Постанова № 9562923, 11.03.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-510/10/1770

11 березня 2010 року 16год. 47хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ковальчук В.С.

відповідача: представник Дударик А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області

доКомунальне підприємство "Житлосервіс"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області звернувся з позовом до Комунального підприємства "Житлосервіс" про стягнення податкової заборгованості в сумі 97317грн. 04коп., в тому числі: по податку на додану вартість в сумі 49621,32 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 47695,72 грн.

Представник позивача в судовому засіданні заявив усне та подав письмове клопотання про уточнення позовних вимог, в якому просить зменшити суму позову на 20397,33 грн. у звязку з частково сплатою відповідачем заборгованості по податку на додану вартість в сумі 14500,00 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5897,33 грн. Відтак, просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 76919,71 грн., в тому числі: по податку на додану вартість в сумі 35121,32 грн., по податку з доходів фізичних осіб в сумі 41798,39 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду пояснення, зазначивши, що Комунальне підприємство "Житлосервіс" не має можливості погасити заборгованість до бюджету у зв"язку із несвоєчасністю відшкодування пільг та субсидій, проведення взаєморозрахунків за енергоносії та не затвердженням відповідного тарифу на послуги з утримання будинків та споруд.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач - Комунальне підприємство "Житлосервіс" зареєстрований як юридична особа Сарненською райдержадміністрацією 27.01.2009 року, свідоцтво про Державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 811277 (а.с.5), включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з присвоєнням ідентифікаційного номеру 36205405 (а.с.4) та як платник податків перебуває на обліку у Сарненській МДПІ з 28.01.2009 року за № 1721 (а.с.6).

Станом на день звернення позивача до суду за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом в сумі 97317грн. 04 коп., в тому числі: по податку на додану вартість в сумі 49621,32 грн. та по податку з доходів фізичних осіб в сумі 47695,72 грн.

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість в сумі 49621,32 грн. (в тому числі: 43388,27грн. - податкові зобовязання, 5406,70грн. штрафні санкції, 480,49грн. пеня, 345,86грн. - плата за податковий кредит) виникла на підставі самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість: № 9001959963 від 19.11.2009 року (а.с. 13-15); № 9002197740 від 16.12.2009 року (а.с.16-18); № 9002657060 від 19.01.2010 року (а.с. 19-21).

10.12.2009 року податковим органом щодо відповідача проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт № 477/15/36205405 від 10.12.2009 року, яким зафіксовано порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року порушення термінів сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вртість (а.с.51-54). На підставі акту 477/15/36205405 від 10.12.2009 року податковим органом винесене податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0001101640/0 від 18.12.2009 року, яким відповідачу, відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, визначено суму штрафу в розмірі 4895,30 грн. (а.с.50).

Крім того, за результатами поданої відповідачем до Сарненської МДПІ податкової звітності - податкових розрахунків форми №1-ДФ "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку" за 1 квартал 2009 року (а.с.38-39), за 2 квартал 2009 року (а.с. 40-41), за 3 квартал 2009 року (а.с.42-43) та за 4 квартал 2009 року (а.с.44-46) сума нарахованого податку з доходів фізичних осіб за вказаний період становила 47695,72 грн. та до бюджету в повному обсязі не сплачена, хоча законні підстави для неперерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб у відповідача відсутні.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

А відповідно до пп.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків, і на таку суму, в порядку передбаченому п.6.2. ст.6 вказаного Закону, надсилаються податкові вимоги.

Відповідно до пп.16.1.1. п.16.1. ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з пп."а" п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

В силу вимог п.17.1. ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Відповідно до цього та з врахуванням вимог п.1.15 ст.1 вказаного Закону, працедавець є податковим агентом, і зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок осіб, що перебувають з ним у трудових правовідносинах, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки та згідно з п.6.2.3 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, позивачем для відповідача виставлено першу податкову вимогу № 1/117 від 21.08.2009 року (а.с.55) та другу податкову вимогу № 2/128 від 24.09.2009 року (а.с.56), які відповідачем у встановленому порядку не оскаржені та не задоволені.

Станом на день розгляду справи у суді, заборгованість відповідача перед бюджетом, з урахуванням часткової сплати в сумі 20397,33 грн., становить 76919,71 грн., в тому числі :

- по податку на додану вартість в сумі 35121,32 грн.,

- по податку з доходів фізичних осіб в сумі 41798,39 грн.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією статуту відповідача (а.с.7-9), довідкою про відкриті рахунки відповідача в установах банків (а.с.10), довідкою про суму податкового боргу відповідача по податку на додану вартість (а.с.11), копією рішення №22 від 30.10.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, копією облікової картки відповідача (а.с.22-35,69-78), карткою особового рахунку платника (а.с. 36-37,68), розрахунком податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб (а.с.47), копією витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.57).

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - Комунального підприємства "Житлосервіс" на користь Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції податкову заборгованість в сумі 76919 ( сімдесят шість тисяч дев"ятсот дев"ятнадцять) грн. 71 коп., в тому числі :

- по податку на додану вартість в сумі 35121,32 грн., яку перерахувати на р/р 31113029700338 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588614, код платежу 14010100;

- по податку з доходів фізичних осіб в сумі 41798,39 грн., яку перерахувати на р/р 33210800700339 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588614, код платежу 11010100, одержувач - місцевий бюджет Сарненської міської ради.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 12.03.2010 року.