Рішення № 95633125, 18.03.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/11269/20

Провадження № 2/638/2751/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Подосокорської А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінго – С» про розірвання договору оренди транспортного засобу, відшкодування збитків, стягнення орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 02.10.2019 між ним та відповідачем укладено договір оренди транспортного засобу №21019. На виконання умов договору позивач передав , а відповідач прийняв у строкове платне користування легковий автомобіль, який належить ОСОБА_2 на прав власності. Оціночна вартість автомобіля становить 40 000 доларів США. Автомобіль надано в оренду строком на один рік, терміном з 05.10.2019 по 05.10.2020. договором передбачено, що орендна плата становить 1000 грн за кожен місця оренди. На виконання умов договору підписано акт прийому- передачі до договору оренди транспортного засобу. Відповідач умови договору не виконує, не сплачує плату за користування орендним майном. В усному порядку відповідач повідомив позивача , що орендований транспортний засіб втрачено. У зв`язку з чим відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 289 КК України. Оскільки відповідач втратив майно, збитки, які зазнав позивача становлять 40 000 доларів США. Окрім того, у відповідача існує заборгованість з орендної плати у розмірі 9000 доларів США. У зв`язку з чим позивач просить розірвати договір оренди, стягнути з ТОВ «Грінго- С» 40000 доларів США внаслідок втрати автомобіля та 9000 доларів США заборгованість по сплаті за орендну плату. Окрім того позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору.

23.10.2020 ОСОБА_3 подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що не заперечує, що квартира АДРЕСА_1 придбана у період шлюбу, позивачка має право на 1\2 частину вказаної квартири. Відповідач вказую, що проти твердження позивача про те, що він категорично заперечує проти поділу майна, не згоден, оскільки позивач жодного разу не зверталась з такою пропозицією. У зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволені позову.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи розпоряжаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що 02.10.2019 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ «Грінго- С» (орендар) укладено договір оренди транспортного засобу №21019.

Умовами договору визначено, що орендодавець зобов`язується передати, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування легкові автомобілі, який належить орендодавцю на праві власності. Марка, модель, державний номер, рік випуску, колір, номер кузову автомобіля, зазначаються в акті – приймання передачі, який є невід`ємною частиною цього договору (п1.1 договору).

П. 1.2 договору оренди передбачає, що базова оціночна вартість автомобіля становить 40 000 доларів США у еквіваленті до гривні, згідно валютним курсом гривні до долара США, встановленому Національним банком України у день укладення цього договору.

Згідно з п. 2.1 автомобілі надаються в оренду на строк один рік, термін якого починається з 05.10.2019 та закінчується 05.10.2020.

Відповідно до п. 4.1. договору орендар за користування предметами оренди сплачує орендодавцю орендну плату, що становить гривневий еквівалент 1000 доларів США за кожен календарний місць оренди. При цьому розрахунок здійснюється в гривні, по курсу Національного банку України на день проведення розрахунку.

З наданої копії акту приймання – передачі до договору оренди транспортного засобу від 02.10.2019 №21019 вбачається, що на виконання умов договору від 02.10.2019 ОСОБА_1 передав, а ТОВ «Грінго – С» прийняв технічно справний легковий автомобіль , модель Lexus, марка ЕS300Н, рік випуску 2017, VIN НОМЕР_1 , колір чорний. Одночасно з автомобілем , орендодавець передав, а орендар прийняв наступні запасні частини та аксесуари: ключ, техпаспорт, держномера 2 шт.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або обов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 ЦК України).

Частиною третьою статті 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 4, 5 Постанови № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша ст. 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 3 статті 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Судом встановлено, що договір був укладений в письмовій формі та підписаний сторонами однак, в порушення вимог Закону, не був нотаріально посвідчений.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості по орендній платі з підстав нікчемності правочину, оскільки його недійсність прямо встановлена Законом.

Окрім того, оскільки договорі оренди транспортного засобу не був укладений в нотаріальній формі, то він є нікчемним, у зв`язку з чим ТОВ «Грінго-С» зобов`язане повернути автомобіль власнику.

Проте, позовних вимог щодо повернення спірного автомобілю власнику позивачем заявлено не було при розгляді зазначеної справи.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, відповідач його повідомив про те, що орендований транспортний засіб втрачено, оскільки, був викрадений. У зв`язку з чим було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 289 КК України , внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер кримінальному провадженню 12020100050007787.

Жодного доказу цим обставинам позивачем суду не надано. Більш того, не надано відомостей на якій стадії досудового чи судового провадження знаходиться вказане кримінальне провадження.

Отже, ТОВ «Грінго-С» повинне повернути викрадений автомобіль, у разі встановлення, що він вибув із його користування внаслідок протиправних дій або бездіяльності.

Проте, як вже зазначено судом , з приводу повернення майна вимоги заявлені не були.

Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 12, 13, 19, 81, 133, 141, 158, 175, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 220, 225, 627, 629, 640, 759, 799 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінго – С» про розірвання договору оренди транспортного засобу, відшкодування збитків, стягнення орендної плати – відмовити.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18.03.2021.

Сторони:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 ,

Відповідач – ТОВ «Грінго-С», ідентифікаційний код 42404942, місцерозташування м. Харків, пр. Науки, 27-б, 61072.

СУДДЯ: І.В. СЕМІРЯД