Рішення № 9565331, 19.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

19.01.2010Справа №2-21/6348-2009 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія – Крим», м. Сімферополь, вул.. Генерала Васильєва, 30;

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт», юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Мате Залки, 1; поштова адреса: м. Сімферополь, вул.. Субхі, 1;

про стягнення 4425,21 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Котелевець В.І., довіреність № 1 від 03.04.2009 р., юрисконсульт;

Від відповідача Тарадай А.В., представник, д/п № б/н від 01.12.2009 р.

Сутність спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія – Крим», м. Сімферополь, звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт», м. Сімферополь, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача основний борг з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 4336,12 грн., пеню у розмірі – 78,40 грн., 3 % річних – 10,69 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у засідання суду з’явився, надав заяву, у якій позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія – Крим» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворіт» був укладений договір постачання № 23 ПСТ.

Відповідно до умов укладеного договору позивач (Постачальник за договором) зобов’язався поставити, а відповідач (Покупець за договором) прийняти та сплатити на умовах, викладених у договорі, металопрокат. Асортимент, кількість, якість та ціна продукції вказані у специфікаціях та/або у рахунках-фактурах, які оформлюються у вигляді доповнень до договору та є його невід’ємними частками.

Пунктом 4.2. договору визначено, що Постачальник здійснює відвантаження продукції протягом трьох днів з моменту узгодження сторонами рахунку-фактури та подання транспортного засобу Покупця (або перевізника).

Ціна продукції є договірною ціною між Постачальником та Покупцем та вказується у специфікації та/або рахунках-фактурі, які є невід’ємною частиною договору (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 6.3. договору строк оплати продукції вказується у рахунку-фактурі та в специфікаціях. Умови оплати продукції – 4 банківських дні з моменту її відвантаження на наданий Покупцем транспортний засіб.

Датою оплати партії продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначено пунктом 6.4. договору.

Відповідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На виконання умов укладеного договору позивач поставив відповідачу продукцію обумовлену договору, що підтверджується наступними документами: видатковою накладною № 10718-06 від 18.07.2008 р. (рахунок – фактура СФ-10710-04 від 10.07.2008 р.) на суму 4102,92 грн.; видатковою накладною № 10725-06 від 25.07.2008 р. (рахунок – фактура СФ-10724-06 від 24.07.2008 р.) на суму 6592,72 грн.; видатковою накладною № 10730-01 від 30.07.2008 р. (рахунок – фактура СФ-10730-01 від 30.07.2008 р.) на суму 6113,72 грн.; видатковою накладною № 10814-03 від 14.08.2008 р. (рахунок – фактура СФ-10814-07 від 14.08.2008 р.) на суму 3055,96 грн.; видатковою накладною № 10903-04 від 03.09.2008 р. (рахунок – фактура СФ-10903-02 від 03.09.2008 р.) на суму 2519,20 грн.; видатковою накладною № 10905-02 від 05.09.2008 р. (рахунок – фактура СФ-10905-04 від 05.09.2008 р.) на суму 990,14 грн.; видатковою накладною № 10926-06 від 26.09.2008 р. (рахунок – фактура СФ-10926-09 від 26.09.2008 р.) на суму 4232,26 грн. та видатковою накладною № 11011-01 від 11.10.2008 р. (рахунок – фактура СФ-11010-04 від 10.10.2008 р.) на суму 4333,12 грн. Всього поставлено товару на суму 31940,04 грн.

Відповідач частково сплатив поставлену продукцію у сумі 27603,92 грн.

Відповідно акту звірки, складеному сторонами 14.12.2009 р., заборгованість відповідача перед позивачем складає 4336,12 грн., що також не заперечується сторонами та підтверджується наданими у матеріали справи платіжними документами.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, задоволенню підлягає сума заборгованості в розмірі 4336,12 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 78,40 грн. за період 24.08.2009 р. – 22.09.2009 р.

Відповідно до пункту 8.3. договору у випадках порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5 % за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченої продукції.

Стаття 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності зі ст. 232 п. 6 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання повинне було бути виконане.

Позивачем нарахована пеня за період 24.08.2009 р. - 22.09.2009 р., що склала 78,40 грн. Нарахована позивачем сума пені в розмірі 78,40 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 10,69 грн.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При таких обставинах, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми 10,69 грн. 3 % річних підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у частині стягнення заборгованості в розмірі 4336,12 грн., пені в розмірі 78,40 грн., 3 % річних за період 24.08.2009 – 22.09.2009 р. в розмірі 10,69 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 20 січня 2010 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.. ст.. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворіт», м. Сімферополь (юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. Мате Залки, 1; поштова адреса: м. Сімферополь, вул.. Субхі, 1; код ЄДРПОУ 31859504, п/р 226001047000101 Таскомерцбанк м. Сімферополь, МФО 300164, ІПН 318592001283, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія – Крим», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Генерала Васильєва, 30; код ЄДРПОУ 32966378, р/р 26008102697001 ЗАТ «Аьфа-Банк» м. Київ, МФО 300346, ІПН 329663701273, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 4336,12 грн., пеню в розмірі 78,40 грн., 3 % річних в розмірі 10,69 грн., 102,0 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.