Постанова № 9565639, 11.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 122

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.01.2010Справа №2-31/5856-2008А Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі

судді Привалової А.В.

при секретарі судового засідання Шильнової О.М.

за участю представників сторін :

від позивача – Климачова Л.С., дов. у справі

від відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом – Державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (98312, м. Керч, вул. Кірова, 28)

до відповідача – Державної податкової інспекції в м. Керчі (98312, м. Керч, вул.Борзенко, 40)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Керченський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду АРК до відповідача – Державної податкової інспекції в м.Керчі з позовними вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002152301/3 від 08.05.2007р., та про часткове визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0002142301/3 від 08.05.2007р. в частині донарахування податку на прибуток у сумі 86572,00 грн., та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі – 43286,00 грн.

Ухвалою господарського суду АРК від 15.05.2008р. відкрито провадження за даним позовом суддею Омельченко В.А. та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду АРК від 14.10.2008 р. залучено до розгляду адміністративної справи №2-16/5856-2008А замість судді господарського суду АРК Омельченко В.А. суддю господарського суду АРК Привалову А.В. Справі привласнено номер №2-31/5856-2008А.

Ухвалою господарського суду АРК від 15.10.2009 р. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду АРК від 26.01.2009 р. провадження по справі зупинено, у зв’язку із призначенням по справі судово–економічної експертизи.

Ухвалою господарського суду АРК від 20.11.2009р. провадження по справі поновлено.

Представник позивача відповідною заявою (а.с.41 т.3) змінив позовні вимоги, просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0002152301/0 від 31.10.2007р.; №0002152301/1 від 28.11.2007 р.; №0002152301/2 від 14.02.2008 р.; №0002152301/3 від 08.05.2008р. та частково нечинними податкові повідомлення-рішення №0002142301/2 від 14.02.2008 р., №0002142301/3 від 08.05.2008 р. у сумі 86572,00грн. та в частині нарахованих штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43286,00 грн.. усього на суму 129858,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні рішення винесені відповідачем необгрунтовано, на підставі акту перевірки №1768/23-1/01125554 від 18.10.2007 р., висновки якого є помилковими та такими, що не відповідають дійсності, оскільки позивачем не було допущено виявлених порушень податкового законодавства.

Представник позивача підтримав змінені позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов. Вказує, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі достовірних висновків акту перевірки, відповідають діючому законодавству, підставі для визнання їх нечинними відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, висновок судово-економічної експертизи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

18.10.2007 р. ДПІ в м.Керч АРК була проведена виїзна планова перевірка ДП «Керченський морський торговельний порт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2007 р., про що складений відповідний акт перевірки №1768/23-1/01125554 від 18.10.2007 р.

Перевіркою встановлені порушення п.4.1 ст.4 та п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4. п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в розмірі 180043,00 грн., у тому числі 3 квартал 2006 р. на суму 86572,00 грн.; 2 квартал 2007 р. на суму 93471,00 грн.; п.4.3 ст.4, п.п.7.3.6 п.7.3. п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що привело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1142203,00 грн., у тому числі за 2006 рік (липень – 131764,00 грн., серпень 0 244925,00 грн., вересень – 31635,00 грн., жовтень – 105603,00 грн., грудень – 122816,00 грн.), за 2007 рік (січень – 73324,00 грн., лютий – 58515,00 грн., березень – 109260,00 грн., квітень – 119941,00 грн., травень – 100786,00 грн., червень – 43634,00 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м.Керч винесене податкове повідомлення-рішення №0002142301/3 від 08.05.2008 р., яким визначено позивачу суму податкового зобов’язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 180043,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 61980,20 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м.Керч також винесено податкове повідомлення-рішення №0002152301/0 від 31.10.2007р., яким визначено позивачу суму податкового зобов’язання з ПДВ за основним платежем у сумі 1142203,00грн., за штрафними санкціями у сумі 571101,50 грн.

За наслідками оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішенням ДПА в АРК №283/10/25-023 від 07.02.2008 р., залишеним без змін рішенням ДПА України від 23.04.2008 р. №3986/6/25-0115, податкове повідомлення-рішення ДПІ в м.Керч від 28.11.2007 р. №0002152301/1 скасовано в частині 68453,00 грн. визначення податкового зобов’язання з ПДВ.

Відповідачем за наслідками адміністративного оскарження були прийняті податкові повідомлення-рішення №0002152301/2 від 14.02.2008р., №0002152301/3 від 08.05.2008р. про донарахування Державному підприємству «Керченський морський торгівельний порт» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1644851,50грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1073750,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 571101,50 грн., а також податкові повідомлення-рішення №0002142301/2 від 14.02.2008р., №0002142301/3 від 08.05.2008р. про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 54077,76грн., у тому числі за основним платежем в сумі 36051,84грн. та 18025,92грн. штрафних санкцій, які оскаржуються позивачем частково в сумі 129858,00грн., у тому числі за основним платежем в сумі 86527,00грн., за штрафними санкціями – 43286,00грн.

Незгода позивача із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

З метою з’ясування у справі певних питань, які потребують спеціальних знань, суд відповідною ухвалою призначив судово-економічну експертизу.

Висновком №12/09 судово-економічної експертизи від 19.11.2009 р. встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0002152301/3 від 08.05.2008р. про донарахування ПДВ за основним платежем на суму 1073750,00 грн. документам податкового та бухгалтерського обліку ДП «Керченський морський торговельний порт" не відповідає. Податкове повідомлення-рішення №0002142301/3 від 08.05.2008 р. в частині донарахованих штрафних санкцій в розмірі 43286,00 грн., усього на суму 129858,00 грн. податку на прибуток у тому числі за основним платежем 86572,00 грн., відповідає в сумі 50520,00грн., не підтверджується в сумі 15172,00 грн., встановити суму 20880,00 грн. не є можливим.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.86 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За епізодом щодо заниження податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 12137,48 грн., надання послуг з перевезення пасажирів теплоходом «Аргус» по цінам нижче звичайних, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2006 р. позивачем виданий наказ №438-А та складена калькуляція вартості перевезення пасажирів теплоходом «Аргус» на базу відпочинку «Два моря» згідно якої затверджений та введений в дію з 15.06.2006 р. вільний тариф вартості проїзду на базу відпочинку «Два моря» для сторонніх організацій та осіб, які не є працівниками порту та не мають пільг.

Вартість квитка для працівників порту затверджена в розмірі 9,96 грн., у тому числі ПДВ 1,66 грн., для сторонніх пасажирів – 13,50 грн., у тому числі ПДВ 2,25 грн. Різниця в тарифах 2,95 грн. без ПДВ обумовлена тім, що в розрахунок вартості проїзду для працівників порту прийнята тільки собівартість, без нормативного прибутку.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п.1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до п.1.20.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обгрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

У даному випадку позивач оказував послуги з перевезення пасажирів згідно вказаного наказу №438-А, розрахував вартість квитка для працівників порту та членів їх сімей по вільним тарифам вартості проїзду. Отже ціна реалізації квитків для працівників підприємства обгрунтована ДП «Керченський морський торговельний порт» калькуляцією вартості перевезення пасажирів теплохода «Аргус» на базу відпочинку «Два моря» на 2006 р. та наказом №438-А від 06.06.2006 р., затвердженим начальником ДП «Керченський морський торговельний порт».

Продаж квитків на базу відпочинку «Два моря» для працівників порту та членам їх сімей здійснювалась за цінами не нижче встановлених вказаної затвердженої калькуляції, у зв’язку з чим дані ціні є економічно обгрунтованими.

Таким чином, висновок перевіряючих про заниження податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 12137,48грн. первинним документам бухгалтерського та податкового обліку позивача не відповідає і є помилковим. Отже, донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 12137,48грн. не правомірно.

За епізодом щодо заниження податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 52455,41 грн. з продажу путівок на базу відпочинку «Два моря» та надання постільної білизни за цінами нижче звичайних цін судом встановлено наступне.

Калькуляцією вартості койко-місця на базі відпочинку «Два моря» на 2006 рік, узгодженої заступником начальника порту з економіці та фінансів та затвердженої начальником ДП «Керченський морський торговельний порт» Котовським А.В. 06.06.2006р., визначена собівартість одного койко-місця на добу, яка для працівників порту склала 19,40грн. (без ПДВ), вартість з ПДВ склала 23,30 грн. (у тому числі ПДВ 3,88 грн.), для сторонніх організацій вартість склала 31,00 грн. (у тому числі ПДВ 5,17 грн.).

Адміністрація та профспілковий комітет ДП «Керченський морський торговельний порт» прийняли спільне рішення від 19.06.2006 р. «Про організацію відпочинку працівників порту та членів їх сімей на базі відпочинку «Два моря» в оздоровчому сезоні 2006 р.», згідно якого вартість путівки на базі відпочинку «Два моря» встановлена (у тому числі ПДВ): для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів – 2,00 грн., на добу за одно койко-місце. Для працівників сторонніх організацій, іноміських відпочиваючих – 31,00 грн., на добу за одно койко-місце. Іншім – 25,00 грн. за одно койко-місце на добу.

Для дітей у віці до 12 років включно працівників порту та іноміських відпочиваючих в розмірі 50% від вартості путівки.

Вартість використання постільної білизни встановлена (у тому числі ПДВ): для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів – 1,00 грн. за комплект. Для інших – 15,00 грн. за комплект.

З урахуванням приписів п.1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також висновку судової експертизи, судом встановлено, що продаж путівок для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів на базу відпочинку «Два моря», здійснювалась нижче економічно обґрунтованої затвердженої калькуляції.

За даними затвердженої калькуляції на 2006 р., собівартість одного койко-місця на добу для працівників порту. Членів їх сімей та близьких родичів склала 23,3 грн. з ПДВ. Оплата згідно спільному рішенню провадилась по 2 грн. з ПДВ, за одно койко-місце на добу. Різниця склала 21,3 грн. для дорослої людини та 10,65 грн. для дітей до 12 лет.

Як встановлено експертом, у зв’язку з тим, що позивач не відобразив суму різниці вартості проданих путівок, згідно прийнятому спільному рішенню від 19.06.2006 р. та планової собівартості затвердженої калькуляції від 06.06.2006 р., то сума заниженого податку на додану вартість склала 36795,45 грн.

Таким чином, висновки ДПІ в м.Керч про заниження податкових зобов’язань в розмірі 52455,41 грн. підтверджуються в сумі 36795,45 грн., сума нарахувань 15659,96 грн. відповідачем документально не підтверджена, встановити не є можливим, про що свідчить експертний висновок.

Проте, заниження суми податкових зобов’язань не призвело до зобов’язань позивача сплатити до бюджету указану суму, оскільки позивачем був занижений й податковий кредит.

За епізодом щодо заниження податкових зобов’язань до складу яких не включена сума ПДВ в розмірі 34463,08 грн. за необґрунтоване застосування пільгового оподаткування з надання субагентських послуг без документального підтвердження за взаємовідносинами з ТОВ Судохідної компанієї «Трансюг» 4635,49 грн. з ДП «Трансшип» 29827,59 грн., усього донараховано ПДВ в розмірі 34463,08 грн., суд вважає донарахування позивачу податку на додану вартість в цієї сумі неправомірним з огляду на наступне.

Експертним дослідженням встановлено, що між ДП «Керченський морський торгівельний порт» (Субагент) та підприємствами ДП «Трансшип» (Агентом) та ТОВ Судохідної компанієї «Трансюг» (Агентом) були укладені субагентські угоди №215/ПФ/04 від 01.01.2004 р. та №216/ПФ/04 від 12.01.2004 р. предметом яких є робота в області надання послуг судам Агента.

Окремими пунктами вказаних угод передбачалось наступне.

Виконання будь-якого обслуговування та формальностей, що відносяться до судів Агента при транзитному проході Керч-Єнікальському каналі, а також заходах судів до портів та заводів Керченського проливу та при перевантажних роботах на зовнішньому рейді порту.

Захист та підтримка інтересів Агента у всіх відносинах. Виконання представницьких послуг від імені судовласника. Зв’язок з судном до його прибуття та допомога капітану корисної інформації та повідомленнями. Встановлення особистого контакту з капітаном негайно по прибуттю судна до району Керченського проливу.

До обов’язків Агента входить інформувати Субагента про будь-які особливості угод Агента з іншими особами, які повинні прийматися до уваги у час транзитного прохода суден Агента. З метою перешкоджання збитків відносно Агента та Судновласників та запобігання будь-яких негаразд між заінтересованими сторонами. Нести відповідальність за наслідки дій Субагента, якщо Субагент здійснює їх від імені Агента, Судновласника та у межах своїх повноважень.

Позиція ДПІ в м.Керч базується на приписах частині 3 ст.116 Кодексу торгівельного мореплавства України, якою встановлено, що при виконанні договору морського агентування морський агент, що діє від імені судновласника, може також діяти на користь іншої договірної сторони, якщо вона її на те уповноважила і якщо судновласник не заперечує.

Проте, згідно ст.118 Кодексу торгівельного мореплавства України, у разі обмеження довірителем звичайних повноважень морського агента будь-яка угода, укладена ним з третьою особою, яка діяла добросовісно, є дійсною і обов'язковою для довірителя, якщо тільки третій особі не було відомо про таке обмеження. Документів, підтверджуючих наявність будь-яких обмежень судновласниками звичайних повноважень ДП «Трансшип» та ТОВ Судохідної компанії «Трансюг» заперечень, претензій зі сторони судновласників-доверітелей на дії ДП «Керченський морський торговельний порт» як Субагента в матеріалах справи не встановлено.

Отже, суд дійшов до висновку, що ДП «Керченський морський торговельний порт» виконувало зобов’язання Субагента згідно вказаних субагентських угод та відповідно відображало дані господарські операції у податковому та бухгалтерському обліку застосовуючи п.п.3.2.14 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким передбачено «надання послуг з агентування і фрахтування морського торговельного флоту судновими агентами».

Таким чином, висновки ДПІ в м.Керч про донарахування ПДВ в сумі 34463,08грн. з надання субагентських послуг не підтверджуються наданими первісними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача.

За епізодом щодо заниження податкових зобов’язань, до складу яких не включена сума ПДВ в розмірі 164731,00 грн. за послуги, отримані на митній території України від нерезидента, судом зазначається наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Керченський морський торговельний порт» та компанією «Kirgan Holding S.A.» укладений контракт №3ч-2106-02/83/пФ/01 від 17.08.2001 р. Предметом цього контракту є надання послуг зачистки річних судів та барж, що відвантажуються на рейді Керченського порту. Згідно п.1.2 даного контракту ДП «Керченський морський торговельний порт» надає послуги буксирів (плавзасобів) для компанії «Kirgan Holding S.A.». Проте, згідно п.1.3 цього контракту компанія-нерезидент «Kirgan Holding S.A.» може також надавати ДП «Керченський морський торговельний порт» послуги власних буксирів та плавкранів. Встановлено, що згідно п.1.3 вказаного контракту були надані ДП «КТМП» послуги буксиру, належного компанії-нерезиденту «Kirgan Holding S.A.» усього на суму 143622,90 грн. та ПДВ, що підлягає нарахуванню в сумі 26924,58 грн.

Згідно п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Судом вбачається, що отримав послуги буксира, що надані компанією-нерезидентом «Kirgan Holding S.A.», ДП «Керченський морський торговельний порт» за даною операцією повинно було нарахувати та перерахувати ПДВ в розмірі 26924,58 грн.

Відповідно до п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України – дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Отже, ДП «Керченський морський торговельний порт» мало право включити зазначену суму у податковий кредит у наступному місяці після оплати податкового зобов’язання.

Експертом встановлено, що згідно договору оренди для експлуатаційного оперування теплохода «FORTUNE A» №94/ПФ/03 від 24.11.2003 р. ДП «Керченський морський торговельний порт» орендувало судно у фірми «EUROBULK FORWAPDING» (Болгария), відповідно до п.15 ч.1 якого ДП «Керченський морський торговельний порт» (Орендар-експлуатаційний оператор) мало право на винагороду в розмірі 10% від ставки брутто фрахта. Винагорода склала 144892.28 грн., у тому числі у серпні 2006 р. на суму 11149,64 грн.; у вересні 2006 р. на суму 133742,64 грн. Податкові зобов’язання з ПДВ складають 28978,46 грн.

Таким чином, винагорода, отримана від фірми-нерезидента «EUROBULK FORWAPDING» за даним договором також як у випадку з компанією-нерезидентом «Kirgan Holding S.A.» прирівнюється до імпорту послуг, отриманих на митній території України.

Дана господарська операція підпадає під дію п.п.7.3.6. п.п.10.1. п.п.7.5.2 Закону України «Про податок на додану вартість», але не знайшла відображення ні по податковим зобов’язанням, ні по податковому кредиту.

Отже, позивачем занижені податкові зобов’язання по ПДВ на суму 55903,00грн.

Експертним дослідженням встановлено, що обсягі вказаних операцій повинні бути відображені у податкових зобов’язаннях з серпня по жовтень 2006 р. усього на суму ПДВ 55903,04 грн. (26924,58 грн. по угоді з компанією «Kirgan Holding S.A.» та 28978,46 грн. по угоді з фірмою «EUROBULK FORWAPDING»).

Проте, у зв’язку з тим, що підприємством податкові зобов’язання занижені на суму 55903,00 грн. та занижений податковий кредит в розмірі 55903,00 грн., то на суму до сплати в бюджет вказані операції не вплинули.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач надавав послуги з перевезення транзитних вантажів власними плавзасобами та залученими плавзасобами, згідно експортному договору №06-05/КО від 26.01.2006 р. та додатковими угодами до нього №3 від 19.04.2006 р., укладеними між ДП «Керченський морський торговельний порт» та фірмою «Urvin LLC», предметом яких є перевалка (доставка) залізорудного концентрату власними та залученими плавзасобами ДП «Керченський морський торговельний порт» на якірну станку №471. Встановлено, що ДП «Керченський морський торговельний порт» надало послуги з доставки вантажу належного фірмі «Urvin LLC» на суму 1538475,88 грн. за періодами : серпень 2006 р. – 535574,32 грн.; вересень 2006 р. – 544597,50 грн.; жовтень 2006 р. – 458304,06 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про транзит вантажів» учасники транзиту - вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Статтею 3 даного Закону передбачено забезпечення свободи транзиту вантажів.

Транзит вантажів може бути пов’язаним з їх перевантаженням з одного виду транспорту на іншій, переробкою, сортуванням, накопиченням, формуванням або дробленням партій, також з тимчасовим зберіганням. Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту за обліком вказаних операцій або без них є частиною повного маршруту перевезення, який починається та закінчується за територією України. ДП «Керченський морський торговельний порт» надавав послуги з перевезення транзитного вантажу фірми «Urvin LLC» відносно до норм Закону України «Про транзит вантажів», у зв’язку з чим дані господарські операції підпадають під дію Закону України п.5.15 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», яким встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

В акті перевірки відображено заниження податкових зобов’язань в сумі 363598,00 грн. по операціям перевезення транзитних вантажів фірми «Urvin LLC» та 55903,00 грн. по імпорту послуг отриманих від фірм-нерезидентов «Kirgan Holding S.A.» та «EUROBULK FORWAPDING».

З наведеного вбачається, що сума 55903,00 грн. повинна бути відображена підприємством у податкових зобов’язаннях та у податковому кредиті, а сума податкових зобов’язань з ПДВ в розмірі 307695,00 грн. не повинна нараховуватися, так як операції з транзиту звільнені від оподаткування.

Таким чином, висновок ДПІ в м.Керч про заниження ДП «Керченський морський торговельний порт» з ПДВ в розмірі 164731,00 грн. є необґрунтованим, донарахування податку на додану вартість позивачу в цієї сумі неправомірно.

Щодо завишення податкового кредиту по розрахунку частці податкового кредиту, що включений до податкового кредиту за облагаємими операціям в розмірі 1033183,00грн., суд зазначає наступне.

Згідно вимогам п.п.7.4.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Статтею 84 Кодексу торгівельного мореплавства України передбачено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів встановлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Пунктом 1 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2000 р. №1544, встановлено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.

Порядок нарахування та проведення зборів розповсюджується на суб’єктів підприємницької діяльності усіх форм власності, які виконують роботи та надають послуги в морських портах, на причалах судноремонтних заводів України, незалежно від підпорядкування таких портів (причалів). Відповідно до Наказу №783 начальником Керченського торгового морського порту затверджується перелік витрат використання цільових зборів. Згідно п.5.16 Закону України «Про податок на додану вартість», звільняються від оподаткування операції з поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними згідно законодавству України портовими зборами.

Отже суми доходів від портових зборів звільнені від оподаткування ПДВ.

Крім того, ДП «Керченський морський торговельний порт» надає послуги з перевезення пасажирів та вантажів транзитом через територію порту. Відповідно до п.5.15 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість» звільняються від оподаткування операції з перевезення пасажирів та вантажів транзитом через територію та порти України.

ДП «Керченський морський торговельний порт» також надає послуги з агентування суден, а відповідно до п.п.3.2.14 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування операції з надання послуг з агентування та фрахтування морського торговельного флоту судовими агентами.

Як зазначено в експертному висновку, суми ПДВ, які підлягають включенню до податкового кредиту за період з липня 2006 р. по червень 2007 р. за даними платника склали 5472359 грн. Розбіжності даних експертизи з даними підприємства в сумі 1897659 грн. обумовлені методикою нарахування. Підприємством у додатках до декларацій застосована методика, яка не передбачена листами Державної податкової адміністрації України №7141/7/16-1220-26 від 15.06.1998 р. та №18043/7/16-1220-16 від 01.12.1999 р. Сума ПДВ, яка підлягає включенню до податкового кредиту за період липень 2006р. – червень 2007р. за порівнянням з даними експертизи, підприємством занижена на 1897659грн.

Розбіжності експертизи по сумам ПДВ, які підлягають включенню до податкового кредиту звітного періоду з даними ДП «Керченський морський торговельний порт» полягають у тому, що підприємство виключало з загальної суми оподатковуваних операцій обсяги по звільненим операціям відповідно до п.п.3.2.6 п.3.2 ст.3 та п.5.1.6 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», якими встановлено, що не є об’єктом оподаткування операції з оплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов’язковість отримання (поставки) яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу), сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо, а також те, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Розбіжності даних експертизи по сумам ПДВ, що підлягають включенню до податкового кредиту звітного періоду з даними відповідача полягають у тому, що відповідач виключив із загальної суми обсягів оподатковуваних операцій суми обсягів по операціям звільненим від оподаткування з виключенням із цих обсягів операцій по пунктам 3.2.6 та 5.16 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, завищення позивачем податкового кредиту, нарахованого по акту ДПІ в м.Керч в сумі 1033183,00 грн., документально не підтверджується.

Щодо заниження податкового кредиту в сумі 223221,00 грн. суд зазначає наступне.

За даними перевірки ДПІ в м.Керч включила до складу податкового кредиту суми ПДВ за послугами, що надані ДП «Керченський морський торговельний порт» з перевезення транзитного вантажу що належить фірмі «Urvin LLC» в розмірі 307695,00грн. та суми імпорту послуг, отриманих від нерезидента на митній території України в розмірі 55903,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що ДПІ в м.Керч відобразило суму 363598,00 грн. в сторону завищення податкового кредиту.

Згідно експертного висновку, ДПІ в м.Керч був завищений податковий кредит ДП «КТМП» на суму 26941,00 грн., з яких 417012 грн. – сума податкового кредиту за даними ДПІ; 53414 грн. – сума податкового кредиту за липень 2006 р., за якою в акті перевірки розбіжності на встановлені; 307695 грн. – сума операцій з перевезення транзитного вантажу фірми «Urvin LLC» включена ДПІ до податкового кредиту; 140377 грн. – сума на яку ДПІ зменшило податковий кредит підприємства без пояснень в акті перевірки; 223221 грн. – сума заниження податкового кредиту встановлена в акті перевірки ДПІ.

Висновки про донарахування ПДВ в сумі 809962 грн. (1022183,00-223221,00), викладені в акті перевірки ДПІ в м.Керч №1768/23-1/01125554 від 18.10.2007 р., не підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «Керченський морський торговельний порт», оскільки позивачем недовключено до податкового кредиту 1870718,00 грн.

Експертним висновком встановлено, що за результатами дослідження усіх епізодів позивачем було завищено податкове зобов’язання з ПДВ, яке підлягає сплаті в бюджет в розмірі 1833923,00 грн., з яких : сума 36795,45 грн. – заниження податкових зобов’язань на суму 52455,41 грн. щодо продажу путівок на базу відпочинку «Два моря» та надання постільної білизни по цінам нижче звичайних цін; сума 26941,00 грн. – завищення податкового кредиту ДПІ в м.Керч внаслідок включення до складу податкового кредиту сум з перевезення транзитного вантажу компанії-нерезидента; сума 1897569,00 грн. – сума заниження підприємством податкового кредиту.

Таким чином, висновки ДПІ в м.Керч щодо донарахування ДП «Керченський морський торговельний порт» ПДВ в розмірі 1073750,00 грн. не підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підприємства, а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Керч №0002152301/3 від 08.05.2008 р. №0002152301/2 від 14.02.2008 р. в частині донарахування вказаної суми податкового зобов’язання винесено податковою інспекцією необгрунтовано.

Як вбачається з матеріалів справи, сума штрафних санкцій, застосованих відповідачем за вказані порушення розрахована ДПІ в м.Керч відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і складає 50% від суми недоплати податкового забов’язання (граничний розмір штрафу).

Неправомірне донарахування суми податку тягне за собою й скасування суми штрафних санкцій, нарахованих на суму зобов’язань.

Таким чином, з наведеного вбачається, що штрафні санкції в розмірі 571101,50 грн. застосовані ДПІ в м.Керч спірними податковими повідомленнями-рішеннями №0002152301/3 від 08.05.2008 р. №0002152301/2 від 14.02.2008 р. необґрунтовано та безпідставно з огляду на відсутність в цієї частині порушень у позивача Закону України «Про податок на додану вартість».

В частині позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0002152301/0 від 31.10.2007 р. №0002152301/1 від 28.11.2007 р. суд у задоволенні відмовляє, оскільки п.9 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України №29 від 11.12.1996 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.1996 р. за №723/1748, визначено, що у разі скасування в певній частині раніше прийнятого рішення органу державної податкової служби про нарахування суми податкового зобов'язання, пені та штрафних санкцій) або податкового боргу, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Податковими повідомленнями-рішеннями №000214301/2 від 14.02.2008 р. та №0002142301/3 від 08.05.2008 р. ДПІ в м.Керч визначило суму податкового зобов’язання позивачу з податку на прибуток в сумі 180043,00 грн. та 61980,20 грн. штрафних санкцій.

Позивач частково згоден з сумою донарахованого податку на прибуток в розмірі 93471,00грн. та штрафних санкцій в розмірі 18694,20грн., всього 112165,20грн., і в цієї частині податкові повідомлення-рішення не оспорює, оскільки сплатив дану суму до бюджету.

Позивач оспорює податкові повідомлення-рішення в частині донарахування податку в сумі 86572,00грн. (15171,85грн. + 71400,67грн.) та 43286грн. штрафних санкцій.

Як вже зазначалось, вказане податкове повідомлення-рішення винесено ДПІ в м.Керч на підставі порушень п.4.1 ст.4 та п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Актом перевірки встановлено не відображення позивачем у складі валового доходу отриманого від реалізації пасажирських квитків за цінами, нижче звичайних цін на теплохід «Аргус» в сумі 60687,40 грн. : у липні 2006 р. – 26605,70 грн.; у серпні 2006 р. – 31122,50 грн.; у вересні 2006 р. – 4059,20 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 15171,85 грн.

Проте, такий висновок відповідача є помилковим і спростовується матеріалами справи.

06.06.2006 р. начальником ДП «Керченський морський торговельний порт» Котовським А.В. підписаний наказ №438-А та складена калькуляція вартості перевезення пасажирів теплоходом «Аргус» на базу відпочинку «Два моря», згідно якої затверджений та введений у дію з 15.06.2006 р. вільний тариф вартості проїзду на базу відпочинку «Два моря» для сторонніх організацій та не працівників порту, які не мають пільг. Вартість квитку для працівників порту затверджена в розмірі 9,96 грн., у тому числі ПДВ 1,66 грн., без ПДВ 8,30 грн., для сторонніх пасажирів – 13,50 грн., у тому числі ПДВ 2,25 грн., без ПДВ 11.25 грн. Різниця в тарифах 2,95 грн. без ПДВ обумовлена тім, що в розрахунок вартості проїзду для працівників порту прийнята прийнятна собівартість, без врахування нормативного прибутку.

Виходячи з приписів п.1.20.1 та п.1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при поставки однакового товару (робіт, послуг) залежно від об’єктивних факторів, зазначених у п.1.20.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», може бути різною, але повинна бути обґрунтована. Позивачем ціна реалізації квитків для працівників підприємства обґрунтована калькуляцією вартості перевезення пасажирів теплохода «Аргус» на базу відпочинку «Два моря» на 2006 р. та наказом №438-А від 06.06.2006р., затвердженого начальником ДП «КМТП».

Експертним дослідженням встановлено, що продаж квитків на базу відпочинку «Два моря» для працівників порту та членів їх сімей здійснювалась за цінами не нижче встановлених вищевказаної затвердженої калькуляції, у зв’язку з чим дані ціни є економічно обґрунтованими.

Отже, донарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податку на прибуток в сумі 15171,85грн. є необґрунтованим, і, як наслідок, нарахування штрафних санкцій за цим епізодом в сумі 7585,15грн. неправомірно, що є підставою для скасування рішень в цієї частині.

Стосовно епізоду щодо не включення до складу валового доходу суми реалізації путівок та постільної білизни на базу відпочинку «Два моря» за цінами, нижче звичайних цін, в розмірі 285602,67 грн., у тому числі за періодами : у липні 2006 р. – 163340,75 грн.; у серпні 2006 р. – 115441,17 грн.; у вересні 2006 р. – 6820,75 грн. та відповідно заниження податку на прибуток в сумі 71400,67 грн. суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що калькуляція вартості койко-місця на базі відпочинку «Два моря» на 2006р. узгоджена заступником начальника порту з економіці та фінансів та затверджена начальником ДП «Керченський морський торговельний порт» Котовським А.В. 06.06.2006р. Згідно даної калькуляції собівартість одного койко-місця на добу склала для працівників порту 19.40 грн. (без ПДВ) вартість з ПДВ склала 23,30 грн. (у тому числі ПДВ 3,88 грн.), для сторонніх організацій склала 31,00 грн. (у тому числі ПДВ 5,17 грн.).

Адміністрацією та профспілковим комітетом ДП «КТМП» прийнято спільне рішення від 19.06.2006 р. «Про організацію відпочинку працівників порту та членів їх сімей на базі відпочинку «Два моря» в оздоровчому сезоні 2006 р.», яким, як зазначено вище, передбачена вартість путівок для відпочинку на базі відпочинку «Два моря».

Експертним дослідженням встановлено, що продаж путівок для працівників порту, членів їх сімей та близьких родичів на базу відпочинку «Два моря», здійснювалась нижче економічно обґрунтованої затвердженої калькуляції.

За даними калькуляції на 2006 р. собівартість одного койко-місця на добу для працівників порту та членів їх сімей та близьких родичів склала 23,3 грн. з ПДВ, враховуючи, що оплата згідно сумісного рішення провадилась по 2 грн. з ПДВ за одно койко-місце на добу, то сума різниці склала 21,3 грн. (у тому числі ПДВ 3,55 грн.) для дорослої людини та 10,65 грн. без ПДВ для дітей до 12 років.

У зв’язку з тим, що позивач не відобразив суму різниці вартості проданих путівок, згідно прийнятого спільного рішення від 19.06.2006 р. та планової собівартості затвердженої калькуляції від 06.06.2006 р., то сума заниження валового доходу склала 202080,65 грн. Заниження податку на прибуток відповідно склало 50520,16 грн.

З урахуванням різниці проданих путівок, сума валового доходу від їх реалізації склала 202080,65 грн., з яких 220772,70 грн. сума вартості путівок для дорослих з ПДВ; 18103,40 грн. – сума вартості дитячих путівок без ПДВ.

За даними ДПІ заниження валового доходу з реалізації путівок працівників порту та членів їх сімей склало 285602,67 грн.

З експертного висновку вбачається, що встановити суму нарахувань відповідачем 20880,51грн. неможливо, оскільки експертом досліджувався журнал реєстрації придбання путівок працівниками підприємства і членів їх сімей, а в акті відповідача не відображено розрахунку нарахування суми заниження валового доходу від реалізації путівок за даними перевірки, з вказанням кількості відпочиваючих та ціни путівок.

Відповідачем розбіжність з експертним висновком суду не доведена, сума нарахування податку в розмір 20880,51грн. документально не підтверджена.

Отже, висновок про заниження валового доходу в сумі 285602,67 грн. та відповідно податку на прибуток в сумі 71400,67 грн., вказаний в акті перевірки ДПІ в м.Керч, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «Керченський морський торговельний порт» підтверджуються частково, в сумі 50520,16 грн.

Таким чином, донарахування спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу податку на прибуток за цим епізодом в сумі 71400,67грн. обґрунтовано тільки на суму 50520,16грн., а тому і нарахування штрафних санкцій у розмірі 25260,08грн. є правомірним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового скасування спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Керч, в частині донарахування податку на прибуток за основним платежем в сумі 36051,84грн. та 18025,92грн. штрафних санкцій. В частині донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 50520,16грн. та визначення штрафних санкцій в сумі 25260,08грн. податкові повідомлення-рішення є обгрунтованими. Відтак, в цієї частині позовних вимог у позові слід відмовити.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач просив суд визнати нечинними спірні податкові повідомленні-рішення, суд враховуючи викладене вище, вважає можливим в цій частині вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін у справі, і визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Керч АРК від 14.02.2008р. №0002152301/2, від 08.05.2008р. №0002152301/3 та податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Керч від 14.02.2008р. №0002142301/2, від 08.05.2008 р. №0002142301/3 в частині донарахування позивачу 36051,84 грн. основного платежу з податку на прибуток та 18025,92 грн. штрафних санкцій.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень в зазначених частинах відповідачем суду не надано.

Таким чином, викладене вище є підставою для часткового задоволення позовних вимог ДП «Керченський морський торговельний порт».

Судові витрати, понесені позивачем, зі сплати судового збору підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України на підставі ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні 11.01.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови підписано 15.01.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 69, 70, 71, 86, 94, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Керч №0002152301/2 від 14.02.2008 р. та №0002152301/3 від 08.05.2008р. про донарахування Державному підприємству «Керченський морський торгівельний порт» податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 1644851,50грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1073750,00 грн., за штрафними санкціями у сумі 571101,50 грн.

3.          Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Керч №0002142301/2 від 14.02.2008р., №0002142301/3 від 08.05.2008р. в частині донарахування Державному підприємству «Керченський морський торговельний порт» податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 54077,76грн., у тому числі за основним платежем в сумі 36051,84грн. та 18025,92грн. штрафних санкцій.

4.          В інший частині у задоволені позовних вимог відмовити.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Керченський морський торгівельний порт» (98312, м.Керч, вул.Кірова, 28, ЄДРПОУ 01125554) 3,40грн. судового збору.

          Виконавчий лист видати у встановленому ст.254 КАС України порядку після набрання постановою законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку і строки, передбачені пунктом 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі – з дня складення у повному обсязі). Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Копію постанови надіслати на адреси сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Привалова А.В.