Рішення № 95607852, 18.03.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2021 р. № 400/5458/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 , АДРЕСА_1

до відповідача:Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Робоча, 2А/1, м. Миколаїв, 54029 , Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, вул. Янтарна, 61, м. Миколаїв, 54050

про:визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (далі – відповідач 1), Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (далі – відповідач 2) з вимогами про:

- визнання протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації щодо не надання щомісячної матеріальної допомоги дітям військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язання Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації надати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячну матеріальну допомогу дітям військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказала про те, що її син ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів». Звернувшись до відповідача з заявою про надання щомісячної матеріальної допомоги дитині померлого учасника АТО в межах існуючої програми соціального захист населення «Турбота» на період до 2020 року, отримала відмову відповідача, яка мотивована посиланням на лист Департаменту соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації № 01-18/940 від 02.10.2020р. та тим, що наданий позивачем комплект документів не відповідає п.4 Порядку фінансування субвенцій з обласного бюджету для надання щомісячної матеріальної допомоги дітям військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих…(далі - Порядок). Позивач стверджує, що згідно витягу з протоколу № 297 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18 серпня 2020 року «травма молодшого сержанта запасу ОСОБА_3 1982 р.н., «Механічна асфіксія в результаті здавлення шиї петлею» - «ТРАВМА ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ», тому вона має право на отримання такого виду матеріальної допомоги. Вказану вище відмову позивач вважає протиправною, тому звернулась до суду з відповідним позовом.

Відповідач-1 заперечував проти позовних вимог, про що виклав у відзиві на позовну заяву. Відповідач-1 вказав, що дійсно відповідно довідки виданої Військовою частиною А0693 про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведенні і захисті, суверенітету та територіальної цілісності України 23.10.2019р. за № 1268, ОСОБА_3 приймав безпосередню участь в АТО в період з 13.06.2015 року (з переривами) до 07.04.2017 року. Проте, згідно свідоцтва про смерть помер ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що свідчить про те, що зазначена вище особа померла не під час участі в АТО на сході України, як того вимагає п.2 Порядку. Причина смерті такої особи пов`язана із захистом Батьківщини, але не є причиною такої смерті поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України, як того вимагає п.4 вищезазначеного Порядку.

Відповідач 2 надав до суду відзиві на позовну заяву , в якому зазначив про те, що відповідно до п.2 Порядку, матеріальна допомога, за якою звернулась з заявою позивач, надається дітям військовослужбовців, які загинули , пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території АРК, м. Севастополя, під участі в АТО на сході України. Згідно наданих позивачем документів разом з заявою на отримання матеріальної допомоги, встановлено, що ОСОБА_3 помер від травми, пов`язаної з захистом Батьківщини, а не з від травми одержаної при виконанні службових обов`язків під час участі в АТО на сході України. Відмова відповідача 2 викладена в листі від 05.10.2020р. є такою, що відповідає вимогам чинного законодавства. В задоволенні позову відповідач 2 просив суд відмовити в повному обсязі.

В письмових поясненнях на відзив наданих позивачем до суду 11.01.2021р., позивач зазначила, що по суті позовних вимог відповідачами не надано жодних обґрунтованих пояснень щодо відмови у наданні матеріальної допомоги. Позовні вимоги позивач просила задовольнити в повному обсязі.

19.01.2021 року до суду надійшли письмові заперечення на пояснення позивача від відповідача-1, в яких Департамент соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації звертає увагу на те,що відповідно до Порядку, затвердженого рішенням Миколаївської обласної ради від 21.12.2017р. № 15 (зі змінами) в межах Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період д 2020 року, відповідачем -1 дійсно здійснюється перевірка документів сформованих для призначення допомоги. Перевіривши документи надані позивачем разом з заявою про надання такої допомоги, встановлено, що в довідці виданої Військовою частиною А0693 про безпосередню участь особи в АТО, забезпеченні її проведенні і захисті, суверенітету та територіальної цілісності України 23.10.2019р. за № 1268, не зазначено період перебування ОСОБА_3 в зоні АТО на сході України саме в день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дії відповідача -1 щодо відмови в наданні позивачу матеріальної допомоги є правомірними та обґрунтованими відповідно до визначено Порядку.

Відповідно до ст. 262 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

31.08.2020 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача -2 - Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації, з заявою про надання її дитині – ОСОБА_2 – ІНФОРМАЦІЯ_2 , який має статус «дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», щомісячної матеріальної допомоги як дитині померлого військовослужбовця, учасника бойових дій в ООС.

Як встановлено судом, Рішенням Миколаївської обласної ради від 22.12.2016 року (із змінами та доповненнями) № 5 було затверджено Комплексну програму соціального захисту населення "Турбота" на період до 2020 року.

Додатком № 3 до рішення обласної ради затверджено Порядок фінансування субвенції з обласного бюджету для надання щомісячної матеріальної допомоги дітям військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України. Відповідно до пункту 2 Порядку щомісячна матеріальна допомога виплачується дітям віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних-закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, не пізніше, ніж до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не пізніше, ніж до досягнення ними 23 років) військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м. Севастополя, під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України, які зареєстровані та постійно проживають на території Миколаївської області.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що головним розпорядником коштів є Департамент соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації.

Відповідно до пункту 7 Порядку Департамент соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації здійснює перевірку документів, сформованих для призначення допомоги, та проводить розподіл коштів пропорційно контингенту отримувачів.

Виходячи з матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - чоловік позивачки, що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , був учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 25 грудня 2015 року та Довідкою від 23 жовтня 2019 року за № 1268 (а.с.9).

Згідно витягу з протоколу № 297 засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18 серпня 2020 року «травма молодшого сержанта запасу ОСОБА_3 1982 р.н., «Механічна асфіксія в результаті здавлення шиї петлею» - «ТРАВМА ТА ПРИЧИНА СМЕРТІ, ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ ІЗ ЗАХИСТОМ БАТЬКІВЩИНИ» (а.с.11).

Сину позивачки та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 Розпорядженням Вітовської районної державної адміністрації від 29.09.2020 № 305-р надано «статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів».

Довідкою від 31.08.2020 № 5772/07 Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є членом сім`ї загиблого військовослужбовця та має право на пільги, передбачені статтею 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с.15).

05.10.2020р. Управлінням соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації відмовлено позивачці в наданні щомісячної матеріальної допомоги дитині померлого учасника антитерористичної операції, відповідно до Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року, посилаючись на лист департаменту соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації № 01-18/940 від 02.10.2020 з підстав того, що комплект документів не відповідає п. 4 Порядку.

Позивач вважає таку відмову протиправною, тому звернулась до суду з відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Порядку фінансування субвенції з обласного бюджету для надання щомісячної матеріальної допомоги дітям військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території АР Крим, м.Севастополя, під час участі в АТО на сході України (далі - Порядок), затвердженого рішенням Миколаївської обласної ради від 21.12.2017 № 15 (зі змінами) в межах Комплексної програми соціального захисту населення «Турбота» на період до 2020 року, право на отримання щомісячної матеріальної допомоги мають діти до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, не пізніше, ніж до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не пізніше, ніж до досягнення ними 23 років) військовослужбовців ЗСУ та інших військових формувань, у тому числі добровольчих, які загинули, пропали безвісти або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території АР Крилі, м.Севастополя, під час участі в АТО на сході України, які зареєстровані та постійно проживають на території Миколаївської області.

Відповідно до довідки Військової частини А0693 про безпосередню участь особи в антитерористичної операції, забезпеченні її проведенні і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, виданої 23.10.2019 за № 1268, судом встановлено, що дійсно в період з 13.06.2015 по 06.072015, з 26.07.2015 по 24.09.2015, з 25.02.2016 по 08.07.2016, з 22.10.2016 по 30.12.2016, з 03.01.2017 по 18.01.2017, з 05.02.2017 по 07.04.2017 молодший сержант ОСОБА_3 безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції. Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Саудівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 27.10.2018 серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, з урахуванням вищезазначених документів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 помер не під час участі в антитерористичної операції на сході України, як того вимагає п.2 вищезазначеного Порядку, а вже навіть більше ніж через рік після закінчення строку проходження служби в зоні АТО.

Під час перевірки документів, як того вимагає Порядок, відповідачем-2 з`ясовано, що ОСОБА_1 не надала документа, що підтверджує смерть військовослужбовця, який загинув, пропав безвісти або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконання службових обов`язків під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України. Замість цього ОСОБА_1 надала довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 23.10.2019 № 1268, проте у ній не зазначений період перебування в антитерористичній операції (АТО) на сході України саме день смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв військовослужбовця, що призвело до смерті проводиться військово-лікарськими комісіями.

У витязі з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 08.08.2020 № 297, травма молодшого сержанта запасу ОСОБА_3 «механічна асфікція в результаті здавлення шиї петлею», пов`язана із захистом Батьківщини, а не внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов`язків під час участі в антитерористичній операції (АТО) на сході України, як того вимагає п.4 вищезазначеного Порядку.

Позивачем не надано до справи доказів того, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва при виконанні службових обов`язків на тимчасово окупованій території або під час участі в антитерористичній операції на сході України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що необхідно враховувати, що становлення статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не є підставою для проведення вищезазначеної виплати.

Згідно приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В даному випадку суд вважає, що відповідачі, діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі, які є суб`єктами владних повноважень, свою позицію суду довели та обґрунтували її належним чином.

За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Робоча, 2А/1, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 03194683) , Управління соціального захисту населення Вітовської районної державної адміністрації (вул. Янтарна, 61, м. Миколаїв, 54050, код ЄДРПОУ 03194660) відмовити .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов