Рішення № 95647121, 17.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 р. Справа № 120/7809/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ" до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2020 до суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Сидорова П.В, який діє від імені та в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ" (далі – ТОВ "ОВАЛ"), до Державної фіскальної служби України (відповідач 1) та Головного управління ДФС у Вінницькій області (відповідач 2), в якій позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 30.10.2020 за № 2084027/32537732 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020 та зобов`язати відповідача 1 зареєструвати такий розрахунок коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 1 від 12.11.2020 за № 62006/32537732/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтримку позовних вимог позивач зазначив, що у відповідності до норм податкового законодавства ТОВ "ОВАЛ" склало розрахунок коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020 і за допомогою електронного документообігу направило його до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до квитанції від 13.10.2020 реєстрація розрахунку коригування № 1 до податкової накладної була зупинена. На виконання вказівки контролюючого органу товариство надіслало пояснення, а також усі первинні документи на підтвердження правомірності оформлення розрахунку коригування. Проте рішенням № 2084027/32537732 від 30.10.2020 у його реєстрації відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, 05.11.2020 позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України. Але рішенням за № 62006/32537732/2 від 12.11.2020 скаргу залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії без змін.

Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач вимушений звертатися до суду.

Ухвалою суду від 18.12.2020 позовну заяву ТОВ "ОВАЛ" залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам статті 160 КАС України, з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

22.12.2020 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. До заяви додано уточнену позовну заяву, в якій позивач уточнив позовні вимоги та згідно з прохальною частиною уточненої позовної заяви просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 30.10.2020 за № 2084027/32537732 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної ТОВ "ОВАЛ" за № 372 від 02.10.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунок коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної ТОВ "ОВАЛ" за № 372 від 02.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 15.01.2021 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04.02.2021 поштою до суду надійшов відзив відповідача 2, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що після зупинення реєстрації податкової накладеної платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, – для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання вимог п.п. 201.16.1-201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України) та пропозицій, викладених у квитанції, позивач надав первинні документи та пояснення на підтвердження здійснення господарських операцій по зупиненій податковій накладній/розрахунку коригування. Однак таких документів та пояснень було недостатньо для прийняття рішення про реєстрацію розрахунок коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020. Відтак 30.10.2020 комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області винесла оскаржуване рішення за № 2084027/32537732. Підставою для його прийняття стало ненадання платником податків усіх необхідних документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, договорів, зовнішньоекономічних контрактів. До того ж в наданих позивачем документах існує певна невідповідність. Тому відповідач 2 вважає, що поданий позивачем розрахунок коригування № 1 від 12.10.2020 оформлений безпідставно, а рішення про відмову його реєстрації є правомірним.

Крім того, відповідач зауважує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення позивач не виконав усіх умов, визначених законом, та не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської реальності. Відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування, оскільки для прийняття рішення необхідно дослідити всі документи.

Також відповідач не погоджується з витратами позивача на правничу допомогу та зазначає, що на підтвердження оплати правової допомоги сторона повинна надати договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Водночас заявник має право на відшкодування таких витрат лише в разі, якщо буде доведено, що вони були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Крім того, відповідач просить врахувати, що відшкодуванню підлягають тільки ті витрати, які обов`язково понесені та мають розумну суму. Відтак відповідач заперечує заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн. та вважає його істотно завищеним.

09.02.2021 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача заперечує наведені у відзиві доводи відповідача та вважає, що вони не спростовують підстав та предмету позову, а також докази, на яких вони ґрунтуються.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Частиною другою статті 262 КАС України визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, – через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За правилами ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ТОВ "ОВАЛ" зареєстроване як юридична особа 27.05.2003 (код ЄДРПОУ 32537732). Основний вид економічної діяльності позивача: 46.21 "Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин".

12.10.2020, у відповідності до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України, позивач оформив розрахунок коригування № 1 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020 на суму ПДВ 585804,05 грн, яка була складена у зв`язку з отриманням 01.10.2020 авансу в сумі 3514824,30 грн за поставку пшениці 3-го класу, врожаю 2020 року, підприємству з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна", та за допомогою програми електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Квитанцією від 13.10.2020 документ прийнято і відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК № 1 від 12.10.2020 в ЄРПН зупинена. У квитанції зазначено, що сума компенсації вартості товару/послуги 1001, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п. 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

21.10.2020 на виконання вимог пп. 201.16.2 п. 201.16. ст. 201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначеному розрахунку коригування, позивач за допомогою програми електронного документообігу надіслав на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації лист № 1 від 23.10.2020 з поясненнями, до яких додав копії первинних документів, що стосуються складання розрахунку коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020, реєстрацію якого зупинено, а саме: договору поставки № VF-00013 від 09.07.2020, Специфікації № VР-04338 від 25.09.2020 до Договору № VF-00013 від 09.07.2020, накладної № 36404531 від 01.10.2020, телефонограми про невідповідність заявленій якості № 2 від 06.10.2020 від підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна", накладної № 36459287 від 04.10.2020, телефонограми про невідповідність заявленій якості № 3 від 07.10.2020 від підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна", накладної № 36500387 від 06.10.2020, накладної № 36500320 від 06.10.2020, накладної № 36500353 від 06.10.2020, накладної № 36500361 від 04.10.2020, телефонограми про невідповідність заявленій якості № 5 від 10.10.2020 від підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна", виписки з особового рахунку в АТ "ОТР Банк" за 02.10.2020, виписки з особового рахунку в АТ "ОТР Банк" за 12.10.2020, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 361 по контрагенту підприємство з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" за період з 01.09.2020 по 31.10.2020, договору поставки № 228-ТР-2020-П від 17.09.2020, видаткової накладної № 4 від 18.09.2020, товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № 4 від 18.09.2020, видаткової накладної № 5 від 30.09.2019, видаткової накладної № 6 від 30.09.2020, видаткової накладної № 7 від 30.09.2020, видаткової накладної № 8 від 30.09.2020, видаткової накладної № 9 від 30.09.2020, видаткової накладної № 10 від 30.09.2020, товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № 5-10 від 30.09.2020, виписки по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 18.09.2020, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 по контрагенту ФГ "РОДЮЧІ ЗЕМЛІ" за період 01.09.2020 по 31.10.2020, договору поставки № 230-ТР-2020-П від 24.09.2020, видаткової накладної № 94 від 24.09.2020, товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № 94 від 24.09.2020, видаткової накладної № 95 від 28.09.2020, товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № 95 від 28.09.2020, видаткової накладної № 96 від 29.09.2020, товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № 96 від 29.09.2020, видаткової накладної № 98 від 30.09.2020, товарно-транспортної накладної до податкової накладної № 98 від 30.09.2020, видаткової накладної № 20/10/01/01 від 01.10.2020, товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № 20/10/01/01 від 01.10.2020, видаткової накладної № 20/10/02/03 від 02.10.2020, товарно-транспортної накладної до видаткової накладної № 20/10/02/03 від 02.10.2020, виписки по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 28.09.2020, виписки по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 29.09.2020, виписки по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 02.10.2020, виписки по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 05.10.2020, виписки по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 06.10.2020, виписки по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 15.10.2020, оборотно-сальдової відомості по рахунку № 631 по контрагенту ПП "ОРІОН-А" за період з 01.09.2020 по 31.10.2020, рахунку на оплату № 372 від 01.10.2020 та рахунку на оплату № 374 від 04.10.2020.

Разом з тим, 30.10.2020 відповідачем 2 прийнято рішення за № 2084027/32537732 про відмову у реєстрації розрахунку коригування ТОВ "ОВАЛ" № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020 в ЄРПН

До скарги позивач додав ряд документів, а саме: скаргу на рішення регіональної комісії ДПС № 2084027/32537732 від 30.10.2020 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 12.10.2020, рішення регіональної комісії ДПС № 2084027/32537732 від 30.10.2020, розрахунок коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020, квитанцію про зупинення реєстрації розрахунку коригування за формою № JI201210 від 13.10.2020, податкову накладну № 372 від 02.10.2020, письмові пояснення щодо підтвердження інформації, наведеної у розрахунку коригування № 1 від 12.10.2020, договору поставки № VF-00013 від 09.07.2020, Специфікації № VР-04338 від 25.09.2020 до Договору № VF-00013 від 09.07.2020, накладної № 36404531 від 01.10.2020, рахунок на оплату № 372 від 01.10.2020, реєстр до накладних № 36404531 від 01.10.2020, телефонограму про невідповідність заявленій якості № 2 від 06.10.2020 від підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна", лист підприємства з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" № 10/10-01 від 10.10.2020, виписку з особового рахунку в АТ "ОТР Банк" за 02.10.2020, виписку з особового рахунку в АТ "ОТР Банк" за 12.10.2020, оборотно-сальдову відомість по рахунку № 361 по контрагенту підприємство з іноземними інвестиціями "Гленкор Агрікалчер Україна" за період з 01.09.2020 по 31.10.2020, договір поставки № 228-ТР-2020-П від 17.09.2020, видаткову накладну № 4 від 18.09.2020, товарно-транспортну накладну до видаткової накладної № 4 від 18.09.2020, видаткову накладну № 5 від 30.09.2019, видаткову накладну № 6 від 30.09.2020, видаткову накладну № 7 від 30.09.2020, видаткову накладну № 8 від 30.09.2020, видаткову накладну № 9 від 30.09.2020, видаткову накладну № 10 від 30.09.2020, товарно-транспортну накладну до видаткової накладної № 5-10 від 30.09.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 18.09.2020, податкову накладну № 4 від 18.09.2020, податкову накладну № 5 від 30.09.2020, оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 по контрагенту ФГ "РОДЮЧІ ЗЕМЛІ" за період 01.09.2020 по 31.10.2020, договір поставки № 230-ТР-2020-П від 24.09.2020, видаткову накладну № 94 від 24.09.2020, товарно-транспортну накладну до видаткової накладної № 94 від 24.09.2020, видаткову накладну № 95 від 28.09.2020, товарно-транспортну накладну до видаткової накладної № 95 від 28.09.2020, видаткову накладну № 96 від 29.09.2020, товарно-транспортну накладну до видаткової накладної № 96 від 29.09.2020, видаткову накладну № 98 від 30.09.2020, товарно-транспортну накладну до податкової накладної № 98 від 30.09.2020, видаткову накладну № 20/10/01/01 від 01.10.2020, товарно-транспортну накладну до видаткової накладної № 20/10/01/01 від 01.10.2020, видаткову накладну № 20/10/02/03 від 02.10.2020, товарно-транспортну накладну до видаткової накладної № 20/10/02/03 від 02.10.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 28.09.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 29.09.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 02.10.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 05.10.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 06.10.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 15.10.2020, податкову накладну № 64 від 24.09.2020, податкову накладну № 66 від 28.09.2020, податкову накладну № 67 від 29.09.2020, податкову накладну № 68 від 30.09.2020, податкову накладну № 69 від 01.10.2020, податкову накладну № 70 від 02.10.2020, оборотно-сальдову відомість по рахунку № 631 по контрагенту ПП "ОРІОН-А" за період з 01.09.2020 по 31.10.2020, договір за надання послуг по транспортному перевезенню № 16/01/20 від 16.01.2020, акт здачі-приймання робіт № 1 від 02.10.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 30.09.2020, виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 01.10.2020, податкову накладну № 13 від 30.09.2020, податкову накладну № 1 від 02.10.2020, договір про надання послуг по транспортному перевезенню № 29/09/20 від 29.09.2020, акт здачі-приймання робіт № 8 від 30.09.2020, договір з надання послуг по транспортному перевезенню № 17/09/20 від 17.09.2020, акт здачі-приймання робіт № 5 від 28.09.2020, акт здачі-приймання робіт № 6 від 29.09.2020, акт здачі-приймання робіт № 7 від 30.09.2020, податкову накладну № 6 від 28.09.2020, податкову накладну № 7 від 29.09.2020, податкову накладну № 8 від 30.09.2020, договір транспортного експедирування № 751 від 27.10.2017, акт виконаних робіт № 913 від 06.10.2020, договір складського зберігання зерна № 25/06/2020 від 25.06.2020, акт виконаних робіт № 62 від 30.09.2020, виписку особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 30.09.2020, податкову накладну № 4 від 30.09.2020, податкову накладну № 5 від 30.09.2020 та виписку по особовому рахунку в АТ "ОТР Банк" за 09.10.2020.

Рішенням відповідач 1 від 12.11.2020 за № 62006/32537732/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 30.10.2020 № 2084027/32537732 – без змін.

Позивач вважає протиправним рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини та встановлені обставини справи, суд керується такими мотивами.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна – електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі – платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі – квитанція).

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків – сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, – визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства – ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі – платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації розрахунку коригування позивача № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної за № 372 від 02.10.2020 слугувало те, що розрахунок коригування відповідає вимогам пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Так, у Додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, пунктом 5 5 передбачений такий критерій як "Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги".

З урахуванням наведених норм, суд зауважує, що в разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи слід надати.

Суд зазначає, що отримана позивачем квитанція від 13.10.2020 про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Отже, наведені у квитанції недоліки, окрім того що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку контролюючого органу, ризиків.

Разом з тим, на переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Судом встановлено, що з метою реєстрації розрахунку коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020 у ЄРПН позивач надіслав відповідачам пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідної господарської операції, оскільки в квитанції про зупинення реєстрації була відсутня інформація про те, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію такої податкової накладної в реєстрації.

Так, до своїх письмових пояснень від 23.10.2020, які є детальними та в повному обсязі описують факт здійснення спірної господарської операції, позивач додав копії наявних у нього первинних документів, що наведені вище, на підтвердження правомірності складення податкової накладної № 372 від 02.10.2020 та розрахунку коригування до неї № 1 від 12.10.2020, реєстрацію якого було зупинено.

При цьому аналіз таких документів вказує на те, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірної господарської операції, пояснюють причини оформлення розрахунку коригування (відмова покупця ПП "ГЛЕНКОР АГРІКАЛЧЕР Україна" від отримання поставленого позивачем товару (пшениці), у зв`язку з чим позивач був змушений повернути раніше отриманий за цей товар аванс в сумі 3514824,30 грн., в тому числі ПДВ 585804,05 грн) та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію такого розрахунку коригування в ЄРПН.

Ба більше, судом встановлено, що оскаржуване рішення про відмову у реєстрації РК № 1 від 12.10.2020 прийняте контролюючим органом з підстав ненаданням платником податку документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, хоча такі документи були надані позивачем в повному обсязі разом з письмовими поясненнями № 10.2020_322 від 23.10.2020 та додавалися до скарги № 11.2020_335 від 05.11.2020.

Натомість їх неврахування відповідачами належним чином не обґрунтоване, так само як і посилання контролюючого органу на нібито існування у поданих документах невідповідності, оскільки така невідповідність ніяк не конкретизована.

Отже, посилання в оскаржуваному рішенні на ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено, та необхідних документів, що стало підставою для відмови у реєстрації розрахунку коригування, суд визнає безпідставними, адже це спростовуються матеріалами справи.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також необхідність оформлення розрахунку коригування у зв`язку з поверненням товару по зареєстрованій податковій накладній, беручи до уваги, що всі документи, якими це підтверджується, надавалися відповідачам, суд доходить висновку про відсутність у контролюючого органу достатніх правових підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020 у ЄРПН.

Водночас суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав відповідну податкову накладну та розрахунок коригування до неї, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З огляду на викладене суд визнає протиправним і такими, що підлягає скасуванню рішення від 30.10.2020 № 2084027/32537732 про відмову у реєстрації розрахунку коригування ТОВ "ОВАЛ" № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020. Відтак позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Крім того, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача 1 вчинити дії з реєстрації спірного розрахунку коригування в ЄРПН.

Так, відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Водночас зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та були достатніми для реєстрації РК до ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відтак суд доходить висновку про наявність підстав для покладення обов`язку з реєстрації розрахунку коригування ТОВ "ОВАЛ" № 1 від 12.10.2020 до податкової накладної № 372 від 02.10.2020 на ДПС України.

При цьому суд зазначає, що згідно з приписами ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тому суд переконаний, що задоволення вищевказаної позовної вимоги є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частинами першою та другою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтримку правомірності своєї позиції та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів у справі (порівну).

При цьому суд зауважує, що виходячи з положень ч. 2 ст. 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" та заявлених позовних вимог, при зверненні до суду з цим позовом позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2102,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Разом з тим, відповідно до платіжного доручення № 30943171 від 27.11.2020 позивач сплатив судовий збір в розмірі 4204,00 грн, як за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Таким чином, оскільки на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач уточнив (зменшив) розмір позовних вимог, суд констатує, що позивач вніс судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та переплатив 2102,00 грн.

Однак з власної ініціативи суд не може вирішити питання про повернення позивачу вказаної суми, оскільки згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України переплачена сума судового збору може бути повернута за ухвалою суду тільки на підставі клопотання особи, яка його сплатила.

Крім того, позивач просить вирішити питання про розподіл його витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн.

Вирішуючи вказане клопотання, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі – Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:

договір про надання правової допомоги – домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

інші види правової допомоги – види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

При цьому покладення обов`язку довести неспівмірність витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, не можуть нівелювати положень статті 139 КАС України щодо обставин, які враховує суд при вирішенні питання про розподіл судових, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ "ОВАЛ" (далі – Клієнт) та адвокатом Сидоровим Петром Віталійовичем (далі – Виконавець) укладено Договір про надання правової допомоги № б/н від 25.11.2020 (далі – Договір).

Згідно з пунктом 1.1 цього договору за цим Договором (угодою) адвокат приймає на себе доручення "Клієнта" про надання "Клієнту" юридичної допомоги в інтересах "Клієнта" на умовах та обсязі, передбачених цим Договором, а "Клієнт" зобов`язується сплатити гонорар за дії адвоката по наданню правової допомоги, а також всі понесені адвокатом фактичні витрати, пов`язані з виконанням Договору.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що характер та зміст прийнятого адвокатом доручення, надання наступної правової допомоги: представництво у Вінницькому окружному адміністративному суді про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до пунктів 1.3 та 1.4 Договору сума гонорару за прийнятим дорученням становить 15000,00 грн. Порядок оплати гонорару – готівкою.

Згідно з пунктом 3.1Договору гонорар за цим Договором вноситься клієнтом протягом двадцяти днів з дня підписання цього Договору. На підтвердження внесення гонорару адвокатом складається письмовий документ (розписка, прибутковий касовий ордер тощо).

Крім того, 26.11.2020 сторони погодили Попередній розрахунок суми, що підлягає сплаті в порядку компенсацій витрат адвоката за надання правової допомоги за Договором про надання правової допомоги № б/н від 25.11.2020.

Відповідно до вказаного Попереднього розрахунку суми адвокат планує надати наступні послуги на виконання умов Договору:

- зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи (1 год) – 1051,00 грн;

- правовий аналіз наданих клієнтом документів. Пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах (з год) – 3153,00 грн;

- складання позовної заяви (6 год) – 6306,00 грн;

- складання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат (1 год) – 1051,00 грн;

- підготовка переліку питань для надання відповіді відповідачем (1 год) – 1051,00 грн;

- підготовка додатків до позовної заяви (2 год) – 2102,00 грн;

- подання позову (0,27 год) – 283,77 грн.

Отже, всього адвокатом витрачено 14,27 год на надання правничої допомоги Клієнту у цій адміністративній справі.

Також з попереднього розрахунку видно, що за погодженням між сторонами одна година роботи адвоката становить 1051,00 грн.

Факт оплати правничої допомоги підтверджуються платіжним дорученням № 30943170 від 26.11.2020 на суму 15000,00 грн.

Таким чином, витрати позивача в розмірі 15000,00 грн на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.

Разом з тим, суд враховує, що предмет спору в цій справі стосується оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації одного розрахунку коригування до податкової накладної ТОВ "ОВАЛ" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, справа не вважається складною, містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг та складність процесуальних документів не є значними.

Крім того, суд зауважує, що розгляд цієї справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), що додатково вказує на її малозначність.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За змістом статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як зазначено у пунктах 268-269 рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд – у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (див. рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), пункт 55 з подальшими посиланнями).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia), відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, беручи до уваги предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд погоджується з доводами відповідача про те, що заявлений до відшкодування розмір витрат позивача на допомогу адвоката в сумі 15000,00 грн є надмірним та необґрунтованим.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що на користь ТОВ "ОВАЛ" за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідатиме критеріям співмірності та вимогам розумності.

Відтак за результатами розгляду цієї справи на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн, а всього 7102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів у справі (порівну).

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 30 жовтня 2020 року за № 2084027/32537732 про відмову в реєстрації розрахунку коригування № 1 від 12 жовтня 2020 року до податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ" № 372 від 02 жовтня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування № 1 від 12 жовтня 2020 року до податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ" № 372 від 02 жовтня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1051,00 грн, а всього 3551,00 грн (три тисячі п`ятсот п`ятдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 1051,00 грн, а всього 3551,00 грн (три тисячі п`ятсот п`ятдесят одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Роз`яснити позивачу право на подання до суду клопотання про повернення переплаченої суми судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок) відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір".

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ОВАЛ" (код ЄДРПОУ 32537732, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 13, офіс 312, м. Вінниця, 21036);

2) представник позивача: адвокат Сидоров Петро Віталійович (РНОКПП 2875908211, адреса для листування: вул. Київська, 14, к. 404, м. Вінниця, 21009);

3) відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053);

4) відповідач 2: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 43142454, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

Повне рішення суду складено 17.03.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович