
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 березня 2021 р. № 400/241/21 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання відмови, оформлену листом від 30.12.2020 № 7847-7753/Б-02/8-1400/20 протиправною; зобов`язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо перерахунку пенсії; зобов`язання перерахувати і виплатити пенсію відповідно до оновленої довідки № 12/7443 від 09.11.2020 рік.
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до наданої довідки Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення від 08.12.2020 року №3.1/13389/Явт з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії;
- зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії відповідно до наданої Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції довідки про розмір грошового забезпечення від 08.12.2020 року №3.1/13389/Явт з урахуванням посадового окладу – 4230,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) – 2228,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (50%) – 3899,00 грн., премія (80%) – 3384,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18, яким визнано нечинними п. п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 (далі-Постанова №103), а також внесено зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Порядок №45), виникли підстави для перерахунку пенсії з урахуванням окладу, окладу за військовим званням, надбавки та додаткових видів грошового забезпечення, у зв`язку з чим позивачу було видано оновлену довідку для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії. Однак, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійснені перерахунку пенсії на підставі нової довідки, чим порушив право на отримання належного розміру пенсії.
Ухвалою від 19.01.2021 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що підстав для проведення перерахунку на підставі нової довідки не має, оскільки ч. 4 ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п. 1 Порядку №45 передбачено, що такий проводиться після прийняття Урядом рішення про умови та порядок його здійснення. Також, відповідач зазначив, що після визнання протиправними та нечинними пунктів 1-2 Постанови №103 інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій у відповідності до ст. 63 Закону Кабінетом Міністрів України не приймалося.
08.02.2021 року засобами електронного зв`язку від позивача надійшла відповідь на відзив.
22.02.2021 засобами поштового зв`язку позивачем повторно направлено до суду відповідь на відзив.
Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідачем на підставі постанови №103 проведено перерахунок пенсії позивача.
У зв`язку із визнанням нечинними п. п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103, а також внесено зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку №45, Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції видано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій від 08.12.2020 р. №3.1/13389, в якій зазначені всі складові грошового забезпечення.
16.12.2020 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії на підставі вищезазначеної довідки.
Відповідач листом від 7847-7753/Б-02/8-1400/20 від 30.12.2020 відмовив позивачу у проведені перерахунку, у зв`язку з відсутністю відповідного рішення Уряду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 частини 1 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Як вбачається з наведених норм права, підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 визначено порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Згідно із пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Грошове забезпечення було підвищено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
При цьому, згідно із пунктом 5 Порядку № 45, в редакції до 05 березня 2019 року без врахування змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням, зокрема, посадового окладу.
У відповідності до статті 43 частини 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Відповідно до статті 51 частин 2, 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відтак, у відповідача після отримання довідки від 08.12.2020 р. №3.1/13389/Явт виник обов`язок у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядку № 45 перерахувати пенсію, водночас суб`єкт владних повноважень не виконав покладені на нього чинним законодавством обов`язки та протиправно відмовив у перерахунку пенсії.
Суд враховує, що в даній справі обов`язок доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення покладено на відповідача, який в ході розгляду справи де довів суду правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у проведені перерахунку пенсії на підставі нової довідки.
Однією з вимог позивача було встановлення судового контролю за виконання рішення суду.
Відповідно до частини 6 статті 245 КАС України, у випадках, визначених у частинах 3 - 5 цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України за приписами частини 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За приписами частини 8 цієї статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.
Суд зазначає, що зазначені норми кореспондуються з положенням частини 6 статті 245 цього Кодексу, згідно з якими у випадках, визначених у частинах третій - п`ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб`єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.
Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Крім того, вказаною нормою Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Дослідивши наявні матеріали справи суд встановив, що під час судового розгляду справи №400/5549/20, позивачем не було наведено доводів та доказів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, після набрання таким рішенням законної сили.
Крім того, суд звертає, увагу, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме наявність належних доказів невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, виходячи з викладеного, а також зважаючи на ненаведення позивачем обґрунтованих аргументів на переконання необхідності вжиття заходів судового контролю та ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення строку виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн. сплачений квитанцією від 13.01.2021 року № 0.0.1974047083.1.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відповідно до оновленої довідки Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення від 08.12.2020 року №3.1/13389/Явт з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 01.04.2019 року перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру пенсії відповідно до довідки Південного міжрегіонального управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення від 08.12.2020 року №3.1/13389/Явт з урахуванням посадового окладу – 4230,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (40%) – 2228,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (50%) – 3899,00 грн., премія (80%) – 3384,00 грн.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908,00 грн.,(дев`ятсот вісім гривень) сплачений квитанцією від 13.01.2021 року № 0.0.1974047083.1..
5. В задоволенні вимоги про встановлення строку виконання рішення – відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар
Судове рішення № 95648827, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 19.03.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/241/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: