Рішення № 9565214, 14.12.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

14.12.2009Справа №2-23/5763-2009 за позовом Фізичної особи - підприємця Потапенко Людмили Володимирівни, м. Сімферополь

до відповідача Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Віза», м. Сімферополь

про стягнення 35 997,49 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Головченко І.М., представ. за довір. № у реєстрі 5258 від 27.08.2009 р.

Від відповідача – Наконечна Л.П., представ. за довір. б/н від 02.03.2009 р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 31524,00 грн., 3790,50 грн. неустойки, 370,58 грн. індексу інфляції, 312,41 грн. – 3% річних; також просить стягнути з відповідача судові витрати.

          16.11.2009 р. до канцелярії Господарського суду АР Крим відповідачем було надано відзив на позовну заяву. Відповідач з позовними вимогами не погоджується та просить суд відмовити в позові.

          25.11.2009 р. на адресу суду відповідачем було направлено доповнення до відзиву на позов.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду письмові пояснення щодо відзиву відповідача.

Представник відповідача у судові засідання з’явився, підтвердив отримання пояснень позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

01.02.2009 р. між Фізичною особою - підприємцем Потапенко Людмилою Володимирівною (орендодавець) та Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Віза» (орендар) був укладений договір оренди (суборенди) нежитлового приміщення № 2-САП09.

Пунктом 1.1. договору передбачено, що орендодавець передає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення (2-й поверх літера «Х»), яке знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, яке знаходиться у позивача в розпорядженні та користуванні на праві оренди. Загальна площа приміщення складає 148,3 кв. метри (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1. договору передача приміщення відбувається шляхом підписання двостороннього акту приймання-передачі протягом трьох днів від дня підписання договору. 20.02.2009 р. сторонами був підписаний акт приймання-передачі вищевказаного приміщення.

Пунктом 3.4. договору передбачено, що строк оренди складає 35 місяців з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об’єкта оренди.

У відповідності з п. 4.2.9. договору оренди відповідач взяв на себе обов’язок сплачувати орендну плату у терміни, встановлені договором.

На підставі п. 5.1. договору, орендна плата була встановлена за перші 12 місяців в розмірі 20762,00 грн. на місяць і повинна була сплачуватись орендарем готівкою в касу або в безготівковому порядку платіжним дорученням на розрахунковий рахунок орендодавця до 05 числа поточного місяця.

20.03.2009 р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору оренди № 2-САП09 від 01.02.2009 р. Цією угодою позивач та відповідач змінили п. 5.1.1. договору оренди, виклавши його в наступній редакції: «Орендна плата за користування об'єкта оренди з 20 березня по 20 травня 2009 року складає 5000,00 (п'ять тисяч) гривень. У разі коли орендатор продовжує користуватися орендуємим приміщенням розмір орендної плати встановлюється за згодою сторін». Договір оренди був ще доповнений п. 5.9. у наступній редакції: «Орендатор в строк до 20 березня 2009 р. проводить передплату орендної плати у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень, з котрих 10000,00 (десять тисяч) грн. передплата за період з 20.03.2009 р. по 20.05.2009 р., залишок 10000,00 (десять тисяч) грн. є авансом орендної плати за наступні періоди. Уразі коли орендатор у строк до 20 травня 2009р. звільняє орендуєме приміщення аванс у сумі 10000,00 грн. повертається орендатору у строк до 25.05.2009р.».

У зв'язку з тим, що орендатор продовжував користуватися об'єктом найму з 20 травня 2009р. по 20 липня 2009р., та між сторонами не було укладено додаткової угоди про розмір орендної плати згідно п. 5.1. додаткової угоди від 20.03.2009р., та згідно п. 5.9. вищезгаданої додаткової угоди 10000,00 грн. є авансом у наступні періоди, а також у зв'язку з тим що додаткова угода до договору оренди (суборенди) від 20.03.2009р. змінювала (орендну плату) п. 5.1. договору оренди на певний період з 20.03. по 20.05.2009р., за орендарем значиться заборгованість по орендній платі у сумі 31524,00 грн. за період з 20 травня по 20 липня 2009р., а саме: за період з 20.05.2009 р. по 20.06.2009 р. (10762,00 грн.); за період з 20.06.2009 р. по 20.07.2009 р.(20762,00 грн.).

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі наступного.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарюваннятаіншіучасники господарських відносин повинні виконуватигосподарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з тим, що додаткова угода змінювала розмір орендної плати на певний період, та між сторонами не було укладено додаткової угоди про встановлення розміру орендної плати у наступні періоди з 20.05. по 20.07.2009р., діє редакція договору оренди (суборенди) нежилого приміщення від 01.02.2009р.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що позивач мовчазно погоджувався на продовження договору найму за ціною 5000,00 грн. за місяць і що від нього не поступало заперечень, так як 06.07.2009 р. відповідач в адресу позивача направив лист, в якому повідомив, що з 20 липня 2009 р. він повертає приміщення і що орендна плата сплачена у повному обсязі, однак позивач 15 липня 2009 р. вих. № 3 направив в адресу відповідача письмову вимогу у котрій вказав, що відповідач при достроковому розірванні договору найму зобов'язаний був повідомити позивача за два місяці, а також, що за відповідачем є заборгованість по орендній платі у сумі 31524,00 грн.

Таким чином, у відповідача – Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Віза», перед позивачем – Фізичною особою-підприємцем Потапенко Людмилою Володимирівною, виникла заборгованість за договором оренди (суборенди) нежитлового приміщення № 2-САП09 від 01.02.2009 р. у сумі 31524,00 грн., яка є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, та такою, що підлягає стягненню.

На підставі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 6.1. договору № 2-САП09 від 01.02.2009 р. передбачено, що орендар у випадку порушення строків сплати орендної плати сплачує орендодавцю неустойку в розмірі 0,1% від суми, сплата якої прострочена, за кожен календарний день прострочення.

Неустойка у розмірі 3790,50 грн. розрахована позивачем вірно, обґрунтована та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, 3% річних у сумі 312,41 грн. та індекс інфляції у сумі 370,58 за договором № 2-САП09 від 01.02.2009 р. розраховані вірно і підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Згідно п. 3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін – за згодою цього представника.

За згодою представників позивача та відповідача в судовому засіданні 14.12.2009 р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.09.2009р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1.           Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Віза» (95017, м. Сімферополь, вул. Будьонного, 24, корп. 2; р/р 26006440494791 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010, код ЄДРПОУ 19003780) на користь Фізичної особи - підприємця Потапенко Людмили Володимирівни (95000, м. Сімферополь, бул. Франка, 6-А, кв. 9; р/р 26003001313253 у філії ЗАТ «ОТП Банк», м. Сімферополь, МФО 384005, ІПН 1985106023) 31524,00 основного боргу, 3790,50 грн. неустойки, 312,41 грн. 3% річних, 370,58 грн. індексу інфляції, 359,97 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Доброрез І.О.