Рішення № 95646484, 19.03.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/19272/20

Провадження № 2/521/1553/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2021 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді – Мурзенка М. В.

при секретарі – Корнієнко Л. В.

за участю представника позивача – адвоката Пуленко А. Г.

третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Малиновського районного суду м.Одеси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, –

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року до Малиновського районного суду м.Одеси звернувся з позовом представник ОСОБА_2 – адвокат Гареєв Є.Ш. з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.10.2019 року о 08 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1 по вулиці Тракторній, №1 у місті Одесі, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Позивача Меrcedes реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду та повертав праворуч, чим порушив вимоги п. п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. За кермом автомобіля, що належить Позивачу перебував її чоловік - ОСОБА_3 . За даним фактом інспектором патрульної поліції відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАІІ України. Також, протокол було складено і на ОСОБА_1 , а саме за порушення ст. 122 ч. 4 КпАП. Проте, згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 25.11.2020 року (справа №521/17405/19), провадження відносно ОСОБА_3 було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 25.10.2020 року (справа №521/16876/19) ОСОБА_1 було визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.4 КУпАП. Відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (поліс АМ7248884 від 26.12.2018 року), куди Позивач і звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування. Однак, згідно Листа від 10.01.2020 року, Відповідачем було повідомлено, що у постанові Малиновського районного суду м. Одеси зазначено, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, тому відмовлено Позивачу у виплаті страхового відшкодування. ОСОБА_3 , який перебував за кермом у момент скоєння ДТП, звертався до УПП в Одеській області із листом та просив, матеріали справи про адміністративне правопорушення, яке сталося 02.10.2019 року, відносно ОСОБА_1 направити у відділ дізнання та розшуку для встановлення істини по справі. Згідно Листа від 06.04.2020 року, Департаментом патрульної поліції управління патрульної поліції в Одеській області, було повідомлено, що ОСОБА_1 вже було визнано винним у скоєнні ДТП, тому, повторно розглянути питання про притягнення його до адміністративної відповідальності вони не можуть. Згідно Заяви від 14.05.2020 року, Позивач повторно звернулася до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, згідно Листа від 28.05.2020 року, Відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування Позивачу, посилаючись на те, у постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 25.10.2019 року зазначено, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Розмір матеріальної шкоди складає 9 761 грн. Відповідач неправомірно відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування. Зважаючи на те, просять суд, стягнути з Відповідача інфляцію у розмірі 136,65 грн., також, 3 % річних у розмірі 193,62 грн., та пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 1 112,38 грн. Оскільки Відповідач в добровільному порядку до теперішнього часу фактично не виплатив Позивачу ніякої компенсації за завдану шкоду, позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м.Одеси від 20.11.2020 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.12.2020 року.

Позивачка в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлена належним чином.

Представник позивачки – адвокат Пуленко А. Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач – представник ПАТ «СГ «ТАС» в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.

Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Третя особа – ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні, пояснень по суті справи не надавав.

За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення, згідно до ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.10.2019 року о 08 год. 40 хв. у м. Одесі по вулиці Тракторній, №1, відбулась дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля Skoda Fabia державний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_3 , , що на праві власності належить ОСОБА_2 , та автомобілем Меrcedes реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення ОСОБА_1 п. 10.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 25.10.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу. (а.с.10)

Поставною Малиновського районного суду м.Одеси від 25.11.2019 р. провадження у справі відносно ОСОБА_3 про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. (а.с.8-9)

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 2 Постанови Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

За таких обставин, постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 25.10.2019 року підтверджується, що саме з вини ОСОБА_1 скоєно ДТП 02.10.2019 року, внаслідок якої пошкоджено належний позивачеві транспортний засіб.

У мотивувальній частині постанови від 25.11.2019 року по справі № 521/17405/19 зазначено, що допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, які свідчать про те, що він дійсно без показника повороту, раптово змінив напрямок руху праворуч. (а.с.8)

Таким чином, суд приходить до висновку про встановлення неправомірності дій ОСОБА_1 , а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та завданої шкоди позивачеві, як власнику пошкодженого транспортного засобу.

18 грудня 2019 року ОСОБА_2 звернулась з заявою до Голови правління АТ «СГ «ТАС» про страхове відшкодування, відповідно до якого вона погодилась з розміром страхового відшкодування – 9761,00 грн. (а.с.11)

Згідно листа ПАТ «СГ «ТАС» від 10.01.2020 року № 225 у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_2 у страховому відшкодуванні було відмовлено, у зв`язку з тим, що у Постанові Малиновськго районного суду м.Одеси зазначено, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для визнання даної ДТП страховою подією та виплати страхового відшкодування. (а.с.12-13)

23.03.2020 року ОСОБА_3 звернувся до УПП в Одеській області із листом в якому зазначив, що у зв`язку з тим, що не було вирішено питання щодо відповідальності особи – ОСОБА_1 за скоєне ДТП 02.10.2019 року за ст. 124 КУпАП, просить матеріали справи про адміністративне правопорушення направити у відділ дізнання та розшуку для встановленні істини по справі. (а.с.14)

Згідно Листа від 06.04.2020 року № М-1013/70/13/05/02-20 Департаментом патрульної поліції управління патрульної поліції в Одеській області, було повідомлено, що ОСОБА_1 вже було визнано винним у скоєнні ДТП, тому, повторно розглянути питання про притягнення його до адміністративної відповідальності вони не можуть. (а.с.15)

14.05.2020 року ОСОБА_2 повторно звернулася до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.16)

Згідно Листа від 28.05.2020 року №01647/0120 Відповідачем було відмовлено у виплаті страхового відшкодування Позивачу, посилаючись на те, у постанові Малиновського районного суду м. Одеси від 25.10.2019 року зазначено, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Проте, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на час скоєння ДТП була застрахована у ПАТ «Страхова Група «ТАС», відповідно до Полісу № АМ 7248884 від 26.12.2018 року. (а.с.12)

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Положення статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

У відповідності до п.3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

За умовами ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

18 грудня 2019 року позивач звернувся до ПАТ «Страхова група «ТАС» з заявою про виплату страхового відшкодування, 14.05.2020 року ОСОБА_2 надано повторну заяву до відповідача.

Поряд із тим, листами від 10.01.2020 р., 28.05.2020 року у виплаті страхового відшкодування відмовлено з підстав того, що не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_1 та завданою шкодою.

Із такими висновками відповідача суд не погоджується з вищенаведених мотивів, а відтак вважає неправомірною відмову у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 до ПАТ «СГ «ТАС» від 18.12.2019 р. розмір страхового відшкодування становить 9761,00 грн.

За умовами ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Ліміт страхового відшкодування відповідача, згідно з рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 29 грудня 2015 року № 3470 за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн. за мінусом франшизи.

За таких обставин, враховуючи, що з вини ОСОБА_1 позивачеві завдано матеріальної шкоди на загальну суму 9761,00 грн., однак цивільно-правова відповідальність останнього була застрахована ПАТ «Страхова група «ТАС», зі страхової компанії на користь позивача підлягає стягненню вартість завданого матеріального збитку у розмірі 9761,00 грн.

Водночас суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені з огляду на наступне.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаних норм закону застосовуються у разі прийняти страховиком рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та прострочення встановленого законом строку його виплати.

У разі прийняття страховиком рішення про відмову у страховій виплаті, обов`язок щодо виплати страхового відшкодування виникає з моменту скасування такого рішення страховиком та прийняття рішення про здійснення виплати страхового відшкодування або у разі обрання особою судового порядку захисту порушених прав — з дня набрання законної сили рішенням суду про стягнення суми страхового відшкодування.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підставі для задоволення позову в частині стягнення інфляційних втрат, пені та 3 % річних.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, стороно позивача суду надано свідоцтво, ордер, договір про надання правової допомоги №29/07/20 від 29.07.2020 р., акт приймання-виконання, копію квитанції до прибуткового касового ордеру на суму 10000 грн.

Суд вважає, що заявлена стороною позивача до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., не є співмірною із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг та ціною позову, у зв`язку із чим, з відповідача на користь позивача суд вважає за необхідне стягнути такі витрати в меншій, ніж заявлено, сумі, а саме в розмірі 1500 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з ПАТ «СГ «ТАС» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 813,28 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м.Київ, пр-т Перемоги, буд. 65, ЄДРПОУ: 30115243) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 9 761 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 00 копійок.

В задоволенні позову в частині стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені— відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м.Київ, пр-т Перемоги, буд. 65, ЄДРПОУ: 30115243) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судові витрати в сумі 2313 (дві тисячі триста тринадцять) гривень 28 копійок, в т.ч.:

-судовий збір в сумі 813 грн. 28 коп.;

-витрати на професійну правничу допомогу — 1500 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному порядку в тридцятиденний строк.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складений 19.03.2021 року.

Головуючий: