Рішення № 95626090, 22.02.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 22.02.2021

Справа № 334/963/19

Провадження № 2/334/245/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі судового засідання Гребенюк А.А., за участю позивача ОСОБА_1 , його представників – адвокатів Мелешко Л.П., Мосіної О.В., представника ОСОБА_2 – адвоката Федорова М.Д., представника ПАТ «Запоріжжяобленерго» Капусти А.В., розглянувши в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання будівництва лінії електропередачі незаконним, усунення порушення права власності шляхом демонтажу лінії електропередачі, стягнення моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа (без самостійних вимог): Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», про встановлення сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ПАТ «Запоріжжяобленерго» про визнання будівництва лінії електропередачі незаконним, усунення порушення права власності шляхом демонтажу лінії електропередачі, стягнення моральної шкоди. Відповідно до уточненої позовної заяви від 08.09.2020 просить визнати будівництво ЛЕП в межах земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , незаконним та зобов`язати відповідачів усунути порушення права власності шляхом демонтажу лінії електропередачі (ЛЕП), прокладену у повітряному просторі. Стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду у розмірі 50000,00 грн., а також стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на експертизу та правову допомогу. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він є власником земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, та являється співвласником будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .

06.08.2018 він дізнався, що без його дозволу на території його земельних ділянок працювали інженери-проектанти ПАТ «Запоріжжяобленерго», що видані технічні умови на розроблення проекту електропостачання частини будинку за адресою АДРЕСА_1 або проект електропостачання сусідньої земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0523, яка належить ОСОБА_2 .

На належну позивачу земельну ділянку встановлено новий стовп електропередачі та прокладено у повітряному просторі належної йому земельної ділянки лінію електропередач (ЛЕП).

Відповідно до Правил охорони електричних мереж проходження ЛЕП над житловим будинком не допускається, за винятком підходів відгалужень від ПЛ до вводів до житлових будинків.

Прокладанням ЛЕП без його згоди як власника земельних ділянок обмежує його право власності – використання земельних ділянок або їх частини за їх цільовим призначенням, що порушує ст. 321 ЦК України, ст. 41 Конституції України.

Надання технічних умов ПАТ «Запоріжжяобленерго» на приєднання до електромережі будинку, співвласником якого він є, та прокладання ЛЕП через його земельну ділянку є неможливим без його згоди як співвласника будинку та власника суміжної земельної ділянки, через яку проходить ЛЕП.

З наведених підстав просить визнати будівництво ЛЕП в межах земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , незаконним та зобов`язати відповідачів усунути порушення права власності шляхом демонтажу лінії електропередачі (ЛЕП), прокладену у повітряному просторі.

Неправомірними діями відповідачів позивачу спричинено моральну шкоду, позивач морально страждає, переживає із-за того, що порушені його права як власника нерухомого майна. Він працює за межами України, змушений приїжджати в Україну для підготовки матеріалів справи, участі у судових засіданнях, що призводить до матеріальних витрат та моральних страждань. Він змушений витрачати свій час на перебування в суді, на звернення до різних інстанцій, звертатися за правовою допомогою, постійно думати про цю справу. Це призводить до втрати здорового сну, з вини відповідачів псується якість його життя.

На відшкодування моральної шкоди просить стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду у сумі 50000,00 грн.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 вказує що вимоги позивача ОСОБА_1 не визнаються в повному обсязі з тих підстав, що 18.08.2017 ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою про приєднання електроустановки певної потужності. 23.08.2017 між ними у справі укладено договір № 1710-1832 про приєднання до електричних мереж електроустановки 27/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 . На підставі технічних умов стандартного приєднання та завдання на проектування до Договору, паспортної схеми КТП-859 було розроблено відповідний робочий проект. Робочим проектом у тому числі передбачено улаштування відгалуження 0,4 кВ Б опори № 45 ПЛ-0,4 кВ ВА (проект) ТП-859 сіп до ВШО-0,4 кВ (проект) об`єкту, з встановленням додаткової З/Б опори. Робочий проект розроблено інженером проектувальником відповідно до вимог чини; законодавства та на підставі нормативних документів за згодою з ОСОБА_3 .

