Ухвала суду № 95613749, 17.03.2021, Троїцький районний суд Луганської області

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 419/1612/20

Провадження № 2-о/433/91/21

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

"17" березня 2021 р.

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кам`янобрідська районна у м. Луганська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановив:

До Троїцького районного суду Луганської області надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кам`янобрідська районна у м. Луганська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення.

Вивчивши вказану заяву, ознайомившись з доданими до неї документами, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Таким чином, заява про встановлення факту повинна відповідати вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Крім того, вказана заява повинна відповідати вимогам ст.318 ЦПК України, а саме, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

З поданої заяви слідує, що встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення факту постійного сумісного проживання ОСОБА_1 разом з її чоловіком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті ОСОБА_3 , тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідне заявнику для оформлення документів про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Таким чином, з огляду на те, що метою встановлення факту є бажання заявника вступити у спадщину, заявнику необхідно зазначити у поданій заяві про коло спадкоємців померлого ОСОБА_3 (діти, батьки, інші родичі спадкодавця) та об`єкти, що складають спадкову масу (рухоме, нерухоме майно тощо), надавши відповідні докази.

Разом з тим, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Аналогічна правова позиція висловлена у Постановах Верховного Суду у справах № 336\709\18-ц від 07.11.2018 року, № 303\1816\17 від 23.12.2019 року, зокрема зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Проте, як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.03.2020, виданою приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу, Ільїній А.П. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , з підстави того, що ОСОБА_1 пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З матеріалів, доданих до заяви вбачається, що останнім місцем проживання ОСОБА_3 було: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 9-1 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у разі якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, затверджений рішенням Кабінету Міністрів України, місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

З матеріалів справи вбачається, що заявником ОСОБА_1 було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Сєвєродонецького міського нотаріального округу Глаговської О.В.

Таким чином, з наданих матеріалів вбачається, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є м. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто заявником при зверненні до суду невірно визначено заінтересовану особу у справі.

Крім того, з огляду на підставу відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд пропонує звернути увагу заявника на спосіб захисту його прав, яким в цьому випадку є звернення до суду з вимогою про поновлення пропущеного строку прийняття спадщини (за наявності поважних причин). Більш того, без поновлення вказаного строку, пред`явлені вимоги про встановлення факту, можуть бути недоцільними.

Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином, заяву слід залишити без руху, надавши заявнику час для усунення вищенаведених недоліків.

Керуючись ст.185, 260, 318, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ

Заяву ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Кам`янобрідська районна у м. Луганська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі неусунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Певна