Рішення № 9565519, 19.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

19.01.2010Справа №2-22/6317-2009 За позовом – ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор», м. Харків, вул. Індустріальна, 3

до відповідача – ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16

про стягнення 43582,14 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Строєва О.Є., представник, дов від 04 січня 2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ Фірма «Консоль ЛТД», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 43582,14 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач у порушення досягнутої між сторонами усної домовленості про поставку позивачем відповідачу матеріалів, не здійснив у повному обсязі оплату вартості поставлених матеріалів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 43582,14 грн.

В судовому засіданні позивач надав суду пояснення, відповідно до яких повідомив суду про те, що при складенні позову ним була допущена помилка, у зв’язку з чим пояснив, що сума боргу відповідача складає 43582,14 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, 19 січня 2010 року до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з участю представника відповідача в інших судових процесах.

Але, суд відхиляє вказане клопотання з мотивів його документальної необґрунтованості у зв’язку з тим, що відповідачем не надано суду документів, що б безумовно обґрунтовували неможливість явки в судове засідання, копій судових повісток або ухвал, тощо.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення позивача, суд –

встановив:

Як вказує позивач, у травні 2008 року, на підставі усної домовленості, досягнутої між сторонами, позивач поставив, а відповідач прийняв будівельні матеріали на суму 79884,54 грн., що підтверджується видатковими накладними. Копії яких наявні в матеріалах справи, а.с. 11-20.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується копією довіреності на отримання товарно – матеріальних цінностей серія ЯОШ № 529891, а.с. 21.

Відповідачем вартість отриманих будівельних матеріалів була сплачена частково на суму 36302,40 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку позивача, а.с. 25.

04 вересня 2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою платежу на суму 43582,14 грн., а.с. 22, факт отримання якої відповідачем підтверджується копією поштового повідомлення, а.с. 24.

Отже, на момент вирішення даного спору, сума основного боргу відповідача складає 43582,14 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 35000,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22 січня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор» (м. Харків, вул. Індустріальна, 3, рахунок № 2600930127814 в ВАТ «Реал Банк» м. Харків, МФО 351588, ЄДРПОУ 32359553) заборгованість в сумі 43582,14 грн.

3.          Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор» (м. Харків, вул. Індустріальна, 3, рахунок № 2600930127814 в ВАТ «Реал Банк» м. Харків, МФО 351588, ЄДРПОУ 32359553) 436,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ Фірма «Консоль ЛТД» (м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 20676633) на користь ТОВ «Харківський завод будівельних матеріалів «Астор» (м. Харків, вул. Індустріальна, 3, рахунок № 2600930127814 в ВАТ «Реал Банк» м. Харків, МФО 351588, ЄДРПОУ 32359553) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.