Ухвала суду № 95607315, 16.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 березня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/5019/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 29 грудня 2020 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено підготовче засідання на 01 лютого 2021 року (а.с. 29-30).

Ухвалою суду від 11 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин такого пропуску та доказів на їх підтвердження.

15 березня 2021 року від позивача на адресу Луганського окружного адміністративного суду на виконання ухвали суду від 11.03.2021 надійшла заява про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої зазначено, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати повинні застосовуватися положення ч.2 ст.233 КЗпП України, а не ч.5 ст.122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються. 14.11.2020 позивачем з метою досудового порядку вирішення спору було подано письмовий запит-вимогу Відповідачу, про його обов`язок сплатити на адресу грошову компенсацію за невідбуті періоди додаткової соціальної відпустки як учаснику бойових дій. Але, згідно письмової довідки (відповідь) ГУНП в Луганській області (вих.№4415/111/19-2020 від 11.12.2020) у зазначеній компенсації позивачу було відмовлено. Отже, позивачем було використано можливість досудового врегулювання спору. У зв`язку з чим, момент перебігу процесуальних строків починається з 11.12.2020.

Доводи про те, що до спірних правовідносин також має бути застосовано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.02.2021 № 240/532/20 необґрунтованим, оскільки з тексту вказаного судового рішення вбачається, що правовідносини, які були предметом розгляду у вказаній справі не стосувались забезпечення гарантій, визначених положеннями Закону № 3551-ХІІ.Таким чином, позивач просить суд вважати поважною причину пропуску строку для звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас частиною першою статті 233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Суд зазначає, що в постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі №160/5393/19 висловлено правову позицію щодо поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір щодо виплати грошового забезпечення поліцейським та/або працівникам органів внутрішніх справ, у тому числі компенсації за невикористані дні відпустки, охоплюється застосованим у частині другій статті 233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці» та, відповідно, звернення до суду з заявленими позивачем вимогами не обмежується будь-яким строком.

Проте в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 висловлено правову позицію щодо пріоритету застосування частини п`ятої статті 122 КАС України по відношенню до статті 233 КЗпП України у правовідносинах, що виникають під час проходження та звільнення з публічної служби.

Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.

З огляду на зміну сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, та той факт, що правовідносини, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивача з даним позовом.

Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в строк встановлений ухвалою суду від 11 березня 2021 року.

Відповідно до ч. 14 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Керуючись статтями 5, 77, 122, 160, 168, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду ОСОБА_1 .

Продовжити розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.

Призначити відкрите судове засідання на 24 березня 2021 року на 11 год. 00 хв. у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, просп. Космонавтів, 18.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ірметова