропні речовини, діючи повторно, направився в малолюдне місце, а саме до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, яка розташована за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108, у м. Вінниця на територію Лісопарку, де біля одного із дерев поклав вищевказаний полімерний згорток із особливо небезпечними психотропними речовинами, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначені психотропні речовини, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для їх збуту.

Надалі, 30.10.2020 співробітниками Вишенського ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області в період часу з 21.55 год. по 22.05 год. в присутності ОСОБА_1 в ході проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості Лісопарку, яка розташована неподалік приймального відділення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108 у м. Вінниця між бетонним стовпчиком та корінням дерева було виявлено паперову коробку з-під цигарок, всередині якої було вилучено 1згорток, який обмотаний полімерною клейкою стрічкою, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет із пазовою застібкою з вмістом фрагменту паперу.

В наданому на експертизу фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

На фрагменті паперу, масою 0,0294 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0008 г, маса 25D-NBOMe - 0,0015 г.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час незаконно придбав особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено -

25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які незаконно зберігав при собі з метою збуту у полімерному згортку із клейкої стрічкою.

В подальшому, ОСОБА_1 у невстановлені дату та час, зберігаючи при собі вищевказані психотропні речовини, діючи повторно, направився в малолюдне місце, а саме до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, яка розташована за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108 у м. Вінниця на територію Лісопарку, де біля одного із дерев поклав вищевказаний полімерний згорток із особливо небезпечними психотропними речовинами, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначені психотропні речовини, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для її збуту.

Надалі, 30.10.2020 співробітниками Вишенського ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області в період часу з 21.55 год. по 22.05 год. в присутності ОСОБА_1 в ході проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості Лісопарку, яка розташована неподалік приймального відділення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108 у м. Вінниця біля одного із дерев було виявлено паперовий стаканчик, всередині якого було вилучено 1 згорток, який обмотаний полімерною клейкою стрічкою, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет із пазовою застібкою з вмістом фрагменту паперу.

В наданому на експертизу фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

На фрагменті паперу, масою 0,0298 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0009 г, маса 25D-NBOMe - 0,0016 г.

Крім того, ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, переслідуючи корисливу мету, діючи умисно, всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» за невстановлених обставин, у невстановленому місці, у невстановлені дату та час незаконно придбав особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які незаконно зберігав при собі з метою збуту у полімерному згортку із клейкої стрічкою.

В подальшому, ОСОБА_1 у невстановлені дату та час, зберігаючи при собі вищевказані психотропні речовини, діючи повторно, направився в малолюдне місце, а саме до Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, яка розташована за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108, у м. Вінниця на територію Лісопарку, де біля одного із дерев поклав вищевказаний полімерний згорток із особливо небезпечними психотропними речовинами, обіг яких заборонено - 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, здійснивши у такий спосіб розміщення так званої «закладки» та продовживши таким чином зберігати зазначені психотропні речовини, маючи на меті в подальшому відшукати клієнта для їх збуту.

Надалі, 30.10.2020 співробітниками Вишенського ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області в період часу з 22.10 год. по 22.20 год. в присутності ОСОБА_1 в ході проведення огляду місця події, а саме ділянки місцевості Лісопарку, яка розташована неподалік приймального відділення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108 у м. Вінниця біля бетонного паркану було виявлено паперовий стаканчик, в середині якого було вилучено 1 згорток, який обмотаний полімерною клейкою стрічкою, всередині якого знаходився поліетиленовий пакет із пазовою застібкою з вмістом фрагменту паперу.

В наданому на експертизу фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe та 25D-NBOMe, які відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.

На фрагменті паперу, масою 0,0305 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0010 г.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав та суду пояснив, що вчинив їх за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Зокрема, повідомив, що в жовтні 2020 року він вирішив заробити та виставив оголошення про пошук роботи. Через деякий час йому написали в месенджері «Телеграм» та запропонували розкладати «закладки». Після цього він оплатив посилку та отримав її на «Новій пошті».

