Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2010 р. справа № 2а-7314/10/0570
час прийняття постанови: 14-50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Соколової О.А.
при секретаріШмітько А.В.
за участю
представник позивача - Троянчука Д.О. (довіреність від 11.01.10),
представника відповідача Александрової О.В. (довіреність від 26.04.10),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Макіївської обєднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 87556,90 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 87556,90 грн.
Позов мотивовано тим, що КП «Житлово-експлуатаційна контора №14» є правонаступником ліквідованого КП «Жилцентр-3», реорганізовано шляхом приєднання до КП «Житлово-експлуатаційна контора №14». Станом на 09.03.10 за відповідачем існує податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 87556,90 грн., з якого податкове зобовязання 86492,00 грн., пеня 1064,90 грн. Податковий борг утворився в наслідок недотримання відповідачем вимог п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», а саме несплати узгоджених податкових зобовязань згідно податкових декларацій, а саме №19205 від 30.07.08 на суму 7136,00 грн., №22451 від 01.09.08 20251,00 грн., №34256 від 20.11.08 17526,00грн., №34253 від 01.12.08 32682,00 грн., №36302 від 30.12.08 8897,00 грн. За несвоєчасне погашення податкового боргу з ПДВ відповідачу нарахована пеня в сумі 1064,90грн. Макіївською ОДПІ до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14» надіслані перша та друга податкові вимоги. У звязку з непогашенням податкового боргу позивачем прийнято рішення №1 від 21.02.08 про стягнення коштів та продаж інших активів платнику податків в рахунок погашення його податкового боргу. Вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення, та надав суду письмову заяву про визнання позову.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 № 509-ХІІ (далі Закон №509-ХІІ), завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону №509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач Макіївська ОДПІ є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом №509-ХІІ повноваження.
Рішенням Макіївської міської ради №44/10 від 28.01.09 КП «Жилцентр №3 реорганізоване та діяльність підприємства припинено, шляхом приєднання до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14», яке є правонаступником боржника (а.с.39-40).
КП «Житлово-експлуатаційна контора №14» зареєстроване, як юридична особа, виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, ідентифікаційний номер 24157692; включене до ЄДРПОУ; діє на підставі статуту, перебуває на податковому обліку як платник податків у Макіївській ОДПІ з 27.06.96 за № 156 (а.с.5-10,19-22).
Відповідно до пункту 11 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.00 № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Жилцентр 3» до державної податкової служби подані податкові декларації, а саме, 20.11.08 подана декларація з податку на додану вартість за серпень 2008 року, згідно з якої сума податку до сплати складає 17526,00 грн. (а.с.23-24); 21.07.08 за червень 2008 року на суму 7136,00 грн. (а.с.31-32); 19.08.08 - за липень 2008 року на суму 20251,00 грн. (а.с.25-26); 20.11.08 за жовтень 2008 року на суму 32682,00 грн. (а.с.27-28); 22.12.08 за листопад 2008 року на суму 8897,00 грн. (а.с.29-30).
Таким чином, загальна сума податку на прибуток, що підлягає сплаті згідно декларацій складає 86492,00 грн.
Згідно з пункту 1 статті 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 статті 5 наведеного Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4 пункту 1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно підпункту 1 пункту 4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків в строки, встановлені статтею 5 цього Закону визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до статті 16 Закону № 2181-ІІІ відповідачу податковим органом за несвоєчасну сплату податкового зобовязання була нарахована пеня у розмірі 1064,90 грн. (а.с.35).
Таким чином, за відповідачем існує податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 87556,90 грн., з якого податкове зобовязання 86492,00 грн. та пеня 1064,90 грн., що підтверджується зведеним актом від 09.03.10, який підписаний обома сторонами (а.с.36).
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 6 Закону № 2181-ІІІ, якщо платник податків не сплачує узгодженої суми податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податкові вимоги.
У звязку з тим, що відповідач мав заборгованість по узгодженому податковому зобовязанню, податковий орган сформував та надіслав на адресу відповідача першу податкову вимогу від 05.12.07 №1/272 на суму 8967,58 грн. та другу податкову вимогу від 10.01.08 №2/5 на суму 9512,54 грн. (а.с.33,46).
Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону № 2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом (арбітражним судом), але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Судом встановлено, що вжиті на виконання вимог Закону № 2181-ІІІ не сприяли погашенню податкової заборгованість.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За правилами пункту 4 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обовязок фізичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - це податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.
Виходячи з правил статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що є у державі, суд вважає, що податковий орган, виходячи з покладених на нього функцій, правомірно звернувся до суду щодо стягнення заборгованості. За таких підстав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позов Макіївської обєднаної державної податкової інспекції до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 87556,90 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14» податковий борг з податку на додану вартість до Держаного бюджету у розмірі 87556 (вісімдесят сім тисяч пятсот пятдесят шість) гривень 90 коп. на розрахунковий рахунок 31117029700065, код платежу 14010100, банк отримувач ГУДКУ у Донецькій області код ЗКПО 34686736.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 27 квітня 2010 року. Постанова виготовлена в повному 3 травня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Соколова О. А.
Судове рішення № 9559884, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 27.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-7314/10/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: