Ухвала суду № 95614677, 11.03.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.03.2021 р. Справа № 914/2441/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Петровській Н.Я., розглянувши матеріали за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком”, м. Київ,

про грошові вимоги до боржника: Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, с. Сілець, Сокальський район, Львівська область,

на суму 143 611 698,49 грн.

у справі за заявою: Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк”, м. Київ

про банкрутство: Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 35879807)

Представники сторін:

ТзОВ “Новіком”: Новак А.І.

Боржник: не з`явився

Львівська обласна державна адміністрація: не з`явився

РВ ФДМУ по Львівській, Волинській та Закарпатській областях: не з`явився

Керуючий санацією: Степаненко І.С.

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/2441/15.

Ухвалою суду від 18.03.2016 р. розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком” з грошовими вимогами до боржника Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” на суму 143 611 698,49 грн. Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Новіком” визнано частково в сумі 357 857,79 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія”, з яких 2 436,00 грн. (судовий збір) – перша черга; 355 421,79 грн. (основний борг) – четверта черга, решта грошових вимог відхилено. Вказану ухвалу оскаржено в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 р. у справі № 914/2441/15 залишено без змін, апеляційну скаргу ТзОВ “Новіком” – без задоволення. Вказану постанову оскаржено в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 р. касаційну скаргу ТзОВ “Новіком” задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 р. та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 р. (про визнання кредиторських вимог ТзОВ “Новіком”) у справі № 914/2441/15 скасовано, справу №914/2441/15 в частині визнання кредиторських вимог ТзОВ “Новіком” передано до Господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 914/2441/15 в частині розгляду заяви кредитора ТзОВ “Новіком” передано на новий розгляд судді Чорній Л.З.

Ухвалою суду від 17.09.2019 р. прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком” з грошовими вимогами до боржника на суму 143 611 698,49 грн. у справі № 914/2441/15 до розгляду, заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.10.2019 р.

02.10.2019 р. ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” подало заяву про відвід судді Чорній Л.З. за вх. № 40529/19.

Ухвалою суду від 02.10.2019 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” від 02.10.2019 р. за вх. № 40529/19 про відвід судді Чорній Л.З. визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді Чорній Л.З. передано для розгляду в порядку ст. 39 ГПК України.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.10.2019 р. для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, головуючим суддею щодо розгляду заяви про відвід судді Чорній Л.З. визначено суддю Гутьєву В.В.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.10.2019 р. (суддя Гутьєва В.В.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” про відвід судді Чорній Л.З. у справі 914/2441/15 відмовлено.

Матеріали справи № 914/2441/15 за заявою Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” в частині розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком” передано для подальшого розгляду судді Чорній Л.З.

Ухвалою від 10.10.2019 р. розгляд заяви ТзОВ “Новіком” про грошові вимоги до боржника призначено на 23.10.2019 р.

23.10.2019 р. ТзОВ “Компанія “Економконсалтинг” подало заяву про відвід судді Чорній Л.З. за вх. № 43619/19.

Ухвалою суду від 23.10.2019 р. заяву ТзОВ “Компанія “Економконсалтинг” за вх. № 43619/19 від 23.10.2019 р. про відвід судді Чорній Л.З. визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді Чорній Л.З. передано для розгляду в порядку ст. 39 ГПК України.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2019 р. для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, головуючим суддею щодо розгляду заяви про відвід судді Чорній Л.З. визначено суддю Артимовича В.М.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.10.2019 р. (суддя Артимович В.М.) задовольнив самовідвід судді Артимовича В.М. від розгляду заяви ТзОВ “Компанія “Економконсалтинг” від 23.10.2019 р. за вх. № 43619/19 про відвід судді Чорній Л.З. у справі №914/2441/15 та передав заяву ТзОВ “Компанія “Економконсалтинг” від 23.10.2019 р.завх. № 43619/19 для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2019 р. для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, головуючим суддею щодо розгляду заяви про відвід судді Чорній Л.З. визначено суддю Цікала А.І.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 30.10.2019 р. (суддя Цікало А.І.) в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Економконсалтинг” про відвід судді Чорній Л.З. у справі 914/2441/15 відмовлено.

Матеріали справи № 914/2441/15 за заявою Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” в частині розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком” передано для подальшого розгляду судді Чорній Л.З.

Ухвалою від 01.11.2019 р. розгляд заяви ТзОВ “Новіком” про грошові вимоги до боржника призначено на 20.11.2019 р.

20.11.2019 р. ПАТ “Львівською вугільною компанія” в особі керуючого санацією Постоленко В.О. подано заяву про відвід судді Чорній Л.З. за вх. № 48160/19.

Ухвалою суду від 20.11.2019 р. заяву ПАТ “Львівська вугільна компанія” в особі керуючого санацією Постоленко В.О. від 20.11.2019 р. за вх. № 48160/19 про відвід судді Чорній Л.З. визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді Чорній Л.З. передано для розгляду в порядку ст. 39 ГПК України.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2019 р. для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, головуючим суддею щодо розгляду заяви про відвід судді Чорній Л.З. визначено суддю Цікало А.І.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.11.2019 р. (суддя Цікало А.І.) в задоволенні заяви ПАТ “Львівської вугільної компанії” в особі керуючого санацією Постоленко В.О. про відвід судді Чорній Л.З. у справі 914/2441/15 відмовлено.

Матеріали справи № 914/2441/15 за заявою Публічного акціонерного товариства “Альфа-Банк” про банкрутство Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” в частині розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком” передано для подальшого розгляду судді Чорній Л.З.

На підставі наведеного, суд вважає за необхідне призначити розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком” з грошовими вимогами до боржника на суму 143 611 698,49 грн. у справі № 914/2441/15 на грудень 2019 р.

Ухвалою суду від 11.12.2019 розгляд заяви відкладено на 16.01.2020

Підстави відкладення судового засідання викладені в ухвалі суду від 11.12.2019.

Ухвалою суду від 16.01.2020 розгляд заяви відкладено на 19.02.2020

Підстави відкладення судового засідання викладені в ухвалі суду від 16.01.2020.

Ухвалою суду від 19.02.2020 розгляд заяви відкладено на 03.03.2020

Підстави відкладення судового засідання викладені в ухвалі суду від 19.02.2020.

Ухвалою суду від 03.03.2020 клопотання ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” за вх. № 2864/19 від 23.10.2019 р. про зупинення провадження у справі – залишено без розгляду; Клопотання ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” за вх. № 3178/19 від 20.11.2019 р. про зупинення провадження у справі – залишено без розгляду; клопотання ТзОВ “Компанія “Економконсалтинг” за вх. № 3177/19 від 20.11.2019 р. про зупинення провадження у справі – залишено без розгляду; клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” за вх. № 449/20 від 19.02.2020 р. про зупинення провадження у справі – задоволено.; зупинено провадження щодо розгляду кредиторської заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Новіком” про грошові вимоги до боржника на суму 143 611 698,49 грн. у справі №914/2441/15 до набрання законної сили рішенням у справі № 910/12210/19 (914/2441/15) Господарського суду Львівської області.

