Рішення № 95583104, 15.03.2021, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/513/20

Провадження № 2/571/31/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2021 року смт. Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі: судді одноособово Комзюк А.Ф., секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., за участю представників відповідачів - адвокатів Коханої О.О., Дубича Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу «Селянський ліс», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до відповідачів Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу «Селянський ліс» (далі ССВК «Селянський ліс») та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 000,70 Євро, що за курсом 27,19 гривень відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.01.2020 складає 462 249,03 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до укладеного кредитного договору 0703/82 від 07 березня 2007 року ССВК «Селянський ліс» отримало кредит у розмірі 37000,00 Євро на термін до 17.03.2010 і зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядок, встановлений кредитним договором. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав ССВК "Селянський ліс" кредит в розмірі 37000,00 Євро. В порушення умов кредитного договору, ССВК "Селянський ліс" свої зобов`язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитним договором у встановленому договором порядку та строки у зв`язку з цим, станом на 24.01.2020 року виникла заборгованість в сумі 109954,77 Євро, що складається із: 10813,25 Євро - заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 42230,38 Євро – заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 56911,14 Євро - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Вказують, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь яку частину заборгованості за кредитом. Таким чином, заборгованість до стягнення становить 17000,70 Євро, що складається з: 10813,25 Євро – заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 6187,45 Євро – заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 27.10.2017 по 24.01.2020.

В забезпечення виконання зобов`язання за договором 0703/82 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки. Відповідно до умов договору поруки, а саме п.5 позивачем було направлено на адресу відповідачів письмову вимогу із зазначенням невиконаних зобов`язань за договором №0703/82. Вимога, що була пред`явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов`язання, залишена без задоволення.

На даний час відповідачі продовжують ухилятися від виконання своїх зобов`язань, тому просить стягнути з відповідачів солідарно вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Представником відповідача ССВК «Селянський ліс» (далі відповідач – 1) у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву. Згідно відзиву відповідач -1 позовні вимоги не визнає та зазначає, що 27.03.2007 між позивачем ПАТ «КБ «ПриватБанк» та ССВК «Селянський ліс» був укладений кредитний договір №0703/82, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 37000 Євро, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних з кінцевим терміном повернення до 17. 03.2010 року.

На забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №0703/82 ДП від 27.03.2007, відповідно до якого останній прийняв на себе договірне зобов`язання нести повну майнову відповідальність перед банком у разі невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Термін повернення кредиту, відсотків і винагороди відповідно до Графіка погашення кредиту і відсотків і винагороди, але не пізніше 17.03.2010.

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 04.05.2011 р. у справі № 2- 515/2011 р. встановлено факт заборгованості відповідача за кредитним договором № 0703/82 від 27.03.2007 в сумі 27882,93 Євро станом на 29.12.2010 р., що у гривневому еквіваленті становить 290818,96 грн. та складається із заборгованості за основною сумою кредиту в сумі 15462,39 Євро, заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 7062,86 Євро (станом на 29.10.2010 р.), пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором в розмірі 4007,09 Євро та штрафів відповідно до договору (штраф фіксована частина - 23,97 Євро, штраф процентна складова - 1326,62 Євро).

Рішення набрало законної сили 17.05.2011 р., однак не виконано, оскільки постановою відділу державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції від 12.02.2013 відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1815/11 від 25.07.2011, виданого Кіровським районним судом м.Дпіпропетровська про стягнення 290818,96 грн. по причині пропуску встановленого строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Окрім того, в подальшому ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до Господарського суду Рівненської області до ССВК «Селянський ліс», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007 року станом на 26.02.2013 у розмірі 128 236,49 гривень.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 року (справа №918/308/13-г) позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ССВК «Селянський ліс» задоволено частково, стягнуто з ССВК «Селянський ліс» на користь банку 103415 гривень 93 копійки - відсотків, 2068,32 гривень - витрат по оплаті судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 липня 2013 року - апеляційна скарга банку залишена без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 року - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2013 року касаційна скарга ПАТ КБ «Приватбанк» задоволена частково. Рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 року та Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 липня 2013 року у справі №918/308/13-г в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 24820,56 гривень пені скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2013 року позов в цій частині задоволено, стягнуто з ССВК «Селянський ліс» на користь позивача 24 820 гривень 56 копійки - пені та 496 гривень 40 копійок судового збору.

На підтвердження виконання вказаних судових рішень та їх виконання про стягнення та сплату боргу, Відповідачем надаються копії постанови ВП 56168547 про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2019 року, про стягнення 25316,96 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк» та Постанова ВП 57882625 про закінчення виконавчого провадження від 29.06.2019 року, про стягнення 77006,60 гривень на користь ПАТ КБ «Приватбанк», виданих Рокитнівським районним відділом ДВС ГТУ юстиції у Рівненській області.

Посилаючись на норми ст.82 ЦПК України, просить в задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» про солідарне стягнення з Відповідачів на користь позивача заборгованості у розмірі 17 000,70 Євро, що за курсом 27,19 складає 462 249,03 грн. за кредитним договором №0703/82 від 27.09.2007 року відмовити (а.с.39-42).

Представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Дубич Т.В. (далі відповідач – 2) у встановлений судом строк подано відзив на позовну заяву згідно якого відповідач -2 позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на обставини, вказані відповідачем – 1 та доповнив.

Відповідно до пункту 11. Договору поруки сторони дійшли згоди, що строк (позовна давність), у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу, встановлюється протягом 5-ти років.Договір поруки укладено 27 березня 2007 року, з терміном повернення (термін дії) до 17 березня 2010 року.

Отже, враховуючи наявність судових рішень та постанов державного виконавця про сплату заборгованості за кредитним договором №0703/82 від 27 березня 2007 року, у позивача відсутні підстави для звернення до суду з таким позовом.

Посилаючись на норми ст.ст.251-252, 553, 554, 559 ЦК України, ст.82 ЦПК України, просив в задоволенні позову АТ КБ «Приватбанк» про солідарне стягнення з Відповідачів ССВК «Селянський ліс», ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 17 000,70 Євро, що за курсом 27,19 складає 462 249,03 грн. за кредитним договором №0703/82 від 27.09.2007 року відмовити.

В судове засідання представник позивача повторно не з`явився, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, згідно позовної заяви позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причини неявки.

Представник відповідача ССВК «Селянський ліс» - адвокат Кохана О.О. позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві та доповнила, що дійсно у 2007 році ССВК «Селянський ліс» отримало у АТ КБ «ПриватБанк» кредит в розмірі 37000 Євро. Водночас, рішеннями Кіровського районного суду м.Дніпропетровська та Господарського суду Рівненької області були стягнуті заборгованість по кредиту, відсотки та пеня. Рішення Кіровського районного суд м.Дніпропетровська не виконано, оскільки стягувач пропустив строк звернення виконавчого документу до стягнення, про що державним виконавцем відділу ДВС Рокитнівського районного управління юстиції Кібукевич було винесено постанову про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та відкритті проваджежжя з примусового виконання виконавчого листа. Рішення Господарського суду Рівненької області виконані у повному обсязі, про що 29.06.2019 державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчих проваджень. Про зазначені рішення судів позивач у позовній заяві не вказав, натомість повторно звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. Вважає позовні вимоги банку безпідставними та просить відмовити у позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Дубич Т.В. позовні вимоги не визнає, посилаючись на обставини викладені у відзиві та доповнив, що дійсно, 27 березня 2007 року з ОСОБА_1 був укладений договір поруки для забезпечення зобов`язань за кредитним договором ССВК «Селянський ліс» . Водночас, договір укладався до 17 березня 2010 року, згідно п.11 договору поруки сторони погодили строк позовної давності у 5 років. Проте, до суду позивач звернувся лише у квітні 2020 року, тобто поза межами строку позовної давності. Вважає позовні вимоги банку безпідставними та просить відмовити у позові.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши письмові докази, оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного.

Відповідно до вимог статті 15 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно умов укладеного договору №0703/82 від 27 березня 2007 року ССВК «Селянський ліс» отримав у ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», кредит в сумі 37000,00 Євро, на термін до 17 березня 2010 року та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та порядок, встановлений кредитним договором (а.с.11-13)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007, станом на 24.01.2020 заборгованість ССВК «Селянський ліс» перед банком становить 17000,70 Євро, що по курсу НБУ на 24.01.2020 EUR 27,19 складає еквівалент 462249,03 грн., яка складається з: 10813,25 Євро, що складає еквівалент 294012,24 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 6187,45 Євро, що складає еквівалент 168236,77 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами за період з 27.10.2017 по 24.01.2020 (а.с. 4-5,6).

27 березня 2007 року за договором поруки №0703/82/ДП, укладеним між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , останній зобов`язався перед кредитором за кредитним договором ССВК «Селянський ліс».

Згідно з п.11 договору поруки сторони прийшли згоди, що строк (позовної давності), в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист його права або інтересу, встановлюється протягом 5 років (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Відповідно до рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровськ від 04.05.2011 р. у справі № 2- 515/2011 р. позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ТзОВ «Українське Агенство «Верус» в особі філії у Кіровоградському районі м.Дніпропетровськ, ССВК «Селянський ліс», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто солідарно з ССВК «Селянський ліс», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 0703/82 від 27.03.2007 станом на 29.12.2010 у розмірі 290818,96 грн.. Стягнуто судові витрати (а.с.43-45).

Крім того, 28.02.2013 ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ССВК «Селянський ліс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 128 236,49 грн. боргу за кредитним договором №0703/82 від 27.03.2007 (а.с.46-47).

Постановою Рокитнівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області від 17.03.2013 відмовлено у прийнятті до виконання виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1815/11 від 25.07.2011, виданого Кіровським районним судом м.Дніпропетровська про солідарне стягнення з ССВК «Селянський ліс» та ОСОБА_1 боргу в сумі 290818,96 гривень (а.с.130).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ССВК «Селянський ліс» задоволено частково, стягнуто з ССВК «Селянський ліс» на користь банку 103 415,93 грн. - відсотків, 2068,32 грн. - витрат по оплаті судового збору (а.с.48-59).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19 липня 2013 року - апеляційну скаргу ПАТ КБ «Приватбанк» залишена без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 21.05.2013 року - без змін (а.с.60-63).

Постановою Вищого господарського суду України від 30 вересня 2013 року касаційну скарга Публічного акціонерного товариства «Приватбанк» задоволена частково. Рішення Господарського суду Рівненської області від 21 травня 2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19 липня 2013 року у справі №918/308/13-г в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 24820,56 грн. пені скасовано та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області (а.с.64-67).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2013 року стягнуто з ССВК «Селянський ліс» на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 24 820 грн. 56 коп. - пені та 496 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору (а.с.68-69).

Постановою Рокитнівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області від 29.06.2019 виконавче провадження №56168547 по виконанню наказу №918/308/13-г, виданого 13.12.2013 Господарським судом Рівненської області про стягнення з ССВК «Селянський ліс» боргу в сумі 25 316,96 грн. закінчено, так як борг стягнуто та перераховано платіжним дорученням (а.с.75-76).

В силу вимог ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, звернувшись до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська та Господарського суду Рівненської області з позовами до боржників ССВК «Селянський ліс» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за укладеним 27.03.2007 договором №0703/82, ПАТ КБ «Приватбанк» правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» використав своє право повернення несплаченої суми кредиту, а також процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписи абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Таким чином, вимоги банку про стягнення прострочених процентів та пені після березня 2010 року (закінчення строку кредитування) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд вважає, що права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Відповідно до п.10 договору поруки, договір поруки діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором.

Строк повернення кредиту, процентів і винагороди згідно п.1.3 кредитного договору, визначено до 17 березня 2010 року .

Пунктом 11. Договору поруки №0703/82/ДП, сторони прийшли до згоди, що строк (позовна давність), в межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захисту свого права або інтересу, встановлюється протягом 5 років.

Слід зазначити, що правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, визначені у статті 554 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Питання правильного застосування частини четвертої статті 559 ЦК України було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 408/8040/12 (провадження № 14-145цс18) та у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), за наслідками розгляду яких Велика Палата Верховного Суду в постановах від 13 червня та 31 жовтня 2018 року виклала правовий висновок про відсутність підстав для відступлення від сталої практики Верховного Суду України й Верховного Суду та вказала, що з огляду на положення другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Велика Палата Верховного Суду, враховуючи встановлену законодавцем правову природу поручительства, як додаткового (акцесорного) зобов`язання до основного договору та пряму залежність від його умов, вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 26 листопада 2014 року (справа № 6-75цс14), від 03 лютого 2016 року (справа № 6-2017цс15) та від 06 липня 2016 року (справа № 6-1199цс16) про презумпцію чинності поруки та неможливість її припинення на підставі частини четвертої статті 559 ЦК України з огляду на наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, оскільки таке рішення саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору. А тому на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у солідарному порядку, є необґрунтованими.

Аналізуючи зібрані у справі докази та правові норми, в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 264,265, 274, 354 ЦПК України,суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу «Селянський ліс», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №0703/82 від 27 березня 2007 року в розмірі 17 000,70 Євро, що за курсом 27,19 гривень відповідно до службового розпорядження НБУ від 24.01.2020 складає 462 249,03 гривень, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач 1: Спеціалізований сільськогосподарський виробничий кооператив «Селянський ліс», юридична адреса: с.Рокитне, вул.Миру,1, Сарненського (ліквідованого Рокитнівського) району Рівненської області, код ЄДРПОУ 30827542.

Відповідач 2: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 17.03.2021.

Суддя А.Ф.Комзюк