Ухвала суду № 95647587, 19.03.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 березня 2021 р. Справа №200/2761/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шувалова Т.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради в Донецькій області (місцезнаходження: 87555, Донецька область, м. Маріуполь, проспект Миру, 70) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради в Донецькій області (далі – відповідач, Департамент), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за період 2020 року;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок одноразової виплати до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV;

- стягнути з відповідача недоплачену ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на момент проведених виплат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Дослідивши позовну заяву, а також долучені до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, керуючись наступним.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду із даним позовом. На обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою позивач вказує, що з засобів масової інформації йому стало відомо, що Верховний Суд своїм рішенням від 13.01.2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 відновив законні права на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня у належному розмірі.

25.02.2021 року він звернувся із заявою до відповідача по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просив здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги до 05 травня, як учаснику бойових дій.

Натомість листом від 03.03.2021 року Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради позивачу відмовлено у здійсненні такого перерахунку.

Відтак, позивач наголошує, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо 03.03.2021 з відповіді Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, у зв`язку з чим просить суд поновити строк звернення до суду.

Разом з тим, суд зазначає, що наведені позивачем обґрунтування поважності причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, не можуть бути прийняті судом як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Тобто, суд звертає увагу позивача на те, що шестимісячний строк звернення до суду починає свій перебіг саме з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд звертає увагу позивача на те, що дотримання строку звернення до суду, не є формальним ставленням суду до учасників справи. Ігнорування або неправильне застосування строків звернення до суду, призведе до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права та, відповідно не забезпечення належного відправлення правосуддя.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо відмови у перерахунку позивачу одноразової виплати до 5 травня за 2020 рік та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок такої виплати.

При цьому, відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI частину п`яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відтак, суд звертає увагу позивача на те, що разова грошова допомога отримується особами щороку до 5 травня, а у разі неотримання такої грошової допомоги або отримання її у меншому розмірі особа має знати або повинна дізнатися про порушення своїх прав та інтересів, що надавало такій особі право на звернення, у строк до 30 вересня, до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради такої допомоги у повному розмірі.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 607/7919/17 та від 14.08.2018 у справі № 473/2190/17.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущений, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік він дізнався в січні 2021 року з засобів масової інформації про відновлення законних прав рішенням Верховного Суду на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня, та після отримання листа відповідача 03.03.2021 року виходячи з того, що отримавши до 5 травня 2020 року разову грошову допомогу в неналежному розмірі, позивач міг дізнатися про порушення своїх прав.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про наявність правових підстав для отримання ним такої допомоги щорічно до 5 травня як учасником бойових дій відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, за висновком суду, позивач повинен був дізнатись про порушене право щодо невиплати йому передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» грошової допомоги як учаснику бойових дій з 6 травня 2020 року.

Водночас, до суду з даним позовом позивач звернувся 10.03.2021, про що свідчить дата поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява. Відтак, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради щодо відмови у перерахунку позивачу одноразової виплати до 5 травня 2020 рік та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок такої виплати.

Таким чином, враховуючи вищевказане, позивачу необхідно вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою та надати суду докази, що підтверджують поважність пропуску такого строку.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами, що підтверджують поважність пропуску такого строку.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В АЛ И В:

Позовну заву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами, що підтверджують поважність пропуску такого строку.

У разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Шувалова