Рішення № 95649845, 19.03.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 березня 2021 року № 520/18116/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (вул. Шевченка, буд. 315-А,м. Харків,61033, код ЄДРПОУ40108646) про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 05.11.2020 № 120 в частині щодо накладення на інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Сизоненко Ірину Євгеніївну, дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказ Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 05.11.2020 № 120 в частині щодо накладення на інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення у вигляді зауваження є протиправним та підлягає скасуванню.

Від представника відповідача надійшов відзив, відповідно до змісту якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки оскаржуваний наказ видано у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. Представник відповідачу у відзиві на позовну заяву зазначив, матеріали службового розслідування повністю підтверджують та засвідчують факт вчинення позивачами дисциплінарного проступку. Також звертає увагу суду на те, що позивач погоджується з неналежним складанням адміністративних матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач проходить службу в управлінні патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.

01.09.2020 року інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення (далі - ВМтАЗ) УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Комаровою М.С. складена доповідна записка, зареєстрована ВДЗ УПП в Харківській області ДПП за № 959вн/41/14/01-2020 від 01.09.2020. За її змістом остання повідомила начальнику УПП в Харківській області ДПП про те, що за результатами опрацювання рапорту т.в.о. інспектора ВМтАЗ УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Шабанова М.Ю. від 28.08.2020 року № 940вн/41/14/01 - 2020 року виявлені ознаки дисциплінарного проступку в діях інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 (далі - позивач) та поліцейського взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області, ДПП сержанта поліції Петренка Олексія Андрійовича.

Ознаки проступку як зазначає представник відповідача у відзиві на позовну заяву, полягають в допущенні помилок під час складання позивачем та сержантом ОСОБА_2 протоколів про адміністративне правопорушення серії АА № 345979 за ч.1 ст. 175-1 КУпАП та АА № 345980 ч.1 ст.178 КУпАП, а також під час винесення постанов по справі про адміністративне правопорушення серії ГАА № 520633 та ГАА № 520631 стосовно громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що суперечить вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 14, частин першої та другої статгі 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-УІ11, наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 01.09.2020 року № 318, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_2 та інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_1 призначене службове розслідування та утворена дисциплінарна комісія у складі голови — т.в.о. заступника начальника управління - начальника відділу ВМтАЗ УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Диняка Я.В., т.в.о. старшого інспектора з особливих доручень ВМтАЗ лейтенанта поліції ОСОБА_4 та інспектора ВМтАЗ УПП в Харківській області ДПГ1 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .

Наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 25.09.2020 року № 348 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 01.09.2020 року № 318, на один місяць.

За результатами службового розслідування комісія встановила, що поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП сержант поліції ОСОБА_2 та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_1 17.08.2020 склали протоколи про адміністративне правопорушення серії АА № 345980 від 17.08.2020 за частиною першою статті 178 КУпАП та серії АА № 345979 від 17.08.2020 за частиною першою статті 175-1 КУпАП відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з допущенням порушення вимог пункту 9 розділу II Інструкції, 1, 10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, статті 256 КУпАЛ.

Службовим розслідуванням встановлено, що поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП сержант поліції Петренко О.А. та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції Сизоненко І.Є. в протоколах про адміністративне правопорушення серії АА № 345980 від 17.08.2020 за частиною першою статті 178 КУпАП та серії АА № 345979 від 17.08.2020 за частиною першою статті 175-1 КУпАП, складених відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допустили ряд недоліків, а саме: не вказали адресу складання протоколу; не зазначили місце народження правопорушника; встановили особу правопорушника за пропуском № 008 Харківського ордену «Знак відзнаки» машинобудівний завод «Червоний октябрь», який не є документом, що посвідчує особу. Крім цього, сержант поліції Петренко О.А. склав протокол за частиною першою статті 178 КУпАП, не зважаючи на те, що ОСОБА_3 протягом останнього року вже притягнутий до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, також поліцейські зробили запис у протоколах про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 24.09.2020 о 11.00 та о 11.20 у Ленінському районному суді міста Харкова, не зважаючи на те, що розгляд справи відбувся на місці скоєння правопорушення, що підтверджується постановами по справі про адміністративні правопорушення. Також, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 345980 від 17.08.2020 відсутній підпис ОСОБА_6 , який залучений в якості понятого за даним фактом.

Наказом начальника патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 05.11.2020 № 120 на підставі висновку службового розслідування до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_1 , застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Не погоджуючись з наказом від 05.11.2020 № 120 позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України “Про Національну поліцію” від 02 липня 2015 року №580-VIII.

Як визначено у ч. 1 ст. 1 вказаного Закону Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Окрім того, пунктом 2 частини першої статті 18 Закону встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Положеннями підпунктами 1 пункту 3.1 розділу 111 Посадової інструкції інспектора патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 22.11.2018 № 5217 визначено, що інспектор патрульної поліції під час несення служби зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність патрульної поліції, а також та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої обов`язки і накази керівництва, постійно і наполегливо самовдосконалюватись, підвищувати рівень довіри суспільства до поліції.

Пунктом 7 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 № 1376 (далі - Інструкція 1376) передбачено, що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Згідно пункту 9 розділу 11 Інструкції 1376, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка; у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)); у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року; у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

Аналогічні вимоги до змісту протоколу встановлені статтею 256 КУпАП

Згідно із частинами першою та другою статті 19 Закону України “Про Національну поліцію” у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі за текстом - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У частині 3 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Стаття 14 Дисциплінарного статуту визначає, зокрема, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлений Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року №893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 за №1355/32807 (далі за текстом - Порядок).

Згідно з п. 1 розділу II Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Дисциплінарного статуту, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів (пункт 7 розділу V Порядку № 893).

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч..3 ст.13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

У силу ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Так, в ході службового розслідування встановлено, що поліцейський взводу № 1 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП сержант поліції ОСОБА_2 та інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції Сизоненко І.Є. в протоколах про адміністративне правопорушення серії АА № 345980 від 17.08.2020 року за частиною першою статті 178 КУпАП та серії АА № 345979 від 17.08.2020 за частиною першою статті 175-1 КУпАП, складених відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допустили ряд недоліків, а саме: не вказали адресу складання протоколу; не зазначили місце народження правопорушника; встановили особу правопорушника за пропуском № 008 Харківського ордену «Знак відзнаки» машинобудівний завод «Червоний октябрь», який не є документом, що посвідчує особу. Крім цього, сержант поліції Петренко О.А. склав протокол за частиною першою статті 178 КУпАП, не зважаючи на те, що ОСОБА_3 протягом останнього року вже притягнутий до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, також поліцейські зробили запис у протоколах про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться 24.09.2020 о 11.00 та о 11.20 у Ленінському районному суді міста Харкова, не зважаючи на те, що розгляд справи відбувся на місці скоєння правопорушення, що підтверджується постановами по справі про адміністративні правопорушення. Також, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА № 345980 від 17.08.2020 відсутній підпис ОСОБА_6 , який залучений в якості понятого за даним фактом.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:

1)документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України;

2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; г) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка погребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

Таким чином, виключно цей закон містить вичерпний перелік документів, які посвідчують особу, тобто Інструкція 1376 жодним чином не визначає та не встановлює що є документом, який посвідчує особу, як зазначає позивач. Пропуск (який зазначений позивачем в адміністративних матеріалах) не підпадає під жоден з визначених у цьому законі документів.

Крім того судом встановлено, що позивач при підготовці до розгляду адміністративних справ стосовно зазначеного громадянина не встановила та не врахувала факт притягнення останнього до адміністративної відповідальності, як того безпосередньо вимагають положення статей 33, 35, 278, 279 КУпАП.

Всі працівники УПП в Харківській області ДПП з метою перевірки відомостей (щодо осіб, документів, номерних речей та інше) за інформаційними базами Національної поліції України окрім службових планшетів мають можливість цілодобово звертатися до чергової служби УПП в Харківській області ДПП чи відділів поліції ГУНП в Харківській області, працівники яких здійснюють найбільш повну та необхідну перевірку всіх даних.

ОСОБА_1 розглядала адміністративні справи за статтями 175-1, 178 КУпАП. Ці статті містять додатковий кваліфікуючий склад адміністративного правопорушення - повторність, що в свою чергу визначає наявність у посадової особи, повноважень розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення. Ці положення чітко визначені статтями 217, 221 та 222 КУпАП. Тому встановлення факту притягнення громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є важливим для своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Судом також досліджені постанови та протокол яки прийняті позивачем, та встановлено, що при їх складані позивачем допущено ряд недоліків про які зазначено в службовому розслідуванням.

Таким чином суд приходить до висновку, що службовим розслідуванням об`єктивно встановлено, що інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП лейтенант поліції Сизоненко І.Є. 17.08.2020 склала протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 345979 від 17.08.2020 за частиною першою статті 175-1 КУпАП відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з допущенням порушення вимог пункту 9 розділу II Інструкції, 1, 10 пункту 3.1 розділу III Посадової інструкції, пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, статті 256 КУпАП.

Отже, відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому оскаржуваний наказ є правомірним та скасуванню не підлягає.

Отже, в задоволенні позову належить відмовити.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.