Він встиг розкласти чотири закладки, після чого його затримали працівники поліції. Він не знав, які саме речовини знаходяться в «закладках», однак розумів, що там заборонені в обігу речовини. Наявні у нього заборонені речовини він видав добровільно, а також самостійно показав місця, де залишив «закладки».

Суд відповідно до частини третьої статті 26 та частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і клопотання про дослідження яких не було заявлене сторонами кримінального провадження, обмежившись дослідженням:

-протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.10.2020, відповідно до якого у ОСОБА_1 було вилучено 24 згортка з речовиною фіолетового кольору та з фрагментами паперу, мобільний телефон марки Iphone XR з наявною сім-картою, а також відібрано змиви з рук ОСОБА_1 ;

-висновку експерта від 31.10.2020 № 2114, відповідно до якого в наданій на експертизу кристалічній речовині фіолетового кольору, масою 0,4792 г, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,3073 г;

-висновку експерта від 30.11.2020 № 2181, згідно з яким в наданих на експертизу 2 фрагментах паперу виявлено 25B-NBOMe, 25D-NBOMe та 25N-NBOMe. 25B-NBOMe та 25D-NBOMe відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. На фрагменті паперу, масою 0,0294 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0008 г, маса 25D-NBOMe - 0,0015 г. На фрагменті паперу, масою 0,0298 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0009 г, маса 25D-NBOMe - 0,0016 г;

-висновку експерта від 27.11.2020 № 2179, відповідно до якого в наданому на експертизу фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe, 25D-NBOMe та 25N-NBOMe. 25B-NBOMe та 25D-NBOMe відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. На фрагменті паперу, масою 0,0294 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0011 г;

-висновку експерта від 01.12.2020 № 2182, згідно з яким в наданих на експертизу з фрагментах паперу виявлено 25B-NBOMe, 25D-NBOMe та 25N-NBOMe. 25B-NBOMe та 25D-NBOMe відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. На фрагменті паперу, масою 0,0311 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0010 г. На фрагменті паперу, масою 0,0304 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0010 г. На фрагменті паперу, масою 0,0288 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0010 г;

-висновку експерта від 02.12.2020 № 2183, відповідно до якого в наданому на експертизу фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe, 25D-NBOMe та 25N-NBOMe. 25B-NBOMe та 25D-NBOMe відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. На фрагменті паперу, масою 0,0305 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0011 г;

-висновку експерта від 03.12.2020 № 2197, відповідно до якого на поверхні волокнистої серветки з нашаруванням речовини світло-сірого кольору наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не виявлено. На поверхні волокнистої серветки наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів не виявлено;

-висновку експерта від 07.12.2020 № 2196, відповідно до якого в наданих на експертизу 10 фрагментах паперу виявлено 25B-NBOMe, 25D-NBOMe та 25N-NBOMe. 25B-NBOMe та 25D-NBOMe відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. На фрагменті паперу, масою 0,0292 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003 г, маса 25D-NBOMe - 0,0006 г. На фрагменті паперу, масою 0,0289 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003 г, маса 25D-NBOMe - 0,0005 г. На фрагменті паперу, масою 0,0286 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004 г, маса 25D-NBOMe - 0,0007 г. На фрагменті паперу, масою 0,0288 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004 г, маса 25D-NBOMe - 0,0007 г. На фрагменті паперу, масою 0,0286 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003 г, маса 25D-NBOMe - 0,0006 г. На фрагменті паперу, масою 0,0286 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004 г, маса 25D-NBOMe - 0,0007 г. На фрагменті паперу, масою 0,0290 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004 г, маса 25D-NBOMe - 0,0007 г. На фрагменті паперу, масою 0,0295 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004 г, маса 25D-NBOMe - 0,0007 г. На фрагменті паперу, масою 0,0294 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0004 г, маса 25D-NBOMe - 0,0007 г. На фрагменті паперу, масою 0,0292 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0003 г, маса 25D-NBOMe - 0,0005 г.

