Вирок № 95602955, 18.03.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1097/21

Провадження № 1-кп/369/1269/21

В И Р О К

іменем України

18.03.21 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Козак І. А.,

при секретарі Кулику В. С.,

за участю:

прокурора Грушевської М. І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12021115200000088 від 15 січня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, працює не офіційно, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України вважається таким, що судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

встановив:

14 січня 2021 року близько 13:30 год. ОСОБА_1 , маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мету незаконного збагачення, перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину ТОВ «АТБ-маркет», який розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Тарасівка, вул. Залізнична, 8-А, таємно, узяв з торгівельних стелажів магазину одну пляшку горілки «Хлібний дар Класична» об`ємом 0,5 л, вартістю 75 грн 21 коп. без ПДВ та дві упаковки філе стегна курчат-бройлерів «Секрети шефа Парміньяна по-італійські» вагою 1,300 кг та 1,150 кг, вартістю 98 грн 25 коп. без ПДВ за 1 кг, тобто загальною вартістю 240 грн 70 коп. без ПДВ, які сховав під верхній одяг.

Після цього, ОСОБА_1 , бажаючи довести свій противоправний намір до кінця, тримаючи при собі вказане вище майно, пройшов через розрахункові каси магазину, не розрахувавшись за нього, та покинув території вказаного магазину, отримавши реальну можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд. Своїми незаконними діями ОСОБА_1 спричинив матеріальну шкоду ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 315 грн 91 коп.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому визнав повністю та додав, що за вказаних в обвинувальному акті обставин дійсно вчинив даний проступок. Зазначив, що залишився без роботи, хворів батько, усі гроші йшли на медикаменти, перебував у скрутному становищі, не було чого їсти, хотів їсти і врешті-решт випити. Зазначив, що батько перебуває на його утриманні. Про вчинене дуже жалкує, щиро розкаюється та завіряє суд, що подібне більше не вчинятиме.

Представник потерпілого у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. При цьому, надіслав до суду заяву, в якій просив проводити судовий розгляд за його відсутності, при призначенні покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду.

Прокурор в судових дебетах просив визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судових дебатах поклався на розсуд суду. Зазначив, що нещодавно влаштувався на роботу і хоче продовжувати працювати.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичних обставин справи, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються, та судовий розгляд було проведено із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу.

Беручи до уваги що обвинувачений визнав себе винуватим та добровільно повідомив суду обставини вчинення кримінальних правопорушень, дослідивши матеріали кримінального провадження, вислухавши думку прокурора, враховуючи заяву представника потерпілого про розгляд справи за його відсутності, враховуючи часткове відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди, шляхом повернення викраденого майна, вислухавши останнє слово обвинуваченого, суд дійшов таких висновків.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме: таємному викраденні майна (крадіжці) за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує дії останнього за ч. 1 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, майновий стан обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до проступків, дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується посередньо, у лікаря нарколога та лікаря психіатра на обліку не перебуває, в силу ст. 89 КК України вважається таким, що судимості не має, суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 315 грн 91 коп., яка частково відшкодована, шляхом повернення викраденого майна, має на утриманні батька літнього віку.

Обставинами, що пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, яке полягає у відвертому осуді обвинуваченим своєї протиправної поведінки, готовності нести відповідальність за вчинене, а також вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Наведені вище обставини у своїй сукупності пом`якшують покарання та суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а тому з урахуванням даних про особу обвинуваченого та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, наявності обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 основне покарання за вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 185 КК України.

Суд зазначає, що згідно з положеннями статей 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначене ОСОБА_1 покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу у вказаному розмірі, є необхідним й достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень в майбутньому.

Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувалися.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 369, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.

Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом з камер спостереження магазину ТОВ «АТБ-маркет», долучений до матеріалів кримінального провадження -залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Суддя І.А. Козак