Рішення № 95605591, 19.02.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2021 р. м. Київ Справа № 911/3044/20

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАМЕЛІЯ-PR", Київська обл., с. Княжичі

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ВІПАК", Київська обл.,

с. Княжичі

про стягнення 1 186 934 грн. 25 коп.

Представники сторін:

Позивача – Бургела О.В.;

Відповідача – Стеценко Т.М.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 1 186 934 грн. 25 коп.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок розміщення вздовж паркану ТОВ "НВП Віпак" несанкціонованого майданчика для паркування автомобілів, стялася аварія на лінії високовольтного кабелю, що призвело до зупинки роботи підприємства, чим було завдано збитків на загальну суму 1 186 934 грн. 25 коп.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечив посилаючись на те, що ділянка на якій сталась аварія є дорогою загального користування, ТОВ "НВП Віпак" не створювало майданчик для транспортних засобів, а висновок експертів не є належним доказом зворотнього, відсутній належним чином обгрунтований розрахунок розміру завданого збитку та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав викладених у відзиві та запереченнях на ідповідь на відзив.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 29.01.2021 року по 19.02.2021 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування заявленого позову ТОВ "Камелія PR" посилається на те, що 21 лютого 2020 року на дільниці кабельної лінії ДПР-27,5 кВ, що знаходиться на балансі ТОВ «Камелія-PR» та постачає електроенергію квітковому комбінату ТОВ «Камелія-PR» сталася аварія, за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, автодорога «Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25 км», будинок 25-Б, на якій розташований несанкціонований майданчик для паркування автомобілів вздовж паркану ТОВ «НВП ВІПАК», оскільки місце де стався пробій високовольтного кабелю знаходиться біля заїзду транспорту на територію підприємства ТОВ «НВП ВІПАК». Для заїзду на місце паркування та на територію підприємства транспортні засоби проїжджають по лінії проходження високовольтного кабелю, про що свідчать численні сліди протекторів транспортних засобів на місці ліквідації аварії.

Згідно наданого позивачем висновку експертного дослідження № 9-08/20 від 22 серпня 2020 року, заподіяна майнова шкода Позивачу в наслідок не правомірних дій Відповідача оцінена в 1 186 934,25 грн.

Згідно Акту, складеного працівниками ТОВ «Камелія - PR», про наслідки пошкодження кабельної лінії 27,5 кВ електроживлення ТОВ «Камелія-PR», що виникло 21 лютого 2020, від 24.03.2020 року встановлено, що через пошкодження було припинено електропостачання квіткового комбінату ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» 21.02.2020 р. в 12 годин 24 хвилини та відновлено 22.02.2020 р. після 21 години. 21.02.2020 року був дуже похмурий день, середня освітлюваність склала 64,7 Ват на метр квадратний. Такий низький рівень освітлюваності призвів до зупинки вегетаційних процесів в рослинах і як наслідок втрати 50% врожаю 21.02.2020 року та 100% втрати врожаю за 22.02.2020 року. Розрахунок втрат в кількісному і грошовому еквіваленті було зроблено по середніх показниках за попередні 2 дні до аварії та 2 дні після відновлення електропостачання. Загалом за 19, 20, 23 та 24 лютого 2020 року ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» зрізала 117 527 штук троянд на суму 2 817 640,38 гривень, а середня ціна за одиницю склала 23,974 гривні (2817640,38:117527=23,974 грн.) Середній зріз за добу складає 29 382 штук троянд. Таким чином можна зробити висновок, що ТОВ «КАМЕЛІЯ-PR» втратила 21.02.2020 р. 15 515 штук троянд по середній ціні 23,974 гривні за штуку на суму 371 956,96 гривень. Втрати врожаю за 22.02.2020 року склали 29 382 штук троянд на суму 704 410,10 гривень. Загальна сума збитку від втрати врожаю склала 1076367,06 (один мільйон сімдесят тисяч триста шістдесят сім гривень 6 копійок).

Витрати на відновлення електропостачання склали 110 573,57 гривень, а на купівлі-продажу електроенергії, які позивач зробив в умовах відсутності споживання, склали 40 877,66 гривень.

10 квітня 2020 року Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією щодо добровільного досудового врегулювання та відшкодування Позивачу з боку Відповідача заподіяної шкоди.

22 квітня 2020 року Відповідач листом за вихідним № 98 поінформував Позивача про те, що він відмовляється відшкодовувати шкоду внаслідок вищезазначеної аварії з підстав необґрунтованості та незаконності вимог.

Відповідач заперечив проти позову посилаючись на те, що ділянка, на якій сталась аварія, є дорогою загального користування, ТОВ "НВП Віпак" не створювало і не облаштовувало місць для паркування, а також вказує, що прилеглими до місця аварії є земельні ділянки інших субєктів господарювання, тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та збитками, а також відсутні докази притягнення відповідача до відповідальності за самовільне розміщення стоянки для автомобілів, він не є власником приміщень, орендує їх у ТОВ "Паркувальні Технології" згідно договору оренди нежитлових приміщень та основних засобів № 1 від 01.10.2018 р.. Крім того, ТОВ "НВП Віпак" не погоджується з заявленою до стягнення сумою збитків, оскільки експертне дослідження втраченого товару здійснювалось на підставі даних які надав позивач, огляд втраченого товару не здійснювався, тому розмір збитків необгрунтовано належним чином. Також відповідач зазначає, що у експертів відсутні відповідні свідоцтва оцінювачів, які надають їм право здійснювати оцінку майна (Бугрова Н.К) та оцінку електротехнічного дослідження (Кирюшко Р.В.).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

- наявність реальних збитків;

- вина заподіювача збитків;

- причинний зв`язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Таким чином, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Проте, суд не може дійти до беззаперечного висновку, що заявлені до стягнення кошти за своєю правовою природою є реальними збитками в розумінні чинного законодавства, оскільки відсутні докази понесення вказаних збитків саме внаслідок дій відповідача, в зв`язку з чим відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача та завданими збитками, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 1 186 934 грн. 25 коп. не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Відповідачем подана заява про стягнення витрат на правову допомогу, які просить суд стягнути з позивача у сумі 60 000 грн. 00 коп.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

03.11.2020 року між позивачем (довіритель) та Адвокатським обєднанням "Кістоун" був укладений договір про надання правової допомоги № 20201103 та видано ордер на надання правничої допомоги № 1067883 від 12.11.2020 року адвокату Стеценку Т.М., який діє на підставі свідоцтва № КС7127/10 від 19.10.2018 року.

Додатковою угодою від 03.11.2020 р. до Договору про надання правової допомоги № 20201103 від 03.11.2020 р. сторони домовились, що розмір правової допомоги (гонорару) за вчинення Адвокатським об`єднанням дій, щодо судового процесу (у суді першої та апеляційної інстанцій) за позовом ТОВ «Камелія-PR» до ТОВ «НВП Віпак» про стягнення 1 186 934,25 грн. (справа № 911/3044/20) - становить 60 000,00 грн.

02.02.2021 р. сторонами підписано акт прийняття правової допомоги. Оскільки сторони визначили фіксовану суму гонорару, надання детального опису робіт - не потребується.

За змістом ст. 126 ГПК України можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Оскільки судові витрати відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача, витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелія-PR" (07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, вул. Слави, буд. 25, код 32183781) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Віпак" (07455, Київська обл., Броварський район, с. Княжичі, Автодорога "Київ-Чернігів-Нові Ярриловичі 25 км", буд. 25-Б, код 40690719) - 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 17.03.2021 року.

Суддя Л.Я. Мальована