Ухвала суду № 95580368, 17.03.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 165/634/21

Номер провадження: 1-кп/156/62/21

У Х В А Л А

17 березня 2021 року смт. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Федечко М.О.

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

прокурора Данилюка О.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисників Улибіної -Вельгус М.В., Улибіна-Вельгуса В.В.

провівши в залі судових засідань Іваничівського районного суду Волинської області підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12020030060000167 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Іваничівського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020030060000167 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Копію обвинувального акту обвинуваченим та їх захисникам вручено 27.02.2021 року.

Ухвалою судді від 12 березня 2021 року призначено підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор, захисник Улибін-Вельгус В.В. заявив клопотання про відкладення підготовчого судового засідання у зв`язку із тим, що обвинувачений ОСОБА_2 хворіє та не зможе прибути в судове засідання.

Інші учасники кримінального провадження проти відкладення підготовчого судового засідання не заперечили.

Перед початком розгляду кримінального провадження прокурором подано клопотання про продовження ( обрання) запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_2 .

В судовому засіданні захисник Улибін-Вельгус В.В. заперечив проти розгляду вище вказаного клопотання у судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Прокурор не заперечив проти вирішення заявленого клопотання у наступному судовому засдіанні за участю обвинуваченого ОСОБА_2 .

Також прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 . Клопотання мотивує тим, що передбачені п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України ризики вчинення ОСОБА_1 спроб переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, а також вчиняти нові злочини не зменшились, а менш суворі запобіжні заходи не здатні їм запобігти. В обгрунтування ризику передбаченому п.1 ч.1 ст.177 КПК України вказує на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні пяти тяжких злочинів та їй загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, відтак з високою вирогідністю у разі обрання менш суворого запобіжного заходу вона може переховуватися від суду задля уникнення кримінальної відповідальності. Крім цього, обвинувачена раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотиків та відбувала реальне покарання в місцях позбавлення волі. Вважає, що у разі обрання менш суворого запобіжного заходу ОСОБА_1 буде мати можливість незаконно впливати на свідка сторони обвинувачення до якого застосовано заходи безпеки, однак про дійсну особу якого обвинувачена може бути обізнана, а також в подальшому безпосередньо чи опосередковано через інших осіб перешкоджати його прибуттю до суду з метою давання повних та достовірних показань. Вважає, що соціальні зв`язки ОСОБА_1 за місцем проживання, зокрема наявність на утриманні неповнолітніх дітей не є достатньо міцними, щоб перешкодити в подальшому вчиняти злочини аналогічного складу, оскільки як встановлено під час досудового розслідування ОСОБА_1 здійснювала незаконне зберігання та збут наркотичних засобів саме за місцем свого проживання, де мешкають в тому числі її діти, вона ніде не працює, законних джерел прибутку немає, тому задля отримання доходу з високою ймовірністю продовжить вчиняти злочини.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задоволити з мотивів що наведені у ньому.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник заперечили проти даного клопотання та просили обрати їй більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 немає наміру ухилятися від суду, має постійне місце проживання, проживає разом з двома неповнолітніми дітьми. Вважає, що на даний час ризики зменшилися, оскільки свідки на стадії досудового розслідування уже допитані.

Заслухавши учасників підготовчого судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд приходить до висновку, що підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженню слід відкласти у відповідності до ст.314 КПК України у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_2 та клопотання про продовження (обрання) йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту слід розглянути у наступному судовому засіданні за участю обвинуваченого ОСОБА_2 .

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 суд виходить з наступного.

Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 24.12. 2020 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів по 20 лютого 2021 року включно, визначено розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63060 грн. Ухвалою від 17.02.2021 року підозрюваній ОСОБА_1 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідувння, тобто до 23 березня 2021 року включно. Зазначена ухвала була залишена без змін Волинським апеляційним судом 01 березня 2021 року.

Суд бере до уваги те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

В ході розгляду клопотання судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та відбувала реальне покарання у місцях позбавлення волі, дійсно відповідно до довідки про судимість звільнилася з місць позбавлоення волі у 2009 році та згідно ст.89 КК України вважається не судимою. Однак після цього на шлях виправлення не стала і продовжила свою злочинну діяльність та на даний час обвинувачується у вчиненні п`яти кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, санкція ч.1 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років, а санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, тому на думку суду існує ризик вчинення обвинуваченою спроб переховуватися від суду задля уникнення кримінальної відповідальноті. Також судом враховується, що ОСОБА_1 має не достатньо міцні соціальні зв`язки за місцем проживання не дивлячись на те, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей та постійне місце проживання у АДРЕСА_1 , однак згідно обвинувального акту саме за цим місцем проживання здійснювала незаконне зберігання та збут наркотичних засобів, на даний час ніде не працює, джерел прибутку немає, тому існує ризик вчинення нею нових аналогічних злочинів. Крім цього, на даному етапі розгляду кримінального провадження не допитані свідки у кримінальному провадженні, в тому числі залегендовані, тому на думку суду існує ризик незаконного впливу з сторони обвинуваченої на свідків у цьому кримінальному провадженні. Пояснення захисника про те, що на даний час свідки допитані на досудовому слідстві суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до норм КПК України такі свідки повинні бути безпосередньо допитані саме в судовому засіданні.

Наведені вище обставини разом із суворістю можливого покарання у разі визнання обвинуваченої винною може схилити її також і до переховування від суду.

Надані стороною захисту та обвинуваченою ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечення уже були предметом дослідження Волинським апеляційним судом 01.03.2021 року. Пояснення обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що її діти залишилися без догляду суд оцінює критично, оскільки особисто ствердила, що на даний час двоє неповнолітніх дітей знаходяться під наглядом у бабусі. Будь-яких інших доказів стороною захисту суду надано не було.

Таким чином, судом не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, а стороною захисту не підтверджено, що більш м`які запобіжні заходи зможуть запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Враховуючи, що судове провадження не завершено до спливу строку тримання під вартою, в судовому засіданні не допитані свідки та визначенні ст. 177 КПК України ризики, котрі були підставами для обрання обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду кримінального провадження не відпали, а тому відсутні підстави для зміни обвинуваченій запобіжного заходу на більш м`який та слід продовжити їй строк тримання під вартою до 60 днів.

Будь -яких клопотань зі сторони захисту щодо розміру застави не надходило.

З огляду на обставини обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів, судом встановлено, що визначена сума застави, з урахуванням репутації обвинуваченої та ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом, є такою, що зможе достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою, покладених на неї обов`язків та вважає за необхідне залишити без змін розмір застави визначеної ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 17.02.2021 року.

Керуючись ст.ст. 197, 314-316 КПК України суд,

постановив:

Підготовче судове засідання по кримінальному провадженню у кримінальному провадженні № 12020030060000167 внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 01.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України відкласти на 14 год. 00 хв. 12 квітня 2021 року.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_1 обчислювати з 17 березня 2021 року

Строк дії ухвали щодо продовження дії запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 закінчується о 24 год. 15 травня 2021 року.

Розмір застави ОСОБА_1 визначений ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 17 лютого 2021 року в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 грн. залишити без змін.

Згідно з ч.7 ст.182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заставу в розмірі 68100 гривень внести на депозитний рахунок: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок № UA 278201720355279002000002504, МФО 820172, банк ДКСУ м. Київ та надати документ, що це підтверджує суду.

У разі внесення застави на обвинувачену ОСОБА_1 покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, зокрема:

прибувати за кожною вимогою суду;

не відлучатись із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну місця проживання.

У разі внесення застави з моменту звільнення обвинуваченої ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави визначеної в даній ухвалі обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки пов`язані з застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_1 , що в разі невиконання обов`язків покладених на неї судом застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця ув`язнення.

Скерувати копію ухвали для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення їй ухвали.

Суддя М.О. Федечко