Рішення № 95593511, 12.03.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/8003/20

Пр. № 2/336/1377/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2021 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Дмитрюк О.В.,

за участю секретаря Павловцева В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2020 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який в процесі розгляду справи уточнював, та зазначив, що він працював на посаді інженера зовнішньоторгового департаменту в АТ «Мотор Січ» з 07.08.2001р. по 18.11.2019р. Наказом №4410/к від 08.11.2019р. його було звільнено з посади на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним та таким, що порушує його право на працю.

За позовом ОСОБА_1 , посилаючись на ст.ст.36, 40,42, 43, 49-2, 235 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України, просить суд поновити строк на подачу позовної заяви у зв`язку з поважністю причини пропуску строку; визнати протиправним та незаконним наказ №4410/к від 08.11.2019р. ПАТ «Мотор Січ» про його звільнення з посади інженера зовнішньоторгового департаменту; скасувати вище зазначений наказ; поновити його на роботі на посаді інженера зовнішньоторгового департаменту ПАТ «Мотор Січ» з 19.11.2019р.; стягнути з відповідача ПАТ «Мотор Січ» на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу в розмірі 74 731,83 грн. починаючи з 19.11.2019р. по день подання позову до суду (по 24.12.2020р.) без подальшого здійснення відрахувань з цієї суми податків та обов`язкових платежів; стягнути з ПАТ «Мотор Січ» моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Ухвалою суду від 28.12.2020 р. відкрито провадження у справі і призначено розгляд справи на 09.02.2021 р. за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.02.2021 р. розгляд справи відкладено на 12.03.2021 р. за клопотанням представника позивача для уточнення позовних вимог.

Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив (а.с.67-68).

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві (а.с.23-30) та подав заяву про застосування строків позовної давності (а.с.49-51).

Вивчивши обставини справи, дослідивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, суд вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З письмових документів судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на посаді інженера зовнішньоторгового департаменту в АТ «Мотор Січ» з 07.08.2001р. по 18.11.2019 р. (а.с.9, 10).

Наказом №4410/к від 08.11.2019р. ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням чисельності персоналу та неможливістю працевлаштувати з його згоди на іншу роботу звільнено з 18.11.2019 р. на підставі п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.32).

Підставою до вищевказаного наказу стали зміни в організації виробництва і праці та прийняття рішення про скорочення чисельності персоналу. Позивач увійшов у перелік працівників, які підлягали скороченню.

Протоколом №1 від 17.09.2019р. було зафіксовано проведення засідання комісії зовнішньоторговельного департаменту АТ «Мотор Січ» по структурній реорганізації, визначенню скорочення штатних одиниць і робітників, які підлягають вивільненню. Посада позивача ОСОБА_1 була в переліку зазначених штатних одиниць, які підлягають скороченню. Вище вказаний протокол особисто підписаний позивачем ОСОБА_1 18.09.2019 р. (а.с.34-35, 36).

06.11.2019р. в Управлінні кадрів АТ «Мотор Січ» на виконання абз. 3 ст. 49-2 КЗпП України було складено акт, відповідно до якого відповідачу було запропонована інша наявна у відповідача на день складання такого акту робота, а саме: інженер-технолог – цех №45; інженер-технолог – цех №29; майстер - цех №37. Однак позивач відмовився від запропонованих вакансій, що підтверджується власноручним підписом позивача ОСОБА_1 (а.с.37).

На виконання ст.. 43 КЗпП України АТ «Мотор Січ» було отримано у Профспілкового комітету згоду на звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням чисельності штату, що підтверджується випискою з протоколу №35 засідання профспілкового комітету заводоуправління від 07.11.2019 р. (а.с.35).

Ч.3 ст.64 Господарського кодексу України визначено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 27.06.2007 р. № 162/06/187-07 «Щодо штатного розпису», штатний розпис – це документ, що встановлює для даного підприємства, установи, організації структуру, штати та посадові оклади працівників. У штатному розписі містяться назви посад, чисельність персоналу і оклади по кожній посаді. Прийняття, затвердження керівником підприємства штатного розпису проводиться шляхом видання спеціального локального нормативного акта (наказу), що визначатиме кількість працівників кожної професії з розподілом штатних одиниць за структурними підрозділами підприємства.

Звільнення позивача за пунктом 1 статті 40 КЗпП України проведено у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством (ст.2,36,40,41 КЗпП України).

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне звільнення, саме роботодавець повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Згідно з п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України, підставою припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст.40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до роз`яснень, викладених у абз.1 п.19 Постанови Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників; чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника; які є докази щодо змін в організації виробництва і праці; про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації; чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів встановлено, що в 2019 р. на АТ «Мотор Січ» були запроваджені зміни в організації виробництва і праці та прийнято рішення про скорочення чисельності персоналу.

Позивач увійшов у перелік працівників, які підлягали скороченню та був звільнений на підставі ч.1 ст.40 КЗпП.

У відповідності з абз.3 ст.49-2 КЗпП України, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до ст.48 ЗУ «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Відповідно до акту від 06.11.2019 р. позивачу, у зв`язку із скороченням чисельності працівників, була запропонована інша наявна у відповідача на день складання такого акту робота, від запропонованих вакансій ОСОБА_1 відмовився під підпис.

Посилання позивача ОСОБА_1 в уточненій позовній заяві на той факт, що він не розписувався в повідомленні-попередженні про скорочення посади та вивільнення його спростовується наданими відповідачем копією протоколу №1 від 17.09.2019р. засідання комісії зовнішньоторговельного департаменту АТ «Мотор Січ» по структурній реорганізації відповідно до якого позивач ОСОБА_1 18.09.2019 р. особисто ознайомлений під підпис.

Крім того, суд звертає увагу, що акт, яким ОСОБА_1 пропонувались вакантні посади, підписаний останнім без жодних зауважень.

За ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Аналогічним чином питання обов`язків доказування і подання доказів регулює ст. 81 ЦПК. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ч.1 ст.76 ЦПК України передбачено, що належними доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю, викладені позивачем доводи позовної заяви не містять підстав для скасування наказу про звільнення, і, як похідна від первісної вимоги, не підлягає задоволенню вимога про стягнення середнього заробітку за час прогулу та моральної шкоди з АТ «Мотор Січ».

На підставі ст.141 ЦПК України, суд не стягує з відповідача в дохід держави витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (м.Запоріжжя, пр.Моторобудівників, 15, ЄДРПОУ 14307794) про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди– відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м.Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 17 березня 2021 року.

Суддя О.В.Дмитрюк