Рішення № 95614777, 04.03.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Справа № 915/1349/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі судового засідання Матвєєвої В.В.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Семенов В.І., за ордером

від відповідача: Шень С.І., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102, ідентифікаційний код 30332681)

до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (промзона, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546)

про: стягнення грошових коштів

в с т а н о в и в:

09.11.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (далі – ТОВ “ТД “Одескабель”) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд” 06.11.2020, про стягнення з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (далі – ВП “ЮУА ЕС”) грошових коштів у загальній сумі 876888,43 грн., із яких: 872942 грн. – основний борг; 3946 грн. 17 коп. – 3 % річних, з посиланням на неналежне виконання ВП “ЮУА ЕС” зобов`язань за укладеним з позивачем договором від 14.04.2020 № 53-123-01-20-06305 на постачання товару, а саме, зобов`язань щодо своєчасної та у повному обсязі оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилася заборгованість у спірній сумі, на котру позивачем нараховано 3 % річних у порядку ч. 2 ст.625 ЦК України.

ТОВ “ТД “Одескабель” також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат.

Ухвалою судді від 16.11.2020 залишено даний позов без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня отримання цієї ухвали.

Від ТОВ “ТД “Одескабель” надійшла заява, сформована в системі “Електронний суд” 18.11.2020, про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.12.2020 о 10:30; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

18.12.2020 ВП “ЮУА ЕС” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з зустрічним позовом № 32/20450 від 07.12.2020 (вх. № 16225/20) про стягнення з ТОВ “ТД “Одескабель” штрафних санкцій за неналежне виконання договору на постачання товару №53-123-01-20-06305 від 14.04.2020 в сумі 8102,73 грн., які складаються з пені в сумі 7714,02 грн. та штрафу в сумі 388,71 грн., а також судові витрати в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2020 вказану зустрічну позовну заяву ВП “ЮУА ЕС” разом з доданими до неї документами (всього на 59 аркушах та конверт) повернуто заявнику.

21.12.2020 ТОВ “ТД “Одескабель” подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. № 16318/20 від 21.12.2020), сформовану в системі “Електронний суд”, у якій позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти, що належать ВП “ЮУА ЕС” та наявні на рахунках, відкритих ВП “ЮУА ЕС” в банківських установах України, в межах суми позову – 876888,43 грн.

Ухвалою суду від 23.12.2020 у задоволенні заяви ТОВ “ТД “Одескабель” від 21.12.2020 про забезпечення позову – відмовлено.

23.12.2020 на електронну адресу суду та 24.12.2020 в паперовому вигляді на поштову адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 32/410 від 22.12.2020, за змістом якого відповідач просить залишити без задоволення позовну заяву ТОВ “ТД “Одескабель” в частині стягнення 3% річних та зазначає, що заборгованість за поставлений товар за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06305 від 14.04.2020 становить 872942,25 грн. Також, посилаючись на ст. ст. 614, 617 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), відповідач вважає, що вина як підстава для його відповідальності відсутня, оскільки у зв`язку з значним зростанням простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” перед ВП “Южно-Українська АЕС” та суттєвим зменшенням обсягу відпуску електроенергії виникла фінансова криза неплатежів, що також підтверджується Указом Президента України №406/2020 від 22.09.2020 “Про невідкладні заходи стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики”. До того ж, відповідач зазначає, що граничний термін оплати за умовами вказаного договору є 01.10.2020, оскільки початок відліку 45 робочих днів відповідно до п. 3.2. договору відбувається з 29.07.2020, тобто з дати реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

23.12.2020 на електронну адресу суду та 24.12.2020 в паперовому вигляді на поштову адресу суду від відповідача надійшло клопотання № 32/411 від 22.12.2020, в якому ВП “ЮУА ЕС” просить поновити строк для надання обґрунтованого відзиву на позовну заяву позивача у зв`язку з великим об`ємом матеріалів, що значно ускладнило можливість своєчасного подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 23.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, поновлено строк для надання відзиву на позовну заяву та відкладено підготовче засідання на 21.01.2021 об 11:30, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 23.12.2020.

