Постанова № 9561904, 29.04.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року Справа № 2а-593/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Чубари Н.В.

при секретарі: Коробченко Є.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції (надалі ОДПІ) до Державного реєстратора виконавчого комітету Олександрійської міської ради Кіровоградської області (надалі державний реєстратор), Товариства з обмеженою відповідальністю «Молдім»(надалі ТОВ) про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22 лютого 2010 року ОДПІ звернулася до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора та ТОВ, в якому просить: визнати недійсним запис від 29.01.2010 р. № 4986175 про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Молдім»(ідентифікаційний код 32693170); зобовязати державного реєстратора Олександрійської міської ради Кіровоградської області зробити реєстраційну дію «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі зміною в установчих документах», якою внести до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців інформацію про попереднє місцезнаходження ТОВ «Молдім»; визнати неправомірними дії посадових осіб ТОВ «Молдім»щодо надання недостовірних даних.

В обґрунтування позовних вимог ОДПІ зазначила, що на її адресу надійшла інформація про те, що до Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців державним реєстратором було внесено запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах, щодо зміни юридичної адреси, а саме, попередні юридичні адреси ТОВ були: з 14.09.2004 р. вул. Єлектрозаводська, буд. 33 в м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область; з 13.12.2007 р. вул. Леніна, буд. 19, кв. 13, м. Сквирка, Сквирський район, Київська область а відповідно до вказаного запису підприємство знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, буд. 8. Під час перевірки вказаної адреси працівниками податкової міліції було встановлено, що за вказаною адресою ТОВ не знаходиться, що підтверджується рапортом від 23.12.2009 р. та довідкою ОДПІ від 25.12.2009 р. На думку ОДПІ вказані обставини є підставою про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ та зобовязання Державного реєстратора вчинити дії щодо введення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про попереднє місцезнаходження ТОВ.

В судовому засіданні представники ОДПІ позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві.

Державний реєстратор в судовому засіданні проти позову заперечував та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, викладених в письмових запереченнях (а. с. 21 22).

ТОВ заперечень проти позову суду не надав, на судовий розгляд справи уповноваженого представника не направив, про розгляд справи був повідомлений за адресою, вказаною у довідці ЄДРПОУ (а. с. 7 15, 29). Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Суд звертає увагу, що, як випливає зі змісту статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про зміну місцезнаходження юридичної особи підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Доказів опублікування інформації про зміну місцезнаходження юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Молдім»в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації суду надано не було. Тому судові ухвали та повістки надсилалися ТОВ за наявною в матеріалах справи копією Довідки з ЄДРПОУ, в якому зазначена адреса Товариства з обмеженою відповідальністю «Молдім»: Кіровоградська область, м. Олександрія, Звенигородське шосе, 8.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.04.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 04.05.2010 р., про що сторонам оголошено в судовому засіданні після проголошення вступної та резолютивної частини постанови з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Абзацом 12 ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації.

Стаття 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII, а саме ст. 10 встановлює вичерпний перелік функцій податкових органів, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Здійснюючи функції визначені ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»податкові органи наділені правами, які визначені ст. 11 вказаного Закону. Виходячи зі змісту вказаної норми, податкові органи у правовідносинах унормованих Законом України «Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»від 15.05.2003 р. № 755-IV (надалі Закон № 755-IV) наділені лише правом на звернення у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Застосування податковим органом вказаної адміністративно-господарської санкції має наслідком втрату юридичною особою цивільної правоздатності у звязку з ухваленням судового рішення про внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи (ст. 33 Закону № 755-IV).

В даному випадку ОДПІ ставиться вимога про визнання недійсним запису про державну реєстрацію ТОВ та зобовязання Державного реєстратора зробити реєстраційну дію «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах», якою ввести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію про попереднє місцезнаходження ТОВ.

Тобто вказані вимоги не мають наслідком припинення юридичної особи та виключення її з Державного реєстру.

В свою чергу, органи державної влади відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, враховуючи норми ст. ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»суд приходить до висновку, що податкові органи не вправі звертатись до суду з вищевказаними вимогами.

Крім того, суд зазначає наступне.

Законом № 755-IV не передбачено визнання за рішенням суду недійсною реєстраційної дії «внесення змін до відомостей про юридичні особу, що не повязані зі змінами в установчих документах».

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 755-IV відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно ст. 19 Закону № 755-IV, якою врегульовано порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, правом подачі державному реєстратору відповідних реєстраційних карток наділені особи уповноважені діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), при цьому положення вказаної статті Закону не передбачають внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі на підставі рішення суду.

Отже, вимога ОДПІ про зобовязання Державного реєстратора зробити реєстраційну дію «внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не повязані зі змінами в установчих документах», якою ввести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформацію про попереднє місцезнаходження ТОВ не ґрунтується на нормах Закону № 755-IV та прямо суперечить йому, а тому не підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що в даному випадку ОДПІ невірно обрано спосіб реалізації власних повноважень в разі встановлення факту відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Як вбачається з матеріалів справи посадовими особами ОДПІ встановлено, що за юридичною адресою ТОВ не знаходиться, що підтверджено відповідним рапортом від 23.12.2009 р. (а. с. 4) та довідкою ОДПІ № 706/36-31 від 25.12.2009 р. (а. с. 5).

Відповідно до ст. 38 Закону № 755-IV підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно ч. 8 ст. ст. 19 Закону № 755-IV (в редакції чинній на момент здійснення позивачем перевірки ТОВ щодо знаходження за юридичною адресою) якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною сьомою цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У повідомленні зазначаються підстава його надіслання, остання дата одержання державним реєстратором реєстраційної картки від юридичної особи або найменування органу державної податкової служби, який надіслав повідомлення про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, та дата цього повідомлення.

Державний реєстратор залишає реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу без розгляду та повідомляє про це заявника у випадках і в порядку, встановлених частиною п'ятою цієї статті.

У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

З урахуванням вказаних норм ОДПІ слід було направити державному реєстратору повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням для внесення в Єдиний державний реєстр запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, що і стало б підставою для звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи, в межах повноважень визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Також суд зазначає, що вимога ОДПІ про визнання неправомірними дій посадових осіб ТОВ, щодо надання недостовірних даних не підлягає задоволенню, оскільки Закон України «Про державну податкову службу в Україні»не наділяє органи податкові служби правом оскаржувати неправомірні дії посадових осіб юридичних осіб платників податків, а тому таке звернення суперечить положенням ст. ст. 50, 104 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного в судовому засіданні не встановлено підстав для постановлення судового рішення про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 30.04.2010 р.

Суддя-підпис Н.В. Чубара

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Н.В. Чубара