Рішення № 95648942, 18.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12961/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП” звернулося до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500021/2 від 07.10.2020 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00056 від 07.10.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.07.2019 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (Китай), як продавцем, та TOB «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені в інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору.

На виконання умов зазначеного контракту підприємство-нерезидент відправник «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» поставило позивачу партію товару: 1. Обладнання для гри на свіжому повітрі, горка дитяча: арт. 07-508-5 шт., арт. S-10697 - 50 шт., арт. S-21189 - 55 шт., арт. Т-32605 - 50 шт., арт. Т-40502 - 50 шт., арт. С-12404 - 34 шт., арт. С-23056 - 50 шт., арт. D-10188 - 26 шт. Торговельна марка «ТОТІ». Виробник - «YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD на виробничих потужностях JIA YU TOY TRADE CO., LTD», країна виробництва - Китай.

Позивач вказав, що з метою здійснення митного оформлення товару, декларантом ТОВ «СІТНЕЙ ЛТД» до Одеської митниці Держмитслужби 01.10.2020 року була подана митна декларація №UA500490/2020/503479, в якій митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору. Декларантом до митного оформлення були подані необхідні документи.

Позивач зазначив, що митним органом після подання документів було ініційовано процедуру консультацій, в ході яких позивачем були надані додаткові документи та відомості, які на думку позивача, могли б підтвердити можливість декларування товару, заявленого у МД №UA500490/2020/503479, за першим методом - ціною договору.

Позивач вказав, що відповідач не звернув увагу на доводи та обґрунтування декларанта та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00056 від 07.10.2020 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500021/2 від 07.10.2020 року.

Митним органом з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК АС MO «Інспектор» ЄАІС Держмитслужби.

Позивач зазначив, що стосовно товару №1 в митному органі була відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - другорядний: резервний. Стосовно оцінюваних товарів у митного органу була наявна інформація щодо раніше визнаних митними органами митної вартості: товар №1 - 3,77 дол. США за кг нетто (МД від 12.08.2020 року №UA500110/2020/009433; від 02.09.2020 року №UA500110/2020/010528; від 28.08.2020 року №UA500020/2020/224522).

Позивач не погоджується із підставами, що стали обґрунтуванням у прийнятті рішення про коригування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації та вважає що їх слід скасувати.

Позивач зазначив, що оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Позивач вказав, що підприємством було подано належні документи для підтвердження маршруту руху товару, перевізника, витрат на перевезення. При цьому, на думку позивача, неподання декларантом транспортних (перевізних) документів може бути підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому разі, коли орган доходів і зборів доведе, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість товарів.

Позивач вважав, що надані підприємством до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар.

Ухвалою судді від 30.11.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.12.2020 року на 10:00 год.

Підготовче засідання 21.12.2020 року відкладено на 18.01.2021 року на 11:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 18.01.2021 року на 11:00 год., сторони не з`явилися, тому суд продовжив розгляд справи у підготовчому засіданні в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 19.01.2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 17 лютого 2021 року о 12 год. 00 хв.

У судове засідання, призначене на 17 лютого 2021 року на 12 год. 00 хв., сторони не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

15.02.2021 року електронною поштою від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника у порядку письмового провадження.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість продовження розгляду справи по суті за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України.

21.12.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що для підтвердження митної вартості товарів до Одеської митниці Держмитслужби представником ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» було подано митну декларацію №UA500490/2020/503479 від 06.10.2020 року. Разом із митною декларацією для підтвердження митної вартості товару були надані декларація митної вартості від 06.10.2020 р., зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 06.07.2019р. №0607/1, інвойс від 20.08.2020 р. №J25420-437-PR, митна декларація країни відправлення від 20.08.2020 р. №310120200517672854 та інші товаро-супровідні документи.

Відповідач вказав, що під час здійснення Одеською митницею Держмитслужби контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500490/2020/503479 від 06.10.2020 р., було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) у наданому інвойсі від 20.08.2020р. № J25420-437 умови оплати за товар не зазначені; 2) у товаро-супровідних документах містяться розбіжності щодо номеру коносаменту: MEDUN8912846 - відповідно до коносаменту від 26.08.2020р., наданого митному органу, та 177XNMNMN1T545A - відповідно до митної декларації країни відправлення від 20.08.2020р.; 3) у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення / невключення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт до ціни, що підлягає сплаті або була фактично сплачена за оцінювані товари; 4) у наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення / нездійснення страхування оцінюваних товарів; 5) у поданому до митного оформлення інвойсі від 20.08.2020р. № № J25420-437 відсутні банківські реквізити сторін зовнішньоекономічного договору.

Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, а також те, що у поданих документах містилися розбіжності, відповідно до п.3 ст.53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) каталоги, специфікації виробника товару, прейскуранти (прайс-листи); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У відповідності до частини 6 ст.53 МК України декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Декларантом надіслано лист №2/1 від 07.10.2020, у якому підприємство повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Відповідач зазначив, що декларантом не надано всі витребувані митним органом документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій-четвертій статті 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідач зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці Держмитслужби разом з митною декларацією (МД) №UA500490/2020/503479 від 07.10.2020 р. містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані всі витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500021/2 від 07.10.2020 р. та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідач вказав, що за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у максимально наближений час, є по товару №1 - 3,77 дол. США за кг (МД від 12.08.2020 р. №UA500110/2020/009433, від 02.09.2020 р. №UA500110/2020/010528, від 28.08.2020р. №UA500020/2020/224522).

Відповідач вказав, що розглядаючи обмеження щодо застосування наступних методів визначення митної вартості, які наведені у ст. 61-63 МК України для митної вартості товару за ЕМД від 21.09.2020 №UA500490/2020/503479 був застосований резервний метод.

Відповідач вважав, що Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 06.07.2019 року між компанією «YIWU JIAYU IMPORT AND EXPORT CO. LIMITED» (Китай), як продавцем, та TOB «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП», як покупцем, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0607/1, за умовами якого Продавець зобов`язується продати (передати у власність) Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товари, кількість, асортимент і технічні умови яких зазначені у інвойсах, що складають невід`ємну частину цього Договору (а.с. 31-34).

01 жовтня 2020 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500490/2020/503479 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом (а.с. 48-49).

У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару 1: Обладнання для гри на свіжому повітрі, горка дитяча: арт. 07-508 - 5 шт., арт. S-10697 - 50 шт., арт. S-21189 - 55 шт., арт. Т- 32605 - 50 шт., арт. Т-40502 - 50 шт., арт. С-12404 - 34 шт., арт. С-23056 - 50 шт., арт. D-10188 - 23 шт. Виробник - «YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD, Китай. Торговельна марка - «ТОТІ». Країна виробництва – Китай (CN).

Митну вартість товару визначено за основним (першим) методом - ціною договору.

Разом з митною декларацією декларантом було подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №J25420-437-PL від 20.08.2020; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № J25420-437 від 20.08.2020; коносамент (Bill of lading) №MEDUN8912846 від 26.08.2020 р.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №1998 від 05.10.2020 р.; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) №С207996495390125 від 22.09.2020 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару №J25420-437-PR від 20.08.2020 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 06.07.2019 р.; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 10.08.2020 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №0607/1 від 06.07.2019 р.; договір про надання послуг митного брокера №310719/1 від 31.07.2019 р.; акт зважування №118528 від 05.10.2020 р.; копія митної декларації країни відправлення №310120200517672854 від 20.08.2020 р. (а.с.14-47).

Митним органом після подання документів було ініційовано процедуру консультацій, в ході яких позивачем були надіслані листи: № 1/2 від 07.10.2020 року з поясненнями щодо виявлених розбіжностей, № 2/1 від 07.10.2020 року щодо відсутності у декларанта додаткових документів та інформації, № 3/2 від 07.10.2020 року про відсутність додаткових документів та прохання продовжити митне оформлення (а.с.51-55).

07 жовтня 2020 року Одеською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500021/2 за митною декларацією UA500490/2020/503479 (а.с. 11-12).

У вказаному рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів зазначено, що:

1) відповідно до п.4.3 додаткової угоди від 10.08.2020 р. №4, «оплата може здійснюватися як на умовах передплати, та і на умовах відстрочення платежу», проте у наданому інвойсі від 20.08.2020 р. № J25420-437 умови оплати за товар не зазначені;

2) у товаро-супровідних документах містяться розбіжності відомостей щодо номеру коносаменту: MEDUN8912846 (відповідно до коносаменту від 26.08.2020 р. № MEDUN8912846, який надано митному органу), 177XNMNMN1T545А (відповідно до митної декларації країни відправлення від 20.08.2020 р. №33101202005117672854). Коносамент №177XNMNMN1T545А, відомості про який наведено у митній декларації країни відправлення від 20.08.2020 р. №33101202005117672854 до митного оформлення не надавався;

3) відповідно до пп. в) п.1 ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті а оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

4) відповідно до наданого інвойсу від 20.08.2020 р. №325420-437 поставка товарів здійснюється на умовах CFR Одеса, тобто вартість страхування не включена у вартість товарів. У наданих до митного оформлення документів (контракті, інвойсі, транспортних перевізних документах тощо) відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

5) у поданому до митного оформлення інвойсі від 20.08.2020 р. № J25420-437 відсутні банківські реквізити сторін зовнішньоекономічної угоди, у той же час згідно п.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 06.07.2019 р. №0607/1 покупець здійснює купівлю товарів відповідно до інвойсів, що є невід`ємною частиною контракту.

На підставі вищевикладеного та за результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості – другорядний: резервний.

При цьому митним органом була використана наявна в нього інформація щодо раніше визнаних митними органами митних вартостей: товар №1 - 3,77 дол. США за кг нетто (МД від 12.08.2020 р. №UA500110/2020/009433, від 02.09.2020 р. №UA500110/2020/010528, від 28.08.2020 р. №UA500020/2020/224522).

07.10.2020 року Одеською митницею Держмитслужби оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00056 (а.с. 13).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень статті 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів та зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГААТ).

Згідно з частиною другою статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4, 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати з органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу частин 1, 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів та зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011р. №3018-VI Про внесення змін до Закону України “Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур”, якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Частиною 4 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частиною п`ятою статті 53 МК України чітко та імперативно визначено, що митним органом забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Враховуючи вищевикладене, аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави для висновку про те, що орган доходів та зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно частини другої статті 53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Так, процедура витребування органом доходів та зборів додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність - витребування додаткових документів має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч. 3 ст. 53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, не наведення відповідачем в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України, зокрема, у постановах від 31.03.2015 року у справі №21-127а15, від 30.06.2015 року у справі № 21 -591 аі5 (814/283/14), Верховним Судом, зокрема, постановах від 20.02.2018 року № 826/997/16, від 20.02.2015 року № 826/8799/16, від 17.04.2018 року № 815/329/17, від 14.09.2018 року №821/1617/17.

Першою підставою коригування митної вартості визначено, що відповідно п.4.3 додаткової угоди від 10.08.2020 р. №4, «оплата може здійснюватися як на умовах предоплати, так і на умовах відстрочення платежу», проте у наданому інвойсі від 20.08.2020 р. № J25420-437 умови оплати за товар не зазначені».

При цьому, суд зауважує, що відповідно до п.1.1 додаткової угоди від 10.08.2020 р. №4 до Контракту №0607/1 від 06.07.2019 р., вказано, що в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Продавець зобов`язується поставити Покупцеві, а Покупець зобов`язується купити товари (далі - «Товар»), кількість, асортимент і технічні характеристики яких вказані в інвойсах (Специфікаціях) на кожну поставку, що становлять невід`ємну частину цього Контракту.

З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення разом із МД декларантом було надані інвойс від 20.08.2020 р. № J25420-437, який і є специфікацією у відповідності до п.1.1 Контракту.

Відповідно до п.4.3. контракту №0607/1 від 06.07.2019 р. оплата може здійснюватися (тобто передбачено можливість, а не обов`язок) як на умовах передоплати, так і на умовах відстрочення платежу.

Згідно до п.4.3.1 контракту - оплата може проводитись частинами. Із даних положень вбачається свобода сторін договору у здійсненні взаєморозрахунків.

На вказані обставини декларант звернув увагу митного органу у листі від 07.10.2020 року № 1/2, проте вони безпідставно не були враховані відповідачем.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 року по справі №815/329/17 зазначив, зокрема, що довід позивача, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару є обґрунтованим з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Також суд бере до уваги доводи позивача, що при оформленні морського перевезення вантажу, згідно сталої морської практики оформлюється одночасно два типи коносаментів: лінійний коносамент (Master bill of loading) та домашній коносамент (House bill of loading). Лінійний коносамент видається морським перевізником і підписується капітаном (або лінійним агентом, представником судноплавної компанії) та передається експедитору/агенту. Лінійний коносамент підтверджує замовлення/бронювання певного вантажомісця на судні (згідно ваги вантажу, типу контейнеру та інше) для перевезення до конкретного порту.

З матеріалів справи вбачається що спочатку відправником був оформлений лінійний коносамент під номером 177XNMNMN1T545A щодо перевезення вантажу з зазначенням ваги вантажу та номеру контейнеру.

Домашній коносамент видається вже безпосередньо експедитором зі вказівкою даних про фактичних відправника та отримувача вантажу. У даному випадку, експедитором (після оформлення лінійного коносаменту) був виданий домашній коносамент від 26.08.2020 р. № MEDUN8912846.

Тобто, обидва документи одного й того ж вантажу оформлюються з різних підстав на різних етапах морського перевезення.

На час оформлення митної декларації країни відправлення у вантажовідправника були дані лінійного коносаменту 177XNMNMN1T545A, які й були зазначені останнім.

Також суд зазначає, що назва контейнеру та його номер повністю співпадає із відповідними відомостями в експортній декларації, інвойсі та міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR).

Вказані обставини також були викладені декларантом у листі митному органу від 07.10.2020 року № 1/2, проте також не були враховані відповідачем.

Крім того, відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості не вказав та не аргументував, як зазначена "розбіжність" впливає на рівень митної вартості товару.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД « 37. Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

При цьому, суд бере до уваги доводи позивача, що жодних спеціальних умов щодо пакування товару інвойсами, наданими продавцем «YI WU JIAYU ІМР.&ЕХР. CO., LTD», не передбачалось.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 та від 18.12.2019 року у справі №160/8775/18.

Також суд зауважує, що відповідно до базису поставки «CFR» ІНКТОРЕМС 2010, не існує обов`язку страхування, ані у покупця, ні у продавця товарів.

Декларант не здійснював будь-яких витрат на страхування ввезеного товару, тому підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні.

Відповідно до Інкотермс-2010 CFR (Cost and Freight (named port of destination)) (англ. «назва порту призначення»). Термін «вартість і фрахт» означає, що продавець здійснив поставку, коли товар пройшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в названий порт призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь які додаткові витрати, які виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами CFR відсутня обов`язкова умова щодо страхування товару.

У пункті В3 Обов`язки Покупця розділу CFR («Cost and Freight» «Вартість і Фрахт») Правил Incoterms 2010 (назва порту відвантаження) зазначено, що укладення договору страхування не е обов`язком покупця.

У пункті A3 Обов`язки Продавця розділу CFR («Cost and Freight» «Вартість і Фрахт») Правил INCOTERMS 2010 (назва порту відвантаження) правил Incoterms, 2010 зазначено, що укладення договору страхування не є обов`язком продавця.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CFR, є очевидним, що в даному випадку ані позивач, ані продавець товару не повинні були додатково страхувати товар.

На зазначені обставини щодо нездійснення страхування товару та відсутність у позивача такого обов`язку декларант також звертав уваги митного органу у листі № 1/2 від 07.10.2020 року під час проведення консультацій.

Щодо відсутності у інвойсі від 20.08.2020 р. № J25420-437 банківських реквізитів сторін контракту, суд також погоджується з доводами позивача, що це не свідчить про можливе заниження декларантом митної вартості товару та взагалі не впливає на митну вартість товару. Крім цього, банківські реквізити сторін контракту наявні у самому контракті від 06.07.2019 року № 0607/1.

Суд бере до уваги доводи позивача, що відповідачем не встановлено наявності жодного застереження, визначеного у ч.2 ст.58 МК України, що виключають можливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Сама по собі наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, та не надають безумовного права митниці застосовувати рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено. Торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

У рішенні про коригування митної вартості товарів міститься лише посилання на інші митні декларації без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару.

Враховуючи, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Суд зазначає, що таку позицію відповідача стосовно коригування митної вартості неможливо вважати правомірною, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Суд зазначає, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів на підставі спірного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (адреса: вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) до Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500490/2020/500021/2 від 07.10.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500490/2020/00056 від 07.10.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Дермитслужби (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ЮНІОН ГРУП» (адреса: вул. Суворова, 2-А, смт. Овідіополь, Овідіопольський район, Одеська область, 67801, код ЄДРПОУ 43096047) судові витрати у розмірі 4204 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Андрухів