Рішення № 95585160, 17.03.2021, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/552/20

Провадження № 2/690/56/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року Ватутінський міський суд Черкаської області

в складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.

секретаря судового засідання Вельган А.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Ватутіне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, треті особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області, Високопільська районна державна адміністрація Херсонської області.

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом обґрунтовуючи тим, що вона з липня 2012 року проживала з ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ніде не працював, вживав наркотики та алкоголь, кошти на проживання надавав його дідусь, пенсіонер ОСОБА_5 . Вона з бідної багатодітної сім`ї, навчалась в інтернаті, а тому терпіла приниження, сподіваючись на покращення після народження дитини. В пологовому будинку вона провела більше двох тижнів, оскільки її з сином ніхто не забирав. Додому вона була доставлена за сприяння соціальних служб. Житло не було оснащене для проживання новонародженої дитини, їжу та найнеобхідніші речі приносив дідусь відповідача, а ОСОБА_3 часто та надовго зникав з дому і вона залишалась у квартирі сама з дитиною без їжі. З цих підстав їх сім`ю почали контролювати соціальні служби. Згодом їй стало відомо, що її та відповідача можуть позбавити батьківських прав, а тому попросила кошти на дорогу у дідуся відповідача та 24.03.2015 року поїхала з сином в с. Новомиколаївку до своєї матері, яка допомагала доглядати сина. З ОСОБА_3 вона припинила відносини та добровільно знялась з реєстраційного обліку в м. Ватутіне. Коли мати померла, їй стало важко самій виховувати сина, відповідач матеріальної допомоги не надавав, аліменти не сплачував. ОСОБА_3 запропонував їй, щоб син тимчасово пожив з дідусем у м. Ватутіне та у січні 2019 року особисто забрав його з с. Новомиколаївка. Вона часто телефонувала до ОСОБА_3 і цікавилась життям сина, спілкувалась з ним по телефону. У 2020 році вона почала наполягати на поверненні сина додому, однак відповідач погрожував, що вона ніколи не побачить сина, забороняв приїжджати. У жовтні 2020 року служба у справах дітей повідомила її, що ОСОБА_2 проживає в незадовільних умовах, у квартирі антисанітарія, бруд, не має ні коштів, ні продуктів. Дідусь, який займався вихованням ОСОБА_2 , на той час хворів та був прикутий до ліжка, а тому хлопчик залишився без догляду. 16.10.2020 р. вона разом з сином виїхала з м. Ватутіне до с. Новомиколаївки, про що повідомила службу у справах дітей м. Ватутіне. ОСОБА_3 вживає наркотики і алкоголь, ходить до лікаря-нарколога на замісну терапію, він агресивний та не керує своєю поведінкою. Відповідач не працює, жив за рахунок пенсії діда ОСОБА_5 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, внаслідок чого відповідач залишився без засобів до існування. Просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала з наведених підстав.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про визнання позовних вимог про позбавлення його батьківських прав в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення відповідного рішення суду.

Третя особа, Служба у справах дітей Високопільської районної державної адміністрації Херсонської області, у судове засідання надійшла заява про розгляд справи за відсутності їхнього представника, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Третя особа - Орган опіки та піклування виконкому Ватутінської міської ради Черкаської області, у судове засідання не з`явився, заявили клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, проти задоволення позову не заперечують.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем в порядку ст. 206 цього Кодексу.

Так, згідно вимог ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд, вивчивши матеріали справи, з урахуванням вимог ст.ст. 200, 206, 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, від яких надійшли відповідні заяви та прийняти заяву відповідача про визнання ним позову, викладену в окремій письмовій заяві, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що відповідач є батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 21.11.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ватутінського міського управління юстиції у Черкаській області (а.с. 10) та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження (а.с. 11 - 12), на підставі спільної заяви про визнання батьківства, внесено зміни до актового запису про народження ОСОБА_2 , встановлено батьківство ОСОБА_3 та змінено прізвище дитини з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

Згідно психолого-педагогічної характеристики КЗДО №7 «Сонечко» від 09.10.2020 року (а.с. 22), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виховується у вказаному дошкільному закладі. Згідно спостережень вихователя групи хлопчик дотепний, активний, добрий, намагається дотримуватися правил групи.

Відповідно до інформації наданої директором ЦСССДМ (а.с. 19-20), сім`я відповідача з 05.04.2019 р. перебуває на обліку сімей, які опинились у складних життєвих обставинах у зв`язку із проживанням в сім`ї, в якій батько ухиляється від виконання своїх обов`язків з виховання та утримання дитини. За час перебування на обліку та під час здійснення соціального супроводу з ОСОБА_3 проводилась різнопланова профілактична робота, спрямована на подолання сім`єю складних життєвих обставин та виходу сім`ї з кризи. Основною причиною негараздів в сім`ї є те, що ОСОБА_3 має наркотичну залежність, не забезпечує першочергові потреби сина та не піклується про його добробут. У покращенні ситуації ОСОБА_3 не зацікавлений. ОСОБА_3 неодноразово запрошувався на заняття тренінгового курсу «Батьківство в радість», метою якого є підвищення батьківської компетентності та виховного потенціалу. Проте відвідав заняття лише 1 раз, наступні зустрічі ігнорував. За час супроводу спеціалісти надавали допомогу у вигляді продуктів харчування та канцелярського приладдя, пропонували допомогу у вигляді дитячих речей, постільної білизни, але ОСОБА_3 відмовлявся, пояснюючи тим, що одягу в ОСОБА_2 достатньо. Враховуючи вказані обставини ОСОБА_3 був знятий з супроводу з негативним результатом у зв`язку з невиконанням плану соціального супроводу.

ОСОБА_10 перебувала на обліку управління праці та соціального захисту населення Ватутінської міської ради, як отримувач допомоги при народженні дитини та одинокій матері, однак 31.08.2019 р. термін виплат закінчився, а для перерахунку допомоги до цього часу вона не зверталась (а.с.35).

Згідно довідки Ватутінської міської філії Черкаського обласного центру зайнятості (а.с.36), 24.06.2019 року ОСОБА_10 знята з обліку у зв`язку з невідвідуванням без поважних причин.

Згідно актів обстеження умов проживання від 04.04.2019, 08.07.2019, 31.07.2020, 11.09.2020 (а.с. 24-27), за місцем проживання малолітнього ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 відсутні умови для перебування малолітньої дитини, житло в незадовільному стані, вікна, стіни, підлога та стеля брудні, липкі, вкриті пилом. У квартирі безлад та сморід, відчувається запах цигарок. Наявні в квартирі меблі брудні та потребують ремонту. Підлога з паркету потребує ремонту, місцями вкрита старим лінолеумом. Із побутової техніки є б/в телевізор, холодильник, пральна машина. Помешкання потребує генерального прибирання, санітарний стан незадовільний, наявні таргани. В одній із кімнат для ОСОБА_2 об лаштоване окреме спальне місце на дивані, однак постільна білизна потребує прання. Сезонний одяг та взуття в обмеженій кількості, свіжо приготована їжа відсутня, зовнішній вигляд дитини недоглянутий, одяг неохайний.

Згідно висновку органу опіки та піклування Високопільської районної державної адміністрації (а.с.28-30) ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно громадської характеристики ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, але працює по домовленості у жителів села, виконуючи запропоновану роботу. Стосунки з односельцями та сусідами доброзичливі. За цих підстав фахівці Центру соціальних служб вважають за доцільне позбавити ОСОБА_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина.

Зазначені факти підтверджено також висновком органу опіки та піклування від 22.10.2020 року №252 (а.с. 15-16), відповідно до якого орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи своє рішення тим, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки, маючи можливість та час виправити свою поведінку, яка б відповідала належному розвитку та вихованню дитини, створенню належних умов проживання та догляду за дитиною, не виправився, не бажає виконувати батьківські обов`язки по відношенню до неповнолітнього сина.

З урахуванням встановлених підстав судом встановлено факт винної поведінки відповідача, тобто факт свідомого ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків та свідомого нехтування ними, оскільки він не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, матеріального забезпечення, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає сину доступу до культурних та інших цінностей; не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти, оскільки не бажає виконувати своїх батьківських обов`язків.

До вказаного висновку суд прийшов, проаналізувавши наведені вище докази на відповідність їх критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності та проаналізувавши відповідні норми права.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається (ч.1 ст.81 ЦПК України), в судовому засіданні досліджено кожний доказ, що міститься в матеріалах цивільної справи і відповідає вимогам належності, допустимості і достовірності.

Судом забезпечено учасникам справи принцип процесуальної рівності сторін і надано можливість кожній стороні довести ті обставини, на які вона посилається.

Разом з тим, суд констатує факт, що відповідач не скористався правом заперечити щодо позову та подати відзив на позовну заяву про позбавлення його батьківських прав, натомість, повністю визнав позов, що свідчить про його свідоме небажання виправити свою поведінку щодо виховання дитини, тобто про факт винної поведінки відповідача.

Так, у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №209/2821/15-ц (провадження №61-2357св18), від 21.11.2018 у справі №201/6232/17 (провадження №61-41214св18) визначено поняття ухилення батьків від виконання своїх обов`язків та зазначено про необхідність встановлення судом доведеності факту винної поведінки відповідача у спорі вказаної категорії.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, зокрема, щодо невиконання батьком обов`язків щодо належного піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, які регулюються Конституцією України, Сімейним кодексом України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989, що ратифікована Постановою ВР України №789-ХІІ від 27.02.1991, і є частиною національного законодавства України.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).

Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Так, згідно зі ст. 19 Конвенції про права дитини держави - учасниці зобов`язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 152 СК України встановлено, що право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов`язків щодо неї.

Відповідно до ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 49 рішення від 18 грудня 2008 Європейського суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06) зазначено, що Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (див., наприклад, справу «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), № 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (див., наприклад, справу «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії» (Scozzari & Giunta v. Italy), [GC], №№39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага…, і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків, що вбачається із правової позиції Європейського суду з прав людини, висловленої у п.54 рішення у справі «Хант проти України».

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень ст.ст. 141, 142 ЦПК України у випадку визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, та решту стягує з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, ст. 150, 152, 155, 164, 165, 180 - 182, 183, 184, 191 СК України та керуючись ст. 12, 13, 76-81, 141-142, 200, 206, 258, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ватутіне Черкаської області, Україна, актовий запис про народження №90 від 10.10.2014 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ватутінського міського управління юстиції у Черкаській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого 14.12.2020 р. за квитанцією №ПН3706307 при поданні позову, що еквівалентно сумі 420 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Ватутінської міської ради Черкаської області (місце знаходження: просп. Дружби, 8, м. Ватутіне Черкаська область) код ЄДРПОУ 04060832,

Третя особа - Високопільська районна державна адміністрація Херсонської області (вул. Визволителів, 112, смт. Високопілля, Херсонська область) код ЄДРПОУ 04060039.

Головуючий суддя Л.А. Пасацька