16.01.2021 позивач подав заяву, сформовану в системі “Електронний суд” 15.01.2021 (вх.№ 589/21 від 16.01.2021), про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 907075,73 грн., з яких 872942,26 грн. – основного боргу, 9516,50 грн. – 3% річних, 24616,97 грн. – інфляційних втрат, та всі підтверджені судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) крім прав та обов`язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог – до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач скористався своїм правом збільшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача від 15.01.2021 (вх.№ 589/21 від 16.01.2021).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що станом на 14.01.2021 сума основного боргу відповідачем не сплачена, тому було здійснено перерахунок розміру 3% річних на суму 9516,50 грн. та нарахувано збитки від інфляції на суму 24616,97 грн.

21.01.2021 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги б/н від 20.01.2021 (вх. №869/21), в якому просить зобов`язати позивача надати відповідачу пакет документів, що підтверджує надання професійної правничої допомоги у даній справі та в частині стягнення (орієнтовних) витрат на професійну правничу допомогу з 10000,00 грн. зменшити до 1000,00 грн.

Ухвалою суду від 21.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2021 о 15:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 21.01.2021.

27.01.2021 від позивача надійшла заява б/н від 26.01.2021 (вх. № 1274/21), до якої додано для огляду в судовому засіданні оригінали наступних документів: договору поставки продукції № 53-123-01-20-06305 від 14.04.2020 зі специфікацією; видаткової накладної № 123906 від 08.07.2020; довіреності № 4/73 від 08.07.2020; видаткової накладної № 123907 від 08.07.2020, а також для долучення до матеріалів справи належним чином засвідчених копій податкових накладних № 378 від 08.07.2020, № 379 від 08.07.2020 з квитанціями № 1, які сформовані за допомогою програмного забезпечення “М.Е.Doc”.

В судовому засіданні 22.02.2021 оголошено перерву до 04.03.2021 о 15:00.

04.03.2021 в судовому засіданні приймали участь представники сторін в режимі відеоконференції, які підтримали правові позиції, викладені в заявах по суті справи.

Відповідно до змісту статті 240 ГПК України, 04.03.2021 за результатами розгляду даної справи, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

14.04.2020 року між Державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-20-06305 (далі – Договір) (а.с. 6-8).

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар код СРV 44320000-9 по ДК 021:2015 – Кабелі та супутня продукція (Кабель, провід, провід емалевий) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару – не раніше 2019 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору, місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару є твердою та складає: разом 732513,55 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 146502,71 грн. Всього з ПДВ: 879016,26 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання здійснюється на протязі 45 днів з дати публікації в системі ProZorro, але не пізніше 30.06.2020, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, ЮУВ ВП “Складське господарство” відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;

- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про довірчі послуги” у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;

- документ, який підтверджує якість товару (оригінал, або завірена копія).

Відповідно до п. 3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 “Про порядок приймання продукції по кількості” і П-7 “Про порядок приймання продукції по якості”, СОУ НАЕК 038:2017 “Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС”.

Відповідно до п. 9.5 Договору, усі додатки, підписані обома сторонами, є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 11.1.1 Договору, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно до п. 11.1.2 Договору, покупець зобов`язаний приймати поставлені товари згідно розділу 5.

Відповідно до п. 11.4.1 Договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Відповідно до п. 12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 12.2 Договору, дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2021.

Відповідно до п. 12.3 Договору, закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов`язань.

До договору сторонами складено Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 879016,26 грн. з ПДВ (а.с. 9-11).

Договір та Специфікація підписані та скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар в повному обсязі на загальну суму 872942,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними № 123906 від 08.07.2020 на суму 871934,26 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 10.07.2020), № 123907 від 08.07.2020 на суму 1008,00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 10.07.2020) та довіреністю 4/73 від 08.07.2020 на отримання від позивача цінностей за Договором (а.с. 168-172).

Видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печаткою постачальника.

На виконання умов п. 3.2 Договору, позивачем подано та зареєстровано податкові накладні № 378 від 08.07.2020 року на суму 871934,26 грн. та № 379 від 08.07.2020 на суму 1008,00 грн. (а.с. 173, 174, 176). Відповідно до квитанцій №№ 1 (а.с. 175, 177) податкові накладні № 378 від 08.07.2020 та № 379 від 08.07.2020 доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 29.07.2020.

Відповідно до п. 2.2 договору за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п. 3.2, 5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю, зокрема, електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про довірчі послуги” у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

З урахуванням вищевикладеного, суд погоджується з твердженням відповідача, що граничним строком для оплати за товар є 01.10.2020 року (включно), тому боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 02.10.2020 року.

Таким чином, невиконання відповідачем обов`язку за договором в частині здійснення оплати за поставлений товар і стало підставою для звернення до суду з позовом.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі – ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вказано вище, граничним строком для оплати за товар є 01.10.2020 року (включно). З 02.10.2020 року боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 872942,26 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. ст. 11, 509, 525, 526, 692 ЦК України та умов договору в частині оплати за поставлений товар.

Позовна вимога в частині стягнення 872942,26 грн. – суми основного зобов`язання є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання (постанова КЦС ВС від 27.01.2021 №337/5617/19).

Як встановлено судом вище, граничним строком оплати за товар по видатковим накладним № 378 від 08.07.2020 року на суму 871934,26 грн. та № 379 від 08.07.2020 на суму 1008,00 грн. є 01.10.2020 року (включно). З 02.10.2020 відповідач є таким, що прострочив оплату за вищевказаними накладними.

Позивачем нараховано відповідачу 9516,50 грн. – 3 % річних від суми заборгованості за період 11.09.2020-21.01.2021, виходячи з суми боргу 872942,26 грн. (детальний розрахунок а.с. 140, на звороті).

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що при нарахуванні суми 3 % річних позивачем неправильно визначено період нарахування 3 % річних, оскільки відповідач є таким, що прострочив оплату за видатковими накладними з 02.10.2020.

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних за допомогою Бази "Законодавство" та встановлено, що обґрунтованою сумою 3 % річних за період з 02.10.2020 по 21.01.2021 (включно), виходячи з суми боргу 872942,26 грн. є 8018,01 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних у сумі 1498,49 грн. (9516,50 – 8018,01).

Позивачем також нараховано відповідачу 24616,97 грн. – індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання. Нарахування здійснено за вересень-листопад 2020 року.

Водночас, перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що при нарахуванні інфляційних витрат позивачем неправильно визначено період нарахування інфляційних витрат, оскільки відповідач є таким, що прострочив оплату за видатковими накладними з 02.10.2020.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних витрат за допомогою програми Бази "Законодавство" та встановлено, що обґрунтованою сумою інфляційних витрат за жовтень-листопад 2020 року є 20191,15 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача інфляційних витрат у сумі 4425,82 грн. (24616,97 – 20191,15).

Щодо заперечень відповідача, які полягають у відсутності його вини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

У зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується, і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (постанова КГС ВС від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем підстави (зростання простроченої заборгованості ДП “Гарантований покупець” перед ДП НАЕК “Енергоатом”, фінансова криза неплатежів) не є в розумінні ст. 617 ЦК України обставинами, які звільняють боржника як від оплати за отриманий товар, так і від відповідальності.

Отже, позовні вимоги ТОВ “ТД “Одескабель” підлягають задоволенню частково.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 13517,28 грн. (ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” (промзона, м.Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001, ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Одеського кабельного заводу “Одескабель” (Миколаївська дорога, 144, м. Одеса, 65102, ідентифікаційний код 30332681) заборгованість у розмірі 901151,42 грн., яка складається з: 872942,26 грн. – основного боргу, 8018,01 грн. – 3 % річних, 20191,15 грн. – інфляційних витрат, а також 13517,28 грн. – судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15.03.2021.

Суддя В.С. Адаховська