Рішення № 95593553, 02.03.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 330/1752/20

2/330/42/2021

"02" березня 2021 р. смт. Якимівка

Якимівський районний суд Запорізької області в складі: головуючого судді Куценка О.О., секретаря судового засідання Павленко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Якимівського районного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому вказав, що він працює у Якимівському міжрайонному управлінні водного господарства. В липні 2020 року керівництво повідомило його, що стосовно нього надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну платаю, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 24 червня 2020 року, відповідно до якої, з заробітної платні будуть здійснюватися відрахування у розмірі 20% з усіх видів доходів. Таким чином позивач дізнався, що Приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитром Юрійовичем відкрито виконавче провадження № 62398352 по стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» заборгованості в розмірі 52014,53 грн. До цього відповідач не надсилав ОСОБА_1 жодної письмової вимоги про повернення боргу. Стягнення заборгованості здійснюється на підставі виконавчого напису № 836 від 09 квітня 2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова Олександра Олександровича, за яким з позивача стягнуто суми боргу за кредитним договором № 2007360033 від 19 грудня 2013 року, укладеним з ПАТ «ОТП Банк». Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року по 31 січня 2020 року. Сума повної заборгованості складає 46380,32 грн., в тому числі: - Заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) становить 22915,60 грн, Заборгованість по відсоткам становить 23464,72 грн. Відповідно до Договору факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло права нового кредитора. У подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» та ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» було укладено Договір факторингу № 29/01/19-2 від 29 січня 2019 року, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора. Кредитний договір № 2007360033 від 19 грудня 2013 року, укладений ОСОБА_1 з ПАТ «ОТП Банк» оформлявся у відділенні банку без присутності нотаріуса, тобто не був нотаріально посвідчений. Нажаль, власний екземпляр кредитного договору позивач втратив. Представником позивача, адвокатом Цокало О.І. був зроблений запит № 1-06/08/20 від 06 серпня 2020 року до приватного нотаріуса Кравцова О.О. з проханням надати копію заяви ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» про вчинення виконавчого напису, копії кредитного договору № 2007360033 від 19 грудня 2013 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , виписку банку про заборгованість за кредитом. Однак на вказаний запит відповідь досі не отримана. Крім того, позивач, звертає увагу, що ОСОБА_2 відсутній в єдиному реєстрі нотаріусів. Крім того, наказом МЮУ від 22 січня 2020 року приватному нотаріусу ОСОБА_2 анульовано доступ до державних реєстрів (інформація із сайту Департаменту нотаріату та державної реєстрації).

Крім того, представником позивача, адвокатом Цокало О.І. був зроблений запит № 2-06/08/20 від 06 серпня 2020 року до ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» з проханням надати копію кредитного договору № 2007360033 від 19 грудня 2013 року, укладеним між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , виписку банку про заборгованість за кредитом. Однак на вказаний запит відповідь також досі не отримана. Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню з наступних підстав: Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом. Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Тобто, на сьогоднішній день, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович вчинив виконавчий напис на бланку, не маючи оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис за відсутності документів, визначених у н. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Ще одним грубим порушенням з боку нотаріуса є вчинення виконавчого напису без дотримання вимог Закону щодо наявності безепірної заборгованості, а також з пропуском строків звернення.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ег. 253 ЦК У країни перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Так, кредитний договір між позивачем та ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія Прайм Альянс», укладено 19 грудня 2013 року, позивач в лютому 2014 року втратив роботу та перестав платити по кредитному договору, тобто право вимоги погашення заборгованості за кредитним договором виникло у банку з моменту порушення зобов`язання, а саме з лютого 2014 року, а до нотаріуса із заявою про вчинення нотаріального напису відповідач звернувся лише 09 квітня 2020 року, що не було взято нотаріусом до уваги при вчиненні виконавчого напису.

Таким чином, виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки, виконавчий напис вчинено за межами трьох річного терміну, встановленого ч.1ст.88 Закону України «Про нотаріат».

Ще одним грубим порушенням з боку нотаріуса є вчинення виконавчого напису без дотримання процедури, передбаченої нормами Закону України «Про нотаріат».

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безепірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей, у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав бєзепірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за ЗО днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Позивачу не було направлено вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Йому не надавався строк для добровільного погашення заборгованості чи права оскаржити виставлену вимогу. Про існування виконавчого напису позивач дізнався, коли з його заробітної платні почали робити відрахування відповідно до постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну платню

Отже, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспїрності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

За таких обставин, позивач вважає, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

В зв`язку з чим, позивач просить суд виконавчий напис, вчинений 09 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київсьського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем зареєстрований в реєстрі за № 836 - визнати таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» судові витрати в розмірі 840,80 гри. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 12 серпня 2020 року було відкрито провадження у справі.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явились, представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує. Під час підготовчого розгляду справи надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, «19» грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2007360033, у відповідності до якого останній отримав кошти у розмірі 25000 грн. із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 0,01% річних.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася кредитна заборгованість. 13 червня 2016 року між ПАТ «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу № 13/06/16 від 13 червня 2016 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до Позивача за Кредитним договором № 2007360033 від 19 грудня 2013 року. Після укладання даного договору, «ОТП Банк» було направлено повідомлення про відступлення прав вимоги за кредитним договором. В подальшому, 29 січня 2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ ФК «Прайм Альянс» було укладено Договір факторингу №29/01/19-2 від 29.01.2010 року відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитору до Позивача за Кредитним договором №2007360033 від 19.12.2013 року. На підставі зазначеного договору, 01 березня 2019 року Позивачу було направлено цінним листом з описом вкладення повідомлення про відступлення прав вимоги г зобов`язань та вимогу про погашення заборгованості за Кредитним договором №2007360033 від 19.12.2013 року. Отже, з вищезазначеного можна зробити висновок, що ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2007360033 від 19Л2.2013 року. Щодо посилань Позивача на пропуск строку вчинення виконавчого напису та без повідомлення боржника про наявну заборгованість, зазначаємо: Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості у позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Згідно з статтею 88 Закону України «Про нотаріат», Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги линуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від лотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний з апитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. У відповідності до п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої лповідальності боржника перед стягувачем;- за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Як зазначалося вище, 01 березня 2019 року ТОВ «ФК «Прайм Альянс» направляло, на вказану в Кредитному договорі адресу повідомлення про відступлення прав вимоги т зшових зобов`язань та вимогу про погашення заборгованості. У даній вимозі детально описувалися складові заборгованості, строки її погашення, пропозиція щодо добровільного врегулювання кредиту та наслідки не виконання умов вимоги, а саме: у разі залишення вимоги без задоволення ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернеться до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Направлення вимоги можна підтвердити списком №16029-2-182-145 згрупованих поштових відправлень цінних листів з описом вкладень та квитанцією про оплату з Укрпошта. Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, документом, що чтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий розрахункова квитанція тощо). Згідно з вказаних Правил розрахунковий документ видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових . операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку. Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у справі №820/1186/17 зазначив, що належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень позовної заяви з додатками відповідачу та третім особам є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку. які надають послуги, дата вид послуги, її вартість. Зазначають що «Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу», - такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та від 12.03.2020 року у справі №754/7994/17-ц. Окрім того, наголошують, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, тобто з дня, коли стягувач (кредитор) дізнався або повинен був дізнатися про те, що його право на належне виконання зобов`язання боржником порушено. Тобто, момент з якого у ТОВ «ФК «Прайм Альянс» виникло право примусового стягнення обчислюється з дня направлення вимоги про погашення кредиту, яка, була відправлена Позивачу 01.03.2019 року. Отже, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» належним чином повідомило ОСОБА_1 про наявну заборгованість та про необхідність у її сплаті, а сам виконавчий напис вчинено з дотриманням встановлених законодав строків. Щодо посилань Позивача на те, що приватний нотаріус Кравцов Олек Олександрович не мав права на вчинення нотаріальних дій: на підставі наказу Міністерства юстиції України №211/5 від 22.01.2020 року нотаріусу ОСОБА_2 лише був обмежений доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак цей наказ не перешкоджає вчиненню виконавчих написів та здійсненні іншої нотаріальної діяльності. Щодо посилань на відсутність відомостей про реєстрацію нотаріуса зазначають наступне: оскільки, 15.06.2020 року ОСОБА_2 припинив свою нотаріальну діяльність. Тому дана інформація і відсутня в загальному доступі Державного реєстру нотаріусів України. Отже, приватний нотаріус Кравцов Олександр Олександрович мав всі права на вчинення виконавчого напису до 15.06.2020 р., коли припинив свою діяльність.

В судове засідання Приватний нотаріус Кравцов О.О. не з`явилася, про причини неявки суду не повідомив, викликався належним чином.

В судове засідання приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Судом встановлено, що 09 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О.О.. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 836 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Прайм Альяенс» заборгованості за кредитним договором № 2007360033 від 19 грудня 2013 року. Стягнення заборгованості проводиться за період з 29 січня 2019 року по 31 січня 2020 року. Сума заборгованості складає 46380,32 грн. ( а.с.4).

Відповідно до постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. від 24 червня 2020 року, на підставі вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріуса, постановлено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 ( а.с.5-6).

Відповідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п. 1.1. даної Глави, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно п. 1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Згідно зі ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-141цс14, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які, згідно із відповідним Переліком, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 року по справі № 315/353/17 зазначив, що сам по собі розрахунок заборгованості, здійснений банком, за умови невизнання її розміру, не може бути єдиним та безумовним доказом розміру наявної заборгованості за кредитним договором.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Суду не надано доказів, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відсутні докази, що виконавчий напис приватного нотаріуса був вчинений з дотриманням вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати, які складаються з витрат на оплату судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. та витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме на правничу професійну допомогу у розмірі 2500 грн.

Керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, ст. 12, 13, 76, 80, 141, 258, 259, 263 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 09 квітня 2020 року приватним нотаріусом Київсьського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем зареєстрований в реєстрі за № 836 - визнати таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс» судові витрати в розмірі 840,80 гри. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: