Постанова № 9562570, 11.05.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10364/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2010 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Руденко І.В.,

за участю:

-представника позивача Яшенкова Ю.В. (довіреність від 29.12.2009),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНАГРО-ГАЙСИН»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним рішення та неправомірними висновків акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси, в якому просить визнати нечинним рішення №0000912200 від 23 липня 2009 року про застосування штрафних(фінансових) санкцій та визнати неправомірними висновки акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»по договору купівлі-продажу від 11 липня 2007 року №10_07АW в частині порушення вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»щодо несвоєчасного повернення валютних коштів на територію України за договором купівлі-продажу №10_07АW від 11 липня 2007 року в розмірі 106000,00 євро та повернути з Державного бюджету кошти, сплачені як судовий збір.

Позовні вимоги ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»обгрутовує тим, що 11.06.2007 року між ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»та компанією «К&Н Ландмашиненхендл»(Німеччина) укладено договір купівлі-продажу №10_07АW, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»було здійснено 100% передоплату товару та перераховано на рахунок компанії «К&Н Ландмашиненхендл» 16 липня 2007 року 22372,00 євро та 19 липня 2007 року 89488,00 євро. 03 серпня 2007 року ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»та компанією «К&Н Ландмашиненхендл»укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №10_07АW, відповідно до умов якої загальна вартість договору встановлювалась в розмірі 5860,00 євро. Враховуючи, що у відповідності з попередніми умовами договору ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»здійснило передоплату за товар у розмірі 111860, 00 євро компанія «К&Н Ландмашиненхендл»зобовязувалася повернути різницю в сумі 106000,00 євро, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН», однак у вересні 2007 року повідомила про неможливість повернення коштів в обумовлений строк. Тому 03 жовтня 2007 року для врегулювання спору, у відповідності до умов арбітражного застереження, ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН» звернулося до Німецького інституту арбітражу, однак до винесення рішення по спору, а саме 05 березня 2008 року компанія «К&Н Ландмашиненхендл»добровільно перерахувала 106000,00 євро на валютний рахунок ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН». ДПІ у Приморському районі, внаслідок проведення у період з 01 липня 2009 року по 07 липня 2009 року виїзної позапланової перевірки з питань проведення дотримання позивачем вимог валютного законодавства, складено акт №871/22-0/35019916/55 від 09 липня 2009 року, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». На підставі встановленого порушення відповідачем було внесено рішення №0000912200 від 23 липня 2009 року про застосування штрафних(фінансових) санкцій та нарахована пеня у розмірі 207452,89 грн. Позивач зазначає, що згідно ч.2 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»строки, передбачені ст. 2 зазначеного Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання резидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами. Таким чином, на думку позивача, висновки акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства від 09 липня 2009 року №8791/22-0/35019916/55 в частині порушення вимог ст.2 Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»щодо несвоєчасного повернення валютних коштів на територію України за договором купівлі-продажу №10_07АW суперечать чинному законодавству України, а штрафні санкції в розмірі 207452, 89 грн. відповідно до рішення №0000912200 від 23 липня 2009 року про застосування штрафних(фінансових) санкцій застосовані неправомірно, оскільки позивач звернувся до Німецького інституту арбітражу з позовом щодо стягнення з компанії «К&Н Ландмашиненхендл»грошових коштів за недопоставлений товар у розмірі 106000,00 євро, у звязку з чим було зупинено перебіг строку на повернення валютних коштів на рахунок ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН».

Також, позивач посилався на те, що Гайсинською міжрайонною податковою інспекцією Вінницької області у період з 28 листопада 2007 року по 04 грудня 2008 року вже було проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»вимог валютного законодавства за договором купівлі-продажу №10_07АW, за наслідками якої було винесено рішення №0009822300/14721 від 05 грудня 2007 року про застосування штрафних санкцій до позивача.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечувала проти позовних вимог ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»зазначаючи, що працівниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена позапланова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства, якою було встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»в частині несвоєчасного повернення валютних коштів на територію України по договору купівлі-продажу №10_07AW від 11.06.2007, укладеному з фірмою «К&Н Ландмашиненхендл», Німеччина в сумі 106000,00 євро, що складає 759900,71 грн., ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»від 23 вересня 1994 року №319/94 п.1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»від 19 лютого 1993 року №15-93», а саме, позивачем порушені строки декларування за неподання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами до Управління НБУ в Одеській області станом на 01.01.2008. Відповідачем зазначалося, що у акті перевірки №1606/2200/35019916 від 05.12.2007 Гайсинською МДПІ у Вінницькій області встановлена дебіторська заборгованість фірми «К&Н Ландмашиненхендл»перед ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»в сумі 106000,00 євро, в т.ч. 16 512,00 євро ( контрольний термін надходження 14.10.2007), 89 488,00 євро (контрольний термін надходження 17.10.2007) та нарахована пеня ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»в сумі 118506,00 грн. по 05.12.2007, яку позивач сплатив до бюджету в повному обсязі. Тобто пеня була нарахована Гайсинською МДПІ у Вінницькій області за інший період, ніж ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Також, відповідачем зазначалось, що на момент проведення перевірки ДПІ у Приморському районі не було надано жодних доказів звернення ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»до Німецького інституту арбітражу з позовом щодо стягнення з компанії «К&Н Ландмашиненхендл»грошових коштів на недопоставлений товар у розмірі 106000,00 євро, на який посилається позивач у свої позовній заяві.

Представники позивача у судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судових засіданнях 14.01.2010 та 30.03.2010 позов не визнавав з викладених у письмових запереченнях мотивів.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення відповідача та дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.

ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с.74-75).

З 01.07.2009 по 07.07.2009 на підставі направлення №000737/972 від 26.06.09 старшим податковим ревізором-інспектором відділу контролю за фінансовими установами та операціями у сфері ЗЕД ДПІ у Приморському районі м.Одеси Долгініною І.О. була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ІНАГРО- ГАЙСИН»з питання дотримання вимог валютного законодавства по взаєморозрахункам з фірмою «К&Н Ландмашиненхендл», Німеччина за договором купівлі продажу № 10_07АW від 11.06.2007, за результатами якої було складено акт №8791/22-0/35019916/55 від 09.07.2009 року (а.с.15-19).

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.94р. "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті, в частині несвоєчасного повернення валютних коштів на територію України по договору купівлі-продажу № 10_07АW від 11.06.07, укладеному з фірмою «К&Н Ландмашиненхендл», Німеччина в сумі 106000,00 євро, що складає 759900,71грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0000912200 від 23.07.2009 у розмірі 207452,89 грн. (а.с.22).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»11.06.2007 з фірмою «К&Н Ландмашиненхендл» (Німеччина) був укладений договір № 10_07АW купівлі продажу сіялок зернових ТУР D-060 кількістю 4 шт. (а.с.8-11). Загальна вартість договору складає 111860,00 євро. У відповідності до умов договору ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН» зобовязано було здійснити 100% передплату товару в термін: до 17.07.2007р. - 22372,00 євро та до 24.07.2007р. - 89488,00 євро.

На виконання умов договору, ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»перерахувало на користь нерезидента валютні кошти в сумі 111860,00 євро, а саме: 16.07.07 - 22372,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки -14.10.2007 ) та 19.07.07- 89488,00 євро (граничний термін надходження валютної виручки -17.10.2007 ), що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками за особовим рахунком ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»від 16.07.2007 та від 19.07.2007.

Згідно додаткової угоди №1 від 03.08.2007 до договору купівлі продажу № 10_07АW від 11.06.2007 Продавець - фірма «К&Н Ландмашиненхендл», продає, а Покупець - ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН» купує сіялку зернову кількістю 1 шт. Загальна сума договору складає 5860,00 євро. Враховуючи, що у відповідності з попередніми умовами договору Покупець здійснив передплату в сумі 111860,00 євро за товар, та відповідно зі змінами умов договору купівлі-продажу № 10_07АW від 11.06.2007 Продавець зобов'язується повернути Покупцю різницю попередньої оплати за товар в сумі 106000,00 євро, шляхом перерахування вказаних коштів на поточний рахунок Покупця в строк до 31.10.2007. Товар - сіялка зернова кількістю 1 шт. надійшов на адресу ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»19.11.2007.

У вересні 2007 року фірма «К&Н Ландмашиненхендл»повідомила ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»про неможливість повернення грошових коштів в обумовлені строки. Тому 03.10.2007 ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»звернулося до Німецького інституту арбітражу з позовом щодо стягнення з компанії «К&Н Ландмашиненхендл»грошових коштів на недопоставлений товар у розмірі 106000,00 євро. За вказаною заявою Німецьким інститутом арбітражу було порушено арбітражне провадження.

05.03.2008 фірмою «К&Н Ландмашиненхендл» Німеччина, в добровільному порядку перераховано валютні кошти в сумі 106000,00 євро на валютний рахунок ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»відповідно до договору купівлі продажу № 10_07АW від 11.06.2007 та додаткової угоди №1 від 03.08.2007 до договору купівлі продажу № 10_07АW від 11.06.2007 укладеного між ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»з фірмою «К&Н Ландмашиненхендл» Німеччина, що підтверджується випискою за особовим рахунком відділення № 559 АТ «УкрСиббанк»від 05.03.2008 .

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків повернення валютної виручки або строків поставки товару, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За результатами перевірки, на підставі ст.4 Закону України від 23.09.94р. № 185/94 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по договору купівлі продажу № 10_07АW від 11.06.2007 ДПІ у Прморському районі м. Одеси рішенням №0000912200 від 23.07.09 нараховано пеню ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»в розмірі 207452,89 грн.:

з 06.12.2007. по 05.03.08 (91 день) за курсом НБУ 7,157356 грн. за 1 євро на суму 16512,00 євро

з 06.12.2007. по 05.03.08 (91 день) за курсом НБУ 7,171 грн. за 1 євро на суму 89488,00 євро.

Суд вважає помилковим твердження позивача про зупинення перебігу строку на повернення валютних коштів від нерезидента на рахунок позивача, у звязку із зверненням до Німецького інституту арбітражу з позовом щодо стягнення з фірми «К&Н Ландмашиненхендл», Німеччина грошових коштів за недопоставлений товар у розмірі 106000.00 євро.

Так, частиною другою статті 4 Закону України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначено, що у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, Закон України від 23.09.94 N 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Виходячи з наведеного, врегулювання питання про погашення простроченої заборгованості між резидентом та нерезидентом в інший спосіб не може розглядатися як підстава для звільнення від нарахування пені за порушення строків розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності. Зазначене стосується також і випадків добровільної сплати боргу нерезидентом, у тому числі після порушення судового провадження за зверненням резидента. У такому разі пеня повинна нараховуватися з моменту виникнення прострочення до моменту погашення боргу.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що Гайсинською міжрайонною податковою інспекцією Вінницької області вже було проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»вимог валютного законодавства за договором купівлі-продажу №10_07АW за наслідками якої було позивачу нараховано пеню у сумі 118506,00грн. за порушення вимог ст. 2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.94р. "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", тобто за теж саме правопорушення.

Так, Гайсинською міжрайонною податковою інспекцією Вінницької області у період з 28 листопада 2007 року по 04 грудня 2008 року було проведено виїзну позапланову перевірку з питань дотримання ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН» вимог валютного законодавства за договором купівлі-продажу №10_07АW, якою встановлена прострочена дебіторська заборгованість в сумі 106000,00 євро, а саме: 16512,00 євро (контрольний термін надходження 14.10.2007) та 89488,00 євро (контрольний термін надходження 17.10.2007), що засвідчено у акті перевірки №1606/2200/35019916 від 05.12.2007. За вказане порушення ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»нарахована пеня в сумі 118506,00 грн. по 05.12.2007, яку позивач сплатив до бюджету.

Отже судом встановлено, що пеня за порушення вимог ст. 2 Закону України №185/94-ВР від 23.09.94р. "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті", в частині несвоєчасного повернення валютних коштів на територію України по договору купівлі-продажу № 10_07АW від 11.06.07, укладеному з фірмою «К&Н Ландмашиненхендл», Німеччина в сумі 106000,00 євро ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»Гайсинською МДПІ у Вінницькій області була нарахована по 05.12.2007, в ДПІ у Приморському районі м.Одеси починаючи з 06.12.2007 по 05.03.2008, тобто за інший період.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства від 09 липня 2009 року №871/22-0/35019916/55 в частині порушення вимог ст.2 Закону України «Про прядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо несвоєчасного повернення валютних коштів на територію України за договором купівлі-продажу №10_07АW не суперечать чинному законодавству України, а штрафні санкції відповідно до рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0000912200 від 23 липня 2009 року в розмірі 207452, 89 грн. застосовані ДПІ у Приморському районі м. Одеси правомірно, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним рішення №0000912200 від 23.07.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій та визнання неправомірними висновків акту про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «ІНАГРО-ГАЙСИН»по договору купівлі-продажу від 11 червня 2007 року №10_07АW в частині порушення вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»щодо несвоєчасного повернення валютних коштів на територію України за договором купівлі-продажу №10_07АW від 11 липня 2007 року в розмірі 106000,00 євро та повернення з Державного бюджету коштів сплачених як судовий збір відмовити у повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання в повному обсязі, а також подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.О. Танцюра

11 травня 2010 року