Рішення № 95575066, 12.03.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 березня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3126/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Луцович М.М.

при секретарі судових засідань - Полянич В.І.

сторони у судове засідання не з`явилися;

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Закарпатська область,88008) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.05.2020 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак рішенням відповідача № 072050004262 від 04.06.2020 р. позивачеві відмовлено у призначенні пенсії, з посиланням на те, що його дружина ОСОБА_2 скористалася наданим їй правом вибору пенсії, а саме - вона є отримувачем пенсії по інвалідності. Позивач зазначає, що він є батьком ОСОБА_3 , який є інвалідом з дитинства та потребує постійного стороннього догляду. Позивач наголошує, що його дружина ОСОБА_2 отримує не дострокову пенсію по догляду за дитиною-інвалідом до шестирічного віку, а пенсію по інвалідності на підставі загального захворювання ІІІ групи, відтак, він має право на призначення дострокової пенсії за віком, як батько, що виховував дитину-інваліда. З огляду на викладене позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів.

Відповідач надіслав до суду відзив на позов, згідно якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що позивачеві було відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, як батькові інваліда з дитинства, у зв`язку з тим, що мати дитини - ОСОБА_2 вже скористалася одним із наданих їй прав щодо вибору пенсії, а саме - вона є отримувачем пенсії по інвалідності. Крім того, відповідач зазначав, що право щодо призначення дострокової пенсії за віком належить матері дитини, та тільки у разі її відсутності - батькові.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час та місце судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.08.1984 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_2 (а.с. 9).

Під час шлюбу у позивача та його дружини - ОСОБА_2 народився син ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а.с. 12-13), який є інвалідом першої «Б» групи безстроково, тобто є інвалідом з дитинства та потребує частково стороннього догляду, що підтверджується довідкою МСЕК від 15.12.2011 р. (а.с. 8).

28.05.2020 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення йому пенсії відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, рішенням відповідача №072050004262 від 04.06.2020 р. позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком, як батькові інваліда з дитинства, у зв`язку з тим, що дружина позивача - ОСОБА_2 скористалася одним із наданих їй прав щодо вибору пенсії, а саме - вона є отримувачем пенсії по інвалідності (а.с. 6).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років. Отже, матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.

Так, на час звернення до відповідача із відповідною заявою позивачеві виповнилося 57 років та у такого наявний страховий стаж не менше 20 років. Доказів протилежного відповідач до суду не надав та не заперечував щодо цього ані у рішенні про відмову позивачеві у призначенні пенсії ані у відзиві на позов.

Як встановлено в ході розгляду справи по суті, син позивача - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є інвалідом з дитинства, що підтверджується довідкою МСЕК від 15.12.2011 р. (а.с. 8) та не заперечувалося сторонами.

Згідно рішення відповідача № 072050004262 від 04.06.2020 р. судом встановлено, що підставою відмови позивачеві у призначенні дострокової пенсії за віком як батьку особи з інвалідністю з дитинства слугувало те, що мати дитини інваліда ОСОБА_2 одержує пенсію по інвалідності, а відтак використала своє право на призначення одного з видів пенсії до досягнення пенсійного віку.

Згідно оригіналу пенсійної справи ОСОБА_2 №137356, яка була досліджена судом в ході розгляду справи по суті та копії Протоколу № 1201 від 23.102014 року (а.с. 7) встановлено, що матір дитини-інваліда - ОСОБА_2 отримує пенсію довічно, як інвалід ІІІ групи (загальне захворювання).

Так, ОСОБА_2 є інвалідом ІІІ групи внаслідок загального захворювання, що підтверджується випискою із акту огляду у МСЕК №0361018 (наявною в оригіналі пенсійної справи ОСОБА_2 №137356, яка була досліджена судом в ході розгляду справи по суті), внаслідок чого і отримує пенсію по своїй інвалідності, у зв`язку з чим фактично делегувала своє дострокове право на пенсію за віком батьку дитини з інвалідністю.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується наявними матеріалами справи, що своє право на отримання пенсії із підстав, передбачених п. 3 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV, мати дитини-інваліда - ОСОБА_2 не використала.

З системного аналізу ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можна дійти висновку, що абзацом 2 п. 3 ч. 1 ст. 115 зазначеного Закону визначено спеціальне суб`єктивне право батька, як одного з членів подружжя, що здійснювало виховання дитини-інваліда, на призначення дострокової пенсії за віком, і допустимість реалізації цього права не може ставитися в залежність від реалізації матір`ю свого права на призначення дострокової пенсії за віком, передбаченого іншими нормами законодавства.

Аналогічний правовий висновок, зазначений в постанові Верховного Суду України від 12.11.2013 №21-373а13.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Таким чином, враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить висновку, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком як батькові дитини-інваліда відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що при призначенні позивачу дострокової пенсії, як батькові дитини з інвалідністю за вибором матері, дружина позивача отримувала інший вид пенсії, про що було відомо відповідачу.

З огляду на викладене, рішення відповідача № 072050004262 від 04.06.2020 р. щодо відмови в призначені позивачу дострокової пенсії за віком, як батькові дитини з інвалідністю, що здійснював виховання дитини з інвалідністю до шестирічного віку, на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив на позов і не довів правомірності прийнятого рішення №072050004262 від 04.06.2020 року.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені представником відповідача у відзиві проти позову, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію позивача, а останнім доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак, такі позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст. 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №072050004262 від 04.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсії за віком, як батькові дитини-інваліда, що здійснював виховання дитини-інваліда до шестирічного віку на підставі п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 28.05.2020 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) грн.

5. Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду в строки визначені ст. 295 КАС України. Рішення суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяМ.М. Луцович

Відповідно до ч. 3 ст. 243 КАС України рішення суду у повному обсязі складено 17.03.2021 року.