На адресу суду 29.01.2021 надійшло клопотання від ТОВ “Новіком” за вх. №2104/21 про поновлення провадження у справі №914/2441/15 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ “Новіком” до боржника ПАТ “Львівська вугільна компанія” у зв`язку з тим, що у справі № 910/12210/19(914/2441/15) 17.12.2020 Господарським судом Львівської області прийнято рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ “Львівська вугільна компанія” та станом на 29 січня 2021 набрало законної сили.

Відповідно до ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне провадження у справі № 914/2441/15 в частині розгляду кредиторських вимог ТОВ “Новіком” до боржника ПАТ “Львівська вугільна компанія” поновити та призначити до розгляду.

В судове засідання від 03.03.2021 керуюча санацією арбітражна керуюча Степаненко І.Є. не з`явилася, через канцелярію суду подала клопотання від 25.02.2021 за вх.№4560/21 про відкладення розгляду справи в якому просила суд не розглядати справу за відсутності керуючої санацією та відкласти розгляд заяви кредитора ТОВ “Новіком” на іншу дату. Також, повідомила суд, що всі попередньо подану клопотання про призначення судової експертизи просить розглядати за відстуності керуючої санацією.

В судове засідання адвокат ПАТ “Львівська вугільна компанія” з`явилася, клопотання керуючої санацією арбітражної керуючої Степаненко І.Є. підтримала.

Представник ТОВ “Новіком” в судове засідання з`явився, через канцелярію суду подав письмові пояснення від 02.03.2021 за вх.№4903/21 просить визнати грошові вимоги ТОВ “Новіком” до ПАТ “Львівська вугілльна компанія” в розмірі 130 965 818,49 грн основного боргу та 2 436,00грн. судового збору. Щодо клопотання керуючої санацією про призначення судової експертизи заперечив.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 03.03.2021, розгляд справи призначено на 11.03.2021.

У судове засідання 11.03.2021 сторони та керуюча санацією з`явились.

20.11.2019 представник Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” Шило Є.П. подав клопотання за вх. №3175/19 про зупинення провадження у справі №914/2441/15 про банкрутство ПАТ «Львівська вугільна компанія» в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Новіком» набрання законної сили ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі №914/2441/15.

У клопотанні посилається на те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія” достроково припинені повноваження арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича як керуючого санацією публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», а керуючим санацією публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» призначено арбітражного керуючого Степаненко І.Є. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у справі № 914/2441/15, у зв`язку з апеляційним оскарженням ухвали Господарського суду Львівської області від 26.09.2019, зупинено дію вказаної ухвали в частині дострокового припинення повноважень арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича як керуючого санацією публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» та призначення керуючим санацією публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» арбітражного керуючого Степаненко І.Є.

Представник ПАТ «Львівська вугільна компанія» посилається на те, що на час подання клопотання, у зв`язку з зупиненням дії ухвали Господарського суд області від 26.09.2019, керуючим санацією ПАТ «Львівська вугільна компанія» є керуючий Постоленко В.О. Заявник обгрунтовував клопотання тим, що для встановлення наявності в арбітражних керуючих Постоленка В.О. та Степаненко І.Є. повноважень представляти інтереси та діяти від імені ПАТ «Львівська вугільна компанія» під час розгляду грошових вимог ТОВ «Новіком», необхідно зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі №914/2441/15.

Розглянувши клопотання представника Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” за вх. №3175/19 про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 у задоволенні вимог апеляційної скарги арбітражного керуючого Постоленка Володимира Олексійовича (вх. №01-05/3737/19 від 17.10.2019) відмовлено; у задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Економконсалтинг” б/н від 03.10.2019 (вх.№01-05/3667/19 від 10.10.2019) відмовлено; вимоги апеляційної скарги арбітражного керуючого Степаненко Ірини Євгеніївни, вих. №02-01/167 від 11.10.2019 (вх. №01-05/3704/19 від 15.10.2019) задоволено повністю; вимоги апеляційної скарги Прокуратури Львівської області №05/2-1779 вих.19 від 16.10.2019 (вх.№01-05/3749/19 від 18.10.2019) задоволено частково; ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі 914/2441/15 в частині пунктів 2, 3 резолютивної частини скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ТзОВ “Компанія “Економконсалтинг” про заміну кредитора ПАТ “Альфа-Банк” правонаступником - ТзОВ “Компанія “Економконсалтинг” відмовлено; ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі 914/2441/15 в частині пунктів 4, 5, 6, 7, 18 резолютивної частини скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ДП “Волиньвугілля” про заміну кредитора ПАТ “Львівська вугільна компанія” - ДП “Волиньвугілля” на нового кредитора - ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” з грошовими вимогами до ПАТ “Львівська вугільна компанія” у розмірі 12 700 000,00 грн (четверта черга задоволення вимог кредиторів); про заміну кредитора ПАТ “Львівська вугільна компанія” - ДП “Шахта №1 “Нововолинська” на нового кредитора - ДП “Волиньвугілля” з грошовими вимогами до ПАТ “Львівська вугільна компанія” у розмірі 351 717,76 грн. (з яких 2 436,00 грн. (судовий збір) – перша черга задоволення вимог кредиторів, 349 281,76 грн. (основний борг) - четверта черга задоволення вимог кредиторів); про заміну кредитора ПАТ “Львівська вугільна компанія” - ДП “Шахта №1 “Нововолинська” на нового кредитора – на нового кредитора ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” з грошовими вимогами до ПАТ “Львівська вугільна компанія” у розмірі 9 000 000,00 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів), а також у задоволенні заяви ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” про заміну кредитора ПАТ “Львівська вугільна компанія” - ДП “Волиньвугілля” на нового кредитора - ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” з грошовими вимогами до ПАТ “Львівська вугільна компанія” у розмірі 12 700 000,00 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів); про заміну кредитора ПАТ “Львівська вугільна компанія” - ДП “Шахта №1 “Нововолинська” – на нового кредитора ТзОВ “Виробниче торгівельне об`єднання “Український національний продукт” з грошовими вимогами до ПАТ “Львівська вугільна компанія” у розмірі 9 000 000,00 грн. (четверта черга задоволення вимог кредиторів) відмовлено; в іншій частині ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі 914/2441/15 залишено без змін.

03.03.2020 адвокат ПАТ «Львівська вугільна компанія» подав клопотання за вх. №10910/20, в якому просить зокрема залишити без розгляду клопотання адвоката Шило Є.П., який діяв як представник керуючого санацією арбітражного керуючого Постоленка В.О., про зупинення провадження у справі до вирішення до набрання законної сили ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі №914/2441/15 щодо повноважень арбітражного керуючого Постоленка В.О.

У судовому засіданні керуюча санацією просила залишити без розгляду клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” про зупинення провадження у справі за вх. №3175/19 від 20.11.2019.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Новіком», оскільки ухвала Господарського суду Львівської області від 26.09.2019 у справі № 914/2441/15 переглянута в апеляційній інстанції та частково скасована.

Також, 20.11.2019 представник Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” Шило Є.П. подав клопотання за вх №3176/19, в якому просить зупинити провадження у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія” в частині визнання кредиторських вимог ТОВ «Новіком» набрання законної сили рішеннями Господарського суду м. Києва у справах № 910/11747/19 та №910/12210/19.

У клопотанні посилається на те, що грошові вимоги ТОВ «Новіком» до ПАТ “Львівська вугільна компанія”, з урахуванням вказівок, наданих Верховним Судом у постанові від 01.08.2019, ґрунтуються виключно на векселях, які видані ПАТ “Львівська вугільна компанія” ТОВ «Новіком» у 2012 році. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2019 відкрито провадження у № 910/11747/19 за позовом ПАТ “Львівська вугільна компанія” до ТОВ «Новіком» про визнання векселів такими, що не підлягають виконанню. Предметом спору у цій справі є всі векселі, які були видані у 2012 році ПАТ “Львівська вугільна компанія” ТОВ «Новіком», на яких грунтуються його грошові вимоги до боржника.

Також, посилається на те, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.09.2019 відкрито провадження у справі №910/12210/19 за позовом ПАТ “Львівська вугільна компанія” до ТОВ «Новіком» про визнання недійсними правочинів, на підставі яких видано прості векселі, вчинених ПАТ “Львівська вугільна компанія” у 2012 році, та зобов`язання повернути ці векселі. Предметом спору у даній справі є визнання недійсними правочинів, на підставі яких, видано у 2012 році векселі на яких грунтуються грошові вимоги ТОВ «Новіком», як кредитора, у справі про банкрутство “Львівська вугільна компанія”.

Представник ПАТ “Львівська вугільна компанія” зазначає, що у разі прийняття Господарським судом м. Києва рішення про визнання векселів такими, що не підлягають виконанню, та рішення про визнання недійсними правочинів із видачі векселів ТОВ «Новіком» з грошовими вимогами до ПАТ “Львівська вугільна компанія” не підлягають задоволенню у справі № 914/2441/15 про банкрутство ПАТ “Львівська вугільна компанія”.

03.03.2020 адвокат ПАТ «Львівська вугільна компанія» подав клопотання за вх. №10910/20, в якому просить зокрема залишити без розгляду клопотання адвоката Шило Є.П., який дів як представник боржника, про зупинення провадження у справі від 20.11.2019.

У судовому засіданні керуюча санацією просила залишити без розгляду клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” про зупинення провадження у справі за вх. №3176/19 від 20.11.2019.

ТОВ «Новіком» у запереченнях щодо клопотань про призначення експертизи від 05.03.2021 зазначає, що клопотання про зупинення провадження у справі за вх. №3176/19 від 20.11.2019 підлягає залишенню без розгляду.

Суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” про зупинення провадження у справі за вх. №3176/19 від 20.11.2019, враховуючи позицію ПАТ «Львівська вугільна компанія» та те, що повноваження арбітражного керуючого Постоленка В.О. як керуючого санацією боржника припинено.

20.11.2019 арбітражний керуючий Постоленко В.О. від ПАТ “Львівська вугільна компанія” подав клопотання за вх. №3181/19 про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручити атестованому судовому експерту Київського науково-дослідному інституту судових експертиз, на вирішення експертизи просив поставити запитання щодо виконання підписів на простих векселях Зозулею А.А. чи іншою особою.

03.03.2020 адвокат ПАТ «Львівська вугільна компанія» подав клопотання за вх. №10910/20, в якому просить зокрема залишити без розгляду клопотання адвоката Шило Є.П., який дів як представник боржника, про призначення експертизи.

У судовому засіданні керуюча санацією просила залишити без розгляду клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” про призначення судової почеркознавчої експертизи за вх. №3181/19 від 20.11.2019.

Суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” про призначення судової почеркознавчої експертизи за вх. №3181/19 від 20.11.2019.

16.01.2020 представник ПАТ “Львівська вугільна компанія” подав клопотання за вх. №104/20 про зупинення провадження у справі, в якому просить провадження у справі зупинити до вирішення іншої пов`язаної справи, що перебуває у Господарському суді міста Києва № 910/11747/19. У клопотанні посилається на те, що 29.08.2019 представником Публічним акціонерним товариством «Львівська вугільна компанія» до Господарського суду міста Києва подано позов немайнового характеру щодо визнання векселів серії АА №№ 1700020-1700043 такими, що не підлягають виконанню. За наслідками подання зазначеного позову, Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження по справі № 910/11747/19. Представник ПАТ «Львівська вугільна компанія» у клопотанні зазначає, що з огляду на те, що пред`явлені ТОВ «НОВІКОМ» векселі, як і документи (в тому числі договори та інші правочині) на підставі яких вони видані мають істотні та очевидні недоліки, які фактично унеможливлюють їх видачу та обіг як цінних паперів, а також факт розгляду справи про визнання векселів такими, що не підлягають виконанню - фактично унеможливлює розгляд справи № 914/2441/15 до вирішення іншої пов`язаної з неї справи № 910/11747/19.

У судовому засіданні керуюча санацією просила залишити без розгляду клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” про зупинення провадження у справі за вх. №104/20 від 16.01.2020.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.12.2020 у справі №910/11747/19 (914/2441/15) у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Новіком” про визнання векселів такими, що не підлягають виконанню відмовлено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання ПАТ “Львівська вугільна компанія” про зупинення провадження у справі за вх. №104/20 від 16.01.2020 до вирішення іншої пов`язаної з неї справи № 910/11747/19.

22.10.2019 голова комітету кредиторів ПАТ “Львівська вугільна компанія” ДП «Львіввугілля» подав клопотання за вх. №2861/19, в якому просить призначити судову експертизу по справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» в межах розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком». Поставити перед експертом наступні питання: 1) чи складено векселі серії АА №№ № 1700020-1700041,1700043 на бланках установленого зразка та чи підтверджується наявність та правильність заповнення частини векселів типографським способом? 2) чи мають векселі серії АА №№ № 1700020-1700041, 1700043 всі необхідні та належні реквізити, які мають бути вказані у векселі відповідно до ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, який запроваджено Конвенцією 3) чи наявні/відсутні дефекти форми векселів серії АА №№ № 1700020-1700041,1700043. Доручити проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зупинити провадження по справі № 914/2441/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» в межах розгляду грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком».

Клопотання про призначення судової експертизи обгрунтовує тим, що у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.08.2019 року по справі № 914/2441/15 зазначено, що при розгляді справ, пов`язаних з обігом простих векселів, судам у судовому засіданні слід досліджувати оригінали цих цінних паперів, зважаючи на їх правову природу та обов`язковість реквізитів; при новому розгляді суду першої інстанції слід оглянути оригінали всіх векселів, на яких грунтуються грошові вимоги ТОВ «Новіком», задля встановлення їх номінальної вартості, наявності/відсутності дефектів форми векселів, обрахунку розміру заборгованості з урахуванням дати емісії і співвідношення кінцевого терміну пред`явлення векселів та дати порушення провадження у цій справі. Усі ці висновки необхідно чітко відобразити у судовому рішенні.

Голова комітету кредиторів ПАТ “Львівська вугільна компанія” ДП «Львіввугілля» у клопотанні вказує на те, що жодна зі сторін не могла надати експертний висновок стосовно наявності/відсутності дефектів форми векселів, наявності всіх необхідних реквізитів, правильності їх оформлення тощо, так як оригінали векселів, які є предметом обговорення в межах справи № 914/2441/15 знаходяться в ТОВ «Новіком».

У судовому засіданні керуюча санацією підтримала клопотання голови комітету ПАТ “Львівська вугільна компанія” про призначення судової експертизи від 22.10.2019.

14.01.2020 керуюча санацією Степаненко І.С. подала клопотання вх. №77/20 про призначення судової почеркознавчої експертизи, в якому просить на вирішення судової експертизи поставити запитання щодо виконання підпису на спірних векселях ОСОБА_1 чи іншою особою.

У клопотанні керуюча санацією посилається на те, що відповідно до мотивувальної частини заяви ТОВ «Новіком» про визнання кредиторських вимог, вимоги останнього ґрунтуються на виданих від імені ПАТ «Львівська вугільна компанія» на користь ТОВ «Новіком» простих векселів серії АА №№ 1700020-1700043, що видані на підставі та в рахунок договору № 030111 від 03.01.2011 та договори купівлі-продажу цінних паперів, зокрема № 059-10-б від 03.03.2012, № 892-08-б від 25.01.2011 року та № 076-09-Б від 20.07.2009 року щодо векселів серії АА №№ 1700006, 1700007, 1700011, 1700015.

Керуюча санацією у клопотанні вказує на те, що відповідно до статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» № 2374-ІІІ від 05.04.2001, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. При цьому, умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

Керуюча санацією Степаненко І.Є. повідомляє, що в матеріалах справи знаходить копія зазначеного вище договору № 030111 від 03.01.2011, що був підставою для видання векселів, на яких наразі заявник грунтує свої вимоги щодо визнання його кредитором, та всупереч вимогам Закону України «Про обіг векселів в Україні» зазначений договір не містить положення щодо можливості розрахунку по ньому у вексельній формі, а відтак має місце очевидна протиправність пред`явлення таких векселів до виконання.

Також, керуюча санацією Степаненко І.Є. посилається на те, що в межах справи № 876/6853/16, учасниками якими ПАТ «Львівська вугільна компанія» і ТОВ «НОВІКОМ» (постанова Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року; ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року) встановлено, що «угода купівлі-продажу тонких відходів вуглезбагачення (Договору № 030111 від 03.01.2011 року) між позивачем та ТОВ «Новіком» не носила реального характеру, а відбувалося лише формальне відображення операції в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів (договорів, податкових та видаткових накладних) без фактичного її проведення з метою мінімізування сплати податків і штучного формування витрат та топкового кредиту з метою уникнення сплати до бюджету сум податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств.».

Керуюча санацією Степаненко І.Є. вважає, що векселі, що пред`являються до сплати заявником є такими, що складені з грубим порушенням чинного законодавства, зокрема і статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», виписані як на підставі фіктивних зобов`язань (що встановлено рішеннями судів), так і з порушенням порядку їх видачі (так як форма первісного договору не передбачала вексельного розрахунку). Відповідно до статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» та відповідно до статті 14 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», визначено що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках із відповідним ступенем захисту від підроблення, і порядок виготовлення яких затверджується Державною комісією з цінних паперів та то ринку за погодженням з національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути проведені в бездокументарну форму (знерухомлені).

Відповідно до статті 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, простий вексель має містити ряд реквізитів, і в тому числі підпис того, хто видає документ.

Керуюча санацією Степаненко І.Є. звертає увагу на те, що векселі від імені ПАТ «Львівська вугільна компанія» підписали особи, із зазначенням посади «Голова правління-Генеральний директор». В той же час, статутом ПАТ «Львівська вугільна компанія» визначені органи управління товариства, зокрема Загальні Збори акціонерів, Наглядова рада, Правління Товариства, Ревізійна комісія. Відповідно до пункту 8.5. Розділу 8 Статуту до виключної компетенції Загальних Зборів акціонерів входить зокрема: - прийняття рішень, за подання Наглядової ради Товариства, про вчинення значного

правочину, який стосується господарської діяльності товариства, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 25% вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства; - прийняття рішень, за подання Наглядової ради Товариства, про вчинення інших правочинів на суму на суму що перевищує 25% вартості активів Товариства за даними останньої річної фінансової звітності Товариства. Відповідно балансу ПАТ «Львівська вугільна компанія» за 2011 рік сума активів Товариства станом на кінець звітного періоду становила 4 260 56,00 тис. грн. Загальна сума правочинів з видачі Боржником на корить ТОВ «Новіком» спірних простих векселів від 14.02.2012 становить 164 610 396,70 грн., що відповідно складає 37,69 % від вартості активів Товариства.

На думку керуючої санацією Степаненко І.Є., з огляду на наведені вище порушення вексельного законодавства, допущення яких особою із статусом керівника підприємства малоймовірне, а також урахуванням того факту, що подані заявником документи, зокрема векселі, договори, і угоди і акти містять різні зразки підписів, що начебто виконані однією особою – Зозулею А.А., у боржника виникають обґрунтовані підозри щодо вчинення таких підписів однією особою. Керуюча санацією зазначає, що боржник та ряд кредиторів дійшли висновку щодо імовірної підробки підписів генерального директора боржника, тому доцільним для розгляду справи буде з`ясування обставин щодо факту ймовірного підроблення підписів та проведення почеркознавчої експертизи.

Керуюча санацією мотивує клопотання тим, що в матеріалах справи відсутні відповідні експертні висновки щодо підпису генерального директора ПАТ «Львівська вугільна компанія» Зозулі А.А. на простих векселях та інших документів на підставі яких такі документи видані. Також зазначає, що наявні інші матеріали справи, які переконливо свідчать про наявність відмінностей у підписах осіб, котрі скріплюють документи, що в свою чергу є підставою для пред`явлення відповідних грошових вимог до боржника, доцільним та необхідним для проведення об`єктивного розгляду справи є призначення такої почеркознавчої експертизи.

Адвокат ТОВ «Новіком» у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання керуючої санацією про призначення судової почеркознавчої експертизи.

19.02.2020 та 05.03.2021 ТОВ «Новіком» подало заперечення щодо клопотань про призначення експертизи та додаткові пояснення, в яких посилається на те, що клопотання є безпідставним та необгрунтованим, а тому не підлягає до задоволення з огляду на наступне. Векселі серії АА1700024-АА170043 є бланками з відповідним ступенем захисту від підроблення і заповнені у строгій відповідності до вимог чинного законодавства. Протягом семи років ПАТ «Львівська вугільна компанія» не ставились під сумнів підписи ОСОБА_1 на векселях, самі векселі та правочини, на основі яких були видані дані векселі.

ТОВ «Новіком» мотивує заперечення тим, що у 2019 році ПАТ «Львівська вугільна компанія» ініційовано ряд судових спорів, предметом в яких були недійсність правочинів на підставі яких видано векселі, визнання такими, що не підлягають виконанню самих векселів. Рішеннями Господарського суду Львівської області, які набрали законної сили, у справах № 910/11747/19 (914/2441/15), 910/12210/19 (914/2441/15), 910/12884/19 (914/2441/15), у задоволенні позовних вимог ПАТ «Львівська вугільна компанія» відмовлено повністю.

ТОВ «Новіком» посилається на те, що клопотання про призначення експертизи містить вказівку на нікчемність правочинів. Однак, приписами частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено грошове зобов`язання як зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. В справі про визнання вимог кредитора безперечно застосовується принцип сумнівності правочинів. Статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», порівняно з приписами ст. 215 ЦК України, розширює підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом року, що передував відкриттю процедури банкрутства, або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

На думку ТОВ «Новіком», оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у т.ч. при загрозі неплатоспроможності або надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство не є підозрілим періодом, а векселі виписані 14 лютого 2012 року, тому твердження керуючої санацією щодо сумнівності даних правочинів є безпідставними.

Також, у поясненнях від 19.02.2020 зазначає, що предметом доказування кредиторських вимог ТОВ «Новіком» є наявність чи відсутність векселів - документу на підставі якого виникла кредиторська заборгованість. В даній справі не розглядається спір про недійсність чи нікчемність правочинів.

Також, ТОВ «Новіком» вказує на те, що у відповідності до розкритої інформації емітента цінних паперів поданої ПАТ «Львівська вугільна компанія» до Національної комісії цінних паперів та фондового ринку, яка є офіційною інформацією, видача векселів відображено в балансі станом на кінець березня 2012 року рядок 520 - балансу. Як вбачається із такої інформації-зобов`язання за векселями на кінець 2011 році становили 20,1 млн грн., а уже на кінець 2012 року - 148,6 млн. грн. Інформація про зобов`язання за вказаними векселями подавалась ПАТ «Львівська вугільна компанія» до НКЦПФР кожного року, та відображена в балансі підприємства за 2020 рік. Також, зазначає, що грошові вимоги ТОВ «Новіком» визнано ПАТ «Львівська вугільна компанія», про що свідчить зокрема факт часткового погашення векселя АА № 1700029 номінальною вартістю 4 000 000,00 грн, який погашено на суму 3 644 578,21 грн, внаслідок чого заборгованість по даному векселю становить 355 421,79 грн.

ТОВ «Новіком» вважає, що векселі від імені ПАТ «Львівська вугільна компанія» підписано повноважною особою Зозулею А.А., який був керівником ПАТ «Львівська вугільна компанія» станом на 14.02.2012 року (документи, що це підтверджують містяться в матеріалах справи, а саме, витяг з ЄДР юридичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.02.2012 року).

ТОВ «Новіком» обгрунтовує грошові вимоги тим, що вексель, як цінний папір, що посвідчує грошове або майнове право вимоги векселедержателя до векселедавця, є належним та допустимим доказом заявлених кредитором-векселедержателем вимог у справі про банкрутство боржника-векселедавця, оскільки законний векселедержатель не зобов`язаний доводити наявність та дійсність своїх прав за векселем, такі права вважаються наявними та дійсними, а доведення протилежного є обов`язком боржника як особи, якій пред`явлено вимогу за векселем.

Також, ТОВ «Новіком» вказує на те, що безпідставне призначення судом експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Розглянувши клопотання керуючої санацією боржника Степаненко І.С. про призначення судової експертизи 14.01.2020, заслухавши пояснення керуючої санацією та сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити у задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Як встановлено судом, ПАТ «Львівська вугільна компанія» зверталось до суду з позовними заявами про визнання недійсними правочинів, на підставі яких видано векселі, визнання такими, що не підлягають виконанню векселів. Рішеннями Господарського суду Львівської області, які набрали законної сили, у справах № 910/11747/19 (914/2441/15), 910/12210/19 (914/2441/15), 910/12884/19 (914/2441/15), у задоволенні позовних вимог ПАТ «Львівська вугільна компанія» відмовлено.

ПАТ «Львівська вугільна компанія» здійснила часткове погашення векселя АА № 1700029 номінальною вартістю 4 000 000,00 грн, на суму 3 644 578,21 грн, внаслідок чого заборгованість щодо даного векселю становить 355 421,79 грн. У фінансовій звітності ПАТ «Львівська вугільна компанія» відображена інформація щодо зобов`язань за векселями, до 2019 року ПАТ «Львівська вугільна компанія» не оспорювала та не ставила під сумнів справжність підписів на векселях. У судовому засіданні 03.03.2020 судом та учасниками справи про банкрутство оглянуто оригінали векселів, наданих ТОВ «Новіком».

Дослідивши подані сторонами докази, суд вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів, необхідних для встановлення фактичних даних у справі, тому не вбачає необхідності у призначенні експертизи, тому відмовляє у задоволенні клопотання керуючої санацією про призначення судової експертизи.

Адвокат ТОВ “Новіком” 11.03.2021 подав заяву про уточнення грошових вимог, в якій просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 130 955 724,80 грн. У заяві посилається на те, що 25.09.2015 ТОВ “Новіком” подано до суду заяву про визнання грошових вимог до боржника на суму 143 611 698,49 грн. Згодом на підставі постанови Верховного суду від 01.08.2019 у справі №914/2441/15 заявник зменшив кредиторські вимоги та просив визнати у розмірі 130 965 818,49 грн. ТОВ “Новіком” вказує на те, що ними допущено арифметичну помилку під час визначення остаточної суми кредиторської заборгованості ПАТ «Львівська вугільна компанія» перед ТОВ “Новіком” та просить вважати вірною суму кредиторських вимог у розмірі 130 955 724,80 грн.

Враховуючи подання ТОВ “Новіком” заяви про уточнення кредиторських вимог до боржника, судом здійснюється розгляд грошових вимог заявника в межах заявлених уточнених грошових вимог.

02.10.2019 ТОВ “Новіком” подало письмові пояснення з рахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.08.2019 у справі №914/2441/15.

02.03.2021 на адресу суду надійшли письмові пояснення ТОВ “Новіком” в частині розгляду кредиторських вимог, в яких заявник посилається на те, що враховуючи позицію Верховного Суду, що викладена в постанові від 01.08.2019 року у цій справі, підлягають визнанню грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» до Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія», що виникли на підставі простих векселів АА №№1700024-1700041, 1700043 емітовані 14.02.2012, тобто вимоги, що виникли з векселів у межах 4-річного терміну до дати порушення провадження у справі про банкрутство.

ТОВ “Новіком” посилається на те, що підлягають визнанню грошові вимоги заявника до боржника на суму 130 965 818,49 грн, які виникли на підставі наступних векселів: АА №1700024 на суму 6 000 000,00 грн; АА №1700025 на суму 6 000 000,00 грн; АА №1700026 на суму 8 500 000,00 грн; АА №1700027 на суму 3 500 000,00 грн; АА № 1700028 на суму 7 000 000,00 грн; АА № 1700029 на суму 355 421,79 грн; АА №1700030 на суму 7 500 000,00 грн; АА № 1700031 на суму 9 000 000,00 грн; АА №1700032 на суму 10 500 000,00 грн; АА №1700033 на суму 5 500 000,00 грн; АА №1700034 на суму 6 500 000,00 грн; АА №1700035 на суму 9 500 000,00 грн; АА №1700036 на суму 10 000 000,00 грн; АА №1700037 на суму 4 500 000,00 грн; АА №1700038 на суму 7 000 000,00 грн; АА №1700039 на суму 10 000 000,00 грн; АА № 1700040 на суму 4 000 000,00 грн; АА № 1700041 на суму 10 000 000,00 грн; АА № 1700043 на суму 5 610 396,70 грн.

23.10.2019 ПАТ «Львівська вугільна компанія» подало заперечення щодо заявлених кредиторських вимог ТОВ «Новіком» у розмірі 143 611 698,49 грн, в яких просить відмовити у задоволенні заяви про визнання кредиторських вимог в повному обсязі. Заперечення мотивує тим, що за бухгалтерською довідкою боржника ПАТ «Львівська вугільна компанія» серед заявлених вимог ТОВ «Новіком», а саме: векселі АА №№1700004 від 21.04.2009 року на суму 1 500 000,00 грн, 1700006 від 14.07.2009 року на суму 4 700 093,60 грн, 1700007 від 14.07.2009 року на суму 5 000 000,00 грн, 1700010 від 11.01.2010 року на суму З 085 750,00 грн, 1700011 від 25.01.2010 року на суму 355 130,00 грн, 1700013 від 10.02.2010 року на суму 394 077,59 грн та 1700015 від 10.02.2010 року на суму 2 600 750,00 грн, а загалом на суму 17 635 801,19 грн, що рахувалися у ТОВ «КУА «АОЛА» - списано з балансу на підставі закінчення строку позовної давності згідно ст.ст. 34,70,77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі в червні 2015 року. Крім того, проти визнання кредиторських вимог ТОВ «Новіком» до боржника ПАТ «Львівська вугільна компанія» на загальну суму 143 611 698,49 в повному обсязі виступає Сокальська ОДПІ.

ПАТ «Львівська вугільна компанія» у запереченнях посилається на відсутність усіх обов`язкових реквізитів на цінних паперах.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.5 ЗУ «Про обіг векселів в Україні» (в редакції, яка діяла на час видачі спірних векселів) від імені юридичних осіб вексель підписується - власноручно керівником та головним бухгалтером якщо так посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою. Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою

Наведені норми чинного законодавства України, встановлюють, що одним з обов`язкових реквізитів простого векселя є власноручний підпис керівника юридичної особи (векселедавця).

Акт-приймання передачі векселів від 14.02.2012 до договору № 030111 від 03.01.2011 та на прості векселі від 14.02.2012 серії АА №№ 1700020-1700043 підписані головою правління-генеральним директором ВАТ «Львівська вугільна компанія» Зозуля А.А. та головним бухгалтером підприємства Мяус В.П. ПАТ «Львівська вугільна компанія» вважає, що проаналізувавши інші документи боржника (договір купівлі-продажу № 030111 від 03.01.2011, протокол узгодження ціни до даного договору та ін.), на яких містяться підпис голови правління генерального директора ВАТ «Львівська вугільна компанія» Зозулі А.А. чітко вбачається, що підпис на акті приймання-передачі векселів від 14.02.2012р. до договору № 030111 від 03.01.2011 та підписи на простих векселях від 14.02.2012р. серії АА №№ 1700020-1700043 не здійснено власноручно Зозулею А.А., оскільки дані підписи суттєво відрізняються від підписів Зозулі А.А., що містяться на інших документах боржника.

ПАТ «Львівська вугільна компанія» посилається на те, що ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачено чіткі вимоги до використання векселів у господарській діяльності, а саме: застосування векселів у розрахунках обов`язково має бути зазначено в договорі; вексель (простий або переказний) видають для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; номінал векселя на етапі його емісії не може бути вище ніж сума зобов`язання, за яким видають вексель. Особи, винні в порушені вимог цієї статті, несуть відповідальність, згідно з законом.

ПАТ «Львівська вугільна компанія» зазначає в запереченнях, що в договорі № 030111 від 03.01.2011 в порушені вимог ст.4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», не міститься обов`язкова умова щодо проведення розрахунків за даним договором із застосуванням векселів.

Боржник вказує на те, що загальна сума правочину з видачі ПАТ «Львівська вугільна компанія» на ТзОВ «Новіком» спірних простих векселів від 14.02.2012 серії АА №№ 1700020-1700043 (згідно акту приймання-передачі векселів від 14.02.2012 до договору №030111 від 03.01.2011) становить 160610,40 тис. грн. (37,69% вартості активів Товариства за даними фінансової звітності Товариства за 2011 рік). Відповідно до Статуту ПАТ «Львівська вугільна компанія» голова правління і тим більше головний бухгалтер Товариства не мали повноважень (самостійно без рішення загальних зборів Товариства) видавати ТОВ «Новіком» спірні прості векселі від 14.02.2012 року на суму 160610,4 тис. грн. В матеріалах справи відсутні рішення загальних зборів Товариства про погодження вчинення такого правочину.

Також, ПАТ «Львівська вугільна компанія» вважає, що ТОВ «Новіком» пропущені терміни давності для пред`явлення векселів.

Згідно статті 34 Уніфікованого Закону переказаний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явлені. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, що випливають із переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються з дня настання строку платежу. Початок та переривання перебігу позовної давності Уніфікованим законом не зазначено, тому потрібно застосовувати положення ЦК України.

Боржник вказує на те, що перебіг трирічного строку на пред`явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред`явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змімені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов`язаних за векселем осіб. В даному випадку станом на 25.09.2015 від дати видачі (придбання) спірних простих векселів (14.02.2012, 03.03.2010, 10.02.2010, 25.01.2010, 20.07.2009, 14.07.2009) минуло більше трьох років, ТОВ «Новіком» не надано доказів, які б свідчили про переривання строку позовної давності, встановленого чинним законодавством.

На думку ПАТ «Львівська вугільна компанія», ТОВ «Новіком» станом на 25.09.2015 втратив своє право вимоги платежів від ПАТ «Львівська вугільна компанія» за спірними простими векселями.

ПАТ «Львівська вугільна компанія» посилається на збитковість та економічну недоцільність для боржника договору купівл -продажу № 030111 від 03.01.2011, на виконання якого видано спірні прості векселі від 14.02.2012 серії АА №№ 1700020-1700043. Боржник зазначає, що від продажу у 2008 році 10 000 000 тонн тонких відходів вуглезбагачення ТОВ «Стратегії груп» за Договором № 20/06-08 від 20.06.2008 ПАТ «Львівська вугільна компанія» отримала дохід 1 200 000,00 грн. (з ПДВ), а від купівлі тих же самих тонких відходів вуглезбагачення у 2011 році у ТОВ «Новіком» у кількості 1 293 754,07 тонн (у сім разів меншу кількість) за договором купівлі № 030111 від 03.01.2011 ВАТ ”Львівська вугільна компанія” понесла витрати на загальну суму 254 772 821, 92 гривень (з ПДВ).

ПАТ «Львівська вугільна компанія» вважає, що оцінивши у сукупності укладені між боржником та ТОВ «Новіком» договори, можна зробити висновок про те, що в дійсності справжньої реалізації активів не відбувалось, договори надумані та не підтверджують справжності фінансово-господарських операцій, майнові активи, що визначені в договорах, весь час залишались на території ПАТ «Львівська вугільна компанія». Осіб, що підписували вказані договори як реалізації так і зберігання та якими заявлено кредиторські вимоги до боржника в даному випадку можна вважати заінтересованими стосовно боржника згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Розглянувши заяву ТОВ «Новіком» про визнання грошових вимог до боржника, з врахування уточнення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, керуючої санації, суд дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ «Новіком» та визнання грошових вимог до території ПАТ «Львівська вугільна компанія» у розмірі 130 955 724,80 грн, з огляду на наступне.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2016, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2016, грошові вимоги ТОВ “Новіком” визнано частково в сумі 357 857, 79 грн, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів боржника, з яких 2 436 грн (судовий збір) – перша черга, 355 421, 79 грн (основний борг) – четверта черга. Решта вимог відхилена.

Судові рішення в частині визнання грошових вимог мотивовані тим, що у боржника є заборгованість перед цим кредитором по оплаті за пред`явленим ТОВ “Новіком” до оплати простим векселем серії АА № 1700029. Стосовно решти вимог за векселями суди їх відхилили з огляду на непред`явлення векселів до платежу та пропуск заявником станом на дату подачі грошових вимог (25.09.2015) строку позовної давності. При цьому зазначено, що встановлені статтею 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі – Уніфікований закон) строки для пред`явлення позовних вимог за векселем (три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу) є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Суд застосовує ці строки незалежно від заяви сторони. Після їх закінчення припиняється дія матеріального права вимоги платежу від зобов`язаних за векселем осіб. Суди першої та апеляційної інстанцій, відхиляючи грошові вимоги за векселями серії АА №№ 1700006, 1700007, 1700011, 1700015, 1700024-1700041, 1700043, встановили, що прості векселі на суму 143 611 698, 49 грн до пред`явлення не були пред`явлені до оплати станом на дату порушення справи про банкрутство, тому заборгованість за цими векселями не є конкурсною.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 у справі №914/2441/15 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Новіком” (вх. № 6041/2019) задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2016 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2016 (про визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Новіком”) у справі №914/2441/15 скасовано, справу №914/2441/15 у частині визнання кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Новіком” передано до Господарського суду Львівської області на новий розгляд в іншому складі суду.

Відповідно до частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Направляючи на новий розгляд справу № 914/2441/15 в частині розгляду заяви ТОВ «Новіком» про грошові вимоги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у п. 49-51 постанови від 01.08.2019 зазначив наступне.

У заяві ТОВ “Новіком” про визнання кредиторських вимог вказано, що боржником погашено прості векселі серії АА №№ 1700020-1700023, а також частково погашено вексель серії АА № 1700029 номінальною вартістю 4 000 000 грн, внаслідок чого заборгованість по даному векселю складає 355 421,79 грн. Як стверджує заявник, заборгованість боржника перед ним за простими векселями серії АА №№ 1700006, 1700007, 1700011, 1700015, 1700024-1700043 станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство – 25.08.2015 – становить 143 611 698,49 грн.

З урахуванням викладеного вище, у цій справі про банкрутство можуть бути визнані лише вимоги ТОВ “Новіком”, що виникли з векселів у межах 4-річного терміну до дати порушення провадження у справі про банкрутство. Цю справу про банкрутство було порушено згідно з ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.08.2015. Таким чином, у межах цього провадження можуть бути визнані вимоги з векселів серії АА № 1700020-1700041,1700043, які емітовані 14.02.2012, у непогашеній частині.

Грошові вимоги з інших векселів, емітованих до цієї дати, не можуть бути визнаними у якості конкурсних вимог у цьому провадженні, оскільки векселі серії АА №№ 1700006 від 14.07.2009, 1700007 від 14.07.2009, 1700011 від 25.01.2010, 1700015 від 10.02.2010 на загальну суму 12 655 973,60 грн були емітовані поза межами строків вексельної позовної давності і є погашеними у силу спеціальної норми – статті 70 Уніфікованого закону.

У пункті 60 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 року вказав, що при новому розгляді суду першої інстанції слід оглянути оригінали всіх векселів, на яких грунтуються грошові вимоги ТОВ «Новіком», задля встановлення їх номінальної вартості, наявності/відсутності дефектів форми векселів, обрахунку розміру заборгованості з урахуванням дати емісії і співвідношення кінцевого терміну пред`явлення векселів та дати порушення провадження у цій справі. Усі ці висновки необхідно чітко відобразити у судовому рішенні.

У судовому засіданні 03.03.2020 судом та учасниками справи про банкрутство оглянуто оригінали векселів всіх векселів, на які у заяві про визнання грошових вимог посилається ТОВ «Новіком».

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2011 між боржником та заявником – ТзОВ “Новіком” укладено договір купівлі-продажу № 030111. згідно якого заявник, як продавець, зобов`язався передати у власність боржника, як покупця, товар – тонкі відходи вуглезбагачення в кількості 1 293 754,07 тонн (п. п. 1.1, 1.2, 2.2 договору № 030111). Згідно п. 2.4 договору орієнтовна вартість договору становить 254’ 772’ 821,92 грн. Як зазначено в п. 3.1 договору покупець проводить розрахунки з продавцем по договірній ціні, визначеній в протоколах узгодження ціни (додаток № 1, додаток № 2), що є невід`ємною частиною договору. Згідно п. 7.1 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2011 р.

Як зазначено в протоколі узгодження договірної ціни згідно договору купівлі-продажу № 030111 від 03.01.2011 р. (додаток № 1) сторонами досягнуто згоди про ціну однієї тонни тонких відходів вуглезбагачення в розмірі 192,00 грн. з врахуванням ПДВ. У протоколі узгодження договірної ціни згідно договору купівлі-продажу № 030111 від 03.01.2011 р. (додаток № 2) сторонами досягнуто згоди про ціну однієї тонни тонких відходів вуглезбагачення в розмірі 201,60 грн. з врахуванням ПДВ.

04.01.2011 р. боржником та заявником укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 030111 від 03.01.2011 р.

Боржником згідно акту прийому-передачі векселів до договору № 030111 від 03.01.2011р. передано заявнику прості векселі серії АА №№ 1700020 – 1700041, 1700043 в кількості 23 штуки загальною номінальною вартістю 164’ 610’ 396,70 грн. з датою погашення векселів – за пред`явленням.

Заявником згідно договору № 076-09-Б купівлі-продажу цінних паперів від 20.07.2009 р. придбано простий вексель серії АА № 1700006 номінальною вартістю 4 700 093,60 грн. з датою погашення – по пред`явленню, який емітовано боржником, дата складання векселя 14.07.2009 р. та простий вексель серії АА № 1700007 номінальною вартістю 5 000 000,00 грн. з датою погашення – по пред`явленню, який емітовано боржником, дата складання векселя 14.07.2009 р.

Згодом заявником згідно договору № 027-10-Б купівлі-продажу цінних паперів від 29.01.2010 р. придбано простий вексель серії АА № 1700011 номінальною вартістю 355 130,00 грн. з датою погашення – по пред`явленню, який емітовано боржником, дата складання векселя 25.01.2010 р.

Також, заявником згідно договору № 059-10-Б купівлі-продажу цінних паперів від 03.03.2010 р. придбано простий вексель серії АА № 1700015 номінальною вартістю 2 600 750,00 грн. з датою погашення – по пред`явленню, який емітовано боржником, дата складання векселя 10.02.2010 р.

З акту пред`явлення векселя до оплати від 05.11.2012 р., вбачається, що заявником 05.11.2012 р. пред`явлено до оплати боржнику простий вексель серії АА № 1700011 номінальною вартістю 4 000 000,00 грн. з датою погашення – по пред`явленню, датою складання - 14.02.2012 р. Вказаний вексель частково погашено в сумі 3 644 578,21 грн. на підставі угоди про залік однорідних взаємних вимог від 15.11.2012 р.

Вимоги заявника обгрунтовані тим, що ТОВ «Новіком» отримало від боржника прості векселі серії АА №№ 1700020-1700043. Крім того, заявником придбано на підставі договорів купівлі-продажу цінних паперів від 03.03.2012 № 059-10-Б, від 25.01.2010 № 892-08-Б, від 20.07.2009 № 076-09-Б прості векселі серії АА №№ 1700006, 1700007,1700011 та 1700015. У заяві вказано, що боржником погашено прості векселі серії АА №№ 1700020-1700023, а також частково погашено вексель АА № 1700029 номінальною вартістю 4 000 000 грн, внаслідок чого заборгованість по даному векселю складає 355 421,79 грн. Як стверджував заявник, заборгованість боржника перед ним за простими векселями серії АА №№ 1700006, 1700007, 1700011, 1700015, 1700024-1700043 станом на дату порушення провадження у справі про банкрутство становить 143 611 698,49 грн.

Адвокат ТОВ “Новіком” 11.03.2021 подав заяву про уточнення грошових вимог, в якій просить визнати грошові вимоги до боржника у розмірі 130 955 724,80 грн.

Відповідно до пояснення ТОВ «Новіком» з врахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 01.08.2019 у справі №914/2441/15, заявник посилається на те, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства Львівська вугільна компанія, вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком», що виникли на підставі простих векселів АА №№1700024-1700041,1700043 емітовані 14.02.2012, тобто вимоги, що виникли з векселів у межах 4-річного терміну до дати порушення провадження у справі про банкрутство.

ТОВ “Новіком” просить визнати грошові вимоги до боржника, які виникли на підставі наступних векселів: АА №1700024 на суму 6 000 000,00 грн; АА №1700025 на суму 6 000 000,00 грн; АА №1700026 на суму 8 500 000,00 грн; АА №1700027 на суму 3 500 000,00 грн; АА № 1700028 на суму 7 000 000,00 грн; АА № 1700029 на суму 355 421,79 грн; АА №1700030 на суму 7 500 000,00 грн; АА № 1700031 на суму 9 000 000,00 грн; АА №1700032 на суму 10 500 000,00 грн; АА №1700033 на суму 5 500 000,00 грн; АА №1700034 на суму 6 500 000,00 грн; АА №1700035 на суму 9 500 000,00 грн; АА №1700036 на суму 10 000 000,00 грн; АА №1700037 на суму 4 500 000,00 грн; АА №1700038 на суму 7 000 000,00 грн; АА №1700039 на суму 10 000 000,00 грн; АА № 1700040 на суму 4 000 000,00 грн; АА № 1700041 на суму 10 000 000,00 грн; АА № 1700043 на суму 5 610 396,70 грн.

Відносини, пов`язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також Законами України “Про обіг векселів в Україні” (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), “Про цінні напери та фондовий ринок”, “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі”, “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі”, “Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів”.

Відповідно до статті 194 Цивільного кодексу України, цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», вексель цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно з ст. 16 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Новіком» є законним держателем векселів, на підставі яких заявлено вимоги до боржника, доказів протилежного сторонами не надано.

ПАТ «Львівська вугільна компанія» зверталось до суду з позовними заявами про визнання недійсними правочинів, на підставі яких видано векселі ТОВ «Новіком», визнання такими, що не підлягають виконанню векселів. Рішеннями Господарського суду Львівської області, які набрали законної сили, у справах № 910/11747/19 (914/2441/15), 910/12210/19 (914/2441/15), 910/12884/19 (914/2441/15), у задоволенні позовних вимог ПАТ «Львівська вугільна компанія» відмовлено.

Відповідно до статті 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі переказний вексель строком за пред`явленням підлягає оплаті при його пред`явленні. Він повинен бути пред`явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами.

Згідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів.

У пункті 33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 року вказано, що уніфікований закон не пов`язує пропуск річного строку до пред`явлення до оплати простого векселя із втратою ним вексельної сили/припиненням зобов`язання з векселя. Це випливає зі змісту статті 53 Уніфікованого закону, якою встановлено, що після закінчення строків, встановлених для пред`явлення переказного векселя зі строком платежу за пред`явленням або у визначений строк від пред`явлення держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов`язаних осіб, за винятком акцептанта. Інших наслідків закінчення строків, встановлених для пред`явлення переказного векселя зі строком платежу за пред`явленням або у визначений строк від пред`явлення, ані Уніфікований закон, ані Закон України “Про обіг векселів” не містять.

Частиною першою статті 70 Уніфікованого закону встановлено, що позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Норми статей 34, 53, 70 Уніфікованого закону у силу статті 77 цього ж закону так само застосовуються до простих векселів.

Згідно з частиною першою статті 78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов`язаний так само, як акцептант за переказним векселем. Таким чином, у силу статей 53, 78 Уніфікованого закону після закінчення строків, встановлених для пред`явлення переказного векселя зі строком платежу за пред`явленням, векселедержатель має право позову до векселедавця простого векселя протягом трьох років.

Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов`язання – зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Абзацом 8 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” кредитор – юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Відповідно до ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком», які грунтуються на простих векселях, до Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” у розмірі 130 955 724,80 грн та 2 436,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 23, 28, 29 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 226, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” за вх. №3175/19 від 20.11.2019 про зупинення провадження у справі залишити без розгляду.

2. Клопотання Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” за вх. №3176/19 від 20.11.2019 про зупинення провадження у справі залишити без розгляду.

3. Клопотання арбітражного керуючого Постоленка В.О. за вх. 33181/19 від 20.11.2019 про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі залишити без розгляду.

4. Клопотання Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” за вх. №104/20 від 16.01.2020 про зупинення провадження у справі залишити без розгляду.

5. Клопотання голови комітету кредиторів Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” ДП «Львіввугілля» за вх. №2861/19 від 22.10.2019 про призначення експертизи залишити відмовити.

6. У задоволенні клопотання керуючої санацією Степаненко І.С. за вх. №77/20 від 14.01.2020 про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

7. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новіком» (04050, м.Київ, вул. Мельникова, буд 12; код ЄДРПОУ 35947625) до Публічного акціонерного товариства “Львівська вугільна компанія” (с. Сілець, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 35879807) у розмірі 130 955 724,80 грн та 2 436,00 грн судового збору.

8. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

9. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Ухвала набирає законної сили в строки та в порядку передбаченому ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строк і в порядку, передбачених ст. ст.254-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складений 17.03.2021.

Суддя Чорній Л.З.