Рішення № 95585289, 11.03.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3311/20

2/703/206/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2021 року

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з секретарем судових засідань Римським Д.І.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

АТ «Перший український міжнародний банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 лютого 2014 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «Перший український міжнародний банк», уклало з нею договір, яким надало кредитні кошти.

Позивач стверджує, що ОСОБА_1 станом на 21 вересня 2020 року має заборгованість за кредитом у розмірі 7290 грн. 40 коп., за відсотками у розмірі 18679 грн. 77 коп. та за комісією у розмірі 100 грн. 00 коп.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплачує борг, АТ «Перший український міжнародний банк» просить стягнути ці кошти в примусовому порядку.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача щодо заявлених позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідач в судове засідання також не з`явилась. В направленому відзиві позов не визнала та просила відмовити банку у його вимогах в повному обсязі. Вказала, що вона не погоджувала з банком ліміт овердрафту. Крім того, отримані кошти нею було повернуті в повному обсязі з урахуванням визначених договором відсотків. В разі, якщо суд визнає позов обґрунтованим, просила застосувати позовну давність.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

18 лютого 2014 року ОСОБА_1 підписала пропозицію укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта), за умовами якої запропонувала АТ «Банк Ренесанс Капітал» укласти з нею договір карткового рахунку, в рамках якого відкрити картковий рахунок на її ім`я, з огляду на її фінансовий стан та кредитну історію встановити в момент укладення або протягом дії договору ліміт овердрафту в межах максимально погодженої суми, яка не перевищує 50000 грн.

Відповідач погодилась, що банк протягом дії договору має право в односторонньому порядку змінювати строк користування овердрафтом та ліміт овердрафту у межах, визначених цією пропозицією з повідомленням її про це.

Пропозиція буде вважатись прийнятою Банком в дату її підписання банком та скріплення його печаткою або в момент вчинення банком до підписання ним цієї пропозиції фактичних дій щодо відкриття карткового рахунку та/або оплати ціни договору страхування. Вказані дії є доказом укладення вказаних в пропозиції договорів.

Частиною 2 пропозиції визначено основні умови договору карткового рахунку.

Так, номер договору карткового рахунку зазначений як НОМЕР_1 , ліміт овердрафту - 5000 грн. , строк користування овердрафту - 24 місяці, процентна ставка за користування овердрафтом - 0,0001% річних при здійсненні розрахункових операцій в торгівельно-сервісній мережі за рахунок коштів овердрафту та 36% річних при здійсненні інших дебетових операцій по картковому рахунку за рахунок коштів овердрафту. Процентна ставка за користування несанкціонованим овердрафтом становить, також, 36% річних.

Згідно з п. 1.1 Статуту АТ «Перший український міжнародний банк» це товариство є правонаступником всіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».

До позовної заяви позивач додав копію основних умов кредитування та страхування, укладених між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_2 , копію письмової вимоги, а також виписки з особового рахунку відповідача.

Норми права, які застосовує суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позиція суду щодо заявлених вимог.

Звертаючись до суду з наведеним позовом АТ «Перший український міжнародний банк» стверджувало, що відповідач має заборгованість, в тому числі, за тілом кредиту у розмірі 7290 грн. 40 коп.

На підтвердження викладеного надало письмову пропозицію укласти договір карткового рахунку та договорів страхування.

З наведеної пропозиції судом встановлено, що сторони погодили ліміт овердрафту у розмірі 5000 грн. Наведену обставину визнала і відповідач.

За умовами цієї пропозиції позивач мав право в односторонньому порядку збільшити ліміт овердрафту з повідомлення про це позичальника.

Однак, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, коли ним було збільшено ліміт овердрафту, чи повідомляв банк про це відповідача.

Неможливо це встановити і з наданих позивачем виписок по рахунках ОСОБА_1 .

Суд, також, зазначає, що не є належним доказом на підтвердження заборгованості надані позивачем основні умови кредитування та страхування, оскільки вони укладені між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_2 на виконання умов договору від 25 грудня 2011 року. Крім того, позивачем не доведено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є однією особою.

Однак встановивши, що стороною відповідача визнано факт отримання кредитної картки та користування кредитними коштами в межах ліміту овердрафту, суд вважає, що доведеною є сума за тілом кредиту, яка узгоджена сторонами в кредитному договорі, а саме 5 000 грн.

З урахуванням того, що розмір відсотків за користування коштами сторонами було погоджено у вигляді 36% річних, а також строку кредитування (24 місяці), позивачу в загальному належало сплатити 8600 грн. (5000+1800+1800)

Заперечуючи проти позову відповідачем надано суду квитанції про здійснення нею платежів на виконання умов договору.

З наведених квитанцій вбачається, що відповідачем на виконання умов договору було сплачено первинному позикодавцю в загальному 7485 грн. При цьому, частина квитанцій містить посилання на договір, на виконання умов якого перераховуються кошти, інша частина - на рахунок, який зазначений у пропозиції як такий, на який потрібно перераховувати кошти.

При цьому, суд відхиляє як належний доказ підтвердження здійснення оплати за кредитним договором квитанцію № 113 від 04 грудня 2013 року про перерахунок 1154 грн., оскільки вона датована до часу укладення кредитного договору і містить незастережені виправлення прізвища платника.

Враховуючи, що сторонами не погоджено порядок черговості зарахування коштів на виконання умов договору, суд керується загальними вимогами, передбаченими ст. 19 ЗУ «Про споживче кредитування», за умовами якої у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем платежів, суд вважає, що позивачем не доведена наявність заборгованості відповідача за тілом кредиту у тому розмірі, що він просить.

Щодо нарахування відсотків, то суд зазначає, що заявляючи вимоги про стягнення заборгованості, відповідачем не надано будь-якого розрахунку щодо позовних вимог.

З наданих позивачем документів судом не встановлено за який період нараховані відсотки. Не містить періоду їх нарахування і позовна заява.

Враховуючи надані відповідачем квитанції, а також з урахуванням загальної суми, що належало сплатити на виконання умов договору, суд вважає, що позивачем доведена наявність заборгованості по відсоткам у розмірі 1115 грн. (8600-7485).

Позивачем, також, доведена наявність у позивача заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 100 грн., оскільки вона обумовлено сторонами договору.

Згідно ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи, що договір закінчив свою дію 18 лютого 2016 року, а також те, що відповідачем заявлено клопотання про застосування позовної давності, суд вважає за необхідне застосувати до позовних вимог позивача щодо стягнення відсотків у розмірі 1115 грн. та комісії у розмірі 100 грн. позовної давності та відмовити в цих вимогах із вказаних підстав.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з позивача на користь позивача належить стягнути документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

В позові акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Стягнути з акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 1000 грн. понесених нею витрат на правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16 березня 2021 року.

Головуючий: Н. А. Кирилюк