При здійсненні підключення у повному обсязі було дотримано робочого проекту, який був розроблений у відповідності до нормативних документів, зокрема, СНИП «Электротехнические устройства», ДСТУ «Основні вимоги до проектної та робочої документації», ПУЕ-2017 «Правила устройства електроустановок», РД 34.20.185-94 «Инструкция по проектированию городских электрический сетей», ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона правці і промислова безпека на будівництві», «Правил безопасной эксплуатации електроустановок», ДБН в. 1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» та ін.

Доводи позивача у частині стягнення моральної шкоди вважають безпідставними з тих підстав, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» при встановленні опори та в цілому при приєднанні ОСОБА_2 до електроустановок ПАТ «Запоріжжяобленерго» додержувався робочого проекту, що був розроблений у відповідності до нормативних документів. За таких обставин доводи позивача щодо моральних страждань, які він постійно відчуває, жодним чином не стосуються ПАТ «Запоріжжяобленерго», оскільки відсутній склад цивільного правопорушення і відсутні підстави для її відшкодування. Крім того, жодних доказів, які б підтверджували ступінь таких моральних страждань, позивачем надано не було.

З наведених підстав просять відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_2 вказує, що в 2018 році для забезпечення вказаного будинку електроенергією вона у законний спосіб встановила безпосередньо за парканом, зі сторони дороги стовп електропередачі з прокладенням у повітряному просторі лінії електропередачі. Звертає увагу на те, що вказану частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:027:0523 вона придбала 19.05.2017 у позивача ОСОБА_1 .

Згідно Акту про розрахунок часток, для відчуження частини житлового будинку відчуженню підлягає: житловий будинок літ.А, який складається з кухні 1-1 площею 10,1 кв.м., котельної 1-2 площею 5,4 кв.м, кімнати 1-3 площею 1 .6 кв.м., загальною площею 37,1 кв.м., що складає 27/100 часток житлового будинку. 19.05.2017 одночасно з укладенням вищезазначених договорів купівлі-продажу нерухомості Позивач також склав нотаріально посвідчену заяву, згідно якої останній надав згоду ОСОБА_4 , як співвласнику житлового будинку АДРЕСА_1 , на виділення часток сумісного майна в окремі одиниці у разі дотримання певних умов, серед яких є умова «забезпечення всіх новостворених будівель усіма комунікаціями, які були у житловому будинку АДРЕСА_1 до розподілу».

При цьому, укладаючи 19.05.2017 вищевказані договори купівлі-продажу нерухомого майна, позивач запевняв, що на земельній ділянці, по якій здійснюється проїзд до придбаного будинку, буде побудована дорога. Але зараз позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що нібито порушуються його права власника саме цієї земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, на якій він в момент купівлі-продажу частини будинку обіцяв побудувати дорогу.

Спірна залізобетонна опора лінії електропередачі (стовп ЛЕП) була встановлена на ділянці, по якій здійснюється проїзд до будинку, з метою забезпечення придбаного у позивача нерухомого майна електричною енергією, спірний стовп ЛЕП та прокладена у повітряному просторі лінія електропередач є зовнішніми інженерними комунікаціями, які забезпечують подачу ресурсів в будинок ОСОБА_2 , а отже позивач своєю вищевказаною нотаріально засвідченою заявою від 19.05.2017 фактично надав згоду на їх встановлення.

Проте, у разі задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_2 фактично буде позбавлений можливості вільного користування своїм нерухомим майном (будинком за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,0188 гектарів, кадастровий номер 2310100000:04:027:0523).

Таке розташування земельної ділянки ОСОБА_2 створені самим позивачем, який належну йому земельну ділянку із власної ініціативи поділив на 5 окремих земельних ділянок, потім ділянку з кадастровим номером № 2310100000:04:027:0523 з розташованою на ній частиною будинку продав ОСОБА_2 , прохід і проїзд до яких з вулиці Прогресивної можливий виключно через ділянку з кадастровим номером № 2310100000:04:027:0520.

Тобто, на момент продажу будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:027:0523 позивач спочатку запевнив ОСОБА_2 в тому, що проведення необхідних комунікацій та проїзд до придбаного нерухомого майна буде безперешкодно здійснюватись по дорозі, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:04:027:0520.

Заперечуючи проти заявлених в позові вимог про відшкодовування моральної шкоди, ОСОБА_2 вказує, що всі роботи, пов`язані з проведенням електропостачання в її будинок проводились в межах повноважень фахівців ПАТ «Запоріжжяобленгерго», з дотриманням вимог закону, доказів про небезпечність всіх здійснених ПАТ «Запоріжжяобленгерго» робіт, які створюють загрозу для здоров`я позивача, слід розцінювати як надумане та необ`єктивне твердження. Позивач не надав жодних належних доказів ні в обґрунтування тверджень щодо протиправності дій обох відповідачів при підключенні будинку ОСОБА_2 до мереж електропостачання шляхом встановлення залізобетонної опори лінії електропередачі, не зазначено і не надано відповідних доказів на підтвердження нібито перенесених ним моральних страждань внаслідок проведених робіт, які спрямовані на забезпечення будинку ОСОБА_2 електроенергією. Вважає, що умови для виникнення спірних правовідносин були створені штучно самими Позивачем, а отже питання щодо розміру та порядку відшкодування моральної шкоди взагалі не підлягає розгляду в зв`язку з відсутністю такої шкоди. З наведених підстав просить відмовити у позові в повному обсязі.

Крім того, оскільки з невідомих причин позивач не тільки не погоджується з встановленням необхідного електрообладнання для забезпечення електропостачання до будинку ОСОБА_2 , але навіть й взагалі перекриває проїзд до нього по дорозі, яка проходить через земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:027:0520, ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа ПАТ «Запоріжжяобленерго», про встановлення сервітуту.

Просить встановити безкоштовний безтерміновий сервітут на право розташування залізобетонної опори лінії електропередачі (стовпа ЛЕП) в місці фактичного встановлення на земельній ділянці, належній ОСОБА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, площею 0,0117 га, та прокладеним у повітряному просторі лініям електропередач, які забезпечують подачу електропостачання до належної ОСОБА_2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , а також на право проходу, проїзду транспортним засобом через належну ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, площею 0,0117 га, - від центральної дороги по АДРЕСА_1 до належної ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0523, площею 0,0188 га, та частини житлового будинку на цій земельній ділянці, розташованих за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому додатково до вищенаведеного зазначає, що на земельній ділянці відповідача кадастровий номер 2310100000:04:027:0520 відсутні будь-які будівлі, розмір та розташування земельної ділянки на місцевості свідчать про доцільність та можливість її використання з метою забезпечення заявлених потреб позивача. Отже, встановлення земельного сервітуту саме в запропонованому позивачем вигляді є обґрунтованим, оскільки він відповідає цільовому призначенню суміжних земельних ділянок та забезпечить нормальне господарське використання позивачем своєї земельної ділянки та частини житлового будинку, а з іншого боку, такий вид сервітуту буде найменш обтяжливим для відповідача та не порушить прав останнього.

ОСОБА_2 вказує, що нормальне господарське використання її земельної ділянки, частини житлового будинку та проведених до неї комунікацій неможливо без обтяження сервітутом земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:027:0520, яка належить відповідачу. Задоволення потреб позивача в ефективному використанні свого нерухомого майна неможливо здійснити в будь-який який інший спосіб, аніж встановлення безтермінового та безоплатного сервітуту. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з приводу добровільного вирішення спору, проте домовленості з цих питань досягнуто не було.