-висновку експерта від 15.12.2020 № 2180, згідно з яким в наданих на експертизу кристалічних речовинах фіолетового та темно-фіолетового кольорів, які знаходяться у 3 прозорих полімерних пакетах, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP. В кристалічній речовині темно-фіолетового кольору, масою 0,4390 г, маса PVP становить 0,2571 г. В кристалічній речовині темно-фіолетового кольору, масою 0,4585 г, маса PVP становить 0,2614 г. В кристалічній речовині фіолетового кольору, масою 0,4459 г, маса PVP становить 0,2276 г. В наданих на експертизу кристалічних речовинах фіолетового кольору, загальною масою 2,6430 г, які знаходяться в 6 прозорих поліетиленових пакетах, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 1,6276 г. В наданому на експертизу фрагменті паперу виявлено 25B-NBOMe, 25D-NBOMe та 25N-NBOMe. 25B-NBOMe та 25D-NBOMe відносяться до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено. На фрагменті паперу, масою 0,0285 г, маса 25B-NBOMe становить 0,0006 г, маса 25D-NBOMe - 0,0010 г.

-висновку амбулаторного судово-наркологічного огляду від 17.12.2020 № 87, згідно з яким ОСОБА_1 не виявляє ознак наркологічної патології, лікування не потребує.

Аналізуючи показання обвинуваченого, досліджені згідно з приписами частини третьої статті 26 та частини третьої статті 349 КПК докази, клопотання про дослідження яких було заявлене сторонами кримінального провадження, суд вважає, що в судовому засіданні було підтверджено факт незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин, а також їх збут. Зокрема, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначеної обставини не заперечував, надавши суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованих йому злочинів. З наданих суду стороною обвинувачення матеріалів кримінального провадження випливає, що за результатами проведення судово-хімічних експертиз встановлено, що вилучені у ОСОБА_1 речовини є психотропними речовинами, у тому числі й особливо небезпечними.

Суд також приймає до уваги, що обвинувачений у судовому засіданні не заперечував тієї обставини, що вилучені у нього речовини є психотропними речовинами, а також не заперечував їх хімічного складу та маси, які встановлені в ході досудового розслідування на підставі висновків відповідних експертних досліджень (висновків експертів).

Крім того, суд враховує, що в судовому засіданні правова кваліфікація дій обвинуваченого сторонами кримінального провадження не оспорювалась.

З огляду на викладене, аналізуючи показання обвинуваченого та надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 за фактом вилучення у нього 30.10.2020 близько 17.30 год. поблизу будинку № 6 по пров. Зеленому в м. Вінниці особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, а саме PVP, загальною масою 2,681 г, 25B-NBOMe, загальною масою 0,0060 г та 25D-NBOMe, загальною масою 0,0104 г, охоплюються складом злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК, за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах та особливо небезпечні психотропні речовини. За фактом вилучення у ОСОБА_1 30.10.2020 в період часу з 21.45 год. по 21.51 год. на ділянці місцевості Лісопарку, яка розташована неподалік приймального відділення Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, за адресою: вул. Хмельницьке Шосе, 108 у м. Вінниці між бетонним стовпчиком та корінням дерева особливо небезпечних психотропних речовин 25B-NBOMe, масою 0,0006 г та 25D-NBOMe, масою 0,0011 г; в період часу з 21.55 год. по 22.05 год. особливо небезпечних психотропних речовин 25B-NBOMe, масою 0,0008 г та 25D-NBOMe, масою 0,0015 г; в період часу з 21.55 год. по 22.05 год. біля одного з дерев особливо небезпечних психотропних речовин 25B-NBOMe, масою 0,0009 г та 25D-NBOMe, масою 0,0016 г; в період часу з 22.10 год. по 22.20 год. біля бетонного паркану особливо небезпечних психотропних речовин 25B-NBOMe, масою 0,0006 г та 25D-NBOMe, масою 0,0010 г - його дії охоплюються складом злочину, передбаченого частиною другою статті 307 КК, за ознаками незаконного придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, вчинені повторно, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини.

Вирішуючи питання щодо виду та міри покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд приймає до уваги роз`яснення, надані в пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України (далі - ВСУ) № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», згідно з якими відповідно до пункту 1 частини першої статті 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Суд враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

У постанові від 14.06.2018 (справа № 760/115405/16-к) ВС зазначив, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування статті 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Крім того, ВС у постанові від 09.10.2018 (справа № 756/4830/17-к) звернув увагу на те, що відповідно до статей 50 і 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у статті 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Дискреційні повноваження суду, як вже було зазначено вище, визнаються і Європейським судом з прав людини.

Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, як зазначив ВС, означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (стаття 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у статті 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.

Під особою обвинуваченого розуміється сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення. Тобто поняття «особа обвинуваченого» вживається у тому ж значенні, що й у пункті 3 частини першої статті 65 КК поняття «особа винного».

Термін «явно несправедливе покарання» означає відмінність в оцінці виду та розміру покарання принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Аналогічний висновок зроблено ВС у постанові від 13.08.2020 (справа № 716/1224/19).

Відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 3 постанови Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», щире розкаяння характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

Щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування заданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.

При цьому, суд також враховує, що у постанові від 18.09.2019 (справа № 166/1065/18) ВС зазначив, що розкаяння передбачає, крім визнання факту скоєння злочину, ще й дійсне визнання власної провини, щирий жаль та осуд своєї поведінки.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові ВС від 27.11.2019 (справа № 629/847/15-к) та від 20.08.2020 (справа № 750/1503/19).

Суд також враховує, що у постанові від 10.07.2018 (справа № 148/1211/15-к) ВС звернув увагу на те, що формулювання пункту 1 частини першої статті 66 КК передбачає, що наявність будь-якої з обставин, перелічених в ньому, - тобто, або «з`явлення із зізнанням», або «щирого каяття», або «активного сприяння розкриттю злочину» - означає, що вимогу цього пункту виконано. Таким чином, положення статті 69-1 КК застосовуються, якщо судом установлено будь-яку з обставин, зазначених у пункті 1 частини першої статті 66 КК, та будь-яку з обставин, вказаних у пункті 2 частини першої статті 66 КК.

Крім того, вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує, що ВС у постанові від 17.04.2018 (справа № 298/95/16-к) зазначив, що у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

В ході судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисні корисливі тяжкі злочини, однак винуватість у їх вчиненні визнав, надавши суду чіткі й послідовні показання щодо обставин їх вчинення, при цьому у вчиненому розкаявся. З наданих суду матеріалів також випливає, що під час досудового розслідування ОСОБА_1 активно сприяв розкриттю злочинів і зазначена обставина стороною обвинувачення в судовому засіданні не оспорювалась, а також була підтверджена під час виступу сторони обвинувачення у судових дебатах із обвинувальною промовою. Про зазначену обставину, зокрема, свідчить і те, що під час досудового розслідування саме ОСОБА_1 вказав працівникам поліції на місця здійснених ним закладок і розповів про обставини придбання та подальшого розповсюдження психотропних речовин. Суд також враховує, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.

Отже, аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов до переконання, що покаранням, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання, передбачене санкцією кримінального закону, у виді позбавлення волі.

При цьому суд враховує, що ВС у постанові від 15.03.2018 (справа № 442/1887/16-к) звернув увагу на те, що застосування частини першої статті 69 КК можливе у випадку, коли пом`якшуючі обставини настільки знижують тяжкість злочину, що призначення винному покарання в межах санкції було б явно несправедливим.

У постанові від 03.02.2021 (справа № 629/2739/18) ВС звернув увагу на те, що частина перша статті 69 КК надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин першої та/або другої статті 66 КК; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

ВС роз`яснив, що при визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Як вже суд зазначив вище, в судовому засіданні встановлено наявність двох обставин, що пом`якшують особу обвинуваченого, обставини, які б обтяжували покарання обвинуваченого, в судовому засіданні встановлені не були. Також суд враховує, що саме внаслідок активних дій обвинуваченого було встановлено місця розташування психотропних речовин, про що у виступі в судових дебатах зауважив представник сторони обвинувачення. Хоча діяння обвинуваченого не втратило своєї суспільної небезпечності, однак з наданих стороною захисту суду відомостей випливає, що обвинувачений приймає активну участь у студентському врядуванні й своїми активними діями сприяв розкриттю злочину та встановлення осіб, які можуть бути причетними до розповсюдження психотропних речовин. Тому, аналізуючи надані суду матеріали справи, доводи сторін кримінального провадження, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання з урахуванням приписів частини першої статті 69 КК, тобто нижче від найнижчої межі кримінального покарання, встановленого у санкції відповідної статті.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому положень частини першої статті 75 КК, тобто для звільнення його від відбування кримінального покарання з випробуванням суд приймає до уваги, висновки, викладені ВС в постанові від 26.04.2018 (справа № 757/15167/15-к), а саме відповідно до вимог статті 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як вже було зазначено судом вище, ВС зауважував, що загальні засади призначення покарання (стаття 65 КК) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування статті 75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Отже, суд враховує ту обставину, що обвинувачений вчинив умисні тяжкі злочини, проте у вчиненому розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину і за відомостями, повідомленими обвинуваченим, органами досудового розслідування були вжиті відповідні заходи, спрямовані на встановлення осіб, причетних до незаконного розповсюдження психотропних речовин, активно приймав участь у культурних заходах, наявності ряду обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого. Тому суд вважає, що в ході судового розгляду кримінального провадження були встановлені підстави для звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання відповідно до положень частини першої статті 75 КК.

При цьому суд враховує, що згідно з роз`ясненнями, наданими у пункті 19 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, якщо додаткове покарання у виді конфіскації майна за санкцією статті (санкцією частини статті) є обов`язковим, то у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням воно не застосовується, оскільки статтею 77 КК передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня. При прийнятті такого рішення у вироку мають бути наведені відповідні мотиви; посилатися на статтю 69 КК непотрібно. Тому суд вважає, що правові підстави для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна відсутні.

Суд з огляду на зазначене вважає за доцільне зауважити, що пунктом 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, зокрема, покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом.

У абзаці другому пункту 15 постанови Пленуму ВСУ № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» звернуто увагу, що ті види покарань, які застосовуються як додаткові, крім штрафу і конфіскації майна, можуть призначатися й тоді, коли вони не вказані в санкції закону. В такому разі рішення про призначення додаткового покарання, наведене в резолютивній частині вироку, має містити посилання на статтю Загальної частини КК, якою передбачено умови та порядок застосування цього виду покарання.

Аналіз наведеної норми кримінально-процесуального закону та роз`яснень, наданих ВСУ, дає підстави зробити висновок, що при призначенні покарання у вироку необхідно мотивувати, зокрема, незастосування додаткового покарання у випадках, коли закон передбачає (в обов`язковому порядку або альтернативно) його призначення, а також застосування додаткового покарання в усіх інших випадках, тобто коли закон альтернативно надає суду таку можливість або не згадує про додаткове покарання і суд застосовує його.

Суд вважає також за доцільне звернути увагу на висновок, викладений у постанові ВС від 22.01.2020 (справа № 463/2772/19), щодо формулювання резолютивної частини вироку суду. Зокрема, у наведеній постанові ВС зауважив, що з урахуванням того, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку навів належні мотиви щодо призначення засудженому основного покарання, від відбування якого він звільнений з випробуванням, а також необхідності призначення йому додаткового покарання, то за цих обставин, сформульоване у резолютивній частині рішення про застосування положень статті 75 КК (щодо її застосування до основного покарання) не є таким, що може викликати сумніви під час виконання вироку, щодо чого безпідставно зробив уточнення в ухвалі суд апеляційної інстанції. У зв`язку з цим ВС дійшов висновку про необхідність виключення з ухвали апеляційного суду уточнення щодо звільнення на підставі статті 75 КК засудженого від призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком.

Хоча у наведеній постанові зроблено висновок про формулювання застосування приписів статті 75 КК, суд вважає за можливе зроблені висновки покласти в основу мотивування ухваленого судом рішення щодо викладу резолютивної частини вироку суду, оскільки у резолютивній частині судового рішення має бути чітко зазначене покарання, яке призначене особі. Відсутність посилання на призначення відповідного покарання у резолютивній частині судового рішення (вироку) за умови належного мотивування такого рішення у мотивувальній частині свідчить про те, що судом такий вид покарання не призначено.

На необхідність застосування граматичного способу тлумачення при постановленні вироку звертав увагу ВСУ в постанові від 06.07.2017 (справа № 364/8/16-к).

Отже, аналізуючи наведені вище приписи, суд дійшов до переконання, що наведення у резолютивній частині вироку суду посилання на те, що такий вид додаткового покарання як конфіскація майна судом не призначене (без конфіскації майна) буде зайвим.

Окрім наведеного, суд враховує, що частина перша статті 76 КК є імперативною нормою, якою передбачено, що у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Суд також приймає до уваги, що частиною другою статті 50 КК метою покарання визначено не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Тому з метою реалізації зазначеної мети суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого додаткові обов`язки, передбачені кримінальним законом, зокрема пунктами 2 та 4 частини третьої статті 76 КК.

Згідно з абзацом третім пункту 2 частини четвертої статті 374 КПК у резолютивній частині вироку зазначаються у разі визнання особи винуватою, зокрема, початок строку відбування покарання. Згідно з приписами частини першої статті 165 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК) іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду. Тому, зважаючи на те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком, суд вважає, що іспитовий строк слід рахувати саме за правилами, встановленими частиною першою статті 165 КВК.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до положень статті 100 КПК.

Разом з тим, згідно з наданою представником сторони обвинувачення ухвалою слідчого судді від 09.11.2020 на психотропні речовини та мобільний телефон, які були вилучені у ОСОБА_1 , накладений арешт, який слід скасувати.

Згідно з частиною другою статті 124 КПК судові витрати необхідно покласти на обвинуваченого.

Керуючись статтями 371, 373, 374 КПК, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України, та призначити покарання з урахуванням приписів частини першої статті 69 Кримінального кодексу України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно з частиною першою статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої та пункту 2, 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України зарахувати ОСОБА_1 до призначеного покарання строк його перебуванням від вартою з 30.10.2020 по 02.11.2020.

Початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку.

Речові докази, а саме:

- спеціальний пакет експертної служби НДЕКЦ МВС України № 5474864, який передано до камери зберігання речових доказів Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - знищити;

- спеціальні пакети експертної служби НДЕКЦ МВС України № 5474489, 5474508, 5474495, 5474501 та 5474498, які передані до камери зберігання речових доказів Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - знищити;

- спеціальний пакет експертної служби НДЕКЦ МВС України № 5474520, який передано до камери зберігання речових доказів Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - знищити;

- спеціальний пакет експертної служби НДЕКЦ МВС України № 3662758, який передано до камери зберігання речових доказів Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - знищити;

- мобільний телефон марки «Iphone XR» моделі MT2F2LL/A на 64 Gb пам`яті, IMEI 1: НОМЕР_1 та IMEI 2: НОМЕР_2 з наявною сім-картою абонента «Київстар» НОМЕР_3 , який переданий на зберігання до камери речових доказів Вишенського відділення поліції Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області - звернути в дохід держави.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 09.11.2020 на зазначені речові докази - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 25825 (двадцять п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) гривні 10 (десять) копійок витрат на залучення експертів.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вирок вручається негайно після його проголошення.

Суддя: