Постанова № 9559748, 30.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2010 р. справа № 2а-5768/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Буряк І. В.

при секретаріМогілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача:Колосової Ж.Ю. (дов. від 11.01.2010р. № 141/10/10-213)

відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заявуМакіївської обєднаної державної податкової інспекції

доПриватного підприємства «Будівельна виробничо-комерційна проектна фірма «Будмодерн»

простягнення податкового боргу з податку на додану вартість

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Макіївська обєднана державна податкова інспекція (надалі позивач, Макіївська ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного підприємства «Будівельна виробничо-комерційна проектна фірма «Будмодерн» (надалі відповідач, ПП «Будмодерн») про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 1 190,00 грн.

Позов мотивовано несплатою відповідачем податкового зобовязання з податку на додану вартість, внаслідок чого у відповідача виник податковий борг.

У судовому засіданні від 01.04.2010р. оголошувалось про відкладення розгляду справи до 14.04.2010р. та від 14.04.2010р. до 30.04.2010р. у звязку із неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні від 30.04.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Відповідач в судове засідання від 30.04.2010р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений, в тому числі шляхом розміщення оголошення у друкованому засобі масової інформації, не повідомив суд про причини неявки.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної Макіївською ОДПІ невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість відповідачем, складений Акт від 09.07.2009р. №5545/15/33110101, відповідно до якого встановлене порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині порушення строку подання декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008р, січень 2009р. травень 2009р. та повернення Свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість.

На підставі зазначеного Акту від 09.07.2009р. №5545/15/33110101 Макіївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0004371540/0 від 10.07.2009р., яким відповідачу визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1190,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем 02.09.2009р. про що зазначено у копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

Також, у матеріалах справи наявні копії корінців першої податкової вимоги від 05.06.2009р. № 1/174 на суму 125,98 грн. (за платежем 14010100) та другої податкової вимоги від 13.07.2009р. № 2/200 на суму 127,37 грн. (за платежем 14010100), які розміщені на дошці податкових оголошень згідно акту № 10/24 від 16.07.2009р. та Акту № 8/24 від 10.06.2009р. відповідно.

У відповідності до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 зазначеного Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Підпунктом 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Згідно абз. третьому пп. 5.3.1 п. 5.3. ст.5 зазначеного Закону встановлено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 25.2.2. Наказу Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 квітня 2000 р. за N 208/4429, встановлено, що якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, платник податку зобов'язаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому разі затримка в поверненні такого Свідоцтва прирівнюється до затримки в наданні податкової звітності з цього податку.

Відповідно до п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цього Закону, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У відповідності до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону встановлено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

А згідно п. 17.3 ст.17 зазначеного закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно п. п. 3.1.1. п.3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» передбачено, що податкові органи подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Сальдо розрахунків платника податків з бюджетом за податком, збором (обов'язковим платежем) розраховується у картках особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків, зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.94 року N 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.05.1994 р. за N 114/323, а з 13.08.2005 р. відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за N 843/11123.

Згідно зворотного боку облікової картки по відповідачу (платіж 14010100 податок на додану вартість), станом на 31.12.2009р., ПП «Будмодерн» має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 1 190,00 грн., що виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №0004371540/0 від 10.07.2009р. (копія зазначеного документа наявна у матеріалах справи).

Таким чином, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 1190,00,00 грн., що підлягає примусовому стягненню

Таким чином, враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову Макіївської ОДПІ.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Макіївської обєднаної державної податкової інспекції до Приватного підприємства «Будівельна виробничо-комерційна проектна фірма «Будмодерн» задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Будівельна виробничо-комерційна проектна фірма «Будмодерн» (86107, м. Макіївка, сел. Калініно, вул. Димитрова, буд.1, кв.23; п/р 26003010111180 в ВАТ «Південкомбанк» МФО 335946, ЄДРПОУ 33110101) на користь бюджету податковий борг по податку на додану вартість у сумі 1190 (одна тисяча сто девяносто) гривень 00 копійок на рахунок № 31113029700069, код платежу 14010100, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ОКПО банку 34686736.

2. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 30 квітня 2010 року, повний текст виготовлено 05 травня 2010 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Буряк І. В.