Ухвала суду № 95583258, 17.03.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

17.03.21

Провадження 1кп/932/457/20

Справа 932/17454/19

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

Судді Марущак С.Л.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Коптилової Н.С.

захисника Грицай В.О.

з участю:

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019040640001937, за обвинуваченням ОСОБА_1 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

16 березня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п.20-5 Перехідних положень до КПК України, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Татарчук Л.О., суд вважає можливим здійснювати розгляд зазначеного клопотання прокурора.

Прокурором подане клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з наявністю ризиків того, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, вплинути на свідків та потерпілого з метою зміни ними своїх показів, оскільки він ознайомлений з матеріалами кримінального провадження у тому числі з адресами проживання останніх, він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років, і тому з врахуванням стадії процесу, зважаючи на його особистість, а саме він ніде не працює, розлучений, не має на утриманні осіб, що підтверджує відсутність міцних соціальних зв`язків, може ухилитися від суду. Підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який не вбачає з огляду на тяжкість та обставини злочину, особистість обвинуваченого більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник адвокат Грицай В.О. заперечував проти задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що прокурором не надані докази існування ризиків, а вони знов перелічені прокурором формально без врахування особистості обвинуваченого, який має міцні соціальні зв`язки – сина, брата з яким спілкується, постійне місце проживання, стадії процесу, коли всі свідки та потерпілий допитані, тривалості його перебування в умовах ДУВП, що відповідно до позиції ЄСПЛ є катуванням. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з тих підстав, що обвинувачений під час досудового розслідування та розгляду справи у суді не переховувався від суду, не перебував у розшуку, має міцні соціальні зв`язки і тільки тяжкість вчиненого злочину не є підставою тримання його під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт з тих підстав, що у нього є постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, він тривалий час перебуває під вартою і вже заслухані свідки та потерпілий, який не заперечував проти його знаходження під домашнім арештом.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, відмовивши у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, які враховувались судом при обранні ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду у суді кримінального провадження не відпали та продовжують існувати.

Відповідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків в місті його постійного проживання, наявність родини та утриманців, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, майновий стан, наявність судимостей та інші відомості.

Так, щодо обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду від 25.01.2021 року продовжено на строк шістдесят діб, тобто до 25 березня 2021 року включно. Справа по суті не розглянута, на цей час здійснюється розгляд додаткових клопотань учасників процесу та дослідження додаткових доказів.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов`язаного з спричиненням смерті іншій особі, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, на момент вчинення злочину офіційно не працював та не мав постійного джерела доходу, офіційно не одружений, потерпілою по справі є його колишня дружина ОСОБА_2 , має постійне місце проживання, однак не має утриманців, і з врахуванням стадії процесу, досліджених судом доказів, реально існують ризики, що він усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини буде переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню. Вищевикладене дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику, що ОСОБА_1 може ухилитися від суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приходить до висновку про те, що хоча тяжкість обвинувачення і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, оскільки суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, суд враховує характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому та практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Суд вважає, що вказані ризики на цей час не зменшилися, залишаються реальними та продовжують існувати, враховуючи зміст пред`явленого звинувачення ОСОБА_1 , а також тяжкість кримінального правопорушення, характер та обставини протиправних дій, в яких він обвинувачується, особу потерпілої та особистість обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв`язків та бездоганної у суспільстві репутації, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.

Посилання захисту, що обвинувачений ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки – сина та брата, постійне місце проживання, суд не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, так як вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, його особистості, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.Також суд вважає необґрунтованим посилання сторони захисту як на підставу зміни запобіжного заходу на домашній арешт на ту обставину, що обвинувачений під час досудового розслідування та розгляду справи у суді не переховувався від суду, не був у розшуку, оскільки обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і тому організацію його участі у слідчих діях та при розгляді справи у суді, забезпечення доставки його до приміщення суду здійснювали органи досудового розслідування, а у подальшому суд.

Також суд не вважає підставою зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт посилання сторони захисту на те, що справа тривалий час розглядається у суді, і він тривалий час утримується в слідчому ізоляторі, оскільки тривалий розгляд справи пов`язаний з її складністю, кількістю учасників та процесуальною поведінкою учасників процесу. Суд вважає, що запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише характеру та тяжкості злочину, який інкримінується обвинуваченому, а і особистості обвинуваченого та обставинам кримінального правопорушення.

Таким чином, матеріали провадження не містять, а стороною захисту не надано, інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою.

З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли судом продовжується дослідження додаткових доказів та здійснюється розгляд додаткових клопотань, підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи в тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити належну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

На підставі викладеного суд вважає, необхідним та доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора, а у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу суд вважає необхідним відмовити.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 194, 331,350 КПК України, п.20-5 Перехідних положень КПК України, суд –

УХВАЛИВ

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

У задоволенні клопотань обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Грицая В.О. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до розгляду справи по суті на строк шістдесят діб, тобто до 15 травня 2021 року.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя: Н.О. Карягіна

Суддя: С.Л. Марущак