ОСОБА_1 у запереченнях на зустрічну позовну заяву вказує, що проти задоволення позову ОСОБА_2 заперечує. Вважає, що у вимогах про встановлення сервітуту на право розташування залізобетонної опори лінії електропередачі в місці фактичного встановлення на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:027:0520 та прокладеним у повітряному просторі лініям електропередач ОСОБА_2 є неналежним позивачем, оскільки залізобетонна опора та прокладена у повітряному просторі лінія електропередач є належністю ПАТ «Запоріжжяобленгерго». По суті він ніколи не заперечував проти встановлення платного земельного сервітуту на право проходу, проїзду земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, ОСОБА_2 сама ухиляється від цього. Земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:04:027:0520 вони користуються разом. При цьому підстав для встановлення безоплатного сервітуту немає і він проти цього заперечує. Крім того, земельний сервітут підлягає державній реєстрації, однак проект землеустрою відсутній.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , його представники підтримали вимоги свого позову та просили його задовольнити з наведених вище підстав. Проти зустрічного позову заперечували, посилаючись на те, що площа земельного сервітуту має становити 0,0012 га і на можливість встановлення у встановленому законом платного сервітуту з розрахунку його вартості, виконаного ОСОБА_1 . Просили зустрічний позов задовольнити частково, встановити платний земельний сервітут для проїзду автомобілем, з щомісячною оплатою 112,50 грн. з врахуванням інфляції, та безоплатний земельний сервітут площею 0,0012 га для проходу, проїзду велосипедом, зобов`язати ОСОБА_2 розробити проект та технічну документацію на вказані сервітути, узгодити їх з ОСОБА_1 , і зареєструвати у встановленому порядку.

Представник ОСОБА_2 просив відмовити у позові ОСОБА_1 , зустрічний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник ПАТ «Запоріжжяобленгерго» просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, зустрічний позов вирішити на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов до таких висновків.

З досліджених доказів, наданих позивачем ОСОБА_1 , судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, площею 0,0117 га. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право власності позивача підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Місце розташування земельної ділянки – АДРЕСА_1 .

Підстава виникнення права власності - витяг з ДЗК про земельну ділянку, технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, договір купівлі-продажу від 28.09.2007, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовою З.В., державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ №265931 від 28.11.2007.

З додатку до кадастрового плану розділення ділянки, кадастрового плану земельної ділянки номер 2310100000:04:027:0520 вбачається, що вказана земельна ділянка утворилася внаслідок поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 на п`ять окремих земельних ділянок, і згідно опису межує з однієї сторони - від А до Б з присадибною ділянкою по АДРЕСА_2 , від Б до В з присадибною ділянкою по АДРЕСА_3 , з другої сторони – від В до Г з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , з третьої сторони – від Г до Д з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , від Д до Е з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , від Е до Є з присадибною ділянкою по АДРЕСА_1 , з четвертої сторони – від Є до А – вулиця Прогресивна.

07.08.2018 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з заявою-повідомленням про те, що ОСОБА_2 здійснює незаконне прокладання лінії електропостачання у повітряному просторі його земельної ділянки, при тому що він не давав згоди на розробку проектів, вхід, прохід, проїзд та перебування на території належних йому земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, кадастровий номер 2310100000:04:027:0521, кадастровий номер 2310100000:04:027:0522, кадастровий номер 2310100000:04:027:0524 (а.с.42).

До матеріалів справи доказів того, що ОСОБА_1 належать на праві власності земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:027:0521, кадастровий номер 2310100000:04:027:0522, кадастровий номер 2310100000:04:027:0524, та доказів належності на праві власності частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , суду не надано.

Згідно наданого відповідачкою витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_2 належить на праві власності 27/100 частин житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , які складаються з житлового будинку літ. А загальною площею 37,1 кв.м. Підстава виникнення права власності – договір купівлі-продажу частки житлового будинку від 19.05.2017.

З договору купівлі-продажу частки житлового будинку від 19.05.2017 вбачається, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила 27/100 часток житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . За цим договором, згідно Акту про розрахунок часток, відчуженню підлягає житловий будинок літ А загальною площею 37,1 кв.м., що складає 27/100 часток житлового будинку, і який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:027:0523.

Згідно Акту про розрахунок часток, для відчуження частини житлового будинку відчуженню підлягає: житловий будинок літ.А, який складається з кухні 1-1 площею 10,1 кв.м., котельної 1-2 площею 5,4 кв.м, кімнати 1-3 площею 1 .6 кв.м., загальною площею 37,1 кв.м., що складає 27/100 часток житлового будинку.

26 травня 2017 року сторони підписали акт прийому-передачі частки житлового будинку, де зазначили додаткову домовленість, що ОСОБА_1 зобов`язується в строк до 01.07.2017 відсипати дорогу під провулок і встановити огородження на його земельних ділянках.

Також сторони погодили схему розділу зон обслуговування мереж водопостачання і каналізації.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.05.2017, ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купила земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:027:0523.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:027:0523 підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

19.05.2017 одночасно з укладенням вищезазначених договорів купівлі-продажу нерухомості Позивач також склав нотаріально посвідчену заяву, згідно якої останній надав згоду ОСОБА_4 , як співвласнику житлового будинку АДРЕСА_1 , на виділення часток сумісного майна в окремі одиниці у разі дотримання певних умов, серед яких є умова «забезпечення всіх новостворених будівель усіма комунікаціями, які були у житловому будинку АДРЕСА_1 до розподілу».

18.08.2017 ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою про приєднання електроустановки певної потужності.

07.09.2017 між ОСОБА_2 і ПАТ «Запоріжжяобленерго» укладено договір №1710-1832 про приєднання до електричних мереж електроустановки 27/100 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 . За цим договором до електричних мереж виконавця послуг (ПАТ «Запоріжжяобленерго») згідно технічних умов від 23.08.2017 №1710-1832-Бородинська, що є додатком №1 до Договору, приєднується 27/100 часток житлового будинку по АДРЕСА_1 .

На підставі технічних умов стандартного приєднання та завдання на проектування до Договору, а також паспортної схеми КТП-859 було розроблено робочий проект «Реконструкція ПЛ 0,4кв ТП-859 та РП -0,4кв тп – 859 у зв`язку з приєднанням електроустановок до житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

Відповідно до п. 1.3 робочого проекту передбачено улаштування відгалуження 0,4 кВ від опори №45 ПЛ-0,4 кВ ВА (проект) ТП-859 сіп до ВШО-0,4 кВ (проект) об`єкту, з встановленням додаткової З/Б опори.

06.11.2018 між ОСОБА_2 і ПАТ «Запоріжжяобленерго» укладено Додаткову угоду до Договору від 07.09.2017 №1710-1832, якою було продовжено строк виконання зобов`язання за договором до 16.11.2018.

Залізобетонна опора лінії електропередач була встановлена ПАТ «Запоріжжяобленерго» на земельній ділянці, розташованій за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, яка належить ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він звернувся з позовом до суду про визнання будівництва ЛЕП в межах земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, незаконним та зобов`язати відповідачів усунути порушення шляхом знесення залізобетонної опори лінії електропередачі (стовп ЛЕП) та відповідно прокладеної у повітряному просторі лінії електропередачі.

Після відкриття провадження у даній справі залізобетонну опору лінії електропередачі (стовп ЛЕП) було демонтовано із земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520 і встановлено за її межами.

За клопотанням позивача ОСОБА_1 судом було призначено судову будівельно-технічну експертизу. Згідно висновку експерта №2664 від 23.06.2020, дослідженням земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, встановлено, що на момент проведення дослідження на зазначеній земельній ділянці відсутні будь-які будівлі, споруди та опори передаючих устроїв. Електричні опори розташовані за межами земельної ділянки.

В повітряному просторі земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520 знаходиться лінія електропередачі між електричними бетонними опорами, які розташовані за межами зазначеної земельної ділянки. Проведеним дослідженням також встановлено, що згідно витягу з містобудівного кадастру м. Запоріжжя на зазначеній земельній ділянці станом на 07.08.2017 відсутні будь-які будівлі, споруди або передаючі устрої (лінії електропередач).

У зв`язку з цим позивач уточнив позовні вимоги та просить визнати будівництво ЛЕП в межах земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , незаконним та зобов`язати відповідачів усунути порушення шляхом демонтажу лінії електропередачі (ЛЕП).

Відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім когенераційних установок) до електричних мереж, на момент укладення договору між сторонами регулювалися Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 №32.

Згідно умов п. 1.2 Правил, договір про приєднання до електричних мереж - письмова домовленість сторін, що є документом встановленої форми, який визначає зміст та регулює правовідносини між сторонами щодо приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника електромереж (далі – договір про приєднання).

Технічні умови на приєднання до мереж (об`єктів) електроенергетики - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об`єкта замовника електричною енергією, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо електропостачання, та є невід`ємним додатком до договору про приєднання (далі - технічні умови).

Стандартне приєднання - приєднання електроустановки (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) замовника до діючих мереж електропередавальної організації на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенями потужності об`єкта замовника: перший ступінь - до 16 кВт включно; другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно; третій ступінь - від 50 кВт до 160 кВт включно.

Згідно п. 1.3 Правил, електропередавальна організація не має права відмовити в приєднанні до її електричних мереж електроустановки замовника за умови дотримання ним вимог цих Правил. Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою (додаток 1).

Для отримання проекту договору про приєднання замовник звертається до електропередавальної організації за місцем розташування його електроустановок із заявою про приєднання електроустановки певної потужності (додаток 2).

У разі коли об`єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.

З 14.03.2018 взаємовідносини операторів систем розподілу (далі - ОСР), оператора системи передачі (далі - ОСП), користувачів системи розподілу (далі - Користувачі) та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок, визначається Кодексом систем розподілу, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №310.

ОСОБА_1 в обґрунтування підстав позову вказує на те, що всупереч вимогам закону підключення ОСОБА_2 відбулося без його згоди, як власника земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520 та співвласника будинку, на будівництво нової ЛЕП, чим було порушено його право власності.

У зв`язку зі зверненням ОСОБА_1 до суду з даним позовом, ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Запоріжжяобленерго» з питання перепідключення її будинку, на що листом від 31.10.2019 №006-37/18215 отримала відповідь, що оскільки земельна ділянка, на якій розташований належний їй об`єкт нерухомості, знаходиться в середині земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , повітряна або кабельна лінії електропередачі будуть перетинати земельну ділянку (ділянки), власником яких є ОСОБА_1 . Тому можливість перепідключення об`єкту без отримання згоди останнього на будівництво нової ЛЕП відсутня (а.с.89).

В листі ПАТ «Запоріжжяобленерго» вказує, що земельна ділянка, на якій розташований належний ОСОБА_2 об`єкт нерухомості, знаходиться всередині земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 , а тому повітряна або кабельна лінії електропередачі будуть перетинати земельну ділянку (ділянки), власником яких є ОСОБА_1 .

Як встановлено судом з висновку експерта, схеми розташування опор лінії електропередачі та кабелів електрозабезпечення, на момент розгляду справи будь-які споруди та опори передаючих устроїв на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , відсутні, електричні опори розташовані за межами земельної ділянки. Лінія електропередачі між електричними бетонними опорами, які розташовані за межами зазначеної земельної ділянки, знаходиться виключно в повітряному просторі земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520.

Згідно доводів ПАТ «Запоріжжяобленерго», які не спростовані іншими сторонами, підключення ОСОБА_2 за Договром від 07.09.2017 №1710-1832 було виконано виконавцем послуг ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до робочого проекту «Реконструкція ПЛ 0,4кв ТП-859 та РП -0,4кв тп – 859 у зв`язку з приєднанням електроустановок до житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

Згідно п. 1.3 Правил, які були чинними на момент укладення договору та надання технічних умов, у разі коли об`єкт (земельна ділянка) замовника перебуває у власності (користуванні) декількох осіб, електропередавальна організація укладає договір про приєднання з одним із співвласників (користувачів) за умови наявності письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відповідна відмітка в договорі.

Як встановлено судом, спірна ЛЕП була збудована у зв`язку з приєднанням належної ОСОБА_2 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка складається з житлового будинку літ. А загальною площею 37,1 кв.м., розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:027:0523, яка на праві власності належить ОСОБА_2

ОСОБА_1 не є співвласником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0523, ним не надано жодних доказів того, що він є співвласником житлового будинку літ. А по АДРЕСА_1 , а отже, не доведено наявності підстав для укладання договору про приєднання ОСОБА_2 за умови наявності письмової згоди ОСОБА_1 .

З огляду на підписаний ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Акт прийому-передачі частки житлового будинку, згідно якого ОСОБА_1 виконав зобов`язання відсипати дорогу під провулок на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, є необґрунтованими доводи позову ОСОБА_1 , що через прокладення лінії електропередачі в повітряному просторі земельної ділянки, кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, він не може безпечно використовувати земельну ділянку за призначенням, зокрема, використовувати її для проїзду, проходу, тримання свійської худоби, вирощування овочів і фруктів, багаторічних насаджень, здійснення будь-якого будівництва на зазначеній ділянці.

Так, позивач в обґрунтування позову посилається на невідповідність встановленої лінії електропередачі вимогам Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 1997 №209, а саме, встановлення ЛЕП без здійснення таких заходів як встановлення охоронних зон.

Згідно п.1 цих Правил, правила охорони електричних мереж запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж. Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать.

Позивачем не доведено, що збудована ЛЕП згідно Договору від 07.09.2017 №1710-1832 підлягає охороні згідно з Правилами охорони електричних мереж, доказів на підтвердження цього суду не надано.

Таким чином, будівництво лінії електропередачі в повітряному просторі земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:04:027:0520 було виконано ПАТ «Запоріжжяобленерго» згідно договору №1710-1832 про приєднання до електричних мереж електроустановки 27/100 частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , на підставі технічних умов стандартного приєднання та у відповідності до робочого проекту «Реконструкція ПЛ 0,4кв ТП-859 та РП -0,4кв тп – 859 у зв`язку з приєднанням електроустановок до житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

Підстав для визнання будівництва ЛЕП незаконним судом не встановлено, у зв`язку з чим у задоволенні вимог позову в цій частині слід відмовити. Відповідно, необґрунтованими є позовні вимог про стягнення з відповідачів солідарно моральної у розмірі 50000,00 грн.

Частиною третьою статті 12 та частиною першої статті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Проте, позивач не довів належними та допустимими доказами протиправності дій обох відповідачів при підключенні будинку ОСОБА_2 до мереж електропостачання шляхом прокладення в повітряному просторі лінії електропередач, та перенесених ним моральних страждань внаслідок проведених робіт, у зв`язку з чим вимоги позову ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні зустрічного позову про встановлення сервітуту суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Аналогічне положення міститься й у статті 321 ЦК України.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Згідно із положеннями статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (стаття 100 ЗК України).

Відповідно до положень статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Згідно зі статтею 402 ЦК України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Статтею 404 ЦК України визначено, що право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.

У пункті 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що види земельних сервітутів, які можуть бути встановлені рішенням суду, визначені статтею 99 ЗК України і цей перелік не є вичерпним. Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.

Отже, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливо без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити яким-небудь іншим способом. Крім того, земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлюється.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Тобто, закон вимагає від позивача надання суду доказів того, що нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження сервітутом чужої земельної ділянки. При цьому слід довести, що задоволення потреб позивача неможливо здійснити іншим способом. Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 133/305/17-ц (провадження № 61-12458св19).

Як встановлено судом, у власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають окремі земельні ділянки з цільовими призначеннями - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Належна ОСОБА_1 земельна ділянка кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, розташована за адресою АДРЕСА_1 , є суміжною з чотирма іншими земельними ділянками, розташованими за цією ж адресою, в тому числі із земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:04:027:0523, яка належить ОСОБА_2 .

Як зазначалося вище, сторони у справі не надали суду документів, які містять відомості про власників інших трьох земельних ділянок, про розташовані на них будівлі та споруди.

Придбаваючи майно, ОСОБА_2 знала, що прохід та проїзд до земельної ділянки і житлового будинку може здійснюватися лише через земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, яка належить ОСОБА_1 , однак сторони уклали та нотаріально посвідчили договір купівлі-продажу земельної ділянки та частини будинку без встановлення особистого сервітуту, а лише склали нотаріально посвідчену заяву, згідно якої ОСОБА_1 надав згоду ОСОБА_4 , як співвласнику житлового будинку АДРЕСА_1 , на виділення часток сумісного майна в окремі одиниці у разі дотримання певних умов, серед яких є умова «забезпечення всіх новостворених будівель усіма комунікаціями, які були у житловому будинку АДРЕСА_1 до розподілу», та погодили у Акті прийому-передачі частки житлового будинку, що ОСОБА_1 облаштує дорогу під провулок на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, що фактично було виконано.

Позивачка зазначає і вбачається з пояснень відповідача, що відповідач заперечує проти розташування в межах земельної ділянки 2310100000:04:027:0520 лінії електропередачі, чинить перешкоди у користуванні нею земельною ділянкою 2310100000:04:027:0520 площею 0,0117 га для проїзду автомобілем, відмовляється укласти договір щодо безоплатного та безстрокового надання вільного проїзду транспортним засобом до належної позивачці земельної ділянки.

Підключення належного ОСОБА_2 житлового будинку за Договором від 07.09.2017 №1710-1832 було виконано виконавцем послуг ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до робочого проекту «Реконструкція ПЛ 0,4кв ТП-859 та РП -0,4кв тп – 859 у зв`язку з приєднанням електроустановок до житлового будинку по АДРЕСА_1 ».

ОСОБА_2 у зустрічному позові просить встановити їй безкоштовний безтерміновий сервітут на право розташування залізобетонної опори лінії електропередачі в місці фактичного встановлення на земельній ділянці відповідача кадастровий номер 2310100000:04:027:0520, однак як встановлено, електричні опори розташовані за межами вказаної земельної ділянки, а тому вимоги позову в цій частині є безпідставними.

Заперечення ОСОБА_1 проти зустрічного позову зводяться до того, що він не заперечує проти встановлення платного сервітуту, з пропозиціями чого він неодноразово звертався до ОСОБА_2 .

Однак, згідно зі статтею 402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, зокрема, ОСОБА_2 , яка вимагає встановлення безоплатного сервітуту. Суд розглядає справу лише в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Позивачкою не надано доказів щодо технічно можливих варіантів встановлення земельного сервітуту на право користування земельною ділянкою, питання про технічно можливі варіанти для влаштування проїзду (проходу) на земельну ділянку позивача та про те, чи є технічна можливість встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці відповідача із можливими варіантами встановлення такого сервітуту та зазначенням його виду,

Дослідивши всі обставини в їх сукупності, суд виходить із того, що ОСОБА_2 не довела безальтернативності захисту свого права власника земельної ділянки іншим способом, аніж встановлення безоплатного земельного сервітуту, та найменшої обтяжливості обраного нею способу встановлення такого сервітуту для власника суміжної земельної ділянки, проти якого заперечував відповідач, а тому приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про встановлення безоплатного земельного сервітуту.

Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення первісного позову ОСОБА_1 і зустрічного позову ОСОБА_2 , судові витрати покладаються на сторону, яка їх понесла.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про визнання будівництва лінії електропередачі незаконним, усунення порушення права власності шляхом демонтажу лінії електропередачі, стягнення моральної шкоди, - відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа (без самостійних вимог): Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго», про встановлення сервітуту, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Складення повного судового рішення – 04 березня 2021 року.

Суддя: Турбіна Т. Ф.