Рішення № 95648826, 18.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 р. Справа № 400/5935/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 до відповідача:Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 про:визнання відмови протиправною, оформлену наказом 29.10.2020 № 12518-СГ; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі також – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмовою у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою за заявою громадянина України ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої в межах території с. Кашперо-Миколаївської сільської ради, Баштанського району, Миколаївської області (кадастровий номер: 4820681800:02:000:0409) орієнтовного розміру – 2,00 гектара ріллі із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства, викладену в наказі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 12518-СГ від 29.10.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, або його правонаступника, не пізніше одного місяці з дня набрання рішенням суду законної сили прийняти рішення, яким надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою за заявою громадянина України ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої в межах території с. Кашперо-Миколаївської сільської ради, БаштанЬького району, Миколаївської області (кадастровий номер: 4820681800:02:000:0409) орієнтовного розміру – 2,00 гектара ріллі із цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою від 23.12.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що земельна ділянка за кадастровим номером 4820681800:02:000:0409 не перебуває в оренді та має тип власності: державна власність, але у наказі відповідача № 12518-СГ від 29.10.2020 року зазначено, що земельна ділянка перебуває у оренді ОСОБА_2 з 12.11.2020 року. А отже, рішення відповідача винесено «на майбутнє». Таким чином, відповідач всупереч положенням ст. 19 Конституції України, нехтуючи правом позивача на безоплатне отримання у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі відповідної земельної ділянки, прийняв немотивоване рішення, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим № 4820681800:02:000:0268 скасовано державну реєстрацію та кадастровий номер останньої та утворено 8 (вісім) нових земельних ділянок, які наведені вище, в тому числі земельну ділянку площею 20,7786 га з кадастровим № 4820681800:02:000:0409. Фактичним землекористувачем земельної ділянки площею 20,7786 га продовжує залишатись ОСОБА_2 , що підтверджується договором оренди земельної ділянки, укладеним між відповідачем та ОСОБА_2 , інформація про припинення якого у відповідача відсутня. Отже, відмова у наданні позивачу дозволу на розроблення документації із землеустрою, викладена у наказі № 12518-СГ від 29.10.2020 року, обґрунтована та відповідає чинному законодавству.

У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

24.09.2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокастру у Миколаївській області із заявою щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер земельної ділянки: 4820681800:02:000:0409), розташованої в межах території Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштнаського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,00 га – ріллі з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства.

Наказом від 29.10.2020 року № 12518-СГ Головним управлінням Держгеокадастру відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з таких підстав: документи не відповідають ст. 118 Земельного кодексу України (відсутнє погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки, що перебуває в оренді ОСОБА_2 від 12.11.2020 року).

Не погоджуючись з наказом відповідача, вважаючи відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Частиною 6 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2007 року між Баштанською райдержадміністрацією та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки загальною площею 34,7786 га, з кадастровим номером 4820681800:02:000:0268, зареєстрований в Баштанському реєстраційному окрузі МРФ ДП «Центр ДЗК» 23.06.2008 року за № 040800601709.

20.06.2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду № 80-ДО про поновлення договору оренди землі, укладеного 29.12.2007 року.

Пунктом 2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 16.03.2020 року № 5506/0/14-20-СГ, громадянам передано у власність земельні ділянки площами 2,00 га (загальною площею 14 га), що перебували в користуванні ОСОБА_2 на підставі договору оренди землі від 29.12.2007 року.

Пунктом 3 вищезазначеного наказу передбачено, що пункт 2 набуває чинності після припинення в установленому законодавством порядку права користування земельними ділянками, що передається у власність.

Поділ земельної ділянки площею 34,7786 га на частини здійснено з такими площами: 2,00 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0408; 2,00 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0402; 2,00 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0404; 2,00 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0403; 2,00 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0406; 2,00 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0405; 2,00 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0407; 20,7786 га з кадастровим номером 4820681800:02:000:0409.

Проте, зміни до договору оренди землі в частині поділу об`єкта оренди та припинення права користування на земельні ділянки, передані у власність громадянам наказом відповідача від 16.03.2020 року № 5506/0/14-20-СГ не виносилось. Отже, як зазначає відповідач, фактичним землекористувачем земельної ділянки площею 20,7786 га продовжує залишатись ОСОБА_2 , що підтверджується Договором оренди земельної ділянки укладеним між Головним управлінням та ОСОБА_2 , інформація про припинення якого у Головного управління відсутня.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ч. 5 чт. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, до клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Тобто в разі якщо громадянин України бажає отримати безоплатно у власність земельну ділянку із земель державної або комунальної власності, яка перебуває у користуванні третьої особи, такий громадянин додає до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою погодження землекористувача.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 04.06.2020 року № 9158-СГ ОСОБА_3 відмовлено у внесенні змін до договору оренди землі від 29.12.2007 року, за №040800601709 земельної ділянки, розташованої в межах території Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, розмір земельної ділянки 34,7786 га ріллі, кадастровий номер 4820681800:02:00:0268 із цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з таких підстав: відповідно до абзаців 1, 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про орендну землі» істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки). Відповідно до вимог абзаців 1, 2 ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка припиняє своє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі поділу або об`єднання земельних ділянок. Зміни до договору у частині поділу об`єкта оренди та припинення права користування на земельні ділянки, передані у власність відповідно до наказу Головного управління від 16.03.2020 року №5506/0/14-20-СГ не вносились. Станом на цей час на частину об`єкта оренди зареєстровано право приватної власності.

Також, згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні відомості щодо перебування в оренді земельної ділянки за кадастровим номером 4820681800:02:000:0409 за гр. ОСОБА_2 чи будь-якою іншою особою.

Отже, для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позивач не був зобов`язаний виконано вимоги ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.

Таким чином, відмовляючи позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним Кодексом України.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, позовні вимоги щодо скасування спірного наказу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення документації щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне:

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.12.2020 року № 44-ОТГ передано територіальній громаді, в особі Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області, у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9881,7031 га, які розташовані в межах території Привільненської сільської ради Баштанського району, згідно з актом передачі.

У додатку до акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 11.12.2020 року земельна ділянка з кадастровим № 4820681800:02:000:0409 передана у комунальну власність Привільненської сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У відповідності до положень ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон України № 280/97) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання віднесені конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Тобто, у разі перебування земельно ділянку у комунальної власності позивачу із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність необхідно звертатись до відповідної сільської/селищної/міської ради.

Отже, позивачем у даній частині обрано невірний спосіб захисту свої порушених справ

Одночасно з цим, відповідно до п. 2 наказу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 11.12.2020 року № 44-ОТГ, право власності на земельні ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У матеріалах справи відсутні докази реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим № 4820681800:02:000:0409. Крім того, станом на момент звернення позивача із заявою щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність – 24.09.2020 року – наказу № 44-ОТГ ще не існувало.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24.09.2020 року – з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 29.10.2020 року № 12518-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) від 24.09.2020 року про надання дозволу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності (кадастровий номер земельної ділянки: 4820681800:02:000:0409), розташованої в межах території Кашперо-Миколаївської сільської ради Баштнаського району Миколаївської області, орієнтовним розміром 2,00 га – ріллі з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства – з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

4. В решті позовних вимог – відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.03.2021 року.

Суддя О.В. Малих