Рішення № 95575091, 11.03.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 березня 2021 року м. Ужгород№ 260/2998/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.

при секретарі судових засідань - Завидняк А.В.

сторони в судове засідання не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання дій неправомірними та скасування припису, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки згідно наказу №423 від 25.08.2020; скасувати припис №075/04-М старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області від 26.08.2020 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.09.2020р. такий отримав припис № 075/04-М-1 старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області від 26.08.2020р., яким позивача зобов`язано вжити заходів щодо недопущення потрапляння стічних вод у придорожну канаву з свого дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 та укласти договір на вивезення нечистот з вигрібної ями.

Даний припис винесений на підставі ст. 16, 19 Конституції України, ст. ст. 15, 35, 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положенням про державну екологічну інспекцію в АРК, областях, містах Києві та Севастополі», затверджено наказом Мінекоресурсів України № 429 від 04.11.2011р., з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони НПС, проведеної 26.08.2020р. Вказана перевірка була проведена на підставі наказу в.о. начальника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області № 423 від 25.08.2020р.. яким направлено для проведення розгляду заяви гр. ОСОБА_2 . Приписом зобов`язано вжити заходів щодо недопущення потрапляння стічних вод у придорожну канаву з свого дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 та укласти договір па вивезення нечистот з вигрібної ями. При цьому в обґрунтування для внесення припису вказано ст. 44 Водного кодексу України. Однак, як зазначає позивач в приписі не вказується на якій підставі інспектор дійшов висновку, що здійснюються саме викиди стічних вод і, що вони справляють негативний вплив на здоров`я людини та стан навколишнього природного середовища. За результатами перевірки інспектором не було вчинено відповідних дій щодо відбору проб та інструментально-лабораторних вимірювань для з`ясування чи дійсно мною здійснюються викиди стічних вод у водні об`єкти і чому це має негативний вплив на природне середовище.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач вважає проведену перевірку та виданий за її результатами припис незаконними та такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак скористався наданим йому правом визначеним ст. 194 КАС України та просив суд розгляд справи провести за його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд такі задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, однак скористався наданим йому правом визначеним ст. 194 КАС України та просив суд розгляд справи провести за його відсутності. Проти задоволення даного адміністративного позову заперечив у зв`язку із його необґрунтованістю, при цьому додатково надавши письмові докази випробовувані судом.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив на позовну заяву, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної справи та вбачається із матеріалів такої, на підставі наказу в.о. начальника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області № 423 від 25.08.2020р..направлено для проведення розгляду заяви гр. ОСОБА_2 щодо недопущення потрапляння стічних вод у придорожну канаву з дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №075/04-М від 26.08.2020 року згідно якого встановлено порушення законодавства щодо захисту НПС, а саме: дощові та стічні води від дворогосподарства гр. ОСОБА_1 жителя АДРЕСА_1 відводяться у бетонне кільце, яке знаходиться за межами дворогосподарства і після чого відведеною трубою у придорожню канаву по АДРЕСА_1 . Крім цього, оглядом встановлено, що скид зворотних дощових та стічних вод до придорожнього кювету здійснюється через бетонне кільце (колір води темно - сірий, вода непрозора, на поверхні спостерігається плівка). Під час збовтування стічних вод утворювались бульбашки. Зі слів гр. ОСОБА_3 на території дворогосподарства знаходяться дві вигрібні ями для відстоювання дощової та стічної води на два кільця. Також на території дворогосподарства наявний надвірний туалет з вигрібною ямою. Гр. ОСОБА_1 договір про викачку нечистот від вигрібних ями та рахунки про оплату не надав.

За результатами проведеної фактичної перевірки та зафіксованих в акті перевірки порушеннях, контролюючим органом винесено припис від 26.08.2020 року відповідно до якого позивача зобов`язано вжити заходів з межах компетенції щодо не допущення потрапляння стічних вод у придорожню канаву з дворогосподарства гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та дворогосподарств всіх мешканців віл.Косична. з строком виконання до 26.09.2020 року.

Не погоджуючись із прийнятим приписом, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011.

Відповідно до зазначеного Указу, Держекоінспекція України відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Згідно з пункту 7 Указу, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).

Таким органом є Державна екологічна інспекція у Закарпатській області.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до статей 1,3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII(надалі також -Закон № 1264-XII) завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Основними принципами охорони навколишнього природного середовища, зокрема, є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей; в)запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; ї) вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; й) поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає, зокрема, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V(надалі також Закон № 877-V).

В абз. 2, 3 частини першої статті 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно абз. 5 частини першої статті 6 Закону № 877-Vпідставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (частина перша статті 4 Закону № 877-V).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (абз. 1 частини шостої статті 7 Закону № 877-V).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (частина сьома статті 7 Закону №877-V).

Як вже зазначалось судом вище, підставі наказу в.о. начальника Державної екологічної інспекції в Закарпатській області № 423 від 25.08.2020р..направлено для проведення розгляду заяви гр. ОСОБА_2 щодо недопущення потрапляння стічних вод у придорожну канаву з дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_1 . За результатами проведеної фактичної перевірки та зафіксованих в акті перевірки порушеннях, контролюючим органом винесено припис від 26.08.2020 року відповідно до якого позивача зобов`язано вжити заходів з межах компетенції щодо не допущення потрапляння стічних вод у придорожню канаву з дворогосподарства гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та дворогосподарств всіх мешканців віл.Косична. з строком виконання до 26.09.2020 року.

Тобто, в даному випадку відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством.

Крім цього, суд також зазначає, що в ході проведення перевірки позивачем не зазначено жодних заперечень щодо акту перевірки під час здійснення такої.

Доказів щодо виконання припису в добровільному порядку позивачем суду не надано.

Більш того, суд також зазначає, що згідно листа Виконавчого комітету Хустської міської ради від 24.09.2020 року №1538/02-13 зазначено, що На припис від 26.08.2020 р. за № 075/04-М повідомлено Держекоінспекцію, що комісією виконавчого комітету Хустської міської ради було проведено роз`яснювальну роботу із мешканцями м. Хуст, вул. Косична щодо недопущення скиду побутових стічних вод в придорожню канаву.

Відповідно до положень частини 6статті 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

У частинах 7 та 8статті 7 Закону № 877-Vзазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до частини 1статті 12 Закону № 877-Vневиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Отже, діючим законодавством у сфері здійснення державного нагляду (контролю) визначено суть припису виключно як обов`язкову письмову вимогу щодо усунення конкретних порушень норм законодавства у визначені строки. При цьому, припис не може бути декларативним, тобто посилатися на загальні норми, яких товариство повинно дотримуватися повсякчасно протягом всієї своєї діяльності і без наявності такої вимоги контролюючого органу та повинен містити вказівки на конкретні порушення норм чинного законодавства, які виявлені в процесі перевірки, із зазначенням терміну і способів їх усунення.

Таким чином, включення до змісту припису вимог, які не спрямовані на усунення конкретних виявлених порушень законодавства, а носять загальний характер суперечить суті та меті припису як розпорядчого документу, що складається за результатами заходу державного нагляду.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 12.09.2019 року у справі № 440/3838/18 та від 05.06.2019 року у справі № 816/581/16.

З цього приводу суду зазначає, що вимоги оскаржуваного позивачем припису є вимогами конкретного характеру, які спрямовані на усунення конкретного порушення із зазначенням способу їх усунення з посиланням на вимоги природоохоронного законодавства.

Відтак, суд приходить до переконання, що відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а тому правових підстав для задоволення даного адміністративного позову немає.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність винесення спірного припису, спростовано доводи позивача якими такий обґрунтовує свої позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 39766716), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) про визнання дій неправомірними та скасування припису - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано судом 17.03.2021 року.

СуддяЮ.Ю.Дору