Ухвала суду № 95646820, 19.03.2021, Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/551/20

Номер провадження: 1-кп/511/38/21

19.03.2021 року колегія суддів Роздільнянського районного суду Одеської області в складі: судді - доповідача - Гринчак С. І.

суддів - Теренчук Ж.В., Ільяшук А.В.,

секретаря судового засідання – Ніколас С.О.

за участю:

прокурора - Комишана О.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Головацького С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеької області про подовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кодима, Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальністю - тракторист механізатор, одруженого, офіційно не працюючого, дітей на утриманні не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

- 05.07.2013 року Бершадським районним судом Вінницької області за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, до 3 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України, приєднано не відбуте покарання за вироком Піщанського районного суду Вінницької області від 09.09.2010 р., загальний строк позбавлення волі три роки один день. Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області, від 29.11.2013 року, вирок Бершадського районного суду Вінницької області, змінено: виключена з вироку вказівка про застосування ст. 71 КК України, вважається засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України, до трьох років позбавлення волі. Звільнений по відбуванню терміну покарання 14.03.2016 року,

- 17.02.2020 року Роздільнянським районним судом Одеської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п.9,13 ч.2 ст. 115, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України,

встановив:

В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області знаходиться на розгляді обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019160390000802 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.10.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п.9,13 ч.2 ст. 115, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засідання заявив клопотання та просив суд подовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 оскільки ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились, надавши письмове клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_1 залишив клопотання прокурора на розсуд суду.

Захисник обвинуваченого адвокат Головацький С.А. залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Згідно ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно п.1 ч. 3 ст. 199 КПК України обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрана обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням тяжкості інкримінованого йому злочину, даних про особу обвинуваченого.

Суд вважає, що на теперішній час існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України. Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає не лише особі обвинуваченого, а й характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, ризик чого є реальним та дійсним.

На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою відпала, оскільки судовий розгляд триває і суд наразі продовжує досліджувати докази сторони обвинувачення, а саме продовжується допит свідків.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про подовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Оцінивши зазначені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, оскільки обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 в подальшому належить утримувати під вартою, і є доцільним подовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на 60 днів.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 доцільно подовжити строк тримання під вартою на два місяці.

На момент розгляду даної справи термін тримання ОСОБА_1 під вартою не закінчився, однак він сплине до наступного судового засідання. Оскільки питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою вирішується в судовому засіданні за участю всього складу суду, вважаємо за необхідне вирішити це питання в даному судовому засіданні.

На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про подовження строку тримання під вартою обвинуваченому, - задовольнити.

Подовжити застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вчинені злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, п.п.9,13 ч.2 ст. 115, ч.2, ч.3 ст. 185 КК України, у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України на строк 60 (шістдесят) днів - до 17 травня 2021 року включно.

Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України - для виконання, прокурору Роздільнянської окружної прокуратури Одеької області, Стратієнко М.М. - для відома.

Ухвала підлягає оскарженню протягом п`яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Суддя-доповідач: С. І. Гринчак

Судді: Ж.В. Теренчук

А.І. Ільяшук