Рішення № 9565336, 12.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

12.01.2010Справа №2-24/4196-2009 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,74/6, ідентифікаційний код 00131400 )

до відповідача - Суб’єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Короткова Сергія Івановича (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Сельвінського, б. 66, ідентифікаційний номер 20024346915)

про стягнення 124 240,90 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Степанов В.А – представник, довіреність № 012-Д від 05.01.2009р.

Від відповідача –Коротков С.І. - Суб’єкт підприємницької діяльності, паспорт АР 376560 від 11.01.2005р.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Суб’єкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця Короткова Сергія Івановича про стягнення з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" суми заборгованості, що виникла у результаті порушення Правил користування електричною енергією у розмірі 73122,64 грн., інфляційних втрат у розмірі 37419,28 грн., трьох процентів річних у розмірі 4964,33 грн., пені у розмірі 8734,6 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 18.01.2007р. при проведенні представниками позивача перевірки дотримання Правил користування електричною енергією у будівлі, яка знаходиться за адресою: Джанкойський район, с. Рощине, вул. Переїзчикова, буд. 1-а, що належить Суб’єкту підприємницької діяльності Фізичній особі-підприємцю Короткову Сергію Івановичу, виявлено порушення Правил користування електричною енергією, яке було виражено у самовільному підключенні до електромереж Джанкойського Району електричних мереж. Таким чином електрична енергія відповідачем споживалась та не оплачувалась. Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією за фактом вказаного порушення представниками Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" було складено акт № 100093 про порушення ПКЕЕ, вказаний акт було підписано відповідачем.

Комісією з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" вказаний акт був розглянутий та визнаний законним та обґрунтованим, після чого було складено протокол та було визначено перерахунок об’єму спожитої електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією Суб’єктом підприємницької діяльності Фізичною особою-підприємцем Коротковим Сергієм Івановичем.

Позивач вважає, що виявлені порушення законодавства у галузі електроенергетики порушують інтереси держави та призводять до негативних наслідків, оскільки ставлять під загрозу енергетичну безпеку України.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, за мотивами викладеними у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов. Так, відповідач не згоден з висновками, викладеними у акті, посилається на те, що перевірка, за результатами якої був складений акт, була проведена позивачем у присутності не уповноваженого представника відповідача, оскільки відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 03.09.2006 р. об’єкт відповідача, що перевірявся був наданий у оренду СПД Буколову В.Д. Крім того, відповідач зазначає, що об’єкт, що перевірявся був придбаний ним у власність відповідно до договору купівлі – продажу від 18.07.2006 р., тоді як розрахунок вартості недорахованої електричної енергії був зроблений позивачем починаючи з 18.01.2006 р., тобто за дати, коли будівля ще не належала відповідачу.

У судовому засіданні 12.01.2010 р. представником позивача були надані заперечення на відзив відповідача. Так, у зазначених запереченнях позивач посилається на те, що договір оренди нежитлового приміщення укладений строком на 5 років, але нотаріально не посвідчений, у зв’язку з чим є неукладеним. Крім того, у відзиві позивач посилається на те, що відповідач у своєму відзиві визнав факт присутності його представника при проведенні перевірки, який відмовився підписати акт.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи був продовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ :

18.01.2007 р. представниками ВАТ „Крименерго” проведена перевірка об’єкту – будівля колишньої бані, який розташований за адресою с. Рощине, вул. Переїзчикова, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме «самовільне підключення до мереж Джанкойського РЕМ, п. 7.6 ПКЕЕ, електрична енергія споживалась, але не сплачувалась», про що був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією № 100093 від 18.01.2007 р. (а.с. 12).

Відповідно до п. 7.6 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 2006 року N 1497 (далі – Правила), у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку або порушення розрахункового обліку електричної енергії, зриву чи пошкодження пломб, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.

Пунктом 6.41 Правил, передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Так, як вбачається з матеріалів справи, акт № 100093 від 18.01.2007 р. був складений у присутності осіб - робітників, які відмовились назвати своє прізвище, ім’я та по-батькові, а також відмовились підписати складений акт. Крім того при складанні акту був присутній Буколов Віктор Дмитрієвич, який також відмовився від підписання акту та отримання його копії.

Як зазначалось, перевірка та подальше складання акту про порушення ПКЕЕ у разі їх виявлення, здійснюються у присутності представника споживача.

Проте, як встановлено судом, акт складався без присутності споживача.

У п. 7 акту зазначено, що споживач запрошується до електронагляду Сімферопольський РЕМ за адресою : м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6 для розгляду дійсного акту, час роботи комісії з 9:00 – 15:00 кожний четвер.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 ПКЕЕ).

Позивачем всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано відповідних доказів належного повідомлення відповідача про час та дату засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

З матеріалів справи вбачається, що засідання комісії відбулось 15.02.2007 р. без участі споживача або його представника, за результатами якого був складений протокол № 995 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (а.с.13).

Розглянувши акт № 100093 від 18.01.2007 р., комісія дійшла висновку щодо проведення перерозрахунку об’єму споживчої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у зв’язку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.

Так, висновком комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 100093 від 18.01.2007 р. розрахована вартість споживчої електричної енергії за період з 18.01.2006 р. по 18.01.2007 р. у розмірі 73122,64 грн.

19.02.2007 р. позивачем був виставлений рахунок № 500//066/0207Ш2 на суму 73122,64 грн. (а.с. 15). У зазначеному рахунку є посилання, що останній виписаний у відповідності з договором № 500/066 від 15.03.2006 р., проте зазначений договір до матеріалів справи позивачем наданий не був, пояснень щодо такого посилання у рахунку не надано.

У якості доказу відправлення на адресу відповідача протоколу № 995 від 15.02.2007 р. та рахунку від 19.02.2007 р. позивач надав копію поштового повідомлення від 21.02.2007 р., відповідно до якого відповідач отримав поштове відправлення 27.02.2007 р. (а.с.24).

Відповідно до п. 6.43 Правил, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Однак, відповідачем вказана сума заборгованості не була сплачена в повному обсязі в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення ВАТ “Крименерго” з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 73122,64 грн. в примусовому порядку.

Проте, судом було встановлено, що акт № 100093 від 18.01.2007 р. не відповідає вищевказаним вимогам ПКЕЕ, а тому не може бути належним доказом.

Так, акт складений без участі споживача або його представника. Як зазначалось акт був складений у присутності робітників, які відмовились назватися та Буколова В.Д., який не є відповідним представником споживача.

У відзиві на позов відповідач посилається на те, що Буколов В.Д. є орендарем приміщення, що перевірялося відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 5 від 03.09.2006 р.

На підтвердження відповідачем до матеріалів справи був наданий договір оренди нежитлового приміщення № 5 від 03.09.2006 р., укладений між ним та СПД Буколовим В.Д., відповідно до якого відповідач передає, а СПД Буколов В.Д. приймає по акту приймання – передачі у тимчасове користування за плату нежитлове приміщення площею 359,8 кв.м. за ціною 3,00 грн. за 1 кв.м. по вул. Переїзчикова 1А с. Рощине, Джанкойського району, АР Крим. Даний договір укладений строком на 5 років та діє з 03.09.2006 р. по 31.12.2011 р.

Суд не може прийняти до уваги як доказ находження приміщення, яке перевірялось, у оренді у іншої особі у зв’язку з наступним.

Згідно ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації (ст. 794 ЦК України).

Як було встановлено судом, згідно з п. 5.1 договору оренди, останній був укладений строком на 5 років та, відповідно до закону, підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації (ст. 640 ЦК України).

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ст. 220 ЦК України).

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ст. 210 ЦК України).

Доказів того, що договір оренди нотаріально посвідчений та зареєстрований належним чином, відповідач суду не надав.

Крім того відповідачем не було надано доказів передачі майна СПД Бук олову В.Д. відповідно до акту приймання – передачі приміщення.

Проте зазначене не спростовує факту відсутності при складанні акту уповноваженої особи відповідача. Враховуючи, що відповідач заперечує проти того, що СПД Буколов В.Д. є його уповноваженим представником, а позивач в свою чергу не представив відповідних доказів того, що Буколов В.Д. є уповноваженою особою відповідача, суд приходить до висновку, що акт про порушення ПКЕЕ від 18.01.2007 р. був складений без присутності відповідача або його уповноваженого представника.

Суд зазначає, що представник – це особа, яка зобов’язана або має право вчиняти правочин від імені іншої сторони, яку вона представляє відповідно до Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини третьої статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що оскільки Правилами передбачено проведення перевірки та складання акту у присутності представника споживача, обов’язком представників позивача є перевірка повноважень представника.

Як зазначалось, у п. 7 акту зазначено, що споживач запрошується до електронагляду Сімферопольський РЕМ за адресою : м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6 для розгляду дійсного акту, час роботи комісії з 9:00 – 15:00 кожний четвер.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії (п. 6.42 ПКЕЕ).

Позивачем всупереч вимогам статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надано відповідних доказів належного повідомлення відповідача про час та дату засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ.

Також, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору купівлі – продажу нежитлової будівлі від 18.07.2006 р. укладеного між Паламарчуком М.В. та Коротковим С.І., Паламарчук М.В. продав, а Коротков С.І. купив нежитлову будівлю – баня, розташовану за адресою: АР Крим, Джанкойський район, с. Рощине, вул.. Переїзчикова, 1-а, та провів повністю розрахунки за придбану нежитлову будівлю бані. Зазначений договір був посвідчений нотаріально в реєстрі за № 921.

За такими обставинами суд приходить до висновку, що саме з 18.07.2006 р. відповідач набув власності на об’єкт, що перевірявся – приміщення бані за адресою: АР Крим, Джанкойський район, с. Рощине, вул.. Переїзчикова, 1-а.

Проте розрахунок вартості недорахованої електричної енергії був зроблений комісією відповідно до протоколу від 15.02.2007 р. починаючи з 18.01.2006 р., тобто з дати, коли будівля бані ще не належала відповідачу.

          Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Причому обов’язковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Зі змісту пункту 6.41 ПКЕЕ вбачається, що лише складений належним чином акт про порушення ПКЕЕ надає електропередавальній організації право на здійснення розрахунку вартості недоврахованої електричної енергії.

          Отже, суд зазначає, що оскільки акт № 100093 від 18.01.2007 р. не відповідає положенням Правил користування електричною енергією, враховуючи наявність відповідних заперечень з боку відповідача, правових підстав для здійснення на підставі нього розрахунку вартості електричної енергії у ВАТ «Крименерго» не було.

          За відсутності правових підстав для нарахування відповідачеві вартості недоврахованої електричної енергії, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позовних вимог ВАТ «Крименерго» про стягнення з Фізичної особи-підприємця Короткова Сергія Івановича 73122,64 грн. вартості недорахованої електричної енергії.

Крім того, позивач суму у розмірі 73122,64 грн. обґрунтовує як заборгованість з боку відповідача із посиланням на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

З цього приводу суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Як було вставлено судом, підставою для складання акту про порушення ПКЕЕ було встановлення позивачем самовільного, тобто бездоговірного, підключення до мереж ВАТ «Крименерго».

Сума у розмірі 73122,64 грн. була розрахована позивачем на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 зі змінами та доповненнями.

Зазначена Методика затверджена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 N 122 "Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії".

Відповідно до цього Порядку визначається розмір збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок недоотримання коштів за електричну енергію, викрадену споживачем шляхом її самовільного використання без застосування приладів обліку (якщо таке застосування обов'язкове) або у разі умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, а також проводиться відшкодування завданих енергопостачальнику збитків.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку (ст. 27 Закону України «Про електроенергетику).

Відповідно до положень Цивільного кодексу України однією із форм або мір цивільно-правової відповідальності є відшкодування збитків.

З наведеного суд приходить до висновку, що з самих вищенаведених норм законодавства, враховуючи відсутність договірних відносин між сторонами по перевіряємому об’єкту, витікає, що правова природа стягуваної суми у розмірі 73122,64 грн. повинна бути визначена як збитки.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 8734,65 грн. пені, 37419,28 грн. індексу інфляції та 4964,33 грн. – 3 % річних.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

В силу ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі; провочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Позивач доказів укладення такого правочину не надав.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи відмову суду у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 73122,64 грн. вартості недорахованої електроенергії, а також те, що норми ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України застосовуються у разі встановлення прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, пеня застосовується за умови наявності відповідного правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 8734,65 грн. пені, 37419,28 грн. індексу інфляції та 4964,33 грн. – 3 % річних.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18.01.2010 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.