Рішення № 9565540, 26.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2010Справа №2-27/165-2010 За позовом – Фірми "ТЕС", м. Сімферополь, вул.. Героїв Аджимушкая, 5, кв. 11

До відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Дитячий оздоровчий комплекс "Планета", м. Феодосія, с. Берегове, вул.. Курортна, 6

Про стягнення 3 206,01 грн.

Суддя Н.В.Воронцова

При секретарі Мірошниченко Н.О.

представники:

Від позивача – Савченко, дор. у справі; Бабенко, дов. у справі.

Від відповідача – не з’явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом до відповідача, та просить суд стягнути заборгованість за отримане паливо з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3187,81 грн., 3 % річних – 18,20 грн., також просить стягнути судові витрати.

Позивач позов підтримав. В судовому засіданні, що відбулося 26.01.2010 р., представив Довідку Головного управління статистики в АР Крим від 13.01.2010 р. №05.3-8.1/39, відповідно до якої вбачається, що відповідач по справі станом на 13.01.2010 р. значиться в ЄДРПОУ та зареєстрований за адресою: м. Феодосія, с. Берегове, вул.. Курортна, 6.

Також позивачем було представлено бухгалтерську довідку вих.. №27/10 від 26.01.2010 р., відповідно до якої станом на 26.01.2010 р. дебіторська заборгованість відповідача по справі складає 3125,00 грн.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. Вимоги суду не виконав.

Суд дійшов висновку, що не явка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті і вона може бути розглянута за наявними у неї матеріалами, в порядку ст.. 75 ГПК України.

Справа слуханням відкладалася, в порядку ст.. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

Відповідно до ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.. ст.. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Судом встановлено, що 01.06.2009 р. відповідач звернувся до позивача з проханням відпустити на його адресу з наступною сплатою бензин марки А -95 у кількості 500 літрів.

У виконання вказаного, позивачем було поставлено відповідачу бензин А - 95 у кількості 500 літрів на суму 3125,00 грн., що підтверджується витратною накладною №РТ – 0003954 від 01.06.2009 р.

Факт поставки товару у вказаної кількості та вказану суму підтверджується також довіреністю №499852 від 01.06.2009 р. та податковою накладною №НН – 0001546 від 01.06.2009 р.

З метою отримання сплати за вказаний товар, позивачем було надіслано на адресу відповідача рахунок – фактуру №СТ – 0005377 від 01.06.2009 р.

Відповідно до ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак відповідач взяті на себе забовязання щодо сплати товару не виконав, в зв’язку з чим позивачем було надіслано на його адресу вимогу вих.. № 287/09 від 18.09.2009 р., яка була отримана відповідачем 25.09.2009 р., про що свідчить поштове повідомлення ( а. с. 14 ).

Однак відповіді на вказану вимогу позивач не отримав, товар сплачений не був.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був сплатити товар до 03.10.2009 р.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума інфляційних втрат за період жовтень - листопад 2009 р. склала 62,81 грн.

Розмір 3% річних за період 03.10.2009 р. по 11.12.2009 р. склав 18,20 грн.

При таких обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст.. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Дитячий оздоровчий комплекс "Планета", м. Феодосія, с. Берегове, вул.. Курортна, 6, ( ЄДРПОУ 20671216, банківські реквізит не відомі ) на користь фірми "ТЕС", м. Сімферополь, вул.. Героїв Аджимушкая, 5, кв. 11, ( р/р 2600800014943 в філії ВАТ «Укрексімбанк», м. Армянськ, МФО 384878, ЄДРПОУ 16512506 ) заборгованість за отримане паливо з урахуванням індексу інфляції у розмірі 3187,81 грн., 3 % річних – 18,20 грн., 102,00 грн. державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.