Рішення № 95607197, 17.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року № 320/1915/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов та припису.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №19/20/10/26-14/1802/02/2 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисак С.Ф. від 18.02.2020 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 94590,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову №20/20/10/26-13/1802/02/2 головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисак С.Ф. від 18.02.2020 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 37836,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати припис головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисак С.Ф. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.02.2020.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірні припис та постанови були прийняті Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві протиправно, оскільки відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки та розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Так, позивач наголосив на тому, що відповідач несвоєчасно направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" повідомлення про проведення планової перевірки.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що спірний припис не містить відомостей щодо заходів, які мають бути вжиті позивачем для усунення виявлених під час перевірки порушень.

Також позивач зазначив, що контролюючим органом не було належним чином його повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв`язку з чим позивач не мав можливості бути присутнім при розгляді його справи.

Позивач зазначив, що про дату, час та місце розгляду справи представнику товариства стало відомо 15.02.2020, тобто у вихідний було день, в який виконавчі органи товариства не працюють. У той час як керівництво товариства дізналось про розгляд справи лише 17.02.2020 (понеділок), тобто за 1 день до розгляду справи.

Також позивач наголосив на передчасності прийняття відповідачем 18.02.2020 спірних постанов, оскільки у спірному приписі визначено, що порушення мають бути усуненні до 07.03.2020.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" (ідентифікаційний код 40709918, місцезнаходження: 07301, Київська обл., Вишгородський р-н., м.Вишгород, провул.Квітковий, буд.2А, кв.30) зареєстровано як юридична особа 02.08.2016, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.69).

З матеріалів справи вбачається, що у період з 27.01.2020 по 07.02.2020 головним інспектором будівельного нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Лисаком Сергієм Федоровичем було проведено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті "Капітальний ремонт нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі м.Києва", за результатами якої складено акт від 07.02.2020 б/н (а.с.15-37).

У вказаному акті зазначено, що замовником будівництва є Національна служба здоров`я України, а підрядником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд".

В акті зазначено, що в ході перевірку були виявлені наступні порушення:

- п.4.17-4.18 ДБН А.3.2.-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охоронна праці і промислова безпека у будівництв. Основні положення" - під час перевірки об`єкта "Капітальний ремонт нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі м.Києва" з виїздом на місце 27.01.2020 встановлено, що ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" порушено будівельні норми, стандарти і правила, а саме: будівельні роботи виконуються за відсутності необхідних огороджень небезпечних зон на будівельному майданчику, а саме: зон з постійно діючими небезпечними факторами та зон з потенційно небезпечними факторами (відсутнє огородження небезпечної зони будівлі, огородження небезпечної зони під час виконання фасадних робіт);

- п.6.2.5 ДБН А.3.2.-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охоронна праці і промислова безпека у будівництв. Основні положення" - вхід до будівлі, в якій відбувається капітальний ремонт, не захищений зверху суцільним захисним козирком довжиною відповідно до розміру небезпечної зони;

- п.6.3.4 ДБН А.3.2.-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охоронна праці і промислова безпека у будівництв. Основні положення" - складування матеріалів і виробів відбувається хаотично і не відповідає проекту виконання робіт у місцях для цього не передбачених;

- п.4.8 ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" - неналежним чином, з порушенням ведеться виконавча документація, а саме: у загальному журналі робіт не заповнено відомість результатів операційного контролю якості будівельних робіт; у загальному журналі не заповнено перелік актів проміжного прийняття відповідальних конструкцій та актів на закриття прихованих робіт; у загальному журналі робіт не заповнений список інженерно-технічного персоналу, зайнятого на виконанні будівельних робіт; відсутній перелік спеціальних (загальних) журналів робіт; у загальному журналі робіт відомості про виконання будівельних робіт записані без зазначення дати та року виконання робіт (дати зазначені олівцем, року немає) та не зазначено посада, прізвище ім`я та по батькові відповідальної особи, яка робила записи та відсутні її підписи.

В акті вказано, що у проведенні перевірки брав участь заступник директора ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" Луценко Юрій Миколайович. Представник позивача відмовився від підписання акта перевірки.

На підставі вказаного акта перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві були прийняті такі документи:

- припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.02.2020, в якому описані виявлені в ході перевірки порушення та викладено вимогу про усунення допущених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва "Капітальний ремонт нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі м.Києва" у термін до 07.03.2020 (а.с.38-40);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.02.2020, у якому зазначено, що відповідальність за встановленні під час перевірки порушення ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" передбачена пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 18.02.2020 о 09 год. 30 хв. у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (а.с.43-45);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07.02.2020, у якому зазначено, що відповідальність за встановленні під час перевірки порушення ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" передбачена пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 18.02.2020 о 09 год. 50 хв. у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (а.с.46-48).

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" примірники вказаних документів 11.02.2020 були направлені ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" та отримані 15.02.2020 представником позивача за довіреністю (а.с.41,49).

Судом встановлено, що 18.02.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві були прийняті наступні постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності:

- №19/20/10/26-14/1802/02/2, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності ", та накладено штраф у сумі 94590,00 грн. (а.с.50-52);

- №20/20/10/26-13/1802/02/2, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 37836,00 грн. (а.с.50-52).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірних припису та постанов, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до положень статті 2 Закону №877 заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, державного контролю за додержанням законодавства у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4 1, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Частиною першою статті 4 Закону №877 визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною одинадцятою статті 4 Закону №877 плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною четвертою статті 5 Закону №877 визначено, що органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв`язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб`єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається, зокрема, дата початку та дата закінчення заходу.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до частини шостої-сьомої статті Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок №553), плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Відповідно до пункту 12 Порядку №553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У позовній заяві позивач зазначив, що відповідач своєчасно не повідомив ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" про проведення планової перевірки, і тим самим порушив процедуру проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві було складено повідомлення про проведення планового заходу, адресоване ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд", в якому вказано про проведення у період з 27.01.2020 по 07.02.2020 планової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: "Капітальний ремонт нежитлової будівлі по проспекту Степана Бандери, 19 в Оболонському районі міста Києва" (а.с.62-63).

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" вказане повідомлення та лист Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 14.01.2020 №10/26-24/1401/02/2 (а.с.64-65) були направлені позивачу 22.01.2020 та отримані 03.02.2020.

Як вбачається з акта перевірки, планова перевірка фактично була проведена 27.01.2020.

Отже, матеріали справи свідчить про те, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві дійсно не було завчасно повідомлено позивача про проведення планової перевірки (не пізніш як за десять днів до дня здійснення перевірки), що свідчить про порушення контролюючим органом процедури проведення перевірки, визначеної Законом №877 та Порядком №553.

Однак, суд зазначає, що процедурні порушення самі по собі не можуть бути визнані єдиною підставою для скасування прийнятих за результатами такої перевірки владних управлінських рішень, оскільки потребують встановлення, наскільки такі процесуальні порушення призвели до прийняття суб`єктом владних повноважень протиправних рішень.

З цього приводу суд зазначає, що в акті перевірки вказано, що у проведенні перевірки брав участь заступник директора ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" Луценко Юрій Миколайович , який відмовився від підписання акта перевірки.

Позивач у позовній заяві факт присутності представника ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" під час проведення контролюючим органом перевірки не спростовував.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що хоча позивач станом на 27.01.2020 не був повідомлений про проведення перевірки, проте представником ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" було допущено посадову особу контролюючого органу до проведення перевірки.

Вказані обставини свідчать про те, що представником позивача не було використано передбачений статтею 5 Закону №877 спосіб захисту свого порушеного права у разі своєчасного повідомлення про проведення перевірки, який полягає у недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2018 у справі №2а/2570/6273/2011 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 71789683) зазначив, що якщо допуск до проведення перевірки відбувся, у подальшому предметом розгляду у суді має бути лише суть виявлених порушень. У разі невикористання суб`єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Натомість допущені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки вони вплинули на можливість суб`єкта господарювання захистити свої права під час проведення спірної перевірки, чи вплинули порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлення дійсних фактичних обставин.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вказане, суд вважає, що несвоєчасність повідомлення Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві позивача про проведення перевірки, з огляду на допуск представником ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" посадової особи контролюючого органу до проведення перевірки, в даному випадку, не свідчить про протиправність прийняття відповідачем за результатами проведення перевірки спірних припису та постанов.

Також позивач зазначив про неналежне оформлення відповідачем спірного припису, з огляду на відсутність у ньому інформації щодо заходів, які мають бути вчинені позивачем для усунення порушень, з приводу чого суд зазначає таке.

Згідно з частинами сьомою-восьмою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Згідно з пунктом 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Пунктом 19 Порядку №553 визначено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Суд зазначає, що норми Закону №877 та Порядку №553 не містять положень щодо необхідності зазначення у приписі конкретних заходів, які мають вчиненні суб`єктом господарювання для усунення виявлених під час перевірки порушень.

Так, за своєю суттю припис є лише письмовою вимогою контролюючого органу про усунення відповідних порушень.

Дослідивши припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.02.2020, суд дійшов висновку про те, що вказаний документ оформлений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Так, у спірному приписі вказаний перелік виявлених контролюючим органом під час перевірки порушень ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Мега-Буд" у сфері містобудівної діяльності з вимогою щодо їх усунення у строк до 07.03.2020.

Суд зазначає, що заходи, які мають бути вчинені позивачем для усунення порушень, визначаються ним самостійно, а фактично єдиною умовою є те, що наслідком вжиття таких заходів має бути усунення тих порушень, які описані в акті перевірки та вказані у приписі.

У зв`язку з цим, суд не приймає до уваги посилання позивача на неналежне оформлення припису.

Також позивач зазначив, що контролюючим органом не було належним чином його повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у зв`язку з чим позивач не мав можливість бути присутнім на засіданні, де розглядалась справа, з приводу чого суд зазначає таке.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.195 №244 (далі - Порядку №244).

Відповідно до пунктів 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

У разі вчинення одним суб`єктом містобудування двох або більше правопорушень у сфері містобудівної діяльності протокол складається стосовно кожного правопорушення окремо.

Згідно з пунктом 12 Порядку №244 у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються:дата і місце його складення;посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол;відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності;місце вчинення і суть правопорушення;нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;прізвища, адреси свідків (у разі наявності);пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності;інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Пунктом 13 Порядку №244 визначено, що протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Згідно з пунктом 14 Порядку №244 під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз`яснює суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов`язки, передбачені Законом та цим Порядком.

До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до пункту 15 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.

Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що вносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписаний суб`єктом містобудування, щодо якого він складений.

Згідно з пунктом 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи (пункт 17 Порядку №244).

Згідно з пунктами 18-19 Порядку №244 справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб`єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Отже, норма пункту 17 Порядку №244 зобов`язує контролюючий орган повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудування не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи з метою реалізації права особи на захист. Таке завчасне повідомлення має надати суб`єкту господарювання можливість ознайомитись з матеріалами справи, отримати юридичну допомогу, зібрати та надати необхідні документи та докази на свій захист, які повинні бути враховані суб`єктом владних повноважень при вирішені справи.

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2020 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві були складені протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в яких позивача повідомлено, що розгляд справи відбудеться 18.02.2020 о 09:30 год. та о 09:50 год. відповідно, у приміщенні Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві.

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта" вказані протоколи рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим ідентифікатором №0113330936567 були направлені позивачу 11.02.2020.

Вказана поштова кореспонденція була отримана представником позивача за довіреністю 15.02.2020 о 14 год. 50 хв. (а.с.49).

Отже, позивач був повідомлений про розгляд справи менше ніж за три доби до дня розгляду справи.

У позовній заяві позивач зазначив, що 15.02.2020 було вихідним днем, в який виконавчі органи товариства не працюють. Так, керівництво товариство дізналось про розгляд справи лише 17.02.2020 (понеділок), тобто за 1 день до розгляду справи.

Суд не приймає до уваги такі посилання позивача, оскільки норми чинного законодавства не містять жодних застережень, що того, що положення пункту 17 Порядку №244 стосується тільки робочих днів.

Разом з тим, суд вважає, що несвоєчасне доставлення поштового відправлення на адресу позивача (з одноденним запізненням) не є достатньою самостійною підставою для визнання протиправною спірної постанов про накладення штрафу та їх скасування з огляду на несвоєчасне отримання протоколів позивачем.

Так, суд враховує, що відповідачем здійснено усі передбачені Порядком №244 заходи щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення, а саме: за сім днів до розгляду справи направлено рекомендованим відправленням позивачу відповідні протоколи, а тому відповідач не може відповідати за обставини вручення та фактичного отримання адресатами поштової кореспонденції, які від нього не залежать, та обов`язок якого обмежується додержанням відповідного строку направлення протоколів та виду послуги відправлення.

Надсилання протоколів з повідомлення про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності рекомендованим листом з повідомленням про вручення за місцезнаходженням позивача є належним виконанням Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві своїх обов`язків, а відносини між оператором поштового зв`язку, який доставляє лист, та адресатом (позивачем), перебувають поза контролем відправника (відповідача).

Саме такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 20.06.2018 у справі №809/1198/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74820071) та у постанові від 13.06.2018 у справі №820/6755/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74730013).

Суд вважає непереконливими посилання позивача на постанову Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №482/9/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 87268086), з огляду на таке.

У цій постанові Верховний Суд зазначив, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

При цьому обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що предметом розгляду у справі №482/9/17 є встановлення правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 188-45 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду) та дотримання процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за правилами даного Кодексу.

Натомість, спірні правовідносини у даній справі стосуються притягнення позивача до відповідальності відповідно до норм Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а не положень КУпАП.

У зв`язку з цим, висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 30.01.2020 у справі №482/9/17 не є релевантними та не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Суд ставиться критично до посилань відповідача на передчасність прийняття відповідачем спірних постанов, з огляду на те, що спірний припис містить вимогу про усунення порушень у сфері містобудування до 07.03.2020, та зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення:

- ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (пункт 6).

- виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (пункт 8).

Частиною шостою статті 2 вказаного Закону визначено, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб; зупинення підготовчих та будівельних робіт - у розмірі п`ятдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачає окрему відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та за невиконання вимог припису щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, то суд зазначає, що оскільки позивач не оспорює висновки контролюючого органу в частині наявності відповідних порушень, дані обставини не підлягають дослідженню судом у даній справі, оскільки не входять до предмета доказування.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати, відповідно до положень статті 139 КАС України, суд залишає за позивачем.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.