Рішення № 95648836, 18.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 р. Справа № 400/1/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідачів:1. Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Центральна, 198-А, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57301 2. начальника Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танковської Юлії Володимирівни, вул. Центральна, 198-А, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57301 третя особа:Акціонерне товариство «Ідея Банк», вул. Валова, 11, м. Львів, 79008 про:визнання протиправним та скасування постанови від 14.08.2020 в частині ; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач 1, Снігурівський РВ ВДВС) та начальника Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танковської Юлії Володимирівни (далі – відповідач 2), в якому просить суд:

- визнати протиправною постанову начальника Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танковської Юлії Володимирівни від 14.08.2020 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, які зараховуються на рахунок НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк»;

- зобов`язати відповідачів зняти арешт з цих коштів і цього рахунку.

Ухвалою від 15.02.2021 року суд відкрив провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «Приват Банк» відділом культури, молоді та спорту Снігурівської міської ради, де працює позивач, зараховується заробітна плата. Відповідно до ч. 1 ст. 68 Закону України№ 1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію ті інші доходи боржника звертається у разі відсутності у боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

У зв`язку з накладенням арешту постановою відповідача 2 на рахунок позивача, вона не отримує заробітну плату у повному обсязі.

Відповідачі надали заперечення, у яких у задоволенні позову просили відмовити та зазначили, що виконуючи рішення суду, виконавець може накласти арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України № 1404 повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України № 1404.

Оскільки АТ КБ «Приват Банк» постанову виконавця про накладення арешту на кошти позивача на рахунку НОМЕР_1 виконано, а отже банк також не визначив цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

Третя особа письмових пояснень до суду не надала.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

У провадженні Снігурівського РВ ВДВС на виконанні перебуває виконавче провадження № 62821209, відкрите на підставі виконавчого напису № 2373, виданого 28.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості у розмірі 27369,63 грн.

Постановою начальника Снігурівського РВ ВДВС Танковської Ю.В. від 14.08.2020 року у ВП № 62821209 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику – ОСОБА_1 – у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 31175,59 грн.

На підставі даної постанови арештовано грошові кошти позивача, які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), відкритому у АТ КБ «ПриватБанк», та який використовується для виплати позивачу заробітної плати відділом культури, молоді та спорту Снігурівської міської ради.

Наведені обставини підтверджуються довідкою-випискою виданою АТ КБ «ПриватБанк» від 21.12.2020 року № 4OAGS5EFHCF5UGAU.

Не погоджуючись з накладенням арешту на рахунок, на який позивач отримує заробітну плату, вона звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі та раніше за текстом – Закон України № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України № 1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Частинами 1 та 2 ст. 5 Закону України № 1404 передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України № 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Статтею 56 Закону України № 1404 передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 48 Закону України № 1404 заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України № 1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 59 Закону України № 1404 виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України № 1404 виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення, до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України», публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України № 1404 підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Відповідно до п. 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492, поточний рахунок – рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення ( виконавчий напис) є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду (виконавчого напису) добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому ст. 48 Закону України № 1404 встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи виконавчий напис, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України № 1404 повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України № 1404.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України № 1404).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Аналогічні висновки викладені Верховним судом України у постанові від 24.06.2015 року у справі № 6-535цс15.

З встановлених судом обставин вбачається, що постановою відповідача 2 від 14.08.2020 року у ВП № 62821209арештовано грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), що відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 та використовується для виплати Снігурівської міської ради відділом культури, молоді та спорту для виплати ОСОБА_1 заробітної плати.

Із змісту постанови від 14.08.2010 року у ВП № 62821209 про накладення арешту на кошти боржника вбачається, що виконавець визначила банківським установам порядок її виконання, із застереженням щодо накладення арешту на рахунки та/або звернення стягнення на які заборонено законом та які належать боржнику.

АТ КБ «ПриватБанк», на яке нормами ст. 52 Закону України № 1404 покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ) виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.

За таких обставин, рахунок НОМЕР_3 ) не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.

На підставі викладеного, суд вважає, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом використання, кошти, які знаходяться на рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 ) стали його власністю та набули статусу вкладу, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування постанови начальника Снігурівського районного відділу виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса ) Танковської Ю.В. від 14.08.2010 року у ВП № 62821209 про накладення арешту на кошти боржника.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України № 1404 на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Також арешт може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Отже, арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Центральна, 198-А, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57301, код ЄДРПОУ 35010206) та начальника Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танковської Юлії Володимирівни (вул. Центральна, 198-А, м. Снігурівка, Снігурівський район, Миколаївська область, 57301), за участю третьої особи – Акціонерного товариства «Ідея Банк» (вул. Валова, 11, м. Київ, 79008, код ЄДРПОУ 19390819) – про визнання протиправною постанови начальника Снігурівського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Танковської Юлії Володимирівни від 14.08.2020 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на кошти, які зараховуються на рахунок НОМЕР_1 у АТ КБ «ПриватБанк»; зобов`язання зняти арешт з цих коштів і цього рахунку – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2021 року.

Суддя О.В. Малих