Ухвала суду № 95625379, 18.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3352/21

Провадження № 2/522/5710/21

УХВАЛА

18 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС» до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», Приватного підприємства «ПОЛІН», про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію,

ВСТАНОВИЛА:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС» до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», Приватного підприємства «ПОЛІН», про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію.

Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7839250, загальною площею 337,1 кв. м., номер запису 472 в книзі: 36неж-149, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 .

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що у відповідача ОСОБА_1 відсутні будь-які права на приміщення горища, що належить заявнику та яке було самовільно реконструйоване відповідачем без згоди заявника і станом на сьогодні має адресу: АДРЕСА_1 . Предметом позову, з яким він звернувся до суду, є визнання недійсним свідоцтва про право власності на зазначену будівлю. Заявнику випадково стало відомо через мережу Інтернет, що об`єкт за указаною адресою виставлено на продаж. Посилаючись на порушення права спільної часткової власності заявника на частину нежитлових приміщень, останній указує на наявність об`єктивних побоювань, що невжиття заходів забезпечення позову можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пунктом 4 указаної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник (позивач), та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Однак, усупереч вказаних процесуальних норм та роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України, заявником у поданій заяві не зазначено про існування об`єктивних обставин вважати, що невжиття заявленого позивачем заходу забезпечення позову, може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Такий вид забезпечення позову, ураховуючи характер спірних правовідносин, не є співмірним з позовними вимогами.

Крім того, доводи позивача про намір відповідача відчужити об`єкт нерухомого майна з приводу якого виник спір, не підтверджені належними та допустимими доказами.

Враховуючи предмет позову, що має немайновий характер, характер спірних правовідносин, та те, що заявником не наведено обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заявленого виду забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС» до ОСОБА_1 , Виконавчого комітету Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації», Приватного підприємства «ПОЛІН», про визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т. Ю. Федчишена