Постанова № 9562478, 09.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

09.04.2010 р., 17 год. 05 хв. справа № 2а-6962/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кравчука В.М.

за участю секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача Тимкевич О.Т.

представника відповідача Савченка П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ТзОВ "Компанія пріоритет"

до ДПІ у Галицькому районі м. Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Компанія Пріоритет»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі у м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2008 р. № 0002432321/0 (основний платіж 69083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 32450,00 грн.) та податкового повідомлення - рішення від 02.03.2009 р. № 0000482321/0 (основний платіж 67,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 40,00 грн.)

В обґрунтування позову посилається на те, що органом державної податкової служби при застосуванні норм п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»неправомірно донараховано платнику валовий дохід від товару в сумі 156330,31 грн., що зазначений в додатку до договору застави товарів в обороті від 27.06.2007 р., оскільки необхідні товари на вказану суму перебували в обороті, що не заборонено умовами укладеного договору від 27.06.2007 р. та Закону України «Про заставу». Вважає, що товар повинен обліковуватись за прихідними накладними, складськими, інвентаризаційними відомостями, що підтверджують їх фактичну наявність на складі, а не за переліком до угоди. Вважає неправомірним висновок ДПІ про безпідставне коригування (збільшення) позивачем валових витрат за І квартал 2008 р. на суму 120000 грн., оскільки помилка була виявлена позивачем самостійно після проведеної перевірки і була оформлена у вигляді бухгалтерської довідки з відповідними розрахунками та відомостями по валових доходах та витратах до декларації за І кв.2008 р., що передбачено п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також вважає необґрунтованим рішення податкового органу про донарахування платнику 67 грн. податку на прибуток та 40 грн. штрафних санкцій, так як таке донарахування здійснене після перевірки та підписання акту. З цих підстав вважає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив. Вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірними, оскільки в порушення п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»частина товару, що передавався товариством в заставу, згідно договору від 27.06.2007 р., станом на 27.06.2007 р. не була відображена в бухгалтерському обліку по товарних залишках, згідно наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рах. 281, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 156330,31 грн.; позивачем неправомірно скориговано валові витрати у І кв. 2008р., оскільки такі коригування проведені після проведеної перевірки, якою не встановлено заниження валових витрат; податок на прибуток в сумі 107 грн. донараховано у звязку з тим, що при обчисленні суми заниження валового доходу допущено арифметичну помилку, сума заниження валового доходу в ІІ кв.2007 р. повинна становити 156600,31 грн. Просить у позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, Суд встановив наступні фактичні обставини.

1. Щодо заниження валового доходу в ІІ кварталі 2007 року на суму 156330,31 грн. 27.06.2007 р. між АКІБ «УкрСиббанк»(Заставодержатель) та ТзОВ «Компанія Пріоритет» (Заставодавець) було укладено договір застави товарів в обороті (а.с. 106-108). Заставою за цим Договором забезпечуються вимоги Заставодержателя, які виникають з Договору овердрафта № 183/07С від 27.06.2007 р. в сумі 301000,00 грн. (п.1.2).

Відповідно до п.1.1 Договору Заставодавець з метою забезпечення зобовязань заставляє на умовах застави товару в обороті майно згідно опису до договору застави товарів в обороті (Додаток № 1 до цього Договору а.с. 109 - 121).

Опис товарів узгоджувався сторонами до укладення договору застави. Список товарів у кількості 12176 одиниць на суму 415001,56 гривень без ПДВ (489001,90 грн. з ПДВ) був наданий банку 19 червня 2007 року за № 19/06/1 (а.с. 128-140). На підставі цього переліку в подальшому було сформовано додаток № 1 до договору застави від 27.06.2007 року.

В Додатку № 1 до договору застави товарів в обороті від 27.06.2007 р. наведено перелік товарів в обороті (компютерна техніка та комплектуючі), що належать ТзОВ «Компанія Пріоритет»та передаються в заставу АКІБ «Укрсиббанк»для забезпечення виконання зобовязань Позичальника перед Банком по договору № 183/07С від 27.06.2007 р., повна вартість яких разом з ПДВ становить 489001,90 грн. При цьому зазначено, що товари належать Позичальнику та знаходяться за адресою: вул. Луцького, 12, 14.

Відповідно до журналу-ордеру і Відомості по рахунку 281 «Товари на складі»за 19 червня 2007 року (а.с. 16- 33/т.2), що надавався позивачем на вимогу суду, загальна вартість товарів ТзОВ «Компанія Пріоритет»на початок дня становила 1373999,03 гривень, а на кінець дня 1297769,63 гривень.

Відповідно до журналу-ордеру і Відомості по рахунку 281 «Товари на складі»за 21 червня 2007 року (а.с. 34 -66/т.2), що надавався позивачем на вимогу суду, загальна вартість товарів ТзОВ «Компанія Пріоритет»на початок дня становила 1248326,04 гривень, а на кінець дня 1350037,80 гривень.

Відповідно до журналу-ордеру і Відомості по рахунку 281 «Товари на складі»за 27 червня 2007 року (а.с. 51 - 61/т.2), що надавався позивачем на вимогу суду, загальна вартість товарів ТзОВ «Компанія Пріоритет»на початок дня становила 742763,06 гривень, а на кінець дня 469798,76 гривень.

ДПІ у Галицькому районі у м. Львова проведено позапланову перевірку ТзОВ «Компанія Пріоритет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р., про що складено акт від 04.12.2008 р. за № 3134/23-209/32483258 (а.с. 26 54).

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 15.12.2008 р. № 0002432321/0, яким підприємству визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 101533 грн. (основний платіж 69083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 32450,00 грн.) (а.с. 96).

Підставою для висновку ДПІ про заниження валового доходу в ІІ кв. 2007 р. на суму 156330,31 грн. стало те, що частина товару, що передавався в заставу станом на 27.06.2007 р. (58 позицій), не була відображена в бухгалтерському обліку по товарних залишках, згідно наданої до перевірки Оборотно-сальдової відомості по рахунку б/о 281 «товари на складі». Різниця між вартістю товарних залишків, що відображені в бухгалтерському обліку та в додатку № 1 до угоди становить 156330,31 грн. На думку відповідача, це призвело до заниження валового доходу на 156330,31 грн. та є порушенням п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з акту перевірки, висновок відповідача про відсутність товару на складі станом на 27.06.2007 р., ґрунтується на співставлені даних бухгалтерського обліку по товарних залишках та Додатку № 1 до Договору застави станом на 27 червня 2007 року.

Не погодившись з актом перевірки від 04.12.2008 р., ТзОВ «Компанія Пріоритет» направило ДПІ у Галицькому районі м. Львова заперечення до акту (а.с. 62 63) та оскаржило в адміністративному порядку винесені податкові повідомлення-рішення. За наслідками розгляду скарг залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 15.12.2008 р. № 0002432321/0 з урахуванням рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 25.02.2009 р. № 2274/25-005 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 02.03.2009 р. № 0002432321/0, яким підприємству донараховано податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 107 грн. (основний платіж 67,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 40,00 грн.) (а.с. 97) у звязку із допущеною арифметичною помилкою інспектора під час складення акту перевірки (в акті зазначено цифру «156330,31», а правильною є «156600,31»). Зазначене рішення ґрунтується на тих самих підставах, що й рішення від 15.12.2008р. № 0002432321/0.

Позивач не погоджується з таким висновком. Вважає, що на дату видачі кредиту і підписання договорів сальдо товарів в обороті має перевищувати суму кредиту. Згідно п.1.1.1 договору застави вартість товарів в обороті складала 489001,90 грн. з ПДВ. На складі ТзОВ «Компанія Пріоритет»на початок робочого дня 27.06.2007 р. знаходився товар на суму 742763, 06 грн. без ПДВ (тобто, 891315,67 грн. з ПДВ) в кількості 4486,7 одиниць і до кінця дня при русі товару (придбанні та продажу) на складі залишилось товару на суму 469789,76 грн. без ПДВ (тобто, 563758,51 грн. з ПДВ) в кількості 2208 одиниць, що перевищує не зменшувальний залишок товару, з незначним розходженням в його назві, що дозволено п.1.4 Договору застави, згідно якого застава товарів в обороті застава майна (згідно з Додатком № 1 до договору), частина якого може змінюватись, за умови дотримання не зменшувального залишку. Окрім того, зазначає, що на момент підписання договору застави товарів в обороті, необхідні товари із переліку товарів додатку № 1 вже були замовлені товариством у підприємства постачальника товарів і станом на 02.07.2007 р. знаходились на складі ТзОВ «Компанія Пріоритет».

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.

Приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач виходив з того, що ТзОВ «Компанія Пріоритет»є власником товарів, які відображені в додатку №1 до договору застави. Відтак, не відображення в бухгалтерському обліку частини цих товарів (всього 58 позицій) на суму 156330,31 гривень свідчить про заниження валових доходів товариства. Проте, такий висновок є помилковим.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Відповідно до п.4.1.6 ст.4 цього ж Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку (підпункт 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 цього ж Закону).

З аналізу наведених норм випливає, що в контексті спірних правовідносин піставою виникнення доходу платника податку є господарські операції, за якими він отримує грошові кошти або товари, які йому надані безоплатно. За відсутності самої господарської операції, відсутні підстави для відображення показників цієї господарської операції в податковому обліку.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992, № 2654-XII предметом застави товарів в обороті або у переробці можуть бути сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція тощо. При заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу або передачі на пошту для пересилки набувачу, а набуті заставодавцем товари, передбачені в договорі застави, стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності.

З наведеної норми вбачається, що товар стає предметом застави лише з моменту виникнення на нього права власності у заставодавця. У п.1.4 та п.1.5 договору застави від 27.06.2007 р. передбачено, що застава товарів в обороті це застава майна згідно з Додатком №1, частина якого може змінюватись, за умови дотримання не зменшувального залишку.

Право власності на товари виникає з підстав, передбачених законом або договором. Відповідач не зясував, за яких саме обставин та на якій правовій підставі у ТзОВ «Компанія Пріоритет»виникло право власності на товари, які відсутні в обліку та наведені в додатку № 1 до договору застави (58 позицій). Покликання на те, що ці товари є безоплатно наданими позивачу, є недоведеним.

Водночас, відповідно до п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Перелік № 1 до договору застави від 26.06.2007р. не є первинним документом, що відображає рух товарів (придбання чи реалізацію); він лише фіксує зобовязання сторін у заставних правовідносинах, зокрема щодо складу та вартості предмета застави, і не впливає на визначення податкових зобовязань заставодавця. Саме лише зазначення товару в переліку № 1 до договору застави не є доказом наявності такого товару у заставодавця на дату укладення договору. Тим більше, Судом встановлено, що складення переліку товарів мало місце 19.06.2007р., а підписання договору застави 27.07.2007 року. Під час перевірки та під час розгляду скарг платника податку в порядку адміністративного оскарження, відповідач не перевіряв, які саме товари перебували на обліку позивача станом на 19 червня 2007 року, не вимагав проведення інвентаризації товарів на складі і така не проводилася. За таких обставин податковий орган не встановив факту відсутності частини товарів (58 позицій) у позивача станом на 19.06.2007р., пояснень позивача під час прийняття оскаржуваних рішень не врахував.

Листом від 25.01.2010 року № 137-171/0436 Перше Львівське управління ЗРД АТ «УкрСиббанк»повідомило, що експертне заключення вартості товарів в обороті ТзОВ «Компанія Пріоритет»проведене 21 червня 2007 року, тобто до підписання договору застави. Таким чином, дата підписання договору застави і додатку № 1 до нього і дата, на яку визначався перелік товарів в оброті, не співпадають, що і стало причиною розбіжностей у переліку товарів, які відображені в бухгалтерському обліку за станом на 27.06.2007р. і в додатку № 1, сформованому на підставі листа позивача від 19.06.2007 р., наданого банку.

Відтак, є недоведеним висновок податкового органу про те, що товар на суму 156330,31 грн. є товарним залишком, який не відображений в бухгалтерському обліку та не включений до валового доходу. За таких обставин висновок ДПІ про заниження платником податку валового доходу є безпідставним.

ІІ. Щодо корегування валових витрат на суму 120000 гривень. У декларації з податку на прибуток підприємств за І кварталі 2008 року ТзОВ «Компанія Пріоритет»відобразило самостійно виявлену помилки за результатами минулих податкових періодів в сумі 194414 гривень, що мали місце в І кварталі 2007 року.

Зазначені витрати виникли у звязку із придбанням товарів у ТзОВ «Фокстрот Львів»згідно договору від 23.05.2006 року № ДГ 0000017, в .ч. за І кв. 2007 р. на суму 120000 грн. та IV кв. 2007 року на суму 74417,17 грн. Зазначені господарські операції підтверджуються первинними документами: накладними від ТзОВ «Фокстрот Львів»на загальну суму 660835,04 гривень, а саме № РН0501-09 від 05.01.2007р. на суму 139675 грн., № РН0501-10 від 05.01.2007р. на суму 85000 грн.; № РН 0202-4 від 02.02.2007р. на суму 308260,25 грн., № РН0203-6 від 02.03.2007р. на суму 260066,64 грн., № РН0305-14 від 03.05.2007р. на суму 115000 грн., № РН0106-9 від 01.06.2007р. на суму 65625 грн., № РН0204-11 від 02.04.2007р. на суму 46725,90 грн. (а.с. 145- 154)

Як вбачається з бухгалтерської довідки ТзОВ «Компанія Пріоритет»від 20.02.2008р. (а.с. 91) при розрахунку валових витрат було допущено помилку при придбання товарів від ТзОВ «Фокстрот Львів», а саме: у І кварталі 2007 року замість цифри «660835,04»включено цифру «540835,04»(різниця 120000 грн.), а в IV кварталі 2007 року замість цифри «194414,17»включено «120000»(різниця 74414,17 гривень).

Зазначені відомості підтверджуються Журналами-ордерами і Відомостями по рахунку «Валові витрати»за І кв. 2007 року (а.с. 141-144), в яких у графі «Фокстрот ІТ Львів», у різних версіях яких містяться відомості «660835,04»та «540835,04».

В уточнюючій декларації з податку на прибуток за І півріччя 2007 року (а.с. 186-187) ТзОВ «Компанія Пріоритет»відзначено помилку у задекларованих даних на суму 120000 грн. (код рядка 04.1)

В уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2007 рік (а.с. 190-191) ТзОВ «Компанія Пріоритет»відзначено помилку у задекларованих даних на суму 120000 грн. (код рядка 05.2)

В декларації з податку на прибуток за І півріччя 2008 року (вх.. № 63337 від 12.05.2008р.) (а.с. 211) ТзОВ «Компанія Пріоритет»відзначено суму самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів 194414 грн. (код рядка 05.2) аналогічні відомості зафіксовані у декларації за І півріччі 2008 року (вх. № 96636 від 08.08.2008р.) (ас. 213).

ДПІ у Галицькому районі у м. Львова проведено позапланову перевірку ТзОВ «Компанія Пріоритет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р., про що складено акт від 04.12.2008 р. за № 3134/23-209/32483258 (а.с. 26 54).

За результатами перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 15.12.2008 р. № 0002432321/0, яким підприємству визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 101533 грн. (основний платіж 69083,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 32450,00 грн.) (а.с. 96) та рішення від 02.03.2009 р. № 0000482321/0, яким підприємству донараховано податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 107 грн. (основний платіж 67,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 40,00 грн.) (а.с. 97).

Підставою для висновку про завищення суми валових витрат на 120000 гривень стало неправильне коригування платником податків суми валових витрат, що мали місце в І кв. 2007 року і були виявлені платником самостійно в І кв. 2008 року.

З метою перевірки обґрунтованості скарг платника податку, на підставі наказу від 30.04.2009р. № 224 (а.с. 95) 05-07 травня 2009 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питання правомірності коригування валових витрат з податку на прибуток в І кварталі 2008 року у відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як зазначено в Акті від 08 травня 2009р. № 908 ДПІ У Галицькому районі м. Львова (а.с. 87 90) ДПІ дійшло висновку про незаконне завищення валових витрат на загальну суму 120000 гривень за І кв. 2008 року та підтвердження фактів порушень податкового законодавства, які викладені в акті планової документальної перевірки від 04.12.2008 року. Зазначені висновки грунтуються на тому, що підприємством не надано для перевірки документального підтвердження по яких саме товарах за кількістю, вартістю та найменуванням за номенклатурою із вищезгаданих накладних на суму 120000 гривень, проведено коригування валових витрат І кварталу 2007 року. Це не дає можливості проаналізувати подальший рух товару на предмет використання його в господарській діяльності підприємства (с. 4-5 акту від 08.05.2009р.).

Попередня документальна перевірка ТзОВ «Компанія Пріоритет»проводилася ДПІ у Франківському районі м. Львова за період з 01 липня 2005 року по 31 березня 2007 року, за наслідками якої було складено Акт від 06 липня 2007 року № 2512/23-2/32483258. В цьому акті зафіксовано порушення пп. 4.1.1. та пп. 11.3.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження у звязку із цим податку на прибуток за загальну суму 3160 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2005 року в сумі 3007,50 грн., за IV кв. 2005 р. в сумі 152,50 грн. Відповідач звертає увагу, що даною перевіркою не встановлено фактів заниження валових витрат ТОВ «Компанія Пріоритет»у І кв. 2007 року на суму 120000 гривень. Платником податку не висловлювалися зауваження щодо цього акту. За наслідками перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 13.07.2007 року № 15794/10/23-2 на суму 4740 гривень, яке не оскаржувалося.

Оцінюючи зазначені фактичні обставини та вирішуючи спір, Суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.2.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання. Таким чином, витрати, повязані із придбанням товарів у ТзОВ «Фокстрот Львів»на суму 120000 гривень, виявлені у І кварталі 2008 року, включаються до складу валових витрат І кварталу 2008 року, якщо не доведено, що такі витрати бути включені раніше.

Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 20.12.2000р. якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

З наведених правових положень вбачається, що при самостійному виявленні помилки платник податку має право обрати один із двох варіантів поведінки на підставі відповідних норм вищезазначеного Закону:

на підставі другого абзацу пункту 5.1 статті 5 і підпункту «а»пункту 17.2 статті 17 цього Закону подати тільки уточнюючий розрахунок до помилкового Звіту, поданого раніше (того, в якому виявлено помилки);

на підставі третього абзацу пункту 5.1 статті 5 і підпункту «б»пункту 17.2 статті 17 цього Закону, не подаючи нічого додатково до чергової звітності (тобто не подаючи уточнюючого розрахунку), в найближчій поданій поточній декларації відобразити такі величини його показників, в яких ураховано колишні помилкові їх перекручення (заниження або завищення).

Позивач зазначеним правом скористався. Уточнені показники були включені платником податків до декларації за І квартал 2008 року у встановленому порядку.

Відповідач, який є субєктом владних повноважень та зобовязаний доводити правомірність свого оскарженого рішення, не надав Суду доказів, які б спростували факт чи зміст господарських операцій з ТзОВ «Фокстрот-Львів», витрати за якими були включені позивачем до декларації за І кв. 2008 року. Суд вважає помилковим аргумент відповідача про те, що період, в якому мала місце помилка, вже було перевірено і платник податків не оскаржував результати перевірки, а тому платник не має права виправляти помилку в порядку ст. 5.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Суд бере до уваги, що право платника податку на виправлення помилки (шляхом подання уточнюючої декларації або уточнених показників до наступної податкової декларації) не залежить від того, чи мала місце податкова перевірка періоду, в якому допущено помилку. Платник податків має право зробити це з урахуванням строків давності, тобто протягом 1095 днів. У спірних правовідносинах цей строк дотримано.

Твердження про те, що під час попередньої перевірки інспектор повинен був виявити як завищення, так і заниження валових витрат, а отже й не включення до складу валових витрат 120000 гривень у звязку із придбанням товарів у ТзОВ «Фокстрот Львів», не спростовує факту помилки. Право платника на виправлення помилки не залежить від належності виконання інспектором, котрий проводив перевірку, покладених на нього обовязків. Не виявлення інспектором помилки у визначенні складу валових витрат не може бути доказом її відсутності. Водночас, податковий орган не навів жодних доказів, які б свідчили про те, що помилки у визначенні складу валових витрат у І кварталі 2007 року не було, а отже й не довів правомірності своїх рішень.

Суд відхиляє покликання відповідача на те, що підприємством не надано для перевірки документального підтвердження по яких саме товарах за кількістю, вартістю та найменуванням за номенклатурою із вищезгаданих накладних на суму 120000 гривень, проведено коригування валових витрат І кварталу 2007 року, що не дало можливості проаналізувати подальший рух товару на предмет використання його в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до п. 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п. 5.2.1. цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Основною господарською діяльністю ТзОВ «Компанія Пріоритет»є торгівля компютерним обладнанням та запчастинами до них, про що відповідач знав, оскільки перевіряв усі первинні документи. Йому було відомо, що між ТзОВ «Фокстрот Львів»і ТзОВ «Компанія Пріоритет»існують договірні відносини (договір від 23.05.2006 року № ДГ 0000017), про що зазначено в акті перевірки від 08.05.2009р. Відповідач не заперечує понесення позивачем витрат у розмірі 120000 гривень на придбання товарів у ТзОВ «Фокстрот Львів»та реальності цієї господарської операції. Якщо йому було не зрозуміло по яких саме товарах за кількістю, вартістю та найменуванням за номенклатурою із вищезгаданих накладних на суму 120000 гривень, проведено коригування валових витрат І кварталу 2007 року та необхідно було проаналізувати подальший рух товару на предмет використання його в господарській діяльності підприємства, то інспектор, який проводив перевірку, мав право звернутися до платника податків з пропозицію надати відповідні пояснення з цього приводу, що передбачено п. 3 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року. І лише з урахуванням отриманих (чи не отриманих) пояснень міг робити висновки про наявність порушення податкового законодавства. Натомість, у спірних правовідносинах платнику податків не було запропоновано пояснити про які саме товари на суму 120000 гривень йдеться, а усі сумніви в обгрунтованості наданих документів були витлумачені не на користь платника податків, що свідчить про упередженість податкового інспектора, котрий проводив перевірку.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені не на підставі законів України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а тому вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Згідно із вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не довів суду правомірності прийняття ним спірних податкових повідомленнь-рішеннь та не спростував фактичних обставин, які є підставою позову. За таких обставин позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Документально доведено сплату позивачем судового збору в сумі 6,80 грн., який слід стягнути на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Галицького району міста Львова від 15 грудня 2008 року № 0002432321/0 про сплату товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Пріоритет»69083 (шістдесят девять тисяч вісімдесят три) гривень податку на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій на суму 32450 (тридцять дві тисячі чотириста пятдесят) гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Галицького району міста Львова від 02 березня 2009 року № 0000482321/0 про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія Пріоритет»67 (шістдесят сім) гривень податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 40 (сорок) гривень.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Пріоритет»з Державного бюджету України 6 (шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасована, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 14 квітня 2010 року о 15:10

Суддя Кравчук В.М.