Постанова № 9562355, 16.03.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.03.2010 р. № 2а-8120/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Сакалоша Володимира Миколайовича,

при секретарі судового засідання: Дак Т.П.,

за участю представників сторін:

позивача: Вінковська Т.В. за довіреністю від 04.02.2010 р., відповідача: Баран Г.В. - за довіреністю від 12.02.2009 р. № 1/100,

розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні

за позовом суб`єкта підприємницької діяльності ПП «Галич 444»

до державної податкової інспекції у м. Трускавець, Львівської області,

про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень та його скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Галич 444»(вул. Суховоля, 14/16, м. Трускавець, Львівської області), звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Трускавець про скасування рішення про застосування штрафних санкцій (фінансових санкцій) від 04.06.09 №0001062308/0.

Вищевказаним рішення до позивача застосовано фінансову санкцію за порушення п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, встановлено, що позивачем не забезпечено ведення в порядку, встановленому чинним законодавством обліку товарних запасів на складі підприємства.

Ухвалою суду від 24 грудня 2009 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив про їх задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявленого позову, аргументуючи його тим, що оскаржуване рішення прийняте в межах наданих повноважень та відповідно до порушень виявлених в ході проведення перевірки, та зафіксованих в акті перевірки. Заперечення відповідача долучені до матеріалів справи.

Хід розгляду справи відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 16 березня 2010 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, повний текст, якої виготовлено 19 березня 2009 року.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, судом встановлено наступне.

За наслідками проведеної перевірки податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Львівській області торгівельного обєкту ПП «Галич», а саме кафе-бару «Білий дворик»(вул.Суховоля, 14/16, м. Трускавець), складено акт від 18.05.09 №1138/13/01/23/20813610 на підставі якого, ДПІ у м. Трускавець прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових санкцій) до Позивача від 04.06.09 №0001062308/0 в розмірі 19416 грн.

За підсумками проведеної перевірки, податковим органом зроблено висновок, що Позивачем порушено п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, не забезпечено ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів на складі.

Згідно п.12 ст.3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

За порушення цієї вимоги закону, до субєктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів громадян (ст. 20 Закону № 265).

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Відсутність накладних або їх неправильне оформлення не може бути віднесене до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Крім того, законодавством не передбачений порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації.

Тому, оприбуткування товарів здійснюється відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні.

В судовому засіданні судом досліджено наступні бухгалтерські документи, а саме накладні:

- від 17.11.08 №113 (основа розхідна накладна від 17.11.08 №Р008-02202 видана ТзОВ “Гал-Леобуд”);

- накладна від 14.05.09 №86 (основа видаткова накладна від 14.05.09 №PHPB3-102859 видана ТзОВ “Комерційний центр ”Зевс”);

- накладна від 14.05.09 №84 (основа розхідна накладна від 14.05.09 №3009-33175 видана ТзОВ “Гал-Леобуд”);

- накладна від 05.05.09 №72 (основа розхідна накладна від 05.05.09 №3009-39803 видана ТзОВ “Гал-Леобуд”).

По внутрішнім накладним було судом зроблено співставлення товарів відпущених до господарської одиниці ПП “Галич 444”, з переліком товарів складеним податковими інспекторами, на які відсутні накладні, в результаті чого, факт порушення порядку обліку товарних запасів встановлений актом перевірки не підтверджується. Судом встановлено, що порядок обліку товарних запасів вівся за місцем реалізації товару.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Судом також встановлено, що працівниками податкового органу здійснювалася перевірка кафе-бару (вул. Суховоля, 14/16), розташованого в іншому місці від розташування бухгалтерії підприємства (вул. Дрогобицька, 7). Головний бухгалтер підприємства, вона ж і єдина відповідальна особа на підприємстві за збереження бухгалтерської документації, під час проведення перевірки перебувала у відрядженні, згідно наказу від 18 травня 2009 р., № 7 з метою оформлення угоди, з 12.00 по 16.00 цього ж дня, про що свідчить також і посвідчення про відрядження, із відповідними відмітками про прибуття та вибуття, про що своєчасно було повідомлено ревізорам.

Відповідно до п.6.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24. 05.95 р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704, зазначено, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси до передачі їх до архіву підприємства повинні зберігатися в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях, або зачинених шафах під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.

Згідно направлення на проведення перевірки від 13.05.2009 р. № 1545 термін перевірки було визначено із 13.05.2009 р., а працівники ДПА у Львівській області розпочали вказану перевірку 18.05.2009 р. о 13 год.10 хв., а закінчили о 15 год. 50 хв., тобто не отримавши необхідні, за їх вказівками, первинні документи, що могли бути їм надані підприємством після прибуття головного бухгалтера із відрядження в 16.00 цього ж дня.

Тобто, дії контролюючого органу під час перевірки були вчиненні непропорційно, зокрема без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи, що перевірялась, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, і цілями, на досягнення яких спрямоване дія, а також без урахування всіх обставин.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження підстави і правомірність застосування штрафних санкцій передбачених ст.ст.20, 21 Закону 1776-ІІІ, а тому рішення в частині застосування даних фінансових санкцій в розмірі 19416 грн. (2х9708) є протиправним і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Трускавець про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.06.2009 р. № 0001062308/0

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП “Галич 444” судові витрати в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 19 березня 2010 р.

СуддяСакалош В.М.