Рішення № 95649860, 18.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 березня 2021 року № 520/1028/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області №5542 від 26.10.2020 р. та рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області №5830 від 04.11.2020 р. про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під.,1 пов., к.58, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 21.10.2020 р. та від 03.11.2020 р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновку суду та зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) період роботи з 19.01.2000 р. по 28.02.2002 р. у фермерському господарстві “Муравський шлях” (код 25181126).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області №5542 від 26.10.2020 р. та відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області №5830 від 04.11.2020 р. було відмовлено в призначені пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправними та такими, що прийняті на підставі хибних висновків відповідача. При цьому, позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не зараховано до його страхового стажу період роботи з 19.01.2000 року по 28.02.2002 року у Фермерському господарстві «Муравський Шлях», оскільки не сплата підприємством, де він працював, страхових внесків не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку (призначенні) пенсії, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, а застрахована особа не несе відповідальності за несвоєчасність сплати страхувальником страхових внесків, нарахованих із заробітної плати цієї особи. При цьому, як вказано позивачем, його трудова книжка оформлена належним чином та містить усі необхідні записи. Отже, оскільки страховий стаж позивача складає 27 років 2 місяці 16 днів, то він набув право на пенсію у встановленому законодавством порядку. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 01.02.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках. При цьому, представником відповідача вказано, що відповідно до положень ст. 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” особи мають право на пенсію за віком після досягнення віку 60 років з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року та за наявності страхового стажу не менше 26 років. Згідно наданих позивачем при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком документів загальний страховий стаж складає 24 роки 08 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статі 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Представником відповідача вказано, що до страхового стажу позивача не зарахований період робот з 19.01.2000 року по 28.02.2002 року в Фермерському господарстві «Муравський Шлях», оскільки в системі персоніфікованого обліку в реєстрі про застраховану особу відсутні відомості про нараховану заробітну плату позивача та про сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до положень п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.10.2020 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Під час розгляду справи встановлено, що заява позивача та надані до неї документи були розглянуті відповідачем та рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 26.10.2020 року №5542 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що відповідач із посиланням на положення ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року та за наявності страхового стажу не менше 26 років, вказано, що на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 8 місяців 13 днів, а також зазначено, що до загального страхового стажу не зарахований період роботи з 19.01.2000 до 01.03.2002 в фермерському господарстві згідно трудової книжки, оскільки відсутні дані про сплату внесків згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 .

У позовній заяві позивачем вказано, що оскільки результати розгляду його заяви було повідомлено засобами телефонного зв`язку, та враховуючи, що станом на 03.11.2020 р. він ще не отримав від відповідача копію зазначеного рішення, що свідчить про необізнаність з мотивами прийняття останнього, позивач повторно звернувся до відповідача з відповідною заявою про призначення йому пенсії.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 03.11.2020 р. ОСОБА_2 повторно звернувся до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою та документами, щодо призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням №5830 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області від 04.11.2020 р. відмовлено в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення».

Зі змісту зазначеного рішення вбачається, що відповідач із посиланням на положення ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року та за наявності страхового стажу не менше 26 років, вказано, що на підставі наданих документів та даних індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 24 роки 8 місяців 13 днів, а також зазначено, що до загального страхового стажу не зарахований період роботи з 19.01.2000 до 01.03.2002 в фермерському господарстві «Муравський Шлях», оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески. При цьому, вказано, що період роботи у фермерському господарстві враховується до страхового стажу за умови підтвердження роботи записами в трудовій книжці та документами, що підтверджують сплату страхових внесків на кожну конкретну особу. Також вказано, що в довідці про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України, виданої відділом забезпечення наповнення бюджету № 3, відсутні відомості про сплату страхових внесків на ОСОБА_1 .

Позивач, не погодившись із зазначеним рішенням відповідача, звернувся до суду із позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

У положеннях ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV (далі – Закон №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною 1 ст. 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абз.1 ч.2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З аналізу вищевикладеного слід дійти висновку, що страховий стаж за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку обраховується на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Суд зазначає, що система персоніфікованого обліку була запроваджена в Україні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №794 від 04.06.1998 р. “Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування”.

Під час судового розгляду справи зі змісту позовної заяви та відзиву на позов встановлено, що відповідачем було встановлено відсутність підтвердження сплати страхових внесків в індивідуальних відомостях про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період з 19.01.2000 року по 28.02.2002 року.

Як передбачено приписами ч.ч.1-3 ст. 20 Закону №1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 27 березня 2018 року по справі №208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 24 травня 2018 року по справі № 490/12392/16-а, від 20 березня 2019 року по справі № 688/947/17, від 30 вересня 2019 року по справі №316/1392/16-а.

Відповідно до положень ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII (далі – Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.

Згідно зі ст.62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, на підтвердження стажу роботи позивача останнім надано трудову книжку серії НОМЕР_2 , копію якої долучено до матеріалів справи.

Отже, з наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача вбачається, що згідно запису №7 в трудовій книжці 19.01.2000 р. ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у Фермерське господарство «Муравський шлях» механізатором на підставі наказу №4-к від 19.01.2000 р., а згідно запису №8 в трудовій книжці ОСОБА_1 , 22.07.2002 р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи у фермерському господарстві «Муравський шлях» за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України на підставі наказу №9-к від 22.07.2002 р.

Суд зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів того, що вказані записи в трудовій книжці позивача є сфальсифікованими або мають підробний характер, а отже у суду відсутні підстави для не врахування документу, яким підтверджується стаж роботи, а саме період роботи з 19.01.2000 до 01.03.2002 в фермерському господарстві «Муравський Шлях».

Зі змісту позовної заяви вбачаються доводи позивача стосовно того, що неврахування зазначеного періоду роботи позивача до страхового стажу порушує його права на призначення пенсії за віком.

Обмеження врахування трудового стажу при призначенні пенсії, порушує по суті право власності позивача на пенсійні виплати, які ним зароблені протягом здійснення трудової діяльності.

Зокрема, не врахування в повному обсязі трудового стажу при обрахуванні пенсії, порушує правила статті 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції, якою передбачено захист власності.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини та помилковість висновків відповідача щодо зарахування періодів роботи ОСОБА_1 до страхового стажу, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5542 від 26.10.2020 р. та рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5830 від 04.11.2020 р. про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 .

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та враховуючи, що відповідачем не доведено обставин правомірності не врахування до страхового стажу позивача певного періоду, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 19.01.2000 р. по 28.02.2002 р. у фермерському господарстві “Муравський шлях” (код 25181126).

При цьому, з метою належного та повного захисту порушених прав позивача, на переконання суду, наявні підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути саме заяву ОСОБА_1 від 21.10.2020 р., яка була подана первинно, про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновку суду у даній справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5542 від 26.10.2020 р. та рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №5830 від 04.11.2020 р. про відмову в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під.,1 пов., к.58, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи з 19.01.2000 р. по 28.02.2002 р. у фермерському господарстві “Муравський шлях” (код 25181126).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під.,1 пов., к.58, код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.10.2020 р. про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновку суду у даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ - 14099344).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.