Постанова № 9560367, 28.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2010 р. справа № 2а-2157/10/0570

час прийняття постанови: 16-30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Соколової О.А.

при секретаріШмітько А.В.

за участю:

представника позивача не зявився,

представника відповідача Воробйової С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ротекс» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006611640/0 від 08.07.2009 року, № 0006601640/0 від 08.07.2009 року та визнання їх неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ротекс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006611640/0 від 08.07.2009 року, № 0006601640/0 від 08.07.2009 року та визнання їх неправомірними.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем були отримані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.07.2009 року: № 0006611640/0 та № 0006601640/0, за неподання розрахунків комунального податку за квітень 2009 року та за неподання декларації за квітень 2009 року. Як зазначає позивач, він не погодився із прийнятими рішеннями податкового органу та у звязку з чим оскаржував їх у адміністративному порядку, але скарги були залишені без задоволення.

Також, позивач вказує на те, що відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування, натомість, податковий орган вважає, що позивач повинен був перейти на загальну систему оподаткування, але таке твердження податкового органу позивач вважає неправомірним, оскільки чинним законодавством України не передбачено переведення платника податків з ініціативи податкових органів на загальну систему оподаткування.

Крім того, позивачем зазначається, що підприємство здійснює свою діяльність на підставі договорів комісії, тому виручкою від реалізації продукції (послуг) є комісійна винагорода та в обґрунтування чого посилається на норми Цивільного кодексу України. Кошти, що надійшли транзитом на розрахунковий рахунок субєкта господарювання платника єдиного податку, не є власністю даного субєкта, оскільки підлягають обовязковому перерахуванню відповідній третій особі, а тому, позивач вважає, що такі кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тобто вони не можуть бути предметом оподаткування єдиним податком.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову та пояснення, які є аналогічними письмовим запереченням. Просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Ротекс», є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ за № 33417153.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідач - державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Позивачем, відповідно до п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» від 28.06.1999 р. № 746/99, а також Закону України «Про підприємництво», було обрано спрощену систему оподаткування, за ставкою 6% з 2005 року. Даний факт сторонами не оскаржується.

Згідно зі ст. 4 Указу № 727 усім платникам єдиного податку, у тому числі і тим, які одночасно є платниками податку на додану вартість дозволено застосовувати квартальний податковий період подання звітності, в тому числі і з ПДВ, на підставі чого позивачем було обрано квартальний податковий період надання звітності з податку на додану вартість.

У звязку з тим, що позивачем було перевищено граничну суму виручки (1 млн. грн.}, яку встановлено п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», обліку та звітності суб»єктів малого підприємництва» державною податковою інспекцією у Київському районі міста Донецька було переведено позивача на загальну систему оподаткування.

За результатами проведених податковим органом невиїзних документальних перевірок своєчасності подання податкової звітності товариства з обмеженою відповідальністю «Ротекс», були складені акти перевірок № 3821/15-1/33417153 від 19.06.2009 року (комунальний податок) та № 3822/15-1/33417153 від 19.06.2009 року (податок на додану вартість).

На підставі зазначених актів перевірок податковими органом 08 липня 2009 року були прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а саме: № 0006611640/0 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн. та № 0006601640/0 на суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Позивач, перебуваючи на спрощеної системи оподаткування, перевищив граничну суму виручки (1 млн. грн.), яку встановлено п. 1 Указу Президента України Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва», що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість наданими позивачем за 2008 р.

Втім, позивач посилається на укладені договори комісії від 01.08.2007 року з TOB «ТОП Вересень», від 21.02.2008 року з TOB «Союз-Мерідіан ЮВВ», від 01.08.2008 року з TOB «Комплексбуд технолоджис», відповідно до яких, він як комісіонер у 2008 році отримав кошти на суму 6715 596,99 грн., з яких його винагорода складає 513 428,50 грн., тобто, таким чином на думку позивача не було перевищено обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку.

Відповідно до п. 4 статті 1 Указу № 727/98 під виручкою розуміють суму, фактично отриману субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно зі ст. 5 зазначеного Указу у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

З огляду на викладене вбачається, що позивач, отримавши на власний розрахунковий рахунок суму, яка перевищує дозволений Указом № 727/98 розмір виручки, а саме 6715 596,99 грн. повинен був перейти на загальну систему оподаткування.

Наявність хоча б однієї з таких підстав як: загальна сума від здійснення операцій з доставки товарів (послуг), що перевищує допустимий розмір для платників єдиного податку; здійснення операцій або укладання угод на суму, що перевищує допустимий розмір для платника єдиного податку; перевищення обсягу виручки, максимально встановленого для платників єдиного податку; недотримання форми розрахунків-передбачають перереєстрацію платника єдиного податку платником податків на загальних підставах. (Постанова Верховного суду України від 19.01.2010 р.)

Згідно з п 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник податків зобов'язаний подати нову податкову декларацію, що містить виправлені показники.

Судом зазначається, що позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за 2008р. зазначались обсяги поставки та суму ПДВ по проведенню розрахунків комісіонером за товари (послуги) на умовах, передбачених п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

На час розгляду справи зазначені податкові декларації є узгодженими, змін чи доповнень позивачем до них не вносилось.

Відповідно до ст. 19 Конституції України податковий орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. З Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо;

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням прав особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, у спосіб, що передбачений законами, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, не порушуючи прав позивача.

З урахуванням викладених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Ротекс».

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Ротекс» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006611640/0 від 08.07.2009 року, № 0006601640/0 від 08.07.2009 року та визнання їх неправомірними - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 28 квітня 2010 року в присутності представника відповідача. Постанова виготовлена в повному обсязі 05 травня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Соколова О. А.