Рішення № 9565396, 19.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

19.01.2010Справа №2-2/6063-2009 за позовом Акціонерного комерційного банку "Форум" (02100, м. Київ, вул.Верховної Ради, 7) в особі Сімферопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (95000, м. Сімферополь, вул.Некрасова, 14)

до ТОВ "Золотий вік" (95040, м. Сімферополь, вул.. Елеваторна, 3-А)

про стягнення 511 933,42 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Андрєєва Л.В. – представник, довіреність у справі.

Від відповідача: не з’явився.

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами за договором №0055/06/13-KLI від 20.11.2006 р. у сумі 511933грн42коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено кредитний договір №0055/06/13-КLI від 20.11.2006р та, у подальшому, додаткові угоди. На виконання умов укладеного договору та додаткових угод до нього, банк надав відповідачу кредитні кошти у формі поновлювальної кредитної лінії для поповнення оборотних коштів з максимальними лімітом заборгованості у сумі 10100000,00 грн. У порушення умов договору та додаткових угод, відповідач не оплачував своєчасно відсотки за користування кредитом, що і стало підставою для звернення позивача позовною заявою до суду.

17 грудня 2009 року у судовому засіданні інтереси позивача представляла Андрєєва Л.В. – представник, довіреність у справі, а інтереси відповідача - Процюк А.П. – ю/к ТОВ «Альфагазінвест», довіреність у справі.

Представник відповідача 17.12.2009р у судовому засіданні заявив клопотання про оголошення перерви у зв’язку із невиконанням ним вимог ухвали суду.

Також 17.12.2009р сторони у судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку розгляду спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

17 грудня 2009 року у судовому засіданні оголошувалася перерва на 19.01.2010р, після перерви судове засідання було продовжено.

Відповідач у судове засідання 19.01.2010р не з’явився, витребувані судом документи, у тому числі відзив на позовну заяву, не надав, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України, майнові відносини у сфері господарювання регулюються цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами кредитного договору іншого не встановлено.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом №2 і не випливає із суті кредитного договору

Згідно до ст.. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст..1048 Кодексу.

Згідно зі статтею 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Між Акціонерним комерційним банком "Форум" в особі Сімферопольської філії АКБ «Форум» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий вік", як позичальником, було укладено кредитний договір №0055/06/13-KLІ від 20.11.2006р., пунктами 1.1, 1.2, 1.3 якого встановлено, що банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення оборотних коштів з максимальними лімітом заборгованості у сумі 800000,00дол.США строком по 19.11.2007р з процентною ставкою 13% річних.

Додатковою угодою №1 від 28 лютого 2007 року до кредитного договору №0055/06/13-KLІ від 20.11.2006р сторони збільшили максимальний ліміт заборгованості до суми 1300 000,00 доларів США, а додатковою угодою №3 від 23.11.2007р – до суми 10 100 000,00 грн.

Згідно п. 1.2 кредитного договору із змінами, внесеними додатковою угодою № 2 від 19.11.2007р., додатковою угодою №6 від 18.11.2008р. кредитні кошти надаються строком по 17 листопада 2009 року.

У відповідності с п. 1.3 кредитного договору із змінами, внесеними додатковою угодою № 3 від 23.11.2007 р., додатковою угодою №6 від 18.11.2008 р. за користування кредитними коштами встановлюється плата на рівні 27% річних в національній валюті і 17% річних в доларах США.

Згідно п. 2.3 кредитного договору із змінами, внесеними додатковою угодою №6 від 18.11.2008р., позичальник здійснює повернення кредитних коштів згідно доповненню №4 до цього договору, у валюті отриманих кредитних коштів на відкритих йому позикові рахунки: для повернення кредитних коштів в гривні № 20621300001694 в АКБ «Форум», МФО 384890; для повернення кредитних коштів в доларах США № 20621300001694 в АКБ «Форум», МФО 384890.

У відповідності с п. 2.6. кредитного договору відсотки за перший місяць користування кредитними коштами оплачуються позичальником на відкритий йому рахунок №20687300001694 у АКБ «Форум» не пізніше за останній робочий день першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-е число першого місяця користування кредитними коштами. Надалі відсотки за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-е число поточного місяця включно, не пізніше за останній робочий день поточного місяця. Відсотки за останній місяць користування кредитними коштами оплачуються в день повернення кредитних коштів.

Судом встановлено, що на виконання положень кредитного договору банк відкрив позичковий рахунок на ім'я відповідача та, з урахуванням вказаних положень кредитного договору, банк надав відповідачу кредитні кошти, чим банк виконав свої зобов’язання за договором у повному об’ємі, що підтверджується випискою по вказаному особовому рахунку відповідача, яка знаходиться у матеріалах справи.

Однак, відповідач у порушення умов вищевказаного договору та додаткових угод до нього, належним чином умови договору не виконав, допустив порушення умов кредитного договору, кредитні засоби і відсотки за користування кредитом оплачував несвоєчасно, що стало підставою для звернення АКБ «Форум» до Київського районного суду м. Сімферополя з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором.

У зв'язку з наявністю рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 16 вересня 2009 року у справі №2-5121/2009, що вступило в законну силу, нарахування відсотків за кредитним договором було зупинене з 27 вересня 2009 року.

За період з 22 липня 2009 року по 26 вересня 2009 року заборгованість ТОВ "Золотий вік" склала: по відсотках за користування кредитом в доларах США 28 748,68 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 04.11.2009 р. складає 230 322,92 грн.;          по відсотках за користування кредитом в гривні 281 610,50 грн.

Загальна сума заборгованості ТОВ "Золотий вік" перед АКБ «Форум» по відсотках за користування кредитом за кредитним договором №0055/06/13-KLI від 20.11.2006 р. складає 511933,42 грн. та підтверджується матеріалами справи.

Вказане вище свідчить про те, що перший відповідач допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед банком, порушення кредитного договору в частині несплати процентів за користування кредитом.

Тоді як, законодавством, зокрема, ст..525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом за кредитним договором №0055/06/13-KLI від 20.11.2006 р. у сумі 511933,42 грн та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України віднести на відповідача.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

За згодою представника позивача в судовому засіданні були оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений і підписаний 22.01.2010р.

Керуючись ст. ст. 49,75,77,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з ТОВ "Золотий вік" (95040, м. Сімферополь, вул.. Елеваторна, 3-А, ЄДРПОУ 32318941, п/р 26001300001694 у Сімферопольській філії АКБ «Форум», МФО 384890) на користь Акціонерного комерційного банку "Форум" (02100, м.Київ, вул. Верховної Ради, 7, МФО 322948, ЄДРПОУ 21574573), в особі Сімферопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (95001, м.Сімферополь, вул. Некрасова, 14) 511 933,42 грн заборгованості по простроченим відсоткам, 5 119грн33коп державного мита, 236,00грн витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.