Ухвала суду № 95656446, 19.03.2021, Оболонський районний суд міста Києва

19.03.2021 Справа № 756/4194/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/4194/21

1-кс/756/708/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді Касьян А.В.,

за участю секретаря судових засідань Пишковича М.І.,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Кафанової А.М.,

захисника Медіна В.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Горпінченка Д.В. у кримінальному провадженні №12021100050000646 від 17.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вишгорода Київської області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого вироком Вишгородського районного суду Київської області від 04.08.2020 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покаранням з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, -

в с т а н о в и в:

19.03.2021 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП м. Києві Горпінченко Д.В., за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва Кафановою А.М., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави в вигляді двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100050000646 від 17.03.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, 17.03.2021 приблизно об 11:50 ОСОБА_1 , перебував у приміщенні ТЦ «Епіцентр» по вул. Полярній, 20д у м. Києві, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Слідчий у клопотанні зазначає, що, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні зазначеного торгового центру, взяв належний ТЦ «Епіцентр-К» (код ЄДРПОУ 32490244) товар з полиці, а саме ЧВ-Бритву BRAUN Series 5 MBS5 MaxBraun (арт.31061102) в кількості 1 шт. вартістю 2690,80 грн (без урахування ПДВ), яку сховав собі у штани та вийшов з приміщення торгового центру, не розрахувавшись за вказаний товар.

У клопотанні зазначено, що виконавши усі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідним для доведення злочину до кінця, свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна до кінця не довів, з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками охорони торгового центру. Своїми умисними діями, в разі доведення їх до кінця, ОСОБА_1 міг спричинити майнову шкоду ТОВ «Епіцентр-К» (код ЄДРПОУ 32490244) на загальну суму 2690,80 грн (без урахування ПДВ).

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжка), виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у своєму клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, за яке, у разі визнання судом його винним, може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, обґрунтовуючи вказаний ризик орган досудового розслідування посилається на те, що, знаходячись 17.03.2021 року у ТЦ «Епіцентр» (м. Київ, вул. Полярна, 20д), ОСОБА_1 порушив обов`язки покладені на нього ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13.03.2021 за №759/4964/21, відповідно до якої до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 11.05.2021 та заборонено цілодобово залишати місце свого постійного проживання ( АДРЕСА_1 );

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вироком Вишгородського районного суду Київської області від 04.08.2020 останнього засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік. Проте підозрюваний висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний злочин під час іспитового строку.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив та просив застосувати стосовно ОСОБА_1 інший більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема, цілодобовий або нічний домашній арешт. При цьому, послався на те, що його підзахисний свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення визнає повністю, активно сприяє розкриттю злочину, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, а також зобов`язується не вчиняти інших кримінальних правопорушень та з будь-якого приводу з`являтись до органу досудового розслідування чи суду. Крім того зауважив, що його підзахисний проживає спільно з дружиною та малолітньою дитиною, ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує піклування. Разом із тим, просив зважити слідчого суддю на те, що розмір застави, запропонований органом досудового розслідування є непомірним, а тому просив у разі, якщо суд дійде висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі, встановленому законом.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, заперечив проти задоволення клопотання слідчого, при цьому просив врахувати, що має сім`ю, в тому числі малолітню дитину, яка потребує його батьківського піклування.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

17.03.2021 о 12:10 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

18.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

19.03.2021 об 11:00 підозрюваному та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення;

- протокол огляду місця події від 17.03.2021;

- протокол допиту свідка ОСОБА_2 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_2 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_3 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_3 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_4

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_4 ;

- протокол допиту свідка ОСОБА_5 ;

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідка ОСОБА_5 ;

- протокол затриманням особи, підозрюваної у вчиненні злочину;

- інші матеріали в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан, наявність у останнього судимості за корисливий злочин.

Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Горпінченка Д.В. - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 59 діб, а саме до 16 травня 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі тринадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 29 510 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- з`являтися за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 16 травня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Оболонського